Економічний простір

БЕЗБАР’ЄРНА МОВА ЯК ІНСТРУМЕНТ ФАСИЛІТОВАНОГО ДІАЛОГУ В КОНТЕКСТІ ОРГАНІЗАЦІЙНОГО ЛІДЕРСТВА В УМОВАХ ВІЙНИ ТА ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ

Олена Акіліна, Алла Михацька — чт, 20 лис 2025 00:00:00 +0200

У статті обґрунтовано концепцію безбар’єрної мови як управлінського інструменту фасилітованого діалогу в контексті сучасного організаційного лідерства. На основі контент-аналізу державних та професійних джерел (Національна стратегія із створення безбар’єрного простору до 2030 року, HR Praktyka 3.0, HR Порадник щодо адаптації ветеранів, Методичні рекомендації для роботодавців від Міністерства у справах ветеранів, Veteran Hub) виявлено типові мовні ризики у внутрішніх комунікаціях організацій. Запропоновано типологію мовних ризиків і новий аналітичний інструмент – Індекс безбар’єрної мови (IBL), який кількісно відображає баланс між підтримувальними та тригерними висловлюваннями у корпоративному середовищі. Доведено, що безбар’єрна мова може слугувати показником зрілості управлінської культури та інтегруватися у систему стратегічного контролю нематеріальних активів. Новизна дослідження полягає у поєднанні лінгвістичних і управлінських підходів до вимірювання комунікативної безпеки та підтримки реінтеграції ветеранів у трудові колективи.

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ДО ОПТИМІЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ ЛАНЦЮГАМИ ПОСТАЧАННЯ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ МОДЕЛЕЙ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Людмила Альошкіна, Ніна Пітель — чт, 20 лис 2025 00:00:00 +0200

У цій статті досліджується застосування методів штучного інтелекту (ШІ) для прогнозування попиту в логістичних системах. Розглянуто основні підходи, включаючи машинне навчання, нейронні мережі та аналіз часових рядів. Проведено огляд актуальної літератури (2019–2025 рр.), який висвітлює сучасні тенденції та виклики у цій галузі. Аналітична частина включає порівняння ефективності різних моделей ШІ на основі їх точності та обчислювальної складності. Розроблено експериментальну гібридну архітектуру LSTM‑CNN з механізмом уваги й зовнішніми факторами (погода, календарні події), а також виконано порівняльний аналіз із базовими моделями ARIMA, Prophet та Gradient Boosting. Результати на відкритому наборі даних M5 Forecast та виробничих даних холодового ланцюга показали зниження sMAPE на 18 % і MAE – на 22 % порівняно з класичними підходами. Запропоновано методологію прогнозування попиту з використанням комбінації рекурентних нейронних мереж (RNN) та алгоритмів градієнтного бустингу. Отримані висновки підтверджують доцільність інтеграції ШІ‑рішень у логістичні системи для оптимізації логістичних процесів та окреслюють напрями подальших досліджень, зокрема застосування графових нейронних мереж і пояснюваного ШІ.

ІНСТИТУЦІЙНА ТРАНСФОРМАЦІЯ МЕХАНІЗМІВ ПУБЛІЧНОГО АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ ТЕРИТОРІЯМИ В УМОВАХ ВОЄННОЇ ЗАГРОЗИ

