ВПЛИВ РОБОТИЗАЦІЇ НА РИНОК ПРАЦІ: ТЕНДЕНЦІЇ ТА ВИКЛИКИ
DOI:
https://doi.org/10.30838/EP.200.79-83Ключові слова:
роботизація, автоматизація, ринок праці, штучний інтелект, перекваліфікація, безробіття, цифровізаціяАнотація
У статті досліджується вплив роботизації та автоматизації на сучасний ринок праці, аналізуються основні тенденції та виклики, з якими стикаються працівники та роботодавці. Розглядаються ключові професії, що опиняються під загрозою зникнення, а також нові можливості, які створює цифровізація та розвиток штучного інтелекту. Особлива увага приділяється питанням перекваліфікації кадрів, зміні вимог до навичок та можливим державним заходам для пом’якшення негативних наслідків автоматизації. Дослідження впливу роботизації на ринок праці є надзвичайно актуальним у зв’язку зі швидкими темпами розвитку технологій та необхідністю розробки ефективних стратегій адаптації до нових економічних реалій. У статті розглядаються професії, які мають високий ризик зникнення через роботизацію, а також нові напрями зайнятості, що розвиваються завдяки цифровим технологіям. Робляться висновки щодо перспектив розвитку ринку праці та необхідних стратегій адаптації до нових умов.
Посилання
Пітер Ф. Друкер. (2020). Виклики для менеджменту XXI століття. КМ-БУКС, 240 с.
Burton R. Clark (2008). Creating Entrepreneurial Universities: Organizational Pathways of Transformation. IAU PRESS. ISSUES IN HIGHER EDUCATION / Wagon Lane, Binglye BD16 1WA. U.K.: Emerald Group Publishing Limited. Howard House, 164 p.
Gareth L. Williams. (2003). The Enterprising University: Reform, Excellence and Equity. URL: https://surl.li/lerjir.
Röpke J. (1998). The Entrepreneurial University, Innovation, academic knowledge creation and regional development in a globalized economy. Working Paper Department of Economics, Philipps-Universität Marburg, Germany. URL: https://surl.li/qrfvel.
Жилінська О.І. (2014). Університет: генеза ідеї та трансформація діяльності від класичної до іннова-ційної моделі. Ідея Університету: сучасний дискурс : монографія. К. : ВПЦ «Київський університет», С. 153– 197.
Moore, J.F. (1993). Predators and prey: A new ecology of competition. Harv Bus Rev, No. 71. Pp. 75–86. URL: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/10126156/.
Freeman, C. (1995). The National System of Innovation’ in historical perspective. Camb. J. Econ, No. 19. Pp. 5–24. URL: https://www.scirp.org/reference/referencespapers?referenceid=1076942.
Професії майбутнього: як зміниться ринок праці найближчим часом. URL: https://surl.lu/elkzls.
Ситницький, М.В. (2020). Міжнародний конкурентний потенціал дослідницьких університетів Украї-ни. Бізнес Інформ, № 3. С. 170–181. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020- 3-170-181.
Ісакова, Н. Б. (2023). Підприємницький сектор науки: український вимір. Наука та наукознавство, № 3(121). С. 87–110. DOI: https://doi.org/10.15407/sofs2023.03.087.
Serdar S. Durmusoglu (2003). Open Innovation: The New Imperative for Creating and Profiting from Technology; DOI: https://doi.org/10.1108/14601060410565074.
Cai, Y.; Liu, C. (2015). The roles of universities in fostering knowledge-intensive clusters in Chinese regional innovation systems. Sci. Public Policy, No. 42. Pp. 15–29. URL: https://ideas.repec.org/a/oup/scippl/v42y2015i1p15-29.
