Економічний простір

МЕХАНІЗМ АДАПТИВНОГО УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ РИНКУ АГРОТЕХНІКИ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ

2026-02-01T16:20:11+02:00

У статті обґрунтовано необхідність формування механізму адаптивного управління розвитком ринку агротехніки в умовах зростаючої невизначеності, технологічних змін та воєнних ризиків. Метою дослідження є визначення сутності адаптивного механізму та окреслення його структурних елементів з урахуванням європейського досвіду цифровізації й інноваційного розвитку аграрного сектору. Використано системний і порівняльний аналіз, методи структурно-функціонального та сценарного підходів. Отримано результати щодо ключових передумов формування механізму в Україні, визначено його базові блоки та можливі сценарії впровадження. Практична цінність полягає у можливості застосування запропонованої моделі для державної політики, стратегічного планування виробників агротехніки та підвищення стійкості ринку.

ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА ЄВРОПЕЙСЬКИХ СЕРЕДНЬОВІЧНИХ ІМПЕРІЙ

2026-02-01T16:27:10+02:00

У статті здійснено комплексний аналіз економічної політики провідних європейських середньовічних імперій, зокрема Франкської, Візантійської, Священної Римської та Венеційської. Досліджено основні інструменти регулювання економіки, включаючи податкову систему, управління земельними ресурсами, організацію торгівлі та фінансовий контроль. Розглянуто взаємозв’язок між економічною політикою та політичними структурами імперій, а також її вплив на соціальну стабільність. У роботі наголошено на різноманітності економічних моделей у межах імперських систем та виявлено чинники, що зумовлювали їх формування. Розв’язання розглянутих проблем дозволяє не лише краще зрозуміти середньовічну Європу, але й глибше осмислити витоки європейської економічної переваги в ранньому Новому часі. Результати дослідження також дозволяють глибше осмислити історичну динаміку державного втручання в економіку та запропонувати історичні паралелі до сучасних економічних викликів.
Ключові слова економічна політика, середньовічна імперія, Франкська імперія, Візантія, Священна Римська імперія, Венеційська республіка, податки, торгівля, фіскальна система, економічна історія, державне управління.

РОЗРОБКА НАПРЯМІВ ТА ШЛЯХІВ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ВПЛИВУ МІСЬКИХ АГЛОМЕРАЦІЙ НА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

2026-02-01T16:31:57+02:00

У статті розроблено та обґрунтовано комплексні напрями підвищення економічного впливу міських агломерацій як стратегічних вузлів зростання в умовах повоєнного відновлення та європейської інтеграції України. Проаналізовано теоретичні засади формування агломераційних ефектів - спільного використання інфраструктури, узгодження ринків праці та дифузії знань, що детермінують інноваційну активність та продуктивність національної економіки. Досліджено архітектоніку європейської політики згуртованості, зокрема класифікацію NUTS та механізми спільного управління, як інституційну рамку для модернізації українських міських територій. Особливу увагу приділено цифровізації управління через екосистему DREAM та впровадженню моделей «зеленої» економіки. Сформульовано шляхи синхронізації вітчизняного законодавства з вимогами Глави 22 Acquis Communautaire та механізмом Ukraine Facility для максимізації фінансової підтримки та забезпечення територіальної конвергенції.

ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД РОЗВИТКУ КАДРОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ПІДПРИЄМСТВА

2026-02-01T16:35:23+02:00

Стаття присвячена аналізу зарубіжного досвіду розвитку кадрового потенціалу підприємств у контексті управління персоналом. У роботі розглядаються основні підходи та стратегії, що застосовуються у провідних країнах для ефективного управління людськими ресурсами, зокрема в аспекті розвитку кадрового потенціалу. Описано інноваційні методи підвищення кваліфікації, професійного зростання співробітників, а також забезпечення їх мотивації і залучення до процесу організаційних змін. Значну увагу приділено системам навчання та розвитку персоналу, інструментам кадрового аудиту та оцінки ефективності діяльності працівників. Визначено вплив глобалізації та технологічних змін на кадрову політику підприємств, а також окреслено перспективи адаптації кращих світових практик до умов національних підприємств.

ВПЛИВ ЯКОСТІ ДИЗАЙНУ ГЕЙМІФІКАЦІЇ НА РЕКРУТАЦІЮ, МОТИВАЦІЮ ТА РОЗВИТОК ПРАЦІВНИКІВ

2026-02-01T16:39:05+02:00

Метою статті є дослідження впливу якості та доречності дизайну гейміфікаційних елементів на рекрутинг, мотивацію та ефективність розвитку працівників, визначення ризиків і негативних наслідків, що виникають при некоректному застосуванні механік гейміфікації. Гейміфікація розглядається як метод застосування ігрових механік для підвищення мотивації, залученості й ефективності працівників. Доведено, що її використання на етапі рекрутингу 4.0 сприяє посиленню інтересу кандидатів, формуванню позитивного бренду роботодавця та підвищенню якості оцінювання навичок майбутніх працівників. Зазначено, що гейміфікований онбординг забезпечує швидшу адаптацію новоприйнятих працівників через інтеграцію елементів цифровізації, зворотного зв’язку, менторства та поступового підвищення складності завдань. У статті обґрунтовано, що гейміфіковані методи навчання та професійного розвитку підсилюють ефективність корпоративних тренінгів завдяки практичній спрямованості, можливості безпечного експериментування та зменшенню стресу від помилок. Такий підхід є актуальним для покоління цифрових працівників і відповідає вимогам підприємств щодо гнучкості, інноваційності та безперервного розвитку персоналу.

ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ РИНКУ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ ПОСЛУГ УКРАЇНИ: ЗРОСТАННЯ, АДАПТИВНІСТЬ, ЦИФРОВІЗАЦІЯ

2026-02-01T16:42:13+02:00

Статтю присвячено визначенню сучасних тенденцій розвитку ринку телекомунікаційних послуг України. З’ясовано, що зростання невизначеності та динамічності зовнішнього середовища обумовлюють важливість своєчасного доступу до інформації та зв’язку, що визначає роль галузі телекомунікацій у соціально-економічних відносинах та обумовлює динамічний характер ринку телекомунікаційних послуг України. Визначено, що, не зважаючи на негативну динаміку кількості суб’єктів господарювання, загалом ринок характеризується тенденціями до зростання. У доходній структурі ринку телекомунікаційних послуг домінують послуги мобільного зв’язку, сфера яких носить олігополістичний характер. Незважаючи на руйнування та загрози, обумовлені повномасштабним вторгненням російської федерації, суб’єкти галузі телекомунікацій розширюють майновий потенціал та нарощують рівень ефективності діяльності. Виділено домінуючі тренди ринку телекомунікаційних послуг, врахування яких виступає основою для ухвалення управлінських рішень.

ДІДЖИТАЛІЗАЦІЯ ПРОЦЕСІВ DUE DILIGENCE В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ БІЗНЕС-СЕРЕДОВИЩА

2026-02-01T16:47:53+02:00

У статті досліджено вплив цифровізації на ефективність проведення процедур due diligence та управління ризиками підприємств. Проведено порівняльний аналіз традиційного та цифрового підходів за низкою критичних критеріїв, включаючи тривалість, витрати, точність та масштабованість. На основі розрахунків доведено, що впровадження цифрових інструментів забезпечує системний позитивний ефект.

Окрему увагу приділено новим викликам, які супроводжують цифрову трансформацію.

Автором обґрунтовано, що цифровий due diligence забезпечує накопичувальний ефект, одночасно покращуючи швидкість, економність та надійність перевірки, що робить його стратегічно важливим інструментом для сучасного бізнесу.

Практичні наслідки від впровадження систем цифрової належної перевірки покращують прийняття інвестиційних рішень, операційну прозорість та розподіл ресурсів для представників бізнес-середовища.

МАРКЕТИНГОВИЙ МЕХАНІЗМ РОЗПОДІЛУ В ГАЛУЗІ АПК ЯК ДРАЙВЕР ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

2026-02-09T14:12:46+02:00

У статті досліджено роль маркетингового механізму розподілу в агропромисловому комплексі України як ключового драйвера повоєнного економічного відновлення. Проаналізовано концептуальні засади функціонування маркетингового механізму розподілу в умовах воєнного стану та перспективи його модернізації для забезпечення сталого розвитку. Особливу увагу приділено впливу повномасштабного російського вторгнення на систему розподілу продукції АПК, зокрема на логістичні ланцюги, експортні коридори та внутрішній ринок. Досліджено альтернативні маршрути експорту, включаючи сухопутні та річкові коридори, а також механізми їх оптимізації. У роботі обґрунтовано необхідність впровадження інноваційних підходів до організації каналів розподілу, використання цифрових технологій для підвищення ефективності логістичних операцій та мінімізації ризиків господарської діяльності. Визначено стратегічні пріоритети модернізації маркетингового механізму розподілу, серед яких диверсифікація експортних напрямів, розвиток внутрішнього ринку та впровадження сучасних інформаційних систем управління ланцюгами поставок. Практична цінність дослідження полягає у розробці конкретних рекомендацій для підприємств АПК щодо адаптації маркетингових стратегій розподілу до умов повоєнного відновлення та забезпечення їх конкурентоспроможності на національному та міжнародному рівнях.

НЕЙРОНАВЧАННЯ: СТРАТЕГІЇ НАВЧАННЯ ПЕРСОНАЛУ НА ОСНОВІ НЕЙРОНАУКОВОГО ПІДХОДУ

2026-02-09T14:18:00+02:00

Інтеграція навчання з нейронаукою та практичне застосування принципів нейронавчання відкриває нові можливості для дизайну стратегій навчання персоналу завдяки врахуванню особливостей функціонування мозку людини. Досягнення у сфері нейронавчання інтегруються у стратегії навчання персоналу, змінюючи традиційні HR- практики та пропонуючи нові вектори впливу на навчальне середовище. Мета статті полягала в аналізі прикладних аспектів нейронавчання в управлінні людськими ресурсами. Зокрема, у роботі аналізувалася роль нейропластичності як важливого механізму набуття нових навичок, а також заходи щодо її підтримки протягом усього життя. З позицій нейронаукового підходу було надане обгрунтування можливостей соціального навчання в контексті створення позитивних ментальних та поведінкових моделей. Особлива увага була приділена аналізу факторів, що створюють сприятливе для роботи мозку навчальне середовище: полімодальності, мультисенсорності, емоційному фону, рівню стресу та психологічній безпеці. Показано, що нейронауковий підхід спонукає до перегляду основних параметрів навчання (тривалості навчальних сесій, формату повторення матеріалу, сенсорної різноманітності). Наведено порівняння традиційних навчальних стратегій зі стратегіями на основі нейронаукового підходу та окреслені переваги нейронавчання в роботі HR-підрозділів. Дане дослідження надає додаткові аргументи на користь людино-центрованого підходу у навчанні персоналу: навчальні програми, розроблені відповідно до роботи мозку, є більш ефективними, оскільки вони краще сприймаються, засвоюються, мотивують, викликають інтерес і почуття задоволеності учасників. Спираючись на знання в галузі нейронавчання, HR-менеджери можуть розробляти більш зфокусовані та ефективні стратегії навчання, зменшувати упередженість у наймі стосовно різних вікових груп, підвищувати задоволеність і лояльність персоналу та створювати більш сприятливе з точки зору роботи мозку навчальне середовище. Найближчі перспективи нейронавчання пов’язані з ідентифікацією та кращим розумінням різноманітних компонентів навчальних програм, що впливають на їх ефективність і сприяють створенню адаптивного персоналізованого навчального середовища.

ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗМІНИ ЯК ІНСТРУМЕНТ ТРАНСФОРМАЦІЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВА ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЙОГО СТАЛОГО РОЗВИТКУ

2026-02-09T14:21:13+02:00

У статті досліджено організаційні зміни як ключовий інструмент трансформації системи управління підприємства в умовах високої турбулентності зовнішнього середовища та посилення вимог сталого розвитку. Обґрунтовано, що ефективність трансформаційних процесів визначається здатністю підприємства до проактивної адаптації, інтеграції економічних, соціальних і екологічних цілей у єдину управлінську архітектуру та формування внутрішнього потенціалу змін. Запропоновано системне бачення об’єкта трансформації через декомпозицію системи управління на взаємопов’язані підсистеми, що дозволяє забезпечити когерентність змін. Розроблено алгоритм трансформації системи управління, орієнтований на досягнення довгострокової резильєнтності та підвищення конкурентоспроможності підприємства. Обґрунтовано практичну значущість запропонованих положень.

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІ ЧИННИКИ РОЗВИТКУ ПОЛЬЩІ У СКЛАДІ ЕС : ТОРГІВЛЯ, ІНВЕСТИЦІЇ, ІННОВАЦІЇ

2026-02-09T14:25:30+02:00

Польщі вдалося зберігати відносно стабільне економічне зростання майже 30 років, навіть у періоди світової фінансової кризи 2007–2009 рр. і боргової кризи в Європейському Союзі. Феномен слабкої сприйнятливості Польщі до кризових явищ зумовлений довгостроковими наслідками постсоціалістичних перетворень, деякими об'єктивними характеристиками економіко-географічного становища країни, а також специфікою економічної ситуації після її вступу до ЄС у 2004 р. Метою статті є дослідження зовнішньоекономічних чинників розвитку польської економіки у складі Європейського Союзу з акцентом на торговельну, інвестиційну та інноваційну складові її зовнішньоекономічних відносин. Слабка сприйнятливість польської економіки до криз обумовлена кількома чинниками. Ліквідація митних бар'єрів та перешкод для руху капіталу після вступу Польщі до ЄС сприятливо вплинули на динаміку ПІІ. Велику роль відіграв ємний внутрішній ринок і слабка залежність від зовнішнього попиту. Крім того, експорт Польщі не сильно залежав від будь-якої обмеженої групи товарів. Однак, інноваційний рівень польської економіки на тлі інших країн ЄС залишається невисоким. Польща входить до країн – поміркованих інноваторів. Зроблено висновок про те, що Польща побудувала досить конкурентоспроможну економіку, посівши вигідне місце у системі поділу праці в Європі. До цілої низки довгострокових чинників можна віднести радикальні економічні реформи 1990 р., які дозволили знайти інвесторів великих підприємств, зберігши промисловий сектор країни. Польська промисловість знайшла вдалу експортну нішу з виробництва запасних частин та компонентів, яка дозволила вбудувати її у виробничі ланцюжки європейських та світових підприємств. Завдяки вступу до ЄС та залученню субсидій ЄС вдалося підтримати економічно та соціально вразливий агропромисловий сектор. Однак на даний момент помітних успіхів в інноваційному розвитку польської економіки не спостерігається: поступово скорочуються такі порівняльні переваги, як недорога робоча сила, недостатній рівень приватних інвестицій. Крім того, надмірна орієнтація експорту лише на ринки ЄС ставить польську економіку перед новими викликами, які здатні підірвати у майбутньому її стійкість до світових криз.

МЕТОДОЛОГІЯ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ ІННОВАЦІЙНОЇ ПОВЕДІНКИ ПІДПРИЄМСТВ В ГЛОБАЛЬНОМУ ЕКОНОМІЧНОМУ СЕРЕДОВИЩІ

2026-02-09T14:29:26+02:00

З метою підвищення спроможності підприємств генерувати та впроваджувати нововведення, що є важливою складовою адаптації бізнесу у глобальному економічному середовищі, у статті досліджено підходи до економічного оцінювання інноваційної поведінки підприємства у стратегічному контексті. Зважаючи на відсутність єдності думок вчених щодо застосованих методів, складових та порядку аналізування, для підвищення результативності економічного оцінювання рекомендовано карту стратегії інноваційної поведінки підприємства. На засадах системного підходу, стратегічна карта розглянута як стратегічний інструмент, що відображає причинно-наслідкові зв’язки між довгостроковими цілями організації в різних перспективах (фінансовій, клієнтській, внутрішніх процесів, навчання та розвитку), обґрунтовано причинно-наслідкові відносини між стратегічними цілями підприємства, його інноваційними процесами та фінансовими результатами. Із використанням релевантного апарату стратегічно-тактичних досліджень, у статті окреслено КРІ за кожною із перспектив стратегічної карти.

ВЕНЧУРНИЙ КАПІТАЛ ЯК КАТАЛІЗАТОР ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ

2026-02-09T14:32:57+02:00

У статті досліджено роль венчурного капіталу як ключового каталізатора інноваційного розвитку національної економіки України в умовах глобальної трансформації, цифровізації та воєнних викликів. Обґрунтовано, що в сучасній економіці знань венчурний капітал виступає не лише джерелом фінансових ресурсів для високоризикових інноваційних проєктів, а й важливим інструментом передачі управлінської експертизи, формування підприємницьких компетенцій. Проаналізовано сучасний стан венчурного ринку України, визначено його галузеві пріоритети з акцентом на ІТ-сектор, цифрові сервіси та високотехнологічні напрями. Запропоновано розширену модель інноваційної екосистеми України, що відображає багаторівневу взаємодію держави, бізнесу, науково-освітнього сектору, венчурного капіталу та міжнародних партнерів. Визначено перспективні напрями розвитку венчурного фінансування, серед яких створення публічно-приватних венчурних фондів, розвиток корпоративного венчурного інвестування та інтеграція венчурного капіталу у програми післявоєнного відновлення.

АДАПТАЦІЯ ЦІНОВОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

2026-02-09T14:36:15+02:00

У статті обґрунтовано необхідність адаптації цінової політики підприємств в умовах воєнного стану, коли традиційні моделі ціноутворення втрачають ефективність через нестабільність зовнішнього середовища, руйнування логістичних ланцюгів, дефіцит ресурсів та зміну споживчої поведінки. Запропоновано комплексну адаптивну модель ціноутворення, яка охоплює чотири ключові компоненти: динамічне оновлення цін, аналіз маржинальності, зональне ціноутворення та сценарне планування. Визначено умови ефективної реалізації моделі, серед яких центральне місце займає систематичний моніторинг внутрішніх і зовнішніх чинників. Реалізація підходу сприятиме підвищенню економічної стійкості підприємств, мінімізації ризиків, підтриманню конкурентних переваг та забезпеченню здатності бізнесу проактивно реагувати на ринкові зміни.

ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ ЄВРОПЕЙСЬКИХ СТАНДАРТІВ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ В СИСТЕМУ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКИХ ВЧИТЕЛІВ

2026-02-09T14:55:34+02:00

У статті здійснено комплексне наукове дослідження механізмів імплементації європейських стандартів стратегічного управління, зокрема міжнародного стандарту ISO 21001:2018 (EOMS) та моделі досконалості EFQM, у систему безперервного професійного розвитку вчителів України. Проаналізовано оновлену нормативно-правову базу 2024 р., зокрема новий професійний стандарт вчителя, та виявлено критичний стратегічний розрив, зумовлений відсутністю деталізованих дескрипторів компетентностей за кваліфікаційними категоріями. Обґрунтовано доцільність застосування управлінського циклу PDCA (Plan-Do-Check-Act) та логіки RADAR для модернізації систем внутрішнього забезпечення якості освітніх послуг у центрах професійного розвитку педагогічних працівників. Особливу увагу приділено цифровій трансформації галузі через інтеграцію європейської рамки DigCompEdu та практичного інструменту самооцінювання SELFIE for Teachers, що дозволяє вчителям будувати персоналізовані траєкторії зростання на основі принципів доказового врядування. У роботі розкрито потенціал нової моделі фінансування «Гроші ходять за вчителем», яку реалізовано через цифрову платформу «Вектор», як ключового важеля стимулювання конкурентоспроможності надавачів освітніх послуг. Сформульовано концептуальні стратегічні рекомендації щодо гармонізації національної системи із цілями Європейського освітнього простору 2030 в умовах подолання наслідків воєнної агресії та забезпечення сталості освітніх реформ.

МІГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В УКРАЇНІ І ЇХ ВПЛИВ НА ПЕНСІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГРОМАДЯН

2026-02-09T16:12:14+02:00

У статті досліджено сучасні міграційні процеси в Україні та визначено їхній вплив на систему пенсійного забезпечення громадян. Проаналізовано основні тенденції зовнішньої трудової міграції та внутрішнього переміщення населення, зумовлені соціально-економічними, демографічними та воєнними чинниками. Обґрунтовано, що масовий відтік працездатного населення за кордон і зменшення чисельності зайнятих осіб негативно впливають на формування страхового стажу, обсяги надходжень до Пенсійного фонду України та фінансову стійкість пенсійної системи загалом. На основі проведеного аналізу визначено ключові виклики для державної пенсійної політики в умовах активних міграційних процесів. Запропоновано напрями вдосконалення механізмів державного регулювання міграції, стимулювання легальної зайнятості та повернення трудових мігрантів, а також розвитку міжнародного співробітництва у сфері соціального та пенсійного забезпечення з метою підвищення стабільності та ефективності пенсійної системи України.

НЕЙРОМАРКЕТИНГ ЯК ІНСТРУМЕНТ ФОРМУВАННЯ СПОЖИВЧИХ РІШЕНЬ

2026-02-09T16:15:26+02:00

У статті досліджено теоретико-методологічні засади нейромаркетингу як інноваційного міждисциплінарного інструментарію аналізу споживчої поведінки в умовах сучасної ринкової трансформації. Обґрунтовано зниження ефективності традиційних маркетингових комунікацій, унаслідок перенасичення інформаційного простору та сенсорної втоми споживачів, що актуалізує потребу в застосуванні нейронаукових підходів. Розкрито сутність нейромаркетингу, його місце в системі маркетингових досліджень та відмінності від класичних методів вивчення споживчих рішень. Доведено, що використання нейромаркетингових технологій сприяє підвищенню результативності маркетингових комунікацій, формуванню брендової лояльності та конкурентоспроможності підприємств. Водночас наголошено на необхідності етичного та нормативного регулювання застосування нейромаркетингу з метою захисту прав споживачів і забезпечення сталого розвитку даної науково-практичної сфери.

АДАПТАЦІЯ ЄВРОПЕЙСЬКИХ СТАНДАРТІВ ЗГУРТОВАНОСТІ ТА РОЛЬ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В РЕФОРМУВАННІ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ

2026-02-09T16:18:47+02:00

У статті здійснено комплексний аналіз механізмів адаптації європейських моделей політики згуртованості до сучасних українських реалій. Розглянуто досвід Польщі та країн Балтії у контексті децентралізації управління структурними фондами та цифровізації державних послуг. Визначено стратегічні пріоритети державної політики, спрямовані на нівелювання міжрегіональних диспропорцій та подолання наслідків збройної агресії через перехід до моделі сталого розвитку. Особливу увагу приділено принципу субсидіарності та багаторівневому врядуванню як інструментам збереження керованості державою в умовах кризи. Обґрунтовано роль демократичної участі громадян як критичного чинника легітимізації реформ. Доведено, що залучення мешканців через бюджети участі та е-демократію сприяє формуванню відповідального стейкхолдера територіального розвитку. Запропоновано концепцію людиноцентричного відновлення, що базується на синергії інституційних стандартів ЄС та високої соціальної активності громад.

МЕТАВСЕСВІТ: НОВА ЕПОХА ІННОВАЦІЙ У МАРКЕТИНГУ

2026-02-09T16:22:00+02:00

У статті досліджено концепцію та ключові особливості метавсесвіту як нової сфери для впровадження маркетингових стратегій, що дозволяють компаніям взаємодіяти зі споживачами на глибшому рівні. На основі аналізу основних рис метавсесвіту, таких як стійкість, інтеграція з фізичним світом, економічність та відкритість до контенту, визначено можливості для створення індивідуалізованого досвіду користувачів і розвитку віртуальних економік. Також розглянуто ключові виклики й загрози, серед яких питання конфіденційності, безпеки даних та етичні стандарти, а також шляхи їхнього вирішення. Дослідження підкреслює потенціал метавсесвіту у трансформації традиційних бізнес-моделей та встановленні нових стандартів взаємодії брендів і споживачів, що є актуальним в умовах швидкої цифрової трансформації. Проаналізовано вплив технологій віртуальної та доповненої реальності, блокчейну й штучного інтелекту на формування нових форматів маркетингових комунікацій у межах метавсесвіту.

ІНСТИТУЦІЙНІ ТА СТРУКТУРНІ ЕФЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ІНТЕГРАЦІЇ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

2026-02-09T16:30:59+02:00

У статті комплексно досліджено інституційні та структурні ефекти реалізації конкурентних переваг України в умовах європейської інтеграції. Проаналізовано теоретичні підходи до конкурентоспроможності, інституційний вакуум між формальною та реальною адаптацією до стандартів ЄС, а також структурні резерви ключових секторів економіки – ІТ, аграрного, промислового та транспортного. На основі емпіричного моделювання та порівняльного аналізу з досвідом країн Центральної та Східної Європи доведено, що синергія між інституційними реформами та структурною трансформацією є визначальним чинником конвергенції України з європейською економічною моделлю. Особливу увагу приділено оцінці рівня гармонізації acquis communautaire, аналізу торговельного, інвестиційного та технологічного ефектів інтеграції, а також формуванню стратегічних орієнтирів політики конкурентоспроможності. Запропоновано інструментарій моніторингу та критеріальну матрицю для оцінки прогресу, що дозволяє перейти від реактивної адаптації до проактивної стратегії розвитку. Висновки підкреслюють, що успішна реалізація конкурентних переваг України в межах євроінтеграції є не лише економічним імперативом, але й питанням національної стійкості та довгострокової конкурентоспроможності.

ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦІЙНИХ ПРІОРИТЕТІВ І МЕХАНІЗМУ СТИМУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

2026-02-09T16:34:23+02:00

У статті досліджується комплексний розвиток соціального підприємництва в Україні, яке постає як важливий інструмент поєднання економічної ефективності, етичних принципів ведення бізнесу та соціальної відповідальності.
Особлива увага приділяється мотиваційній структурі соціальних підприємців, яка поєднує економічні, соціальні та психологічні чинники.
Ключову роль у розвитку соціального підприємництва відіграють зовнішні чинники, ресурсне забезпечення, інституційне середовище, цифрові та інноваційні інструменти. Автором запропонований механізм стимулювання розвитку соціального підприємництва.
У статті підкреслюється важливість етичних принципів у соціальному підприємництві, адже вони формують корпоративну культуру, підвищують довіру споживачів та партнерів, зменшують ризики недобросовісної поведінки та сприяють розвитку інноваційного потенціалу підприємств.

АКТУАЛЬНІ ІНСАЙТИ РИНКУ IT ДЛЯ ПРОДЖЕКТ-МЕНЕДЖЕРІВ УКРАЇНИ

2026-02-09T16:37:58+02:00

У статті досліджено трансформацію проджект-менеджменту в ІТ-секторі України в умовах цифровізації економіки, глобальної конкуренції та воєнно-економічних викликів. Обґрунтовано зростання стратегічної ролі project manager як ключового суб’єкта управління ресурсами, ризиками та економічною ефективністю ІТ-проєктів. Проаналізовано сучасні тенденції ринку праці, зміни у професійних ролях, вимоги до компетентностей і вплив цифрових інструментів на управлінські практики. Визначено домінування мультифункціональних моделей зайнятості, посилення значення soft skills і професійної сертифікації. Окреслено перспективи розвитку професії та напрями адаптації управлінських підходів до умов цифрової економіки й євроінтеграційних процесів. Узагальнення отриманих результатів дає підстави стверджувати, що подальша еволюція сфери управління проєктами в українському ІТ-секторі потребує системної модернізації освітньої парадигми.

ЕФЕКТИВНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ І КОМУНІКАЦІЇ ЯК ВІДПОВІДЬ НА ТУРБУЛЕНТНІСТЬ ТА ЦИФРОВУ ТРАНСФОРМАЦІЮ

2026-02-09T16:42:20+02:00

У статті досліджено роль ефективного менеджменту та комунікацій як ключових чинників забезпечення стійкості й результативності діяльності підприємств в умовах турбулентного зовнішнього середовища та цифрової трансформації. Обґрунтовано, що сучасні бізнес-структури функціонують в умовах підвищеної невизначеності, швидких змін ринкової кон’юнктури, технологічних інновацій та трансформації форм організації праці. Проаналізовано вплив нестабільного середовища на управлінські рішення та комунікаційні процеси, визначено причини зниження ефективності класичних ієрархічних моделей управління. Особливу увагу приділено ключовим викликам, з якими стикаються підприємства, зокрема управлінню командами в умовах невизначеності, підтримці мотивації та психологічної стійкості персоналу, організації комунікацій у гібридних і дистанційних командах, а також необхідності швидкого прийняття рішень без втрати їх якості. Розкрито сутність і значення сучасних концепцій менеджменту. Окремо розглянуто підходи до організації внутрішніх і зовнішніх бізнес-комунікацій та їхній вплив на формування конкурентних переваг підприємств. Обґрунтовано, що поєднання цих підходів дозволяє підвищити гнучкість управлінських систем, рівень залученості персоналу та ефективність управлінських рішень. Аргументовано доцільність використання практичних інструментів подолання управлінських викликів. Вказано, що ефективна інтеграція внутрішніх і зовнішніх комунікацій формує цілісну, якісну систему менеджменту, сприяє зниженню ризиків, підвищенню організаційної стійкості та забезпеченню стратегічного розвитку підприємств.

МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ В СИСТЕМІ ДИПЛОМАТИЧНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

2026-02-09T16:46:30+02:00

Стаття присвячена дослідженню інституційної спроможності Міністерства закордонних справ України представляти та захищати національні інтереси держави в умовах трансформацій внутрішнього та міжнародного середовища, що є джерелом не лише загроз, а й додаткових можливостей подальшої інтеграції у світовий економічний і політичний простір. Встановлено, що сучасна організаційна структура та функції МЗС визначаються потребами активізації та консолідації підтримки інших держав дипломатчиними засобами та методами. Визначено, що обмеженість бюджетних ресурсів не дає можливості для суттєвого збільшення обсягів фінансування інституційного супроводу зовнішніх зносин України. Окрему увагу приділено дослідженню ролі та функцій Департаменту державного протоколу МЗС, що відповідає за дотримання норм дипломатичного протоколу та етикету при побудові міждержавних комунікацій. Доведено, ґрунтуючись на експертній оцінці Міністра закордонних справ, що діяльність Міністерства є продуктивною і ефективною.

РОЗВИТОК ІННОВАЦІЙНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА НА ОСНОВІ ГІБРИДНИХ МОДЕЛЕЙ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ: КОНЦЕПТУАЛЬНІ ТА ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ

2026-02-09T16:50:15+02:00

У статті досліджено особливості розвитку інноваційного підприємництва в умовах трансформації ринку праці та поширення гібридних моделей організації праці. Розкрито концептуальні підходи до формування гібридних моделей, що поєднують дистанційні, гнучкі та традиційні форми зайнятості, а також їхній вплив на інноваційну активність підприємств. Обґрунтовано переваги впровадження гібридної організації праці з позицій підвищення продуктивності, адаптивності бізнесу, розвитку людського капіталу та посилення конкурентоспроможності інноваційних підприємств. Проаналізовано практичні аспекти застосування гібридних моделей у діяльності сучасних компаній з урахуванням цифровізації, глобалізації та нестабільності економічного середовища. Визначено основні виклики та обмеження впровадження гібридних моделей організації праці, а також окреслено напрями їх подальшого розвитку в контексті сталого інноваційного зростання.

АСИМЕТРІЯ РОЗВИТКУ ГЛОБАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ В КОНТЕКСТІ ЇЇ ЦИФРОВІЗАЦІЇ

2026-02-09T16:54:24+02:00

У статті розглядається розрив між економіками з найвищими та найнижчими темпами зростання секторів щодо впровадження та використання цифрових технологій та темпів розвитку процесів цифрової трансформації, які існують на сучасному етапі розвитку суспільства. Метою роботи є дослідження існування асиметрії розвитку глобальної економіки в контексті її цифровізації, як з точки зору умов чи потенціалу цифрової трансформації, так і рівня впровадження цифрових технологій в економіку окремих країн світу. Пропонується побудова Індексу цифрової трансформації глобальної економіки, який включає два субіндекси – можливостей та результатів цифрової трансформації, на основі використання авторського методичного підходу, що передбачає виконання таких кроків:
1) формування інформаційної бази розрахунку Індексу цифрової трансформації та відповідних субіндексів;
2) розрахунок субіндексів потенціалу та результатів цифрової трансформації за зібраними та стандартизованими даними;
3) ранжування країн світу у відповідності до розрахованих на попередньому кроці значеннях субіндеків потенціалу та результатів цифрової трансформації;
4) розрахунок Індексу цифрової трансформації глобальної економіки на основі визначених раніше субіндексів потенціалу та результатів цифрової трансформації;
5) ранжування країн світу у відповідності до розрахованого Індексу цифрової трансформації глобальної економіки.
На основі проведеного кластерного аналізу виділено три кластери серед досліджених 88 країн світу за субіндексами потенціалу й результатів цифрової трансформації та ВВП на душу населення, кожен з яких характеризує країни світу, які перебувають на різному етапі цифрового розвитку за рівнем створених умов для подальшої цифровізації, рівнем зрілості національних стратегій цифрової трансформації та результатами впровадження цифрових технологій:
1) країни, що є передовими за цифровою трансформацією;
2) країни, що перебувають на перехідному етапі цифрової трансформації;
3) країни з обмеженою готовністю до цифрової трансформації.
Зроблено висновок, що проведене дослідження підтверджує значну асиметрію розвитку глобальної економіки в контексті її цифрової трансформації, що проявляється в нерівномірності потенціалу цифрової трансформації країн світу до цифрових технологій, інфраструктури та отримання суттєвих результатів цифрової економіки.

РІВЕНЬ ВИРОБНИЦТВА ПШЕНИЦІ У КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОБЛАСТІ

2026-02-09T16:57:35+02:00

Кіровоградська область є одним із ключових виробників зернових культур у країні. Потреба у підвищенні продуктивності основних сільськогосподарських культур області створила необхідність розгляду потенціалу розвитку виробництва пшениці. Дослідження та моніторинг показників виробництва зернових культур за останні п'ять років дав змогу виявити шляхи підвищення продуктивності галузі. Вивчення впливу клімату на родючість ґрунтів та врожайність пшениці за минулі роки дозволяє прогнозувати подальші зміни. Проведено аналіз рентабельності вирощування пшениці, можливість зниження витрат ресурсів, а також перспективи вирощування зернових в умовах Кіровоградської області. В результаті дослідження зазначені шляхи максимізації рентабельності виробництва пшениці.

ТЕНДЕНЦІЇ БІРЖОВОЇ ТОРГІВЛІ ДЕРИВАТИВНИМИ КОНТРАКТАМИ НА АЗІЙСЬКИХ ОРГАНІЗОВАНИХ ТОВАРНИХ РИНКАХ

2026-02-09T17:01:41+02:00

Стаття визначає сучасний стан та тенденції розвитку азійських організованих товарних ринків та основні види деривативних контрактів, які застосовуються біржами даного географічного регіону. Виконано аналітичну оцінку основних показників біржової торгівлі деривативними контрактами на азійських організованих товарних ринках з метою визначення їх трансформаційних змін та перспективних деривативних біржових контрактів в умовах геополітичної нестабільності та посилення цінової волатильності. Вказано на важливість використання біржових деривативних контрактів азійських організованих товарних ринків у забезпеченні конкурентного ціноутворення та прогнозуванні світових цін. Проаналізовано структуру біржової торгівлі деривативними контрактами на азійських організованих товарних ринках за наявними видами базових активів та біржових строкових контрактів. Проведено порівняльну оцінку темпів зростання біржової торгівлі фінансовими і товарними деривативними контрактами на азійських товарних і фондових біржах. Визначено перспективи азійської біржової торгівлі деривативними контрактами на організованих товарних ринках.

ТАЙМ-МЕНЕДЖМЕНТ ЯК ІНСТРУМЕНТ УПРАВЛІННЯ ТУРИСТИЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ

2026-02-09T17:06:36+02:00

Раціональне використання часу є одним із ключових ресурсів, який безпосередньо впливає на якість туристичних послуг, рівень задоволеності клієнтів та фінансові результати підприємств.
У статті досліджено тайм-менеджмент як важливий інструмент підвищення ефективності управління туристичною діяльністю. Обґрунтовано актуальність застосування сучасних методів управління часом у діяльності туристичних підприємств. Визначено ключові відмінності функціонування туристичних підприємств у мирний час і в умовах війни, зокрема підвищену невизначеність, обмежений горизонт планування, транспортні обмеження та залежність від чинників безпеки. Доведено, що ефективне впровадження тайм-менеджменту сприяє зниженню рівня стресу працівників та формуванню конкурентних переваг туристичного підприємства. Отримані результати можуть бути використані в практичній діяльності управління туристичними підприємствами в умовах війни.

ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТНОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА НА ОСНОВІ СИСТЕМИ ПОКАЗНИКІВ ОЦІНЮВАННЯ ЙОГО КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ

2026-02-09T17:11:06+02:00

У статті автором досліджено теоретичні та прикладні аспекти формування конкурентної політики підприємства в умовах посилення ринкової конкуренції. Проаналізовано структуру конкурентної політики підприємства та визначено її сутність, ключові принципи формування, орієнтири та напрями реалізації. Обґрунтовано доцільність використання системи показників як інструменту оцінювання рівня конкурентоспроможності та прийняття управлінських рішень. Запропоновано систематизований підхід до групування метрик за трьома напрямами: оцінювання конкурентної позиції, конкурентного потенціалу та інструментів реалізації конкурентної політики. Автором визначено, що використання такої системи показників дозволяє здійснювати комплексну діагностику стану підприємства. Показано взаємозв’язок між результатами оцінювання конкурентоспроможності та процесом формування конкурентної політики.

ЦИФРОВІ ІНСТРУМЕНТИ УПРАВЛІННЯ ЗНАННЯМИ ЯК ДРАЙВЕР ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ОРГАНІЗАЦІЙ

2026-02-09T17:14:20+02:00

Стаття присвячена дослідженню ролі цифрових інструментів управління знаннями у забезпеченні інноваційного розвитку сучасних організацій в умовах цифрової трансформації та економіки знань. Обґрунтовано, що знання виступають стратегічним ресурсом, а ефективне управління ними є необхідною передумовою підвищення конкурентоспроможності та адаптивності організації до реалій сьогодення. Проаналізовано сутність і функціональні можливості сучасних цифрових інструментів управління знаннями та визначено їхній вплив на процеси створення, накопичення, поширення та використання знань, а також на формування організаційного досвіду та підтримку інноваційної діяльності. Доведено, що цифрові інструменти управління знаннями не лише оптимізують внутрішні процеси, а й формують інноваційну екосистему організації, орієнтовану на створення та комерціалізацію нових ідей, виступають ключовим драйвером інноваційного розвитку організації, оскільки забезпечують ефективне поєднання технологій, процесів і людського капіталу та допомагають організації оперативно адаптуватися до змін, підвищувати ефективність колективного інтелекту і впроваджувати інновації у всі аспекти своєї діяльності.

ЕМОЦІЙНИЙ МАРКЕТИНГ У БРЕНД-КОМУНІКАЦІЯХ МІСТА

2026-02-09T17:18:59+02:00

У статті розглянуто теоретичні засади та практичні аспекти застосування емоційного маркетингу в системі бренд-комунікацій міста в умовах посилення міжтериторіальної конкуренції. З’ясовано, що емоційна складова бренду міста є визначальним чинником формування його сприйняття, рівня емоційної прихильності місцевих мешканців і потенційних туристів, а також загальної привабливості міської території. Наведено сутність емоційного маркетингу як інструменту цілеспрямованого психологічного впливу на поведінку цільових аудиторій у контексті територіального брендингу та розвитку міських маркетингових комунікацій. Охарактеризовано результати SWOT-аналізу емоційного бренду міста Миколаєва та запропоновано напрями вдосконалення бренд-комунікацій міста з урахуванням сучасних емоційних чинників і специфіки післявоєнного відновлення.

ЗАРУБІЖНІ ПРАКТИКИ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ НАДАННЯ МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ ТА ЇХ АДАПТАЦІЯ ДЛЯ УКРАЇНИ В УМОВАХ ДЕМОГРАФІЧНОЇ КРИЗИ

2026-02-09T17:22:43+02:00

У дослідженні обґрунтовано пріоритетні зарубіжні практики державної політики у сфері медичних послуг та умови їх адаптації для України в контексті демографічної кризи. Показано, що старіння, депопуляція, міграція й територіальні диспропорції одночасно підвищують потребу в тривалому веденні хронічних пацієнтів та звужують кадрові й фінансові можливості системи. Запропоновано матрицю порівняння державних політик за критеріями первинної допомоги, координації й безперервності, цифрових даних і підзвітності, а також довготривалого догляду. Порівняно практики Польщі, Естонії, Данії та Німеччини і синтезовано пріоритети адаптації: посилення первинки й профілактики, стандартизація даних і доступ до записів, розвиток позалікарняної підтримки громади та стартова модель довготривалого догляду. Визначено ключові умови перенесення: інституційна спроможність, узгоджене фінансування, кадри, дані та правові рамки.

РЕГУЛЯТОРНА ПОЛІТИКА УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ІТ-СФЕРИ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

2026-02-09T17:25:53+02:00

У статті здійснено аналіз змін державної регуляторної політики ІТ-сектору України в умовах воєнного стану (2022–2025 рр.). Досліджено функціонування спеціального податкового режиму Дія.City на тлі постійного підвищення фіскального навантаження та адміністративного тиску на ФОП. Ідентифіковано ключові виклики: криза людського капіталу, спричинена не прогнозованістю процедур бронювання військовозобов'язаних, та ризик подвійного оподаткування ІТ-фахівців-мігрантів, що стимулює їх перехід до іноземних юрисдикцій. Окремо виділено повільну гармонізацію українського цифрового законодавства з нормами ЄС (Акт про цифрові послуги, Акт про цифрові ринки, Директива про адміністративне співробітництво). Обґрунтовано необхідність переходу від аутсорсингової до продуктової моделі розвитку та запровадження податкової дипломатії для захисту податкової бази.

УПРАВЛІННЯ БІЗНЕС-ПРОЦЕСАМИ У ЛАНЦЮГУ ПОСТАЧАННЯ НА ОСНОВІ SMART-РІШЕННЯ

2026-02-09T17:30:25+02:00

У статті розкрито сутність smart-рішень у системі управління ланцюгами постачання та визначено їх ключову роль в оптимізації основних бізнес-процесів, зокрема планування, управління запасами, логістики та координації взаємодії між учасниками ланцюга. Проаналізовано можливості застосування Інтернету речей, штучного інтелекту, аналітики великих даних та блокчейн-технологій для підвищення операційної ефективності, забезпечення прозорості потоків та підтримки прийняття управлінських рішень у режимі реального часу. Визначено основні переваги впровадження smart-технологій, серед яких скорочення витрат, зниження рівня надлишкових запасів, підвищення точності прогнозування попиту. Водночас, окреслено ключові ризики та виклики цифрової трансформації, пов’язані з кібербезпекою, інтеграцією інформаційних систем, дефіцитом цифрових компетентностей персоналу, значними інвестиційними витратами.

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ЖИТТЄЗДАТНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВ МОРСЬКОГО ТРАНСПОРТУ

2026-02-09T17:36:54+02:00

У статті реалізована систематизація та обґрунтування організаційно-економічних засад управління життєздатністю підприємств морського транспорту, а також визначення ключових напрямів удосконалення їх управлінських механізмів. Методологічною основою дослідження стала комплексна інтеграція класичних і сучасних наукових підходів, що забезпечує багатовимірне розуміння процесів управління життєздатністю підприємств морського транспорту. Це зумовило застосування таких дослідницьких методів та підходів, як: аналіз та синтез, порівняльний аналіз, системний підхід, метод експертних оцінок. Цінність окресленого дослідження полягає у визначенні комплексу заходів, що сприятимуть зміцненню життєздатності підприємства морського транспорту на різних, взаємопов’язаних рівнях функціонування: системному, цільовому та ресурсному. Ці рівні взаємопов’язані: рішення на ресурсному рівні впливають на досягнення цілей (цільовий рівень), а ефективна координація системних підсистем забезпечує стабільну роботу всієї організації (системний рівень).

СТРАТЕГІЧНА АДАПТАЦІЯ ОПЕРАЦІЙНИХ МОДЕЛЕЙ ПІДПРИЄМСТВ ДО ГЛОБАЛЬНИХ ЛОГІСТИЧНИХ ВИКЛИКІВ

2026-02-09T17:52:09+02:00

У статті запропоновано концепт процесів операційної діяльності та логістичного забезпечення сучасних підприємств в умовах глобальної нестабільності. Використано методи системного аналізу, порівняння, економіко-статистичний аналіз, метод сценарного планування та матричний метод прийняття управлінських рішень. Доведено необхідність зміни парадигми операційного менеджменту від моделі мінімізації витрат до моделі забезпечення життєздатності. Проведено аналітичне дослідження «ціни стійкості» та підтверджено гіпотезу, що контрольоване зростання операційних витрат на створення буферів є економічно виправданим інструментом запобігання катастрофічним збиткам. Побудовано графік компромісу між вартістю та стійкістю операційної моделі, що візуалізує точку оптимуму між витратами та ризиками в логістичних ланцюгах постачання. Розроблено матрицю стратегічної адаптації, яка дозволяє диференціювати управлінські підходи залежно від критичності ресурсів та рівня невизначеності середовища.

ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ ПОСЛУГАМИ КРАЇН БАЛТІЇ В УМОВАХ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ

2026-02-10T13:48:54+02:00

У науковій статті автор проводить дослідження зовнішньої торгівлі послугами країн Балтії в умовах європейської інтеграції. Проаналізовано основні передумови виникнення торгівлі саме послугами. Досліджено динаміку обсягу торгівлі послугами Латвії, Литви та Естонії протягом дев’яти років. На основі аналітичних даних побудовано прогноз зміни обсягу експорту та імпорту послуг у найближчі роки. Визначено, що країни Балтії експортують найбільше послуг ніж імпортують. Основними торговельними партнерами з торгівлі послугами Латвії, Литви та Естонії є країни Європейського Союзу, а також США, Велика Британія. Представлено обсяг експорту послуг країн Європейського Союзу у 2023 та 2024 рр. Наведено частку у товарній структурі експорту та імпорту послуг країн Балтії і визначено найперспективніші послуги для Латвії, Литви та Естонії. Визначено основні перспективи подальшого розвитку зовнішньої торгівлі послугами країн Балтії в умовах європейської інтеграції.

ІНСТИТУЦІЙНИЙ ЛАНДШАФТ ЕКСПОРТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

2026-02-10T13:52:29+02:00

У статті запропоновано авторське визначення інституційного ландшафту експортної діяльності, сформоване на засадах теорії інституціоналізму та методології інституційного аналізу. Розкрито взаємозв’язок формальних і неформальних інститутів та інституцій, які визначають умови й механізми здійснення експортних операцій. Теоретико-методологічні положення класичного та нового інституціоналізму адаптовано до аналізу інституційного середовища експорту в Україні з урахуванням воєнного стану та поглиблення євроінтеграційних процесів. Проаналізовано інструменти тарифного й нетарифного регулювання експорту, зокрема режими ліцензування, квотування та застосування мінімальних експортних цін. Особливу увагу приділено трансформації інституційного середовища експорту аграрної продукції, насамперед соняшникової олії та насіння соняшнику, в контексті змін податкового й митного законодавства та гармонізації з системами HS і CN ЄС. Обґрунтовано, що в умовах збройної агресії інститути є чинником підвищення стійкості та адаптивності зовнішньоекономічної діяльності України.

МІЖНАРОДНИЙ ТРАНСФЕР ТЕХНОЛОГІЙ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОЇ ЦИФРОВІЗАЦІЇ: КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ТА ІНСТИТУЦІЙНИЙ ПІДХІД

2026-02-10T13:56:21+02:00

Глобальна цифровізація суттєво трансформує сучасну систему міжнародних економічних відносин, змінюючи не лише виробничі процеси та форми ринкової взаємодії, а й механізми створення, поширення та використання технологій у світовій економіці. В умовах цифрової економіки традиційні підходи до трактування міжнародного трансферу технологій, сформовані переважно в межах індустріальної парадигми, дедалі частіше виявляються недостатніми для пояснення сучасних процесів технологічного обміну. Класичні визначення зазвичай розглядають трансфер технологій як лінійний та транзакційний процес передачі матеріалізованих технологічних рішень або ноу-хау від країни-донора до країни-реципієнта, що не повною мірою відображає реалії цифрової трансформації.
Метою статті є концептуальне переосмислення сутності міжнародного трансферу технологій в умовах глобальної цифровізації шляхом формування авторського підходу, який враховує структурні зміни, зумовлені розвитком цифрових платформ, мережевих інноваційних екосистем та інституційних механізмів регулювання. У межах дослідження здійснено критичний аналіз класичних, інституційних та мережевих підходів до трактування трансферу технологій, а також узагальнено наукові напрацювання у сфері цифрової економіки та інноваційної теорії.
У результаті дослідження запропоновано авторське визначення міжнародного трансферу технологій в умовах глобальної цифровізації як багатовекторного, багаторівневого та інституційно опосередкованого процесу передачі знань, технологічних рішень і цифрових інновацій між суб’єктами міжнародної економіки, що здійснюється з використанням цифрових платформ, мережевих інноваційних екосистем та інструментів цифрової взаємодії. Запропонований підхід акцентує увагу на нелінійному характері технологічних потоків, взаємодії учасників на різних рівнях економічної системи — від мікрорівня підприємств і наукових установ до макрорівня національних і наднаціональних інституцій — а також на визначальній ролі регуляторного та інституційного середовища.
Наукова новизна дослідження полягає в інтеграції цифрового, інституційного та мережевого вимірів у єдину концептуальну модель міжнародного трансферу технологій, що дозволяє більш адекватно відобразити сучасну динаміку глобального технологічного обміну. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їх використання для подальших емпіричних досліджень, а також для обґрунтування та оцінювання політик у сфері інновацій і цифрового розвитку, зокрема в контексті стратегій Європейського Союзу щодо цифрової трансформації та розвитку інноваційних екосистем.

СТРАТЕГІЧНІ ІМПЕРАТИВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ, БЕЗПЕКИ ТА ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ ПІДПРИЄМСТВ ВИРОБНИЧОЇ ТА АГРАРНОЇ СФЕР В УМОВАХ ВОЄННИХ ЗАГРОЗ ТА ЦИФРОВИХ ВИКЛИКІВ

2026-02-10T14:03:43+02:00

Статтю присвячено обґрунтуванню стратегічних пріоритетів у забезпеченні повоєнного відновлення підприємств реального сектору в умовах воєнних загроз та цифрових викликів. Розкрито специфіку функціонування виробничих та аграрних підприємств під час воєнного стану, визначено загрози. Обґрунтовано подвійну роль цифровізації: допомога у виживанні та адаптації бізнесу через хмарні сервіси, точне землеробство, автоматизацію та одночасне створення нових ризиків – кіберзагроз та енергозалежності. Виділено галузеві відмінності в стратегіях безпеки: дистанційний захист земель та врожаю в агросекторі та контроль обладнання в промисловості. Запропоновано концептуальне бачення повоєнного відновлення, засноване на чотирьох стратегічних імперативах: цифровій прозорості для залучення інвестицій, випереджальному управлінні ризиками, технологічній модернізації для енергетичної незалежності та розвитку цифрових компетенцій персоналу.

СТРАТЕГІЧНА ГНУЧКІСТЬ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ЯК ЧИННИК ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ ІНДУСТРІЇ 4.0.

2026-02-10T14:08:04+02:00

У статті досліджено проблеми трансформації бізнес-процесів підприємств в умовах цифровізації та обґрунтовано роль стратегічної гнучкості інформаційно-комунікаційних систем (ІКС) у їх подоланні. Визначено ключові бар’єри цифрової трансформації, до яких віднесено фрагментарність інформаційного середовища, низьку адаптивність процесів, дефіцит цифрових компетенцій персоналу, зростання кіберризиків, високу вартість впровадження цифрових рішень та відсутність стратегічної узгодженості між ІТ та бізнес-цілями. Запропоновано алгоритм удосконалення бізнес-процесів підприємства в умовах цифровізації. Реалізація алгоритму забезпечує підвищення якості та результативності бізнес-процесів в умовах Індустрії 4.0. Доведено, що підвищення стратегічної гнучкості ІКС забезпечує інтеграцію інформаційних потоків, прискорення управлінських рішень, підвищення стійкості підприємств та підтримку інноваційного розвитку.

ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ ПОТОКАМИ ПІДПРИЄМСТВА

2026-02-10T14:13:02+02:00

У статті досліджується процес цифрової трансформації інформаційного забезпечення управління фінансовими потоками підприємства в умовах економіки даних. Проаналізовано еволюцію фінансових інформаційних систем від телеграфу до сучасних цифрових платформ, включаючи Big Data, Business Intelligence (BI), штучний інтелект (AI), Internet of Things (IoT), блокчейн, ERP та RegTech. Розмежовано поняття «цифровізація» та «цифрова трансформація», показано їхній взаємозв’язок і вплив на управлінські процеси. Запропоновано концептуальну модель цифрової трансформації, яка інтегрує технологічний, аналітичний та управлінський рівні, забезпечуючи прозорість, гнучкість і стратегічну ефективність фінансових потоків. На основі аналізу практичних кейсів міжнародних та вітчизняних компаній (Coca-Cola HBC, Starbucks, UPS, Procter & Gamble, IDS Ukraine та ін.) продемонстровано, як цифрові технології підвищують продуктивність, скорочують витрати, забезпечують точність фінансової звітності та сприяють прийняттю рішень у реальному часі. Встановлено, що цифрова трансформація є стратегічним чинником підвищення конкурентоспроможності та фінансової стійкості підприємства, а подальший розвиток цієї сфери потребує інтеграції інноваційних, аналітичних та кібербезпекових підходів.

ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ТА ПУБЛІЧНОЇ СЛУЖБИ: МОДЕРНІЗАЦІЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ, ПРОЕКТУВАННЯ ТА ПЛАНУВАННЯ РОБІТ

2026-02-10T14:17:08+02:00

У статті досліджено особливості трансформації адміністративної діяльності організації в умовах цифровізації, що охоплює процеси організування праці підлеглих, проектування робіт та планування в адміністративному менеджменті. З’ясовано, що цифрова трансформація адміністративної діяльності організації становить не просто технологічне оновлення чи впровадження окремих цифрових інструментів, а глибоку зміну всього управлінського середовища, у якому функціонує сучасна організація. Показано, що цифрова трансформація змінює логіку функціонування традиційних адміністративних систем, переводячи їх у динамічне середовище цифрових комунікацій, аналітичних інструментів та автоматизованих процедур. В умовах зростання обсягів інформації, прискорення обробки даних і поширення цифрових платформ адміністративні процеси втрачають статичний характер і набувають властивостей адаптивності, гнучкості та мережевої взаємодії. На основі системного підходу запропоновано інтегральну математичну модель оцінювання ефективності адміністративної діяльності організації під впливом цифрової трансформації. Модель представлено у вигляді функції, де вектор параметрів включає ключові цифрові фактори: рівень розвитку цифрової інфраструктури, ступінь автоматизації процесів, сформованість цифрової культури, організаційну гнучкість, інтенсивність мережевих комунікацій, цифрові компетентності персоналу та показники опору змінам. Обґрунтовано, що цифрові фактори мають нелінійний характер впливу та утворюють синергічні або конфліктні зв’язки, які суттєво змінюють інтегральний результат. Встановлено, що високий рівень цифрових технологій не гарантує зростання адміністративної ефективності без належного рівня цифрової культури персоналу, відкритості до інновацій та здатності організації змінювати внутрішні процеси. Запропонована модель дозволяє проводити комплексне кількісне оцінювання цифрової зрілості адміністративних процесів, визначати їхні сильні та слабкі сторони, формувати сценарії розвитку й обґрунтовувати управлінські рішення щодо модернізації. Отримані результати свідчать, що цифрова трансформація має системний характер і вимагає цілісного підходу, який одночасно поєднує технологічні, організаційні та соціально-психологічні чинники. Розроблена модель може бути використана як теоретична база для подальших наукових досліджень, а також як практичний інструмент для підвищення ефективності адміністративного менеджменту, публічної служби сучасних організацій в умовах цифрового середовища.

ЦИФРОВІЗАЦІЯ ТА НОВІ РИЗИКИ: ЯК ТЕХНОЛОГІЇ ЗМІНЮЮТЬ ПРИРОДУ ФІНАНСОВИХ КРИЗ

2026-02-10T14:21:04+02:00

У статті досліджено трансформацію природи фінансових криз під впливом цифровізації та стрімкого розвитку технологій. Показано, що інтеграція цифрових інструментів у банківську діяльність, платіжні системи та ринки капіталу одночасно підвищує ефективність фінансових операцій і формує нові канали системного ризику. На основі порівняльного аналізу криз 1984, 2008 та 2023 рр. обґрунтовано дві ключові гіпотези: прискорення відтоку ліквідності через цифрові канали доступу до коштів та посилення синхронізації поведінки вкладників під впливом соціальних мереж. Показано, що поєднання технологічної доступності ліквідності та інформаційної взаємозалежності спричинило появу феномену «bank sprint», який суттєво скорочує часовий горизонт регуляторного реагування. Окрему увагу приділено ролі штучного інтелекту у формуванні алгоритмічної монокультури, що знижує різноманітність ринкових стратегій і підсилює системну крихкість. Доведено, що цифровізація створює структурний парадокс: вона одночасно підвищує операційну стійкість фінансової системи та робить її більш вразливою до миттєвих шоків. Запропоновано напрями модернізації регуляторної архітектури, зокрема впровадження механізмів штучного уповільнення транзакцій, моніторингу в реальному часі та посилення вимог до цифрової операційної стійкості. Результати дослідження підкреслюють необхідність переосмислення підходів до управління ризиками в умовах цифрової економіки та формування нових інструментів макропруденційної політики.

REGULATORY READINESS, RISK EXPOSURE AND EU CONVERGENCE PATHWAYS FOR AI-DRIVEN GAMING SYSTEMS: EVIDENCE FROM UKRAINE

2026-02-10T14:24:44+02:00

У статті здійснено комплексне дослідження регуляторної готовності та рівня системної ризикової експозиції у сфері функціонування ігрових систем на основі штучного інтелекту в Україні з фокусом на траєкторіях нормативної конвергенції з ризик-орієнтованими моделями управління Європейського Союзу. Актуальність дослідження зумовлена прискореним упровадженням алгоритмічних технологій у цифрових ігрових платформах, що супроводжується зростанням ризиків алгоритмічної непрозорості, поведінкової маніпуляції, дискримінаційних ефектів і регуляторної асиметрії. У перехідних економіках ці виклики посилюються інституційною фрагментацією та обмеженою спроможністю державного нагляду.
Проаналізовано узгодженість і функціональне охоплення ключових національних регуляторних доменів — законодавства у сфері цифрових послуг, захисту персональних даних, інтелектуальної власності, регулювання азартних ігор та відсутність спеціалізованого правового режиму штучного інтелекту. Обґрунтовано, що домінування горизонтального регулювання формує поверхневе нормативне покриття без достатньої системної глибини, що обмежує можливості превентивного управління алгоритмічними ризиками. Для кількісної інтерпретації інституційної спроможності побудовано композитний Індекс регуляторної готовності, який інтегрує експертні оцінки охоплення правових доменів та дозволяє здійснювати міждержавне бенчмаркування.
Емпіричні результати засвідчують, що Україна перебуває на адаптивно-перехідній стадії регуляторного розвитку, що характеризується частковою нормативною інтеграцією, обмеженою алгоритмічною підзвітністю та підвищеною регуляторною вразливістю. Порівняльний аналіз із країнами ЄС демонструє істотний розрив у рівні готовності, зумовлений передусім відсутністю вертикальних AI-специфічних механізмів. Сценарне моделювання підтверджує наявність нелінійного регуляторного мультиплікативного ефекту: навіть помірне зростання рівня спеціалізованого регулювання штучного інтелекту забезпечує диспропорційне підвищення загальної регуляторної готовності та асиметричне зниження системних ризиків.
Окремо доведено, що формальне нормативне зближення не гарантує ефективності без розвитку інституційної спроможності, наглядової координації, інфраструктури алгоритмічного аудиту та міжвідомчої взаємодії. Запропонована аналітична рамка поєднує кількісне бенчмаркування зі сценарним прогнозуванням, що підвищує прогностичну цінність оцінювання регуляторних траєкторій у високоризикових цифрових секторах. Отримані висновки обґрунтовують наявність стратегічного «вікна можливостей» для прискореного нормативного оновлення та гармонізації з Актом ЄС про штучний інтелект без обмеження інноваційної динаміки та інвестиційної привабливості економіки.

УКРАЇНСЬКО-ШВЕЙЦАРСЬКЕ ІННОВАЦІЙНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО: ПОТЕНЦІАЛ, ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ТА ВИКЛИКИ

2026-02-10T14:28:17+02:00

Метою статті є порівняльний аналіз інноваційних потенціалів України і Швейцарії, оцінка ефективності «проривних» НДДКР-проєктів та чинних механізмів двостороннього українсько-швейцарського інноваційного співробітництва, а також систематизація викликів у розвитку інноваційної складової українсько-швейцарського економічного співробітництва за критеріями, які враховують різний характер, природу та масштаб таких бар’єрів. Використано компаративний (порівняльний) аналіз, аналітичний метод, метод класифікації та кластеризації, метод SWOT-аналізу. Аналіз ключових міжнародних індикаторів інноваційного розвитку дозволяє констатувати наявність значного розриву між інноваційними потенціалами України та Швейцарії. Проведений SWOT-аналіз дозволяє зробити висновок, що Україна та Швейцарія мають досить різні профілі сильних та слабких сторін, що створює міцне підґрунтя для взаємодоповнюючої співпраці у сфері інновацій.
Запропонована методика оцінки ефективності двосторонніх НДДКР-проєктів в рамках міжнародного інноваційного співробітництва, що базується на багатокритерійному підході, який враховує різні виміри результативності спільних започаткувань. Основні механізми інноваційної співпраці між Україною та Швейцарією з точки зору їх ефективності розподілено за трьома кластерами: високоефективні (бізнес-інкубатори та ІТ-кластери), середньої ефективності (академічна мобільність, грантові програми) та низької ефективності (двосторонні меморандуми, декларативні угоди, листи про наміри. Систематизовано виклики у розвитку українсько-швейцарського економічного співробітництва в інноваційній сфері за критеріями: за загальним характером; у галузевому розрізі; за структурною асиметрією; за впливом воєнних ризиків; за ступенем впливу на інноваційну співпрацю; за часовим горизонтом подолання, за рівнем необхідних ресурсів для усунення, за залежністю від зовнішніх факторів.
Такий підхід дозволяє окреслити пріоритети інноваційної політики, оцінити доцільність використання ресурсів і спрогнозувати реалістичні терміни усунення перешкод, створюючи реалістичну основу для формулювання рекомендацій щодо їхнього подолання.

ФІСКАЛЬНА ПОЛІТИКА ТА ЕКОНОМІЧНА ДИПЛОМАТІЯ В КОНТЕКСТІ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ СТАЛОГО АВТОМОБІЛЬНОГО РИНКУ УКРАЇНИ

2026-02-10T14:31:23+02:00

У статті проаналізовано сучасний стан та особливості фіскального та митного регулювання автомобільного ринку України, виявлено ключові дисбаланси між бюджетною спрямованістю фіскальної політики та потребами інноваційного й екологічно орієнтованого розвитку галузі.
Запропоновано рекомендації, спрямовані на удосконалення фіскальної політики у сфері автомобільного транспорту України на засадах довгострокового стратегічного підходу, узгодженого з пріоритетами сталого розвитку та економічної дипломатії. Обґрунтовано доцільність формування стабільного й передбачуваного податкового режиму, екологізації оподаткування, переходу до інвестиційно-стимулюючої моделі фіскального регулювання та використання податкових інструментів для підтримки інновацій, оновлення автопарку й розвитку електромобільності. Наголошено на важливості застосування фіскальних стимулів для локалізації виробництва, розвитку автомобільних індустріальних кластерів і залучення інвестицій.
Визначено, що поєднання фіскальних стимулів, індустріальної політики та міжнародного економічного співробітництва створює передумови для формування конкурентоспроможного, інноваційного та сталого автомобільного ринку України в контексті євроінтеграції.

ІНСТИТУЦІЙНИЙ АСПЕКТ СТИМУЛЮВАННЯ АГРОІННОВАЦІЙ: МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

2026-02-10T14:34:25+02:00

На рівні міжнародної взаємодії наука, технології та інновації займають центральне місце на порядку денному в галузі сталого розвитку на період до 2030 року та відображені у багатьох завданнях з досягнення цілей сталого розвитку. Впровадження інновацій є найважливішим завданням, що стоїть перед людством у контексті забезпечення зростання продуктивності сільськогосподарського виробництва, зміцнення продовольчої безпеки та скорочення несприятливих екологічних наслідків. Метою статті є аналіз міжнародного досвіду створення та використання форм та напрямів іституційної складової управління агроінноваціями у контексті сталого розвитку. Використані системний та порівняльний аналізи, аналітичний метод та узагальнення. На глобальному рівні для консолідації зусиль міжнародних організацій щодо впровадження технічних та технологічних інновацій у сільськогосподарське виробництво у всьому світі у 2019 році у структурі FAO було створено Управління інновацій. На національному рівні особливий інтерес з погляду вивчення досвіду управління інноваціями є стратегії впровадження агроінновацій в США та Канаді. У США в галузі сільського господарства працюють кілька наукових парків і створених на базі університетів інноваційних центрів. У Канаді діє п'ятирічний стратегічний план для підтримки агропромислового комплексу – програма Canadian Agricultural Partnership, у якій особливу увагу приділено інноваційному та сталому розвитку АПК. З цією метою федеральний уряд здійснює реалізацію двох програм: AgriScience Program та AgriInnovative Program. На основі аналізу досвіду формування інституційної складової інноваційних систем США та Канади зроблено висновок про те, що інновації є фундаментальною умовою розвитку сільськогосподарського виробництва як для забезпечення внутрішнього споживання, так і для забезпечення зростання експортного потенціалу; для ефективного функціонування інноваційних систем необхідна наявність центрів, що координують наукову діяльність, з висококваліфікованими співробітниками; для якісного відбору ключових напрямів інновацій, реальних потреб кінцевих споживачів нових технологій необхідне забезпечення багаторівневої співпраці, що включає якомога більше учасників інноваційної мережі, насамперед серед сільгоспвиробників.

ЕКОСИСТЕМНИЙ ПІДХІД ДО ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ МОТИВАЦІЙНИХ СИСТЕМ

2026-02-10T14:37:33+02:00

Прискорена цифрова трансформація HRM в Україні в умовах воєнного часу й повоєнного відновлення загострює потребу в оновленні мотиваційних систем, здатних одночасно підтримувати залученість, утримання працівників і організаційну стійкість. Проблема полягає у фрагментарній цифровізації мотивації, коли окремі HR-рішення впроваджуються без узгодження з правилами, процесами, управлінськими ролями та досвідом працівника, що знижує результативність, підсилює недовіру до процедур і формує відчуття «цифрового контролю». Метою статті є обґрунтування екосистемного підходу до цифрової трансформації мотиваційних систем і розроблення теоретичної моделі, релевантної українському контексту. Методика дослідження ґрунтується на концептуальному синтезі сучасних наукових підходів до HRM-екосистем, цифрових HR-стратегій, досвіду працівника та мотиваційного клімату, а також на логічному моделюванні причинно-наслідкових зв’язків. Запропоновано модель METM-UA, що структурує трансформацію мотиваційної системи через п’ять взаємопов’язаних контурів: ціннісно-нормативний, процесно-управлінський, технологічно-інформаційний, контур досвіду працівника та контур результатів і стійкості. Показано, що мотиваційний ефект цифрових рішень формується через мотиваційний клімат і проявляється за умов підтримки базових психологічних потреб, справедливості та прозорості процедур. Практична цінність полягає в можливості використання METM-UA як основи для проектування й удосконалення мотиваційних процесів, визначення відповідальності та мінімального набору метрик моніторингу, а також для зниження ризиків фрагментарної цифровізації у період турбулентності.

СВІТОВИЙ ДОСВІД ФОРМУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВИХ ЗАСАД ЕКОЛОГІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ

2026-02-10T14:41:37+02:00

У статті розглянуто світовий досвід формування організаційно-правових засад екологізації економіки в умовах глобальних кліматичних викликів. Наголошено, що традиційна ресурсомістка модель розвитку вичерпала свій потенціал і потребує переходу до «зеленої» економіки, яка ґрунтується на принципах раціонального природокористування, скорочення викидів парникових газів та впровадження відновлюваної енергетики. Теоретико-методологічні засади процесу пов’язані з поєднанням економічних (екологічні податки, субсидії, зелені тарифи) і правових інструментів (екологічні стандарти, ліцензування, відповідальність бізнесу). На прикладі Європейського Союзу досліджено інтегровану модель регулювання, що поєднує стратегічні документи (European Green Deal, «Fit for 55»), ринкові механізми (EU ETS, CBAM), жорсткі правові акти (Європейський кліматичний закон) та судову практику Європейського суду справедливості. Аналіз досвіду США і Канади засвідчив поєднання жорстких федеральних законів (Clean Air Act, CEPA), потужних інституцій (EPA) і добровільних стандартів (Energy Star, ISO 14000). Азійські країни (Китай, Японія, Південна Корея) продемонстрували державоцентричні моделі, засновані на стратегічному плануванні (п’ятирічні плани Китаю, Green Growth Strategy 2050 Японії, Korean Green New Deal), фінансових інноваціях і цифрових технологіях. Міжнародно-правові рамки (UNFCCC, Кіотський протокол, Паризька угода, ЦСР) визначають глобальний контекст, закріплюючи принципи «забруднювач платить» і превентивності. Зроблено висновок, що успішна екологізація можлива лише за умов узгодженої дії економічних стимулів, правових механізмів та інституційних гарантій. Для України рекомендовано адаптацію європейських стандартів, посилення національних екологозахисних інституцій та інтеграцію у міжнародні механізми як шлях до реальної конкурентоспроможності в умовах «зеленої трансформації».

ПОВЕДІНКОВІ АНОМАЛІЇ ГЛОБАЛЬНИХ РИНКІВ: ВПЛИВ КОГНІТИВНИХ ВИКРИВЛЕНЬ НА МІЖНАРОДНІ ПОТОКИ КАПІТАЛУ

2026-02-10T14:46:23+02:00

У статті досліджено проблеми функціонування глобальних фінансових ринків крізь призму поведінкової економіки. Здійснено критичний аналіз гіпотези ефективного ринку та доведено її обмеженість в умовах сучасності. Основну увагу зосереджено на вивченні впливу ірраціональної поведінки інвесторів на формування та напрямки міжнародних потоків капіталу. Систематизовано ключові когнітивні викривлення, зокрема ефект «домашнього зміщення», ефект натовпу та надмірну впевненість та інші, які виступають каталізаторами ринкових аномалій. На основі аналізу історичних прецедентів розкрито механізм трансформації індивідуальних психологічних помилок у макроекономічну нестабільність. Обґрунтовано тезу, що ігнорування поведінкових аспектів призводить до викривленої оцінки ризиків та неефективного розподілу глобальних інвестиційних ресурсів.

ФОРМИ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ ТА ЇХ ЕВОЛЮЦІЙНА ТРАНСФОРМАЦІЯ

2026-02-10T14:49:51+02:00

У статті досліджено сутність, ключові елементи та основні форми міжнародної торгівлі. На основі системного підходу форму міжнародної торгівлі визначено як інституційно структурована модель організації трансграничного обміну товарами, послугами та результатами інтелектуальної діяльності, яка характеризується специфічним поєднанням економічних, організаційних і правових параметрів. Розкрито діалектичну двоаспектність форми: її економічний зміст та організаційне втілення. Декомпоновано форму на три взаємопов’язані елементи: суб’єктно-об’єктний склад, організаційний механізм і правовий режим. Запропоновано розглядати форму на двох рівнях абстракції — вузькому та широкому. Розроблено комплексну, багатокритеріальну типологію форм. Прослідковано еволюцію форм в контексті розвитку теорій міжнародної торгівлі. Визначено сучасні тенденції трансформації форм.

СОЦІАЛЬНО-ЕТИЧНИЙ МАРКЕТИНГ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ АГРОБІЗНЕСУ

2026-02-10T15:05:23+02:00

У статті висвітлено прогресивні практики соціально-етичного маркетингу агрохолдингів Астарта та Кернел, які у воєнних умовах зосереджені у сфері інформаційно-просвітницької діяльності, розвитку освіти, створенні робочих місць в сільських територіальних громадах, волонтерстві, підтримці ЗСУ.
Актуальними заходами подальшого розвитку соціально-етичного маркетингу в умовах війни та повоєнної відбудови мають стати на рівні держави розробка та реалізація національної стратегії КСВ, на рівні агропідприємства - формування стратегії КСВ агрохолдингу орієнтованої на посилення соціально-етичного спрямування маркетингової діяльності. На індивідуальному рівні має бути формування свідомої поведінки споживачів, орієнтованої на підтримку соціально відповідального виробництва.
Реалізація запропонованих заходів розвитку соціально-етичного маркетингу агрохолдингів сприятиме підвищенню їх соціальної відповідальності, що у довгостроковій перспективі забезпечуватиме їх стійкість та конкурентоспроможність.