Сергій Бичков — чт, 20 лис 2025 00:00:00 +0200

У статті обґрунтовано необхідність формування системної моделі механізму публічного антикризового управління територіями в умовах викликів, спричинених повномасштабною війною в Україні. Доведено, що традиційні, планово-орієнтовані підходи втрачають ефективність у динамічному безпековому середовищі, що зумовлює потребу в трансформації механізмів управління на основі мережевих, адаптивних та координаційних принципів. Запропонована модель передбачає інтеграцію стратегічного планування, ефективної організаційної архітектури та ресурсного забезпечення (фінансового, кадрового, інформаційного) для підвищення спроможності територіальних громад оперативно реагувати на кризові ситуації. Акцент зроблено на взаємодії органів публічної влади різного рівня, військових адміністрацій та громадського сектору, що дозволяє забезпечити гнучкість і стійкість територій. Особливу увагу приділено ролі місцевого самоврядування, цифровізації управлінських процесів, а також інституційній спроможності реалізовувати антикризові заходи. Представлено дискусійні положення щодо співвідношення централізації та децентралізації функцій в умовах воєнного стану, а також визначено напрями подальших досліджень, зокрема щодо операціоналізації моделі, розробки індикаторів ефективності та інструментів стратегічного моніторингу ризиків.

ЦИФРОВІЗАЦІЯ ЯК РУШІЙ ГЛОБАЛЬНИХ ЗМІН: ТРАНСФОРМАЦІЯ ЕКОНОМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ, БІЗНЕС-МОДЕЛЕЙ ТА РИНКУ ПРАЦІ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ ТА ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ У СВІТОВУ ЦИФРОВУ ЕКОНОМІКУ

Денис Білий, Ольга Гарафонова — чт, 20 лис 2025 00:00:00 +0200

У статті розглядається роль цифровізації як рушія глобальних змін, що сприяють трансформації економічних процесів, бізнес-моделей та ринку праці в умовах цифрової економіки. Особливу увагу приділено аналізу впливу цифрових технологій на ключові аспекти розвитку економіки, зокрема на зміну традиційних підходів до ведення бізнесу та організації праці. Підкреслюється необхідність розвитку цифрової інфраструктури, підготовки кваліфікованих кадрів та забезпечення кібербезпеки як основних факторів для досягнення успіху в умовах глобальної цифровізації. Враховуючи швидкий розвиток цифрових технологій, у статті також звертається увага на важливість розробки нових нормативно-правових актів, які повинні регулювати діяльність у цифровому середовищі для збереження прав та інтересів громадян.

УПРАВЛІННЯ КАПІТАЛОМ ПІДПРИЄМСТВА ЯК ДЕТЕРМІНАНТА ЙОГО ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ В УМОВАХ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ТУРБУЛЕНТНОСТІ

Наталія Галазюк — чт, 20 лис 2025 00:00:00 +0200

Стаття присвячена дослідженню управління капіталом підприємства як ключового детермінанта інвестиційної привабливості в умовах міжнародної економічної турбулентності. Розглянуто вплив глобальних політичних, технологічних та економічних змін на фінансову стабільність та конкурентоспроможність підприємств. Висвітлено роль ефективного управління капіталом у забезпеченні оптимальної структури активів, підвищенні прибутковості та мінімізації ризиків, що сприяє залученню іноземних інвестицій. Стаття підкреслює, що інвестиційна привабливість формується в результаті інтегрованої взаємодії внутрішніх і зовнішніх детермінантів та виступає критерієм оцінки потенціалу підприємства для залучення капіталу в умовах воєнних дій і макроекономічної нестабільності. Наведено практичні аспекти застосування механізмів управління капіталом для зміцнення фінансової стійкості, підвищення міжнародної конкурентоспроможності.

ОПТИМІЗАЦІЯ ІНТЕГРОВАНИХ МАРКЕТИНГОВИХ КОМУНІКАЦІЙ У ГОТЕЛЬНОМУ БІЗНЕСІ В КОНТЕКСТІ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Ольга Гірна — чт, 20 лис 2025 00:00:00 +0200

У статті досліджено особливості впровадження інтегрованих маркетингових комунікацій у готельному бізнесі в умовах цифровізації. Розглянуто актуальні інструменти онлайн-просування, структуру ринку готелів м. Львова та поведінкові особливості споживачів. Окреслено основні сегменти цільової аудиторії та визначено чинники конкурентоспроможності у сфері готельних послуг. Проведено оптимізацію рекламного бюджету для готелю «Супутник» із застосуванням методу лінійного програмування, що дозволило виявити ефективний медіа-мікс за критерієм максимального охоплення. Доведено, що впровадження мультиканальної стратегії з акцентом на цифрові канали сприяє підвищенню ефективності маркетингових витрат. Отримані результати можуть бути використані у практиці управління готельними підприємствами для підвищення їх ринкових позицій.

ПОВЕДІНКА СПОЖИВАЧІВ У КОНТЕКСТІ МІЖНАРОДНОГО МАРКЕТИНГУ: ЧИННИКИ ВПЛИВУ ТА СТРАТЕГІЧНІ ПІДХОДИ

Вікторія Даниленко, Ігор Шестаков, Микита Свіжевський — чт, 20 лис 2025 00:00:00 +0200

Здійснено комплексне дослідження поведінки споживачів у міжнародному маркетинговому середовищі та визначено ключові чинники, що формують споживчі рішення: культурно-соціальні, особистісно-психологічні, економічні та ситуаційні, цифрові та технологічні, маркетингові й брендові, а також етичні, екологічні та відповідальні. Розглянуто роль культурної адаптації маркетингових інструментів, що забезпечує релевантність бренду у локальному контексті. Проаналізовано стратегічні моделі адаптації маркетингового комплексу: стандартизовану, локалізовану, глокалізовану та цифрово-адаптивну. Дослідження підкреслює необхідність інтегрованого підходу, що поєднує культурні, економічні та технологічні аспекти, для підвищення ефективності маркетингових комунікацій, зміцнення довіри споживачів та формування сталих конкурентних переваг на глобальних ринках.

GOVTECH ТА ПУБЛІЧНІ ФІНАНСИ: СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ УКРАЇНИ

Людмила Діденко, Яна Герман, Олександра Семенова — чт, 20 лис 2025 00:00:00 +0200

У статті досліджено роль GovTech у трансформації системи публічних фінансів, визначено ключові напрями цифровізації та проаналізовано українські практики у цій сфері. Показано, що впровадження інноваційних цифрових інструментів — платформ E-Data, OpenBudget, Prozorro, DOZORRO, а також екосистеми Дія — суттєво підвищує прозорість управління державними ресурсами, забезпечує громадський контроль та сприяє ефективності бюджетної політики. Водночас акцентовано увагу на існуючих бар’єрах розвитку GovTech в Україні: обмежене фінансування, нормативна невизначеність, недостатня інтеграція інформаційних систем, проблеми з кіберзахистом і ризики поширення фейкових повідомлень про витоки даних. Зроблено висновок, що цифровізація публічних фінансів є стратегічним чинником не лише підвищення ефективності управління, але й зростання довіри громадян та інтеграції України у європейський цифровий простір.

ОСОБЛИВОСТІ ТА ТЕНДЕНЦІЇ ПРОЦЕСУ ЦИФРОВАННЯ У РОЗВИТКУ ЗЕЛЕНОЇ ЕКОНОМІКИ

Олена Довгаль — чт, 20 лис 2025 00:00:00 +0200

У статті розглядаються сучасні цифрові технології, які увійшли в наше життя і вплинули на розвиток зеленої економіки. Підкреслюється, що загальне використання IoT, Big Data, AI, блокчейн та цифрових ринків енергії, дозволяє прискорити перехід до чистої енергетики та розумної економіки, сприяючи створенню сталого розвитку для майбутніх поколінь. Метою роботи є дослідження особливостей та тенденцій розвитку процесу цифровізації економіки в контексті екологічних проблем через призму та у взаємозв'язку із «зеленою» економікою. Використана методологія системного аналізу, методи структурного, логічного та порівняльного аналізу. Аргументовано, що загалом цифрові технології Індустрії 4.0 здатні набагато ефективніше вирішувати гострі екологічні проблеми, пов'язані зі зміною клімату. Саме тому перехід до зеленої економіки, що спирається на цифрові технології, визначено як пріоритет національних стратегій посткризового відновлення в багатьох країнах. Доведено, що основні тенденції цифровізації в зеленій економіці включають ряд інновацій і розвитку цифрових технологій, спрямованих, у свою чергу, на поліпшення стійкості та енергоефективності економіки, а також на зниження негативного впливу на навколишнє середовище. Систематизовано новітні тенденції розвитку процесу цифровізації економіки в контексті екологічних проблем, серед яких: Інтернет речей (IoT) та сенсорика, Big Data та аналітика, Blockchain, цифрові ринки енергії тощо. Ці тенденції відкривають нові можливості для розвитку зеленої економіки, забезпечуючи більш стійке та ефективне використання ресурсів, скорочення викидів парникових газів та енергоспоживання, а також створення інноваційних та екологічно чистих продуктів та послуг. Зроблено висновок про те, що цифрові технології мають величезне значення у розвитку зеленої економіки, забезпечуючи низку переваг та можливостей для розвитку: збільшують ефективність та продуктивність, покращують якість послуг та продуктів, стимулюють розвиток нових технологій та інновацій у бізнесі та енергетиці, підвищують енергоефективність та ефективність управління бізнесом та енергетичними системами.

МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНКИ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ

Іван Жилюк — чт, 20 лис 2025 00:00:00 +0200

У статті розроблено методичні підходи до оцінки фінансового забезпечення конкурентоспроможності регіонів України, які базуються на інтегральній оцінці конкурентоспроможності та фінансового забезпечення регіону. Визначено напрями інтегральної оцінки конкурентоспроможності регіону, які включають оцінку конкурентоспроможності за обсягами виробничої та збутової діяльності, за забезпеченістю трудовими ресурсами, за інноваційним розвитком, за обсягами інвестиційної діяльності. Визначено напрями інтегральної оцінки фінансового забезпечення регіону, які включають оцінку фінансового забезпечення за доходами місцевих бюджетів, за власними коштами суб’єктів бізнесу, за доходами населення, за коштами зовнішніх інвесторів. Відображено математичні та статистичні інструменти обчислення інтегральних показників та групування регіонів за рівнем фінансового забезпечення конкурентоспроможності.

САМОМЕНЕДЖМЕНТ ТА ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ІНСТРУМЕНТИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРАЦІ HR-ФАХІВЦІВ

Олена Загорянська — чт, 20 лис 2025 00:00:00 +0200

У статті розглянуто самоменеджмент і цифрові технології як засоби підвищення ефективності праці HR-фахівців. На основі огляду джерел і емпіричного опитування HR-менеджерів провідних вітчизняних роботодавців сфери послуг було сформовано структура розподілу робочого часу HR-менеджера за видами діяльності з переважанням рутинних та комунікаційних завдань та низкою часткою HR-аналітики та розвитку. Систематизовано напрями цифровізації та наведено матрицю «процес – інструмент – результат». Запропоновано сім показників, що характеризують рівень автоматизації HR-процесів та три рівні оцінювання, що дають змогу кількісно вимірювати ступінь автоматизації та виявляти ризики. Результати використано для формулювання рекомендацій щодо зменшення частки рутинних операцій, прискорення процедур і підвищення якості управлінських рішень у HR-менеджменті. Окреслено можливості адаптації під галузеві особливості та розміри компаній, а також подальшого розширення через інтегральний індекс для моніторингу прогресу.

СТРАТЕГІЧНІ АНТИКРИЗОВІ ПІДХОДИ ТОВАРНОЇ ПОЛІТИКИ В УМОВАХ ПРОГРЕСУ СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

Юлія Заіка, Олексій Маляренко — чт, 20 лис 2025 00:00:00 +0200

Стратегічна антикризова політика промислових підприємств вимагає системного переосмислення товарного портфеля в умовах четвертої промислової революції. Сучасні технологічні виклики, зокрема комплексне впровадження кіберфізичних систем (Індустрія 4.0), є критичним чинником, що визначає стійкість розвитку та здатність конкурувати у глобальних ланцюгах створення доданої вартості [7]. Метою статті є розробка теоретико-методологічних засад формування адаптивної товарної політики шляхом інтеграції можливостей Індустрії 4.0 та гнучкої методології управління продуктом. Визначено, що традиційний антикризовий менеджмент, орієнтований переважно на фінансово-економічну діагностику [4], недостатньо враховує структурні ризики, спричинені технологічним розривом, що підтверджує існування значного наукового розриву. Дослідження систематизує вплив ключових технологій I4.0 (IoT, AI, Big Data) на елементи товарної політики, доводячи, що вони забезпечують необхідну гнучкість та розширену аналітику для проактивного реагування на кон'юнктуру ринку. Центральним науковим результатом є розробка стратегічної антикризової Agile-моделі. Ця модель інтегрує принципи гнучкої розробки продукту з технологічними можливостями CPS, що дозволяє підприємству швидко валідувати ринкові ідеї, мінімізувати фінансові ризики, пов’язані із затоваренням, та підвищити прибутковість. Модель слугує управлінським мостом, який перетворює технологічну гнучкість I4.0 у комерційний успіх, запобігаючи виробництву нерелевантних продуктів. Надано практичні рекомендації для національної промисловості щодо подолання ключових бар’єрів: дефіциту кваліфікації персоналу та необхідності інвестицій в інтеграцію спадкових систем та кібербезпеку.

СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ

Евеліна Камишникова, Ганна Мутерко — чт, 20 лис 2025 00:00:00 +0200

У статті досліджуються підходи та ключові етапи стратегічного планування цифрової трансформації в малих та середніх підприємствах (МСП). У роботі доведено необхідність впровадження стратегічного цілісного підходу для МСП, що охоплює технології, людський капітал та організаційні аспекти, фокусуючись на стратегічних цілях, таких як створення цінності та інновації бізнес-моделей. Акцентовано увагу на необхідності урахування унікальних особливостей цифрової трансформації МСП в умовах воєнного часу та їх інтеграції у розробку комплексної системи управління за ключовими стратегічними вимірами. Це вимагає багатовимірного підходу, який поєднує стійкість, технологічну безпеку, організаційну гнучкість та розвиток людського потенціалу. Результати дослідження можуть бути потенційно застосовані не лише для забезпечення виживання бізнесу під час воєнного стану, але й для закладання основи для сталого відновлення та зростання, зумовленого інноваціями.

МЕХАНІЗМИ РЕГУЛЮВАННЯ ТА КОНТРОЛЮ У СФЕРІ ВИЩОЇ ОСВІТИ: ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА ТА ІНСТИТУЦІЙНІ ІНСТРУМЕНТИ

Ірина Кирилюк, Віталіна Постоєнко — чт, 20 лис 2025 00:00:00 +0200

У статті розкрито сутність, структуру та особливості функціонування механізмів державного регулювання й контролю у сфері вищої освіти України. Проаналізовано нормативно-правові засади формування державної освітньої політики та інституційне середовище, у межах якого реалізуються управлінські впливи. Визначено основні напрями реформування системи державного управління вищою освітою з урахуванням євроінтеграційних процесів, зростання ролі автономії закладів освіти та впровадження інструментів цифрового врядування. Обґрунтовано необхідність удосконалення механізмів моніторингу якості, прозорості процедур акредитації, а також підвищення ефективності діяльності центральних і регіональних органів управління освітою. Запропоновано пріоритетні напрями вдосконалення механізмів державного управління, такі як інтеграція цифрових інструментів управління, розвиток партнерських відносин між державою, університетами та роботодавцями, розширення фінансової автономії закладів вищої освіти при збереженні прозорості звітності, а також формування системи публічного контролю та участі громадськості в оцінюванні освітніх програм.

КОНСАЛТИНГ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ У ГЛОБАЛЬНІЙ ЕКОНОМІЦІ

Андрій Коваленко — чт, 20 лис 2025 00:00:00 +0200

У статті розглянуто консалтинг як важливий інструмент формування конкурентних переваг підприємств у сучасній глобальній економіці. Визначено його сутність, специфіку та функціональне значення як особливого виду інтелектуальної діяльності, спрямованої на підвищення ефективності управлінських рішень, оптимізацію витрат і посилення інноваційного потенціалу компаній. Проаналізовано сучасні тенденції розвитку глобального ринку консалтингу, що протягом останнього десятиліття демонструє стабільне зростання обсягів та охоплення, зокрема завдяки домінуванню провідних транснаціональних компаній «великої четвірки». Узагальнено практичний вплив консалтингових послуг на ключові показники діяльності підприємств: зменшення витрат, прискорення виходу нових продуктів, розширення ринків збуту, підвищення маржинальності та капіталізації. Особливу увагу приділено прикладам інтеграції консалтингових практик у діяльність провідних корпорацій світу та українських компаній аграрного й ІТ-сектору, які підтверджують багатовимірний ефект від їх застосування. Показано, що національний ринок консалтингу перебуває у стадії становлення, проте вже відображає позитивну динаміку попиту та інтеграцію в міжнародне бізнес-середовище. Зроблено висновок, що консалтинг трансформується з допоміжної функції у стратегічний ресурс, який визначально впливає на конкурентоспроможність підприємств і водночас слугує каталізатором модернізації національної економіки та її інтеграції у глобальні процеси.

ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ЕФЕКТІВ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ ІНСТИТУТІВ ЕКОНОМІЧНОЇ ВЛАДИ

Яна Котелевська — чт, 20 лис 2025 00:00:00 +0200

У статті розглянуто проблематику оцінки ефективності децентралізації інститутів економічної влади в Україні. На основі інтегрального показника фінансової стійкості, сформованого за допомогою шести ключових індикаторів (коефіцієнт децентралізації видатків, коефіцієнт децентралізації доходів, коефіцієнт податкової децентралізації, індекс фінансової автономії, коефіцієнт фінансової залежності та індекс бюджетної самодостатності), проведено економіко-математичне моделювання та встановлено характер зв’язку з динамікою реального ВВП. Використано статистичні показники за 2018–2024 рр., зокрема реальний ВВП України та індикатори ефективності децентралізації. Індекс фінансової стійкості розраховано на основі нормалізованих значень шести індикаторів. Встановлено тісноту зв’язку між індексом фінансової стійкості та динамікою реального ВВП. Отримані результати підтверджують доцільність використання економетричних підходів у діагностиці результатів децентралізаційних реформ.

СТРУКТУРНІ ЗРУШЕННЯ НА СВІТОВОМУ РИНКУ ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНОГО МЕДИЧНОГО ОБЛАДНАННЯ

Дмитро Нікітін — чт, 20 лис 2025 00:00:00 +0200

Глобалізація економіки охорони здоров’я актуалізує проблему розвитку високотехнологічного медичного обладнання як стратегічного напряму науково-технічного прогресу. Цей сегмент ринку став ключовим чинником трансформації сучасної медицини, оскільки поєднує досягнення біоінженерії, цифрових технологій і новітніх управлінських практик. Його динаміка визначається поєднанням демографічних процесів, насамперед старінням населення та зростанням тривалості життя, поширенням хронічних і неінфекційних захворювань, а також прискореною цифровізацією, що докорінно змінює характер взаємодії між лікарем і пацієнтом. Особливе місце посідають телемедицина, носимі пристрої, системи дистанційного моніторингу та роботизовані хірургічні комплекси, які поступово формують нову архітектуру медичної допомоги.

Мета дослідження полягає у виявленні ключових структурних зрушень світового ринку високотехнологічного медичного обладнання, аналізі чинників його трансформації та визначенні перспектив подальшого розвитку. Методологічну основу становлять системний і порівняльний аналіз, а також узагальнення аналітичних даних міжнародних організацій та ринкових досліджень.

Результати дослідження підтверджують стійке зростання глобального ринку, обсяги якого в найближче десятиріччя можуть перевищити один трильйон доларів США. Найбільшу частку стабільно займає сегмент діагностичного обладнання, тоді як найбільш динамічними залишаються напрями цифрових технологій, телемедицини й роботизованих систем. Водночас ринок стикається з низкою обмежень: високою капіталомісткістю виробництва, складністю регуляторних процедур і нерівномірністю доступу до інновацій, що формує проблему глобальної «технологічної нерівності». Ці виклики поєднуються з ризиками кібербезпеки, які супроводжують швидку інтеграцію цифрових рішень у медичну практику. Практична значущість дослідження полягає у формулюванні висновків щодо необхідності гармонізації міжнародних регуляторних стандартів, розвитку державно-приватного партнерства, створення сприятливого інвестиційного середовища та забезпечення рівного доступу до інновацій. Реалізація цих умов дасть змогу перетворити високотехнологічне медичне обладнання на універсальний інструмент підвищення ефективності й стійкості систем охорони здоров’я у глобальному масштабі.

АДАПТИВНА ОМНІКАНАЛЬНА МОДЕЛЬ ВЗАЄМОДІЇ У B2B: ПЕРСОНАЛІЗОВАНИЙ ПІДХІД НА ОСНОВІ ПЕРЕГОВОРНИХ СТРАТЕГІЙ

Олена Попко, В'ячеслав Філатов — чт, 20 лис 2025 00:00:00 +0200

У статті розкрито концепцію адаптивної омніканальної моделі взаємодії у B2B-секторі електротехнічної промисловості, побудованої на засадах персоналізації та цифрової інтеграції. Досліджено вплив використання CRM-систем, штучного інтелекту та аналітики великих даних на підвищення ефективності комунікацій і лояльності клієнтів. Обґрунтовано роль омніканальної стратегії у поєднанні традиційних і цифрових каналів продажів, що забезпечує безперервний клієнтський досвід. Проаналізовано приклади успішного впровадження персоналізованих рішень провідними компаніями та українськими виробниками електротехнічного обладнання. Розроблено рекомендації щодо оцінювання ефективності взаємодії на основі показників CLV, NPS та ROI, які дозволяють підвищити рентабельність і стійкість бізнесу в умовах цифрової трансформації.

СОЦІАЛЬНЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО В УМОВАХ ВОЄННИХ ВИКЛИКІВ: АДАПТАЦІЯ МІЖНАРОДНОГО ДОСВІДУ ТА СТРАТЕГІЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Вікторія Радько, Світлана Мацюра, Данило Гевко — чт, 20 лис 2025 00:00:00 +0200

У статті розглянуто роль соціального підприємництва як інструменту досягнення цілей сталого розвитку в умовах воєнних викликів та післявоєнного відновлення України. Проаналізовано міжнародний досвід функціонування соціальних підприємств і можливості його адаптації до українського контексту. Особливу увагу приділено фінансовим, організаційним та соціальним механізмам підтримки, а також їхній гнучкості в умовах кризи. Узагальнено ключові підходи до розвитку соціального підприємництва, виокремлено особливості його трансформації та потенціал інтеграції у державну політику відновлення. Результати дослідження можуть бути використані при формуванні стратегій підтримки соціального сектору, удосконаленні нормативно-правового поля та розробці інструментів сталого економічного зростання.

ФОРМУВАННЯ ІНТЕГРОВАНОГО ІНВЕСТИЦІЙНОГО КЛІМАТУ ІНСТРУМЕНТАМИ ПУБЛІЧНО ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА У ПРОЦЕСІ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЧНИХ НАЦІОНАЛЬНИХ ПРОЄКТІВ

Анатолій Рибчук, Юрій Яхимець — чт, 20 лис 2025 00:00:00 +0200

Метою статті є обґрунтування теоретичних і прикладних засад формування інтегрованого інвестиційного клімату інструментами публічно-приватного партнерства (ППП) у процесі реалізації стратегічних національних проєктів. Актуальність дослідження зумовлена потребою пошуку ефективних механізмів залучення приватних інвестицій в умовах обмежених фінансових ресурсів держави. У статті визначено ключові інституційні, фінансові та організаційні інструменти ППП, окреслено напрями їхнього застосування для забезпечення синергії між державним і приватним секторами. Результати дослідження доводять, що використання ППП сприяє підвищенню інвестиційної привабливості, мінімізації ризиків та реалізації проектів. Практична цінність роботи полягає у формуванні рекомендацій для державних органів та інвесторів щодо оптимізації моделей ППП з метою створення сприятливого інтегрованого інвестиційного середовища.

АНАЛІЗ ІСНУЮЧИХ ПІДХОДІВ ДО ПРОЕКТУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ СРУКТУР

Катерина Рудь — чт, 20 лис 2025 00:00:00 +0200

Сучасна наука управління в більшості випадків не спроможна вирішити питання кризових явищ, які на сьогоднішній день мають місце в багатьох організаційних структурах, починаючи від невеликих компаній, закінчуючи світовими гігантами. Означена ситуація потребує глибинного переосмислення досягнень, зроблених наукою управління, а також виявлення недоліків, які стосуються в першу чергу підходів до проектування організаційних структур. Метою статті є здійснення аналізу існуючих підходів до проектування організаційних структур та виявлення гносеологічних основ, які дадуть можливість сформувати інноваційні підходи, що ефективно застосовуватимуться для проектування структур соціально-економічних систем будь-якого ієрархічного рівня. Дослідження існуючих підходів до проектування організаційних структур показали, що всі вони базуються на аналізі організацій, сформованих емпіричним шляхом. Поза увагою науковців залишилося значення глибинних організаційних явищ, які пов’язані з проектуванням технологічного процесу, групуванням технологічних операцій за універсальними функціями – основною, допоміжою та обслуговуючою, а також питання якісної інтеграції ресурсів (згрупованих за однорідними економічними елементами) з елементами організаційної структури, що може слугувати фундаментальною основою для якісного проектування організаційних структур.

МЕХАНІЗМ ІНТЕГРАЦІЇ ДІДЖИТАЛ-МЕНЕДЖМЕНТУ У СТРАТЕГІЧНИЙ РОЗВИТОК УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОДОВОЛЬЧОЇ СФЕРИ

Тетяна Сазонова, Юрій Вовковінський — чт, 20 лис 2025 00:00:00 +0200

У статті досліджується система управління діджитал-технологіями розвитку кадрового потенціалу підприємств агропродовольчої сфери. В умовах цифрової трансформації та зростаючої конкуренції інтеграція цифрових HR-інструментів стає ключовим фактором підвищення продуктивності, інноваційності та стійкості бізнесу. Автори обґрунтовують необхідність системного підходу, що поєднує стратегічний, організаційний, операційний, аналітично-контрольний, соціально-комунікаційний та безпековий рівні управління. Метою системи є підвищення ефективності управління персоналом, формування цифрових компетенцій, розвиток корпоративної культури та забезпечення кадрової безпеки. Особлива увага приділяється використанню HRM-платформ, Big Data, штучного інтелекту, e-learning, VR/AR-технологій та інструментів діджитал-рекрутингу. Запропонована модель дозволяє підприємствам перейти від фрагментарного впровадження технологій до комплексної цифрової трансформації HR-процесів, підвищуючи адаптивність та конкурентоспроможність у сучасному динамічному бізнес-середовищі.

ДІЯЛЬНІСТЬ КИТАЙСЬКИХ ТНК НА АФРИКАНСЬКОМУ КОНТИНЕНТІ: ЕКОНОМІЧНИЙ ВПЛИВ І ПЕРСПЕКТИВИ

Леся Сай, Богдана Гонтар — чт, 20 лис 2025 00:00:00 +0200

У статті проаналізовано стратегічну роль китайських транснаціональних корпорацій (ТНК) у трансформації глобального економічного простору, зосереджуючи