DOI: https://doi.org/10.30838/P.ES.2224.261218.120.333

Особливості застосування засобів забезпечення договірних зобов'язань

N I Kobzar, L M Lauhina, S A Skachedub

Анотація


Стаття присвячена дослідженню актуальних питань відносно застави рухомого майна слід зазначити, що існують два її різновиди. Заклад – коли майно, що передається в заставу, передається заставодавцем у володіння заставодержателю. Тверда застава – коли заставлене майно залишається у заставодавця під замком та печаткою заставодержателя. З точки зору забезпечення надійного зберігання предмета застави (і відповідно більш твердої гарантії повернення кредиту за рахунок застави), більш ефективним вважається заклад. Однак, з точки зору
витрат по утриманню, страхуванню, інших накладних витрат, пов'язаних із зберіганням майна, більш ефективною і вигідною є тверда застава. І тому краще використовувати тверду заставу, яка в будь-якому випадку страхується. Щодо надійності та ефективності як способу забезпечення договору, то застава рухомого майна є менш привабливою ніж іпотека. Це пояснюється перш за все характером предмета застави, яким є рухоме майно. Тобто розширюється коло можливих небезпек відносно цього майна (більші витрати по страхуванню, порівняно висока ймовірність втрати). Також вартість даних предметів застави часто досить невелика в порівнянні з розміром кредиту, а це зумовлює необхідність збільшення кількості предметів застави і відповідно значно підвищує витрати по контролю і утриманню застави. Крім того, це майно більш схильне до змін вартості (порівнюючи з іпотекою) в результаті змін в економіці, змін на ринку, змін в уподобаннях потенційних покупців, що значно знижує привабливість застави рухомого майна як способу забезпечення зобов'язань позичальника. Застава рухомого майна використовується при невеликих за обсягами короткострокових кредитах і є більш оперативною (в більшості випадків) при реалізації об'єкта, що є перевагою в даній ситуації. В практичній діяльності при прийнятті того чи іншого виду застави (об'єкту) в забезпеченні виконання договірних зобов’язань вирішуються два основні питання: ліквідність об'єкта, як спроможність до швидкої реалізації та надійність, як спроможність мати відносно незмінну ціну на ринку і безпеку з точки зору збереження вартості об'єкта протягом тривалого часу.

Ключові слова


заставодавець; іпотекодавець; бенефіціар; застава; договірні забов'язання

Повний текст:

PDF

Пристатейна бібліографія ГОСТ


1. Волошин С. Зміст та розмір основного зобов'язання. Права та обов'язки сторін у договорі іпотеки. // Мала енциклопедія нотаріуса.–2008.–№5(10).- С. 7.

2. Договірне право Навч. посібн. для студ. юрид. вузів і фак. ун-тів / О. В. Дзера, Н. С. Кузнєцова та ін.; за ред. О.В. Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 2018. - 912 с.

3. Зобов'язальне право: теорія і практика. Навч. посібн. для студ. юрид. вузів і фак. ун-тів / О.В. Дзера, Н.С. Кузнєцова, В.В. Луць та ін.; за ред. О.В. Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 2017. - 912 с.

4. Ярема А.Г. та ін. Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України: У 2 т / А.Г. Ярема, В.Я. Карабань, В.В. Крищенко, В.Г. Ротань. – Т.1. – К.: А.С.К.: Ін-т юрид. дослідж., 2014. – 928 с.

5. Ярема А.Г. та ін. Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України: У 2 т / А.Г. Ярема, В.Я. Карабань, В.В. Крищенко, В.Г. Ротань. – Т.2. – К.: А.С.К.: Ін-т юрид. дослідж., 2014. – 864 с.

6. Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням Закону України "Про заставу": Роз'яснення Вищого Господарського суду України від 24.12.2012 №02-5/602 // Вісник Господарського судочинства. - Київ, 2013. – С. 11.

7. Про заставу: Закон України від 02.10.1992 №2654-ХІІ // ВВР України. – 1992.– №47.– Ст. 642; 2003.– №30.– Ст. 247; 2003.– №38.– Ст. 313; 2004.–№11.– Ст. 140.

8. Про іпотеку: Закон України від 05.06.2003 №898-IV // ВВР України. – 2003.– №38.– Ст. 313.

9. Про іпотечне кредитування, операції з консолідуванням іпотечним боргом та іпотечні сертифікати: Закон України від 19.06.2003 №979-IV // ВВР України. – 2004.– №1.– Ст. 1.

10. Про нотаріат: Закон України від 02.09.1993 №3425-ХІІ // ВВР України.–1993.– 11. Господарський кодекс України від 16.01.2003 // ВВР України. - 2003.- №№18-22. – Ст. 397.

12. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 // ВВР України. - 2003.- №№40-44. – Ст. 356.



Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.