Економічний простір

КАРТА ПОСАДИ У СИСТЕМІ АДМІНІСТРАТИВНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ТА СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН: УПРАВЛІННЯ РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЮ ПРАЦІ

Олена Акіліна — 2025-08-13

У статті досліджено карту посади як сучасну адміністративну технологію, що інтегрує функції управління персоналом, адміністрування бізнес‑процесів і регулювання соціально‑трудових відносин в організаціях. Моделювання карти посади менеджера з адміністративної діяльності на основі методики компанії «Changers» показало, що цей інструмент об’єднує очікувані результати роботи, систему оцінювання, профіль компетенцій і логіку внутрішньої взаємодії. Її впровадження сприяє зміцненню соціально‑трудових відносин через чітке визначення ролей і прозорість очікувань. Гіпотетична оцінка управлінського потенціалу показала, що карта посади перевершує посадову інструкцію за критеріями чіткості очікувань, наявності KPI, підтримки розвитку компетенцій та адаптивності. Отримані результати дозволяють рекомендувати карту посади як інструмент адміністративного менеджменту нового покоління, що поєднує нормативність і динамічність управлінських процесів.

СТРУКТУРОЛОГІЯ МЕХАНІЗМУ УПРАВЛІННЯ ЛОГІСТИКОЮ У ПІДВИЩЕНІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА: НАУКОВИЙ ПІДХІД

Інна Боса — 2025-08-13

У статті досліджено структурологічні особливості механізму управління логістикою як ключового чинника забезпечення економічної безпеки підприємства. Обґрунтовано необхідність інтеграції логістичних процесів у загальну систему менеджменту безпеки, систематизовано складові елементи механізму. Запропоновано концептуальну структурно-функціональну модель управління логістикою з урахуванням економічної безпеки. Автори доводять, що активізація розвитку механізму забезпечення економічної безпеки має базуватися на інтегрованому підході, який поєднує організаційні, технічні та інформаційні аспекти. В результаті реалізації спланованих дій підприємство отримає підвищений рівень захищеності логістичних операцій, що сприятиме збереженню ресурсів, оптимізації витрат і забезпеченню безперебійного функціонування в умовах ринкової конкуренції.

МЕХАНІЗМИ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ: ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ, РІЗНОВИДИ ТА ПРИКЛАД ФОРМУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВОГО МЕХАНІЗМУ В КОНТЕКСТІ SMART GRID АНАЛІЗУ

Сергій Бугазіянус — 2025-08-13

Актуальні проблеми та перспективи розвитку механізмів публічного управління в Україні. В умовах військової агресії та політичних трансформацій Україна стикається зі значними викликами при запровадженні та формуванні економічних, управлінських, організаційних, правових, політичних, інституційних, соціальних та інших механізмів. Структурні проблеми, посилені військовим станом та ресурсними обмеженнями, гальмують прогрес державної політики та правового забезпечення. Подолання цих викликів вимагає політичного консенсусу, зміцнення інституційної стабільності та ефективного використання ресурсів. Незважаючи на перешкоди, трансформація існуючих та запровадження нових механізмів у публічному управлінні є критично важливим процесом для забезпечення незалежності, стійкості та тривалого розвитку України. У статті проведено концептуалізацію поняття "механізм" у контексті публічного адміністрування, проаналізовано актуальні проблеми їх впровадження та перспективи розвитку. Основна мета – створення ефективної, стійкої системи механізмів. Запропоновано інтегративну модель формування багаторівневої системи управління, що базується на ідентифікації ризиків, зміцненні інституційної спроможності та активній участі громадянського суспільства. Розроблена модель передбачає впровадження гнучких, результативних механізмів, що забезпечують національну безпеку та збалансований розвиток держави. Незважаючи на складну геополітичну ситуацію, існує значний потенціал для прогресивного розвитку системи публічного управління в Україні.

РИЗИКИ ТА ЕКОЛОГІЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ У РОЗВИТКУ ВІДНОВЛЮВАНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ СТІЙКОСТІ

Олена Вараксіна — 2025-08-13

У статті узагальнено та поглиблено сучасне уявлення про стан і перспективи розвитку відновлюваної енергетики України в умовах багатовекторних ризиків, зумовлених триваючими воєнними діями, окупацією територій, руйнуванням критичної інфраструктури, фінансово-інвестиційною невизначеністю та економічною дестабілізацією. Запропоновано структурно-аналітичну схему ризиків і механізмів їх мінімізації, що відображає взаємозв’язок між безпековими загрозами, потребою у децентралізації генерації, розвитку розподілених мереж та впровадженні зелених інновацій як ключових інструментів підвищення енергетичної стійкості держави. Акцентовано значення екологічного менеджменту та ризик-менеджменту для оптимізації використання ресурсів, зниження негативного впливу на довкілля та впровадження передових технологій. Обґрунтовано сценарії розвитку відновлювальних джерел енергії з урахуванням різних рівнів загроз і можливостей міжнародної підтримки.

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ЦЕНТРАЛЬНИЙ БАНК У СИСТЕМІ ЦЕНТРАЛЬНИХ БАНКІВ: ПРОБЛЕМИ НЕЗАЛЕЖНОСТІ, ПРОЗОРОСТІ, ПІДЗВІТНОСТІ ТА ДОВІРИ

Олег Височан — 2025-08-13

Стаття присвячена аналізу сучасних проблем, які супроводжують діяльність Європейського центрального банку (ЄЦБ) з врахуванням кризових явищ сьогодення. У роботі проведено позиціонування проблем, з якими стикається ЄЦБ у своїй діяльності. Узагальнено виклики сучасності, що впливають на функції та стратегію розвитку ЄЦБ, та встановлено, що вони лежать в таких площинах як: цінова стабільність, незалежність, довіра громадськості, прозорість та підзвітність, зовнішні шоки (кризи). Визначено, що досягнення ЄЦБ абсолютної незалежності, особливо в аспекті інституційної її складової, на даний час є неможливим, особливо зважаючи на суперечливість діючих методик встановлення незалежності в кількісних та/або якісних величинах. Довіра громадськості до ЄЦБ як інституції, що здатна ефективно протистояти глобальним викликам та зовнішнім шокам, залежить наявності кризових явищ в економіці країн Європейського Союзу. Прозорість та підзвітність є важливими вимогами до ЄЦБ через функціонування у турбулентному середовищі, що призвело до розширення повноважень банку та прагнення трансформувати його у дієвий механізм боротьби з кризовими явищами у фінансовому секторі.

ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЧНИХ ОРІЄНТИРІВ РОЗВИТКУ АГРАРНОГО БІЗНЕСУ В УМОВАХ ЗМІН ІНСТИТУЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА

Ольга Гарафонова — 2025-08-13

У статті розкрито сучасні підходи до формування стратегій розвитку підприємств агропромислового комплексу в умовах економічної нестабільності, посиленої конкуренції та інституційних трансформацій. Визначено, що ефективне стратегічне управління в АПК потребує системного використання адаптивних механізмів, що охоплюють аналітичну, нормативну та управлінську складові. Запропоновано структурну модель стратегування, яка враховує особливості галузі та забезпечує циклічний характер стратегічного процесу з постійним моніторингом і коригуванням цілей. Проведено порівняльний аналіз стратегічних пріоритетів підприємств різного масштабу, що засвідчив домінування орієнтації на зростання та інновації у великих підприємствах, тоді як малі переважно обирають стратегії стабілізації. Обґрунтовано доцільність використання багатофакторної системи показників ефективності реалізації стратегій, з урахуванням фінансових, технологічних та екологічних критеріїв. Результати дослідження можуть бути використані у практиці стратегічного планування в АПК, а також у розробці державної політики підтримки різних типів аграрних підприємств.

ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРОЄКТАМИ У МАЛОМУ ТА СЕРЕДНЬОМУ БІЗНЕСІ

Ольга Гук — 2025-08-13

В статті описано виклики та можливості цифрових змін які виникають в процесі управління проєктами підпримств. Розглянуто необхідність створення ефективної системи управління проєктами в малому та середньому бізнесі. Проаналізовано ключові компоненти управління проєктами підприємств. Узагальнено ключові складові, що забезпечуюють результативне функціонування системи управління проєктами у МСБ. Сформульовано взаємозв’язок між ефективністю проєкту, успішністю та управлінням. Узагальнено ключові фактори, що обумовлюють вибір між традиційним та Agile управлінням проєктами. Обґрунтовано доцільність використання традиційних та гнучких підходів до управління проєктами залежно від динаміки зовнішнього середовища та специфіки завдань. Автором проаналізовано основні проблеми у системі управління проєктами у МСБ, їх можливі наслідки та визначено їх пріоритетність в умовах цифрової трансформації.

СТРАТЕГІЧНІ, ТАКТИЧНІ І ОПЕРАТИВНІ УПРАВЛІНСЬКІ ІНСТРУМЕНТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ САМОДОСТАТНЬОГО РОЗВИТКУ БІЗНЕСУ

Олена Денисюк — 2025-08-13

Стаття присвячена дослідженню стратегічних, тактичних і оперативних управлінських інструментів забезпечення резильєнтності самодостатнього розвитку бізнесу в умовах непередбачуваних шоків та викликів. Розглянуто основні інструменти резильєнтності: систему внутрішнього контролю, диверсифіковані моделі бізнес-процесів, фінансовий захист, ресурсні резерви, альтернативні сценарії розвитку, інноваційну діяльність, цифровізацію та моніторинг середовища. Проаналізовано стан резильєнтності на прикладі господарських організацій виробництва молочних продуктів України за 2010-2024 роки, що показав здатність галузі до швидкого відновлення після воєнних потрясінь 2022 року. Обґрунтовано ключову роль компонентів внутрішнього контролю – комплаєнсу, внутрішнього аудиту та управління ризиками у формуванні стійкої резильєнтності бізнecу на всіх рівнях управління.

ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ МАРКЕТИНГОВОЇ ТОВАРНОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВ НА ЗАСАДАХ ДИВЕРСИФІКАЦІЇ АСОРТИМЕНТУ

Анна Діченко — 2025-08-13

У статті акцентовано увагу на маркетинговій складовій управління продукцією, а саме – асортиментом, котра виступає не лише як функціональна підсистема, а і як філософія ведення бізнесу. Маркетинг у сучасному його розумінні є інтеграцією науки й управління споживчими вподобаннями, очікуваннями, пристосування до попиту і потреб, що сприяє досягненню сталих конкурентних переваг підприємств. Таким чином, маркетингова діяльність повинна бути органічно інтегрована в систему прийняття управлінських рішень, котрі, в свою чергу, базуються на використанні сучасних інструментів оптимізації товарного асортименту, одним із яких є диверсифікація.

Запропонований підхід до підвищення ефективності товарної політики передбачає поетапну розробку моделей, методик і алгоритмів, які забезпечують обґрунтування вибору управлінських рішень у сфері маркетингового управління асортиментом. Це, зокрема, включає побудову моделей поведінки споживачів, прогнозування попиту, оптимізацію асортименту, формування гнучкої асортиментної політики, вибір каналів збуту тощо.

Застосування аналітичного підходу щодо прийняття ефективних маркетингових рішень дає змогу оцінювати альтернативи, знижувати суб’єктивність вибору та підвищувати обґрунтованість самого рішення. Це дозволяє створювати прозорі, адаптивні й ефективні системи управління асортиментом, що є надзвичайно важливим в умовах невизначеності та високої турбулентності ринкового середовища, деякі корективи вносить безумовно і дія військового стану, дефіцити та економічна ситуація в Україні.

Важливим аспектом дослідження є інтеграція підходів до прийняття рішень у загальну систему управління товарної політикою і асортиментом, як її складовим елементом, базовим водночас. Це передбачає формування стратегічного бачення, доповненого відповідними інформаційними потоками щодо ринкової ситуації, а також здатність оперативно адаптуватися до зовнішніх викликів, змін в поведінці споживачів, динаміці попиту на ринках тощо. Підприємства, які ефективно імплементують такі підходи сьогодні, в 2025 році – демонструють вищу ефективність, адаптивність та конкурентоспроможність. Таким чином, представлене дослідження щодо підвищення ефективності маркетингової товарної політики на основі диверсифікації робить внесок у розвиток методології прийняття управлінських рішень у сфері реалізації продукції та управління асортиментом, підкреслюючи значущість використання аналітичних інструментів у забезпеченні ефективного функціонування підприємства.

ОСОБЛИВОСТІ ПРОЦЕСУ ІНТЕГРАЦІЇ КРАЇН БАЛТІЇ ДО ЄС

Олена Довгаль — 2025-08-13

Інтеграційні процеси та регіональні міждержавні блоки в різних куточках нашої планети відіграють ключову роль у функціонуванні та розвитку світової економіки. Одним з найбільших та найуспішніших економічних і політичних об'єднань є Європейський Союз, який є лідером за рівнем взаємозв'язків між національними економіками та ступенем координації державної політики. Процес європейської інтеграції країн Балтії, які вже вступили до ЄС, має свої специфічні особливості, що різноспрямовано впливають на їхню економіку: з одного боку, відкриваються нові переваги та можливості, а з іншого – виникають негативні наслідки. Метою дослідження є визначення специфіки та наслідків сучасних процесів європейської інтеграції, характерних для національних економік країн Балтії, що трансформуються. Для країн Балтії Європейський Союз є, перш за все, гарантом економічної стабільності та джерелом фінансової допомоги для соціально-економічного (розвиток сільського господарства, створення нових робочих місць, підтримка малого та середнього бізнесу, проекти в освітній сфері, НДДКР тощо) та інфраструктурного розвитку. Однак, хоча перші роки членства країн Балтії в ЄС відзначилися феноменальними темпами економічного зростання, Латвії, Литві та Естонії не вдалося досягти суттєвих успіхів у покращенні якості життя населення та приведенні його у відповідність до скандинавського стандарту. Це стало додатковим фактором значного зростання міграційного потоку з країн Балтії до країн ЄС. У статті аналізуються такі аспекти поглиблення інтеграції країн Балтії до ЄС: максимальне впровадження норм ЄС у національне законодавство; безумовна підтримка основних ініціатив Європейської Комісії; приєднання до Шенгенської зони; «інфраструктурна інтеграція», тобто прагнення вийти з позиції транспортно-енергетичного «острова» в рамках ЄС. Зроблено висновок, що в процесі подальшої активної співпраці з ЄС країнам Балтії важливо повніше використовувати переваги та можливості, що створюються європейською інтеграцією, і водночас впроваджувати заходи щодо нейтралізації її негативних наслідків.

ЦИФРОВИЙ МАРКЕТИНГ ЯК КАТАЛІЗАТОР МІЖНАРОДНОЇ ЕКСПАНСІЇ ОПЕРАТОРІВ ЛОГІСТИЧНИХ ПОСЛУГ

Кирил Євтушенко — 2025-08-13

Як логістичним компаніям виходити на міжнародні ринки без масштабної інфраструктури? Відповідь — у цифровому маркетингу. У статті досліджено роль цифрового маркетингу як стратегічного інструменту міжнародної експансії логістичних операторів. Обґрунтовано доцільність впровадження інтегрованої digital-екосистеми для формування стабільних каналів залучення клієнтів на зовнішніх ринках. Розглянуто ефективність таких інструментів, як SEO, контекстна реклама, email-маркетинг, SMM, контент-стратегії та CRM-аналітика. На прикладі компанії «Нова Пошта» проаналізовано практичні аспекти реалізації багатоканальної цифрової стратегії у країнах ЄС. Виокремлено ключові метрики результативності (ROI, ROAS, CTR, CPL) та визначено роль персоналізації, локалізації й автоматизації у підвищенні конкурентоспроможності. Підкреслено значення адаптації до правових норм (GDPR, ePrivacy) компаній на глобальному ринку.

ГЛОБАЛЬНІ ЕКОЛОГІЧНІ ТРЕНДИ ДИВЕРСИФІКАЦІЇ БУДІВЕЛЬНОГО СЕКТОРУ

Богдан Зимогляд — 2025-08-13

У статті розглядаються глобальні екологічні тренди, що зумовлюють диверсифікацію будівельного сектору. Здійснено комплексний аналіз змін у просторовій структурі інвестицій, інституційному складі учасників ринку, технологічних рішеннях та фінансових механізмах, пов’язаних із екологізацією будівництва. Доведено, що зелене будівництво перетворюється на мультидисциплінарний феномен, що охоплює не лише архітектурно-будівельну, а й економічну, екологічну та соціальну площини. Окрему увагу приділено регіональним відмінностям, інноваційній динаміці та ролі венчурного капіталу в масштабуванні екотехнологій. Визначено чотири ключові напрями диверсифікації будівельного сектору: регіональний, інституційний, технологічний та інвестиційний. Результати дослідження можуть слугувати аналітичною основою для формування політик сталого розвитку, модернізації будівельних норм і стратегій підтримки зелених інновацій.

ЗАСТОСУВАННЯ РЕІНЖЕНІРІНГУ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ БІЗНЕС - ПРОЦЕСІВ ТРАНСПОРТНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Лариса Іванченкова — 2025-08-13

У статті розкрито роль реінжинірингу для підвищення ефективності бізнес – процесів транспортних підприємств. Реінжиніринг бізнес-процесів транспортних підприємств спрямований на вдосконалення системи управління підприємствами та впровадження інноваційних рішень для підвищення ефективності діяльності транспортних підприємств. Встановлено, що транспортні та логістичні послуги у сучасних умовах трансформуються в одну єдину транспортно-логістичну послугу, яка враховує про всі аспекти вантажоперевезення. З’ясовано, що суттєву роль у розвитку транспортно-логістичних послуг відіграють інтеграція в міжнародне співтовариство та глобальна діджиталізація. В рамках реінжинірингу було запропоновано наступні напрями підвищення ефективності бізнес – процесів: використання великих даних (Big Data), застосування хмарних систем, підключення до Інтернету речей.

ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО УПРАВЛІННЯ АГРАРНИМИ КЛАСТЕРАМИ

Іван Кайтанський — 2025-08-13

У статті розглядаються основні теоретичні підходи до управління аграрними кластерами як формою організаційно-економічної взаємодії суб’єктів аграрного сектору. Проаналізовано сучасні концепції кластерного управління та виявлено їх значення для підвищення інноваційного потенціалу та конкурентоспроможності аграрних підприємств. Обґрунтовано необхідність формування адаптивної моделі управління кластером із урахуванням регіональної специфіки аграрного виробництва. Проаналізовано комплекс факторів, що впливають на процес кластероутворення, включаючи виробничі, ресурсні, інфраструктурні, наукові, освітні та фінансові чинники. Систематизовано основні ризики, пов'язані з розвитком аграрних кластерів, та запропоновано підходи до їх мінімізації. Встановлено, що успішне формування кластерів залежить від збалансованого розвитку всіх складових, включаючи спеціалізацію виробництва, розвиток інфраструктури, впровадження інновацій та забезпечення фінансової підтримки. Основними результатами дослідження є розроблена система оцінки впливу різних факторів на кластероутворення, виявлення критичних ризиків для розвитку аграрних кластерів та обґрунтування необхідності комплексного підходу до управління кластерними ініціативами.

РЕГУЛЮВАННЯ ЗЕД В СУЧАСНИХ КОНЦЕПЦІЯХ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ В УМОВАХ ЦИФРОВОГО ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

Олена Кахович — 2025-08-13

У статті досліджено важливість питання належної організації зовнішньоекономічної діяльності, що сприятиме ефективній організації міжнародної торгівлі.

Тема є актуальною, оскільки зовнішньоекономічна діяльність є ключовим механізмом інтеграції національної економіки у світову торговельну систему, де цифровізація змінює підходи до міжнародних економічних операцій.

Процеси цифровізації трансформують міжнародну торгівлю, тому визначено тенденцію основних змін, які необхідно враховувати для розробки державних стратегій зовнішньоекономічної діяльності.

Виокремлено основні проблеми, що перешкоджають розвитку зовнішньоекономічної діяльності. Виділено етапи регулювання електронної комерції та платформ в Україні. Формування яких розвивалося майже відповідно до світових етапів, але не як стратегічного розробника, а як наслідувача.

ЕКСПОРТНИЙ ПОТЕНЦІАЛ АГРОСЕКТОРУ УКРАЇНИ: СТІЙКІСТЬ ДО ЕКОНОМІЧНИХ ПОТРЯСІНЬ

Наталія Корженівська — 2025-08-13

У статті досліджено експортний потенціал аграрного сектору України в умовах сучасних економічних потрясінь, спричинених повномасштабною війною. Проаналізовано динаміку зовнішньої торгівлі аграрною продукцією, визначено структурні зміни та основні товарні групи експорту. Висвітлено чинники, що впливають на стійкість агроекспорту, зокрема ресурсна база, виробничі потужності, сертифікація за міжнародними стандартами, логістика, доступ до ринків, зовнішньоекономічні ризики та підтримка з боку держави й міжнародних партнерів. Обґрунтовано необхідність впровадження системного ризик-менеджменту як ключового інструменту забезпечення адаптивності аграрного бізнесу, зниження втрат, підвищення ефективності та безперервності функціонування підприємств у кризових умовах. Розкрито перспективи диверсифікації ринків збуту та формування стратегії довгострокової стійкості експортної моделі в агросекторі.

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ РОЗВИТКУ ОБ’ЄДНАНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ТА ПРАКТИЧНІ ІМПЛІКАЦІЇ

Владислав Корольков — 2025-08-13

Стаття присвячена всебічному аналізу стратегічного планування в об’єднаних територіальних громадах (ОТГ) України в умовах реформи децентралізації та воєнного стану. Розглянуто концептуальні основи стратегічного управління, його значення для підвищення спроможності громад та забезпечення їх стійкості. Особлива увага приділяється багаторівневому підходу, адаптивному управлінню та необхідності гнучких стратегій в умовах постійних викликів. Проаналізовано вплив війни на ключові сфери життєдіяльності ОТГ, зокрема на відновлення критичної інфраструктури, підтримку базових соціальних послуг та економічну стабілізацію. Розкрито роль цифровізації як інструменту адаптації до нових економічних умов. Також акцентується на важливості інтеграції внутрішньо переміщених осіб у процеси відбудови, як чинника сталого розвитку громад у післявоєнний період.

РИЗИКИ ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЄКТІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ: ІДЕНТИФІКАЦІЯ, ОЦІНЮВАННЯ ТА ЗНИЖЕННЯ

Наталія Котвицька — 2025-08-13

Стаття присвячена дослідженню ризиків впровадження інноваційних проєктів на підприємствах в умовах сучасної економічної невизначеності. Розглянуто основні види ризиків, які супроводжують інноваційну діяльність, включаючи технологічні, комерційні, фінансові та операційні ризики. Систематизовано підходи до їх ідентифікації та оцінювання з використанням експертних, аналітичних та сценарних методів. Запропоновано комплексну п'ятиетапну методику управління ризиками інноваційних проєктів, що включає планування, ідентифікацію, якісний та кількісний аналіз, а також планування реагування на ризики. Визначено основні стратегії зниження ризиків: уникнення, мінімізація, передача та прийняття ризику. Розроблено практичні рекомендації для підприємств щодо підвищення ефективності інноваційної діяльності та зменшення потенційних втрат від невдалих проєктів в умовах ринкової невизначеності.

СТРАТЕГІЧНІ АСПЕКТИ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕНЕРГЕТИЧНИХ РИНКІВ В УМОВАХ ГЕОПОЛІТИЧНИХ ВИКЛИКІВ

Людмила Кудирко — 2025-08-13

Актуальність теми дослідження зумовлена стрімкими новітніми змінами у глобальній енергетичній архітектурі, що створюють безпрецедентні ризики для енергетичної безпеки та макроекономічної стабільності держав, реалізації цілей сталого розвитку. Метою статті є розкриття стратегічних аспектів трансформаційних змін в національних та світовій енергетичній системі з огляду на новітні геополітичні виклики та кризи. Для дослідження використано низку методів, зокрема: компаративний та інституціональний аналіз, системний підхід. Результати дослідження засвідчили, що стратегічні підходи держав відображають комплекс заходів та спрямовані на диверсифікацію джерел та маршрутів постачань енергоносіїв, прискорення енергетичного переходу та розвиток відновлюваних джерел енергії, підвищення енергоефективності, розвиток регіональної енергетичної інтеграції та солідарності.

Теоретична значимість дослідження полягає в ідентифікації суперечливого прояву процесів декарбонізації глобального та національного розвитку під впливом геополітичних чинників. Практичне значення полягає в можливості використання результатів дослідження для оптимізації національних стратегій енергетичного переходу.

Перспективи подальших досліджень полягають в поглибленому аналізі бар’єрів, що знижують результативність цивілізаційного тренду на трансформацію енергетичних систем у напрямку декарбонізації.

ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВО-КРЕДИТНОГО МЕХАНІЗМУ ПІДТРИМКИ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ СТРУКТУР В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОНОМІКИ

Мирослава Купира — 2025-08-13

У статті проведено теоретичний розбір щодо визначення суті категорії фінансово-кредитний механізм підтримки розвитку підприємницьких структур в умовах трансформації економіки. В процесі теоретико-методологічного дослідження використовувався базис фінансово-економічних методів, що допомогли сформувати концепт та підібрати дієві інструменти роботи. Працювали на основі методів системного аналізу, логічного узагальнення, теоретичної типізації, графічні методи та статистичного зведення. Проведено матричний аналіз впливу факторів фінансової кризи на розвиток підприємництва. Розроблено фінансово-кредитний механізм формування підтримки розвитку підприємства. Проаналізовано закладені у фінансово-кредитний механізм фінансові важелі. Обґрунтовано компоненти забезпечення реалізації стратегічних цілей. Сформовано кредитні продукти банку, які спрямовані на забезпечення фінансової підтримки підприємництва.

ФОРМУВАННЯ БРЕНДІВ ПІДПРИЄМСТВ НА РИНКУ ОРГАНІЧНИХ ДОБРИВ

Вікторія Лазебник — 2025-08-13

У статті проаналізовано процес формування брендів підприємств, що спеціалізуються на виробництві органічних добрив, з урахуванням актуальних викликів сучасного аграрного ринку України та глобальних тенденцій сталого розвитку. Обґрунтовано значення бренду як інструменту побудови довіри, підвищення конкурентоспроможності та просування екологічної продукції. Висвітлено основні етапи бренд-стратегії: дослідження споживача, створення УТП, розробка візуальної айдентики, бренд-комунікації та моніторинг лояльності. Наведено приклади успішної реалізації брендових рішень провідними українськими та зарубіжними компаніями. Окрему увагу приділено ролі емоційної комунікації, соціальної відповідальності та сертифікації. Запропоновано практичні рекомендації щодо формування ефективного бренду, що поєднує маркетингові, екологічні та освітні компоненти, орієнтовані на сталий розвиток та лояльність споживача.

ЕВОЛЮЦІЯ КАТЕГОРІЇ СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ БІЗНЕСУ В СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНИХ ЗНАНЬ

Дмитро Липовий — 2025-08-13

У статті досліджено еволюцію категорії соціальної відповідальності бізнесу (СВБ) як міждисциплінарного соціально-економічного явища, що трансформується під впливом змін у глобальному суспільстві та економіці. Акцентовано увагу на багатовимірному характері СВБ, яка охоплює етичні, правові, соціальні, економічні та управлінські аспекти функціонування бізнесу. Проведено ґрунтовний аналіз ключових теоретико-методологічних підходів до тлумачення СВБ, таких як етичний, соціальний, економічний, інституціональний, стейкхолдерський, стратегічний та цифровий. Запропоновано систему порівняльних критеріїв для їх систематизації: об’єкт відповідальності, мета, мотивація, рівень формалізації та методологічна основа. Розкрито зміст кожного з критеріїв, що дало змогу визначити особливості підходів та логіку їх послідовного розвитку.

Зазначено, що перехід від морально-етичних уявлень до стратегічно інституціоналізованого бачення СВБ відображає зміну парадигмальних орієнтирів у сфері корпоративного управління. Наведено авторську типологію підходів до СВБ, що візуалізована в узагальнюючу схему. Особливу увагу приділено сучасному етапу розвитку СВБ, а саме цифровій парадигмі, яка формується під впливом новітніх технологій та зумовлює виникнення нових аспектів відповідальності: дотримання цифрової етики, захист персональних даних, забезпечення прозорості алгоритмів, цифрову інклюзію та екологічну відповідальність цифрового бізнесу.

Висвітлено, що в умовах цифрової трансформації економіки СВБ набуває нових змістових вимірів та поступово перетворюється на дієвий інструмент формування довіри, сталого розвитку та соціального партнерства. Проведене дослідження створює підґрунтя для подальшого розвитку наукових підходів до СВБ, а також для розробки практичних механізмів її інтеграції у стратегічну політику підприємств.

БРЕНДИНГ ДЕРЖАВИ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПУБЛІЧНОЇ ДИПЛОМАТІЇ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

Ірина Максимова — 2025-08-13

У статті досліджено сучасні тенденції розвитку цифрового брендингу держави, який перетворився на важливий інструмент самопрезентації, міжнародного позиціонування та стратегічного впливу. Особливої актуальності набуває дослідження брендингу в умовах глобального середовища, де інформаційно-комунікаційні компанії стають ключовим інструментом конкуренції за міжнародну увагу, довіру та вплив. Авторами проведено огляд літературних джерел щодо наукового та теоретико-методологічного підгрунтя та розуміння ролі бренду в системі міжнародних відносин і формування міжнародного іміджу, досліджена об’єктивна потреба в теоретичному моделюванні цього феномену, а саме, концепція «шестикутника національного бренду», її переваги і недоліки, модель Дінні засвідчує, що бренд держави є багаторівневою системою і має архітектурну структуру, адаптивно-інституціональна модель цифрового брендингу розглядається як синтез інституціонального підходу до публічної дипломатії та адаптивного управління цифровими медіа, «бренд держави» це насамперед сутність держави, що вбудовується в національну ідентичність і забезпечує впізнаваність і цілісність бренду; визначенні ключові чинники ефективності цифрового брендингу держави, методи та інструменти вимірювання бренду країни в цифровому середовищі, серед яких, щорічний глобальний індекс (NBI), індекс Soft Power 30, Global Soft Power Index та як вони взаємодоповнюють один одного в аналітичному вимірі; наведено багаторівневу екосистему цифрового вимірювання бренду держави, в межах якої взаємодіють три ключові компоненти: глобальні інституційні індекси, аналітичні платформи і глобальна аудиторія.

Зроблено висновок, що державний брендинг не обмежується рекламними практиками чи іміджевими кампаніями, а є комплексним міждисциплінарним процесом, який охоплює політичну ідентичність, публічну дипломатію, економічну привабливість і стратегічні комунікації. Він формує цілісну модель сприйняття держави на міжнародній арені, впливає на довіру до її інституцій, визначає характер зовнішньополітичної взаємодії та підсилює позиції країни у глобальних мережах впливу. У контексті цифрової трансформації брендинг держави також стає інструментом "м'якої сили", що здатен ефективно конкурувати за увагу аудиторій у віртуальному просторі, забезпечуючи присутність і видимість країни у глобальних інформаційних потоках.

МОДЕЛЮВАННЯ МУЛЬТИРІВНЕВОЇ КОМУНІКАЦІЙНОЇ КАМПАНІЇ ДЛЯ ЦИФРОВОГО БРЕНДИНГУ ДЕРЖАВИ: КЕЙС УКРАЇНИ

Ірина Максимова — 2025-08-13

У статті розкрито механізми впровадження інформаційно-комунікаційних кампаній, які виконують функцію активного «трансмісійного ядра», їх роль у формуванні позитивного іміджу держав, використання креативних підходів і цифрових інструментів у залученні цільової аудиторії; здійснено аналіз ефективності застосування провідних трендів, які вибудовують нову парадигму взаємодії держав з глобальною аудиторією, а саме, віральність, сторітелінгу, візуальної айдентики, геймифікацію, що свідчить про багатовекторність і креативність у реалізації державного брендингу в цифровому середовищі та нові правила глобальної комунікації; проведений аналіз та досвід країн засвідчує високу вразливість до інформаційних атак, дезінформації, що призводить до іміджевих ризиків, економічних і інвестиційних наслідків; для побудови візуалізації було використано динаміку позиції України в рейтингу Nation Brands Index, із застосуванням зворотньої шкали та контент-аналіз згадок про Україну. Авторами на основі проведеної інституційно-ресурсної діагностики за допомогою інструментів SWOT та PESTLE-аналізу сформульовано реалістичну картину можливостей бренду, їх сильні, слабкі сторони, можливості та виклики з урахуванням відповідних чинників:політичних, економічних, соціальних, технологічних, правових, екологічних. Запропонована триступенева авторська модель мультирівневої інформацінйо-комунікаційної стратегії України, яка складається з трьох стратегічних рівнів:глобального інформаційного впливу, тематичного поглиблення та локалізованої взаємодії; можливі фінансові витрати змодельованої кампанії. Як висновок, можна констатувати, що стратегічне управління цифровим брендом України потребує інституційної стабільності, гнучкого контентного дизайну, адаптивної взаємодії з глобальними платформами та високого рівня інформаційної координації. У подальших дослідженнях є доцільним зосередження уваги на розробці метрик ефективності цифрових стратегій публічної дипломатії в умовах швидкоплинного інформаційного середовища.

ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ЗВО НА ОСНОВІ ПРОЄКТНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ТА ЦІННОСТЕЙ ЛІДЕРСТВА СЛУЖІННЯ

Оксана Марухленко — 2025-08-13

У статті розглядаються теоретичні та прикладні аспекти формування стратегії інноваційного розвитку закладів вищої освіти (ЗВО) з урахуванням проєктного підходу в управлінні та концепції лідерства служіння. Обґрунтовано актуальність стратегічного оновлення управлінських практик ЗВО в умовах посилення викликів цифрової трансформації, глобальної конкуренції та потреб у розвитку соціально орієнтованих моделей керівництва. Зазначено, що інноваційна стратегія вищого навчального закладу не може бути ефективною без інтеграції сучасних інструментів проєктного менеджменту, здатних забезпечити гнучкість, ефективність використання ресурсів та досягнення визначених результатів у динамічному освітньому середовищі. Особливу увагу приділено ціннісним аспектам лідерства служіння, що передбачає орієнтацію на потреби інших, формування етичного простору, розвиток довіри у стосунках між керівництвом та академічною спільнотою. Представлено авторську модель стратегічного інноваційного розвитку ЗВО, що ґрунтується на поєднанні елементів стратегічного планування, управління проєктами та лідерства служіння як платформи для формування лідерських команд і академічної культури співтворення. Визначено основні етапи розробки стратегії з урахуванням внутрішнього і зовнішнього аналізу, постановки цілей, вибору пріоритетів, оцінки ризиків і розроблення механізмів моніторингу та коригування. Обґрунтовано переваги використання методології «м’яких систем» для вирішення складних управлінських ситуацій у сфері освіти. Запропоновано систему індикаторів ефективності реалізації стратегії, яка дозволяє здійснювати цільове управління розвитком ЗВО. Стаття буде корисною для управлінців у сфері освіти, дослідників стратегічного розвитку, фахівців з проєктного управління та організаційного розвитку, а також для осіб, зацікавлених у впровадженні ціннісно-орієнтованих лідерських підходів у публічному управлінні.

ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНИХ СТРАТЕГІЙ В УМОВАХ ПОГЛИБЛЕННЯ ГЛОБАЛЬНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

Вікторія Опалько — 2025-08-13

У статті досліджено особливості формування інноваційно-інвестиційних стратегій в умовах загострення глобальної конкуренції та посилення викликів економічної безпеки. Запропоновано комплексний підхід, що інтегрує оцінку ризиків і загроз економічній безпеці, використано методи компаративного аналізу, порівняння, формалізації та ідеалізації. Проаналізовано міжнародний досвід реалізації інноваційно-інвестиційних стратегій провідних країн, що дозволяє виокремити ключові пріоритети та механізми їх адаптації в національному контексті. Особлива увага приділена моделюванню інтеграції економічної безпеки у процес формування інноваційно-інвестиційної стратегії, що забезпечує підвищення адаптивності та стійкості економіки. Розроблено матрицю інтеграції векторів економічної безпеки в стратегії інноваційно-інвестиційного розвитку. Результати дослідження сприятимуть підвищенню ефективності стратегічного управління інноваційним розвитком та інвестиційною підтримкою економіки в умовах глобальних викликів.

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА АКТИВНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА: РОЛЬ ІНТЕРНЕТ-МАРКЕТИНГУ В КРИЗОВИХ УМОВАХ

Костянтин Павлов — 2025-08-13

Стрімка еволюція економіки та технологічний прогрес диктують нові умови взаємодії між бізнесом та споживачами. В епоху цифрових технологій інтернет став ключовим каналом комунікації та інформаційного обміну, що змушує компанії переосмислювати свої маркетингові підходи та інтегрувати онлайн-інструменти для збереження конкурентних позицій.

Сучасний споживач характеризується високою інформаційною обізнаністю, мобільністю та вимогливістю до якості обслуговування. Це вимагає від бізнесу не лише залучення аудиторії через цифрові платформи, але й забезпечення ефективної взаємодії, що сприяє зміцненню довіри та лояльності. Завдяки інтернет-маркетингу підприємства отримують можливість більш точної сегментації ринку, що дозволяє оптимізувати рекламні кампанії та скоротити витрати на залучення нових клієнтів.

Інтеграція інтернет-маркетингу з антикризовими стратегіями відкриває нові перспективи для стимулювання соціально-економічної активності компаній за допомогою цифрових каналів, таких як соціальні мережі, платформи електронної комерції та онлайн-реклама. Це також сприяє розвитку довготривалих відносин з клієнтами та партнерами, що є особливо важливим в умовах економічної нестабільності. Дослідження цієї проблематики має практичне значення для підприємств, які прагнуть залишатися конкурентоспроможними та адаптивними в умовах динамічного ринку, та є особливо актуальним з огляду на цифрову трансформацію бізнесу та глобальні економічні виклики.

Інструменти інтернет-маркетингу, що застосовуються в рамках антикризової стратегії, відіграють важливу роль у підвищенні соціально-економічної активності підприємства в періоди економічної нестабільності. Вони забезпечують швидку адаптацію до мінливого ринкового середовища, ефективну комунікацію з цільовою аудиторією та підтримання інтересу до товарів або послуг. Крім того, вони сприяють збереженню та зміцненню лояльності клієнтів, що є критично важливим під час криз, оскільки стабільна клієнтська база забезпечує компанії необхідні фінансові ресурси для подолання труднощів.

У даній статті було визначено особливості антикризового управління; розглянуто класифікацію маркетингових стратегій антикризового управління; проаналізовано сутність інтернет-маркетингу, його переваги та недоліки як інструменту антикризової стратегії для підвищення соціально-економічної активності підприємств в умовах економічної нестабільності; описано ключові інструменти інтернет-маркетингу та їхній вплив на підвищення соціально-економічної активності підприємства в умовах економічної нестабільності.

МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЮ ВЛАСНІСТЮ ТА НАУКОВИМИ ПРОЄКТАМИ

Галина Пасемко — 2025-08-13

У статті розглядаються методологічні підходи до управління інтелектуальною власністю та науковими проєктами в Україні відповідно до специфіки воєнного часу. Висвітлено особливості управління інтелектуальною власністю та його риси в провідних країнах світу. Досліджено методологічні засади управління інтелектуальною власністю та науковими проєктами в умовах сучасної інноваційної економіки. Визначено ключові принципи управління інтелектуальною власністю, зокрема системність, правову визначеність, стратегічну орієнтацію та комерціалізацію результатів наукової діяльності. Проаналізовано основні методологічні підходи до управління науковими проєктами, серед яких процесний, системний, ризик-орієнтований та інноваційний. Обґрунтовано необхідність інтеграції процесів управління інтелектуальною власністю та науковими дослідженнями з метою підвищення ефективності науково-технічного розвитку, комерціалізації результатів досліджень та формування інноваційного середовища. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення національної системи інтелектуальної власності та управління наукою в Україні.

СУЧАСНЕ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ: ЛІДЕРСТВО В УМОВАХ РИЗИКІВ І ВИКЛИКІВ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

Зоя Пестовська — 2025-08-13

Проаналізовано ключові аспекти сучасного управління розвитком підприємства в умовах зростаючих ризиків і викликів, обґрунтовано критичну роль ефективного лідерства і налагодженої комунікаційної взаємодії персоналу як рушійних сил сталого розвитку і адаптивності підприємства. Досліджено ризики у сучасному управлінні підприємством: традиційні (економічний, технологічний, політичний і регуляторний, соціальний і демографічний, екологічний, репутаційний) і ті, що розвинулися під час війни (безпековий, міграційний і мобілізаційний, логістичний, психологічний, енергетичний, збутовий). Надано рекомендації з підвищення ефективності комунікацій у період воєнного стану. Лідер має сформувати нове бачення майбутнього компанії, заслуговувати на беззаперечну довіру, проявляти емпатію. Лідери повинні надихати, наголошувати на необхідності постійного навчання, набуття нових навичок, охопити комунікацією всіх співробітників. Наведено перспективні показники управління персоналом і місце в них лідерських аспектів. Очікуваний ефект від запропонованих заходів: підвищення ефективності командної роботи, зростання задоволеності персоналу, покращення продуктивності підприємства.

ЕТИЧНІ ВИКЛИКИ ВИКОРИСТАННЯ ШІ У РЕКРУТИНГУ: ЯК УНИКНУТИ ДИСКРИМІНАЦІЇ ТА УПЕРЕДЖЕНОСТІ

Тетяна Пуліна — 2025-08-13

Розглянуто етичні виклики, що виникають під час впровадження штучного інтелекту (ШІ) у процеси рекрутингу на прикладі ТОВ «СОФТСЕРВ». Проаналізовано ризики алгоритмічної упередженості, дискримінації кандидатів за ознаками статі, віку, етнічного походження, соціального статусу, а також можливі порушення права на приватність і доступ до справедливої оцінки. Досліджено проблему обмеженої прозорості функціонування алгоритмічних систем, зокрема їхню схильність до "чорного ящика", що ускладнює виявлення джерел помилок і упередженості.

Встановлено ключові чинники виникнення етичних ризиків: використання історично необ’єктивних даних, відсутність репрезентативності у навчальних вибірках, низький рівень інтерпретованості моделей, а також брак незалежного аудиту процесів прийняття рішень. Наголошено на важливості міждисциплінарного підходу до розробки ШІ-рішень у сфері рекрутингу, що передбачає співпрацю технічних спеціалістів та HR-експертів.

Обґрунтовано необхідність формування внутрішньої політики компаній щодо етичного використання автоматизованих інструментів рекрутингу персоналу. Запропоновано впровадження принципів прозорості, підзвітності, інклюзивності, регулярного моніторингу моделей та обов’язкового втручання людини у процес прийняття остаточних рішень. Показано, що активна участь HR-фахівців у проектуванні, тестуванні та супроводі ШІ-рішень суттєво знижує ризики дискримінації, сприяє підвищенню довіри з боку кандидатів та покращенню якості добору.

Практична цінність дослідження полягає у розробці комплексних рекомендацій для IT-компаній щодо етичного впровадження ШІ у процес рекрутингу. Представлені підходи забезпечують баланс між технологічною ефективністю та дотриманням базових прав і свобод кандидатів, сприяючи формуванню відповідальної цифрової культури у сфері управління персоналом.

АНАЛІЗ ЦИФРОВОЇ ПОВЕДІНКИ СПОЖИВАЧІВ В УМОВАХ РОЗВИТКУ ЕЛЕКТРОННОЇ ТОРГІВЛІ

Ольга Решетнікова — 2025-08-13

Проведено комплексне дослідження цифрової поведінки споживачів в умовах динамічного розвитку електронної торгівлі, яка є домінуючим каналом збуту в сучасній цифровій економіці. Проаналізовано світову динаміку річних витрат на онлайн-покупки споживчих товарів, яка демонструє стабільне зростання. Виявлено домінуючу роль мобільної комерції. Досліджено географічні та демографічні особливості цифрової поведінки. Визначено та систематизовано ключові фактори, що стимулюють споживачів до онлайн-покупок, серед яких пріоритетними є безкоштовна доставка, купони, знижки та відгуки клієнтів. Здійснено аналіз переваг у методах оплати, де безумовними лідерами є цифрові та електронні гаманці, а також відзначено зростаючу популярність сервісів «купи зараз, заплати пізніше». На основі отриманих результатів окреслено перспективи розвитку електронної торгівлі, включаючи подальше домінування мобільної комерції, зростання e-grocery сегменту, посилення ролі персоналізації та штучного інтелекту, розвиток гнучких платіжних рішень, а також підвищення значущості соціального доказу та довіри. Сформовано комплекс практичних рекомендацій для суб’єктів електронної торгівлі, спрямованих на оптимізацію мобільного досвіду, розширення платіжних методів, впровадження програм лояльності, ефективний репутаційний менеджмент та адаптацію до локальних особливостей ринку.

ЕКОНОМІЧНИЙ СУВЕРЕНІТЕТ VS ІНОЗЕМНА ДОПОМОГА: ВИКЛИКИ ДЛЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ В УМОВАХ ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЙ ВІДНОВЛЕННЯ

Наталія Резнікова — 2025-08-13

Мета статті полягає у висвітленні загроз економічному суверенітету в умовах післявоєнного відновлення економіки, що характеризуються загостренням геополітичних ризиків та залежності від іноземної допомоги, що передбачає аналіз механізмів забезпечення технологічного розвитку із перспективами інтеграції в розгалужені мережі взаємозалежних компаній-чемпіонів. Збереження економічного суверенітету виступає передумовою можливості всебічного забезпечення безпеки держави: суверенітет дає можливість, за своєчасно реалізованої політики структурної перебудови, забезпечувати національну економічну безпеку. Дослідження присвячене аналізу взаємозв'язків між економічною безпекою, технологічним суверенітетом та глобальною економічною інтеграцією крізь призму критичної політичної економії. У роботі розглядається еволюція концептуальних підходів до розуміння економічного суверенітету в умовах глобалізації, коли традиційна державна влада поступається місцем складним мережевим структурам за участі недержавних акторів. Основна увага приділяється аналізу двох ключових парадигм міжнародної допомоги – парадигми розвитку та парадигми перерозподілу, які по-різному впливають на економічний суверенітет країн-реципієнтів. Дослідження демонструє, як технологічна революція та формування техносфери створюють нові виклики для традиційних механізмів державного регулювання економіки. Особливу увагу приділено українському досвіду воєнного періоду, який став каталізатором для формування «національної екосистеми військово-технологічних чемпіонів», що поєднує оборонні потреби з довгостроковими цілями економічної модернізації. Паралельно аналізується американська стратегія створення «чемпіонів» як відповідь на стратегічну конкуренцію з Китаєм та необхідність відновлення втрачених виробничих компетенцій. Проведене дослідження дозволяє зробити ключові висновки щодо трансформації глобальної економічної архітектури та її впливу на національний економічний суверенітет в умовах трансформації світового порядку. Стаття підготовлена в рамках виконання науково-дослідної роботи 0123U102061 «Міжнародні механізми забезпечення ресурсами стратегічного значення для підвищення обороноздатності України».

ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ АГРАРНОГО БІЗНЕСУ УКРАЇНИ

Олег Скидан — 2025-08-13

Статтю присвячено дослідженню фінансово-економічної характеристики діяльності підприємств аграрного бізнесу України. Доведено, що аграрний сектор економіки відіграє важливу роль з огляду на його внесок до формування індикаторів розвитку, взаємозв’язок з іншими галузями економіки, забезпечення продовольчої безпеки країни. Визначено, що основою для розробки управлінських заходів на усіх рівнях виступає аналіз існуючого стану та тенденцій розвитку аграрного бізнесу. З’ясовано, що до характерних особливостей функціонування аграрного бізнесу в Україні відносяться високий рівень потенціалу земельних ресурсів, вплив кліматичних змін, експортна орієнтованість галузі з сировинною моделлю експорту, нестача трудових ресурсів, зростання ролі агрохолдингів та великих підприємств, недостатній рівень застосування інноваційних технологій та сповільнений розвиток ринку органічної продукції. Визначено, що у діяльності аграрного бізнесу спостерігаються як позитивні (зростання обсягів реалізованої продукції, капітальних інвестицій, вартості майна та рівня самофінансування), так і негативні (зниження кількості суб’єктів господарювання, чисельності зайнятих працівників, посівних площ, чистого фінансового результату та рентабельності) тенденції. На основі визначених трендів сформульовано пріоритетні напрями для забезпечення стійкості та ефективності функціонування підприємств аграрного бізнесу.

МОДЕРНІЗАЦІЯ ІНСТИТУЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ КАДРОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ

Максим Слатвінський — 2025-08-13

У статті досліджено необхідність модернізації інституційного забезпечення управління кадровим потенціалом в умовах цифрової трансформації. Метою дослідження є обґрунтування необхідності оновлення інституційних елементів систем управління розвитком кадрового потенціалу у контексті інноваційного розвитку та зростаючого попиту на фахівців, що володіють цифровими компетентностями. Методологічною основою дослідження виступають системний та інституційний підходи, що дозволили комплексно проаналізувати взаємодію формальних і неформальних інститутів із сучасними HR-стратегіями. У роботі підкреслено, що формальні інститути (законодавство, нормативні акти, стандарти освіти) мають доповнюватися розвитком неформальних інститутів (корпоративна культура, цінності та цифрові практики взаємодії). Особливу увагу приділено інтеграції освітніх установ, бізнес-структур і державного управління у формуванні робочої сили, здатної ефективно функціонувати в цифровому середовищі. Акцентовано на необхідності впровадження інноваційних моделей зайнятості, зокрема дистанційної та гібридної праці, як відповіді на виклики цифровізації. Практичне значення дослідження полягає у визначенні стратегічних напрямів модернізації інституційного забезпечення управління розвитком кадрового потенціалу в організаціях, що забезпечують їх адаптивність і стійкість в умовах швидких цифрових змін. Отримані результати можуть бути корисними для HR-фахівців, розробників політик і дослідників, зацікавлених у модернізації ринку праці та розвитку кадрового потенціалу.

ІНСТИТУТИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА У ФОРМУВАННІ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ МІСЦЕВОЇ ПОЛІТИКИ

Олександр Титаренко — 2025-08-13

У статті досліджено роль інститутів громадянського суспільства у формуванні місцевої політики в Україні в умовах демократизації та децентралізації публічного управління. Окреслено правове закріплення понять «громадянське суспільство» та «інститути громадянського суспільства» у вітчизняному законодавстві, розглянуто основні організаційні форми їхньої участі у місцевому врядуванні: громадські ради, електронні петиції, місцеві ініціативи, консультації з громадськістю, бюджети участі тощо. На основі аналізу практик міста Чернівці охарактеризовано сучасні механізми взаємодії між органами місцевого самоврядування та громадськими інституціями, а також виявлено ключові бар’єри та точки зростання. Підкреслено значення молодіжних рад, локальних медіа, цифрових платформ як новітніх форм представництва інтересів громади. Обґрунтовано перспективи розвитку інститутів громадянського суспільства в контексті відбудови країни, посилення підзвітності влади та забезпечення інклюзивного управління на місцевому рівні.

РОЗВИТОК МІСЬКИХ АГЛОМЕРАЦІЙ В УМОВАХ ДІЇ ВІЙСЬКОВОГО СТАНУ

Алла Шлапак — 2025-08-13

Статтю присвячено аналізу розвитку міських агломерацій України в умовах дії військового стану з акцентом на економічну активність та людський капітал як ключовий ресурс стійкості. У роботі розкрито динаміку змін в економічному просторі агломерацій, зумовлену факторами внутрішньої міграції, зростанням навантаження на соціальну інфраструктуру, релокацією бізнесу та змінами у структурі ринку праці. Значну увагу приділено процесам інтеграції внутрішньо переміщених осіб у локальні економіки, розвитку підприємницьких ініціатив, цифровізації управління та інституційної взаємодії муніципалітетів із громадським сектором. У статті також проаналізовано роль освітніх та перекваліфікаційних програм у підтримці людського капіталу в агломераційних центрах, що стали хабами соціальної та економічної адаптації. Автори доводять, що в умовах тривалої кризи саме розвиток людського капіталу є фактором, який не лише забезпечує функціональність міських систем, а й формує потенціал для їхнього повоєнного відновлення. Зроблено висновок про необхідність стратегічного управління людським потенціалом в агломераціях як інструменту регіонального розвитку та підвищення стійкості економіки.

ДИЗАЙНЕРСЬКЕ МИСЛЕННЯ ЯК МЕТОДОЛОГІЯ РОЗРОБКИ КЛІЄНТООРІЄНТОВАНИХ МАРКЕТИНГОВИХ СТРАТЕГІЙ

Наталія Яловега — 2025-08-13

У статті розглянуто проблему розриву між задекларованою клієнтоорієнтованістю компаній та відсутністю ефективних методів її практичної реалізації в умовах турбулентного бізнес-середовища. Обґрунтовано, що традиційні підходи до стратегічного маркетингу не забезпечують глибокого розуміння поведінки та мотивацій споживачів, що обмежує інноваційний потенціал компаній. Як альтернативу запропоновано інтеграцію методології дизайнерського мислення, що поєднує емпатійне занурення, креативну генерацію рішень і їхню ітеративну перевірку. Центральним результатом дослідження є розробка інтегрованої моделі (IDTF-MS), яка структурує застосування п’ятиетапної моделі дизайнерського мислення в рамках стратегічного маркетингового планування. Модель адаптована до реалій бізнесу та поєднує креативні методи з аналітичними інструментами маркетингу. У роботі запропоновано чіткий інструментарій для кожного етапу, що дозволяє компаніям підвищити релевантність своїх стратегій, мінімізувати ризики та сформувати стійку конкурентну перевагу.