ТРАНСФОРМАЦІЇ HR-МЕНЕДЖМЕНТУ НА ОСНОВІ ЛЮДИНО-ЦЕНТРОВАНОГО ПІДХОДУ

Анотація

У добу глобальних трансформацій в економіці та суспільстві управління персоналом перетворилося з допоміжної на ключову управлінську функцію, спрямовану на активізацію людського капіталу організації. Наразі управління персоналом переживає радикальні зміни, пов'язані з широким впровадженням сучасних цифрових технологій, таких як штучний інтелект та великі дані. Активно шукаються нові способи взаємодії між працівниками та роботодавцями на основі гнучкості, максимальної адаптивності та взаємовигідного партнерства. У статті аналізуються основні етапи еволюції теоретичних підходів в управлінні персоналом – економічного, гуманістичного, соціо-культурного та людино-центрованого. Досліджується, як у процесі еволюції управління персоналом трансформувалися об'єкт управління, розуміння ролі працівника, ключові функції та інструменти управління персоналом. Людино-центрований підхід визначається як найбільш системний та інтегрований підхід до управління людським капіталом організації. Він має стратегічну спрямованість та спрямований на побудову плідних довгострокових відносин між працівниками та організацією. Людино-центрований підхід є прямою та більш адекватною відповіддю на поточні потреби як організації, так і окремих працівників, що забезпечує прийняття управлінських рішень, спрямованих на майбутнє. У статті розглядається сутність та характеристики людино-центрованого підходу, визначається, як змінилися традиційні та розвинулися нові HR-функції в рамках практичної реалізації цього підходу. Інноваційні цифрові технології, а саме штучний інтелект та великі дані, призвели до масової персоналізації в HR-менеджменті, радикально змінюючи зміст діяльності HR-менеджерів. У статті розглядається роль штучного інтелекту в трансформації таких HR-функцій, як пошук, найм, навчання, професійний розвиток та побудова комунікації з персоналом. Були досліджені нові графіки організації роботи персоналу в контексті впровадження людино-центрованого підходу. Подальші дослідження в цій галузі мають бути спрямовані на глибше розуміння інноваційних HR-практик та нових управлінських рішень для розвитку теоретичних основ HR-менеджменту, зокрема, для оцінки етичної прийнятності цифрових інновацій, їх ризиків та довгострокових наслідків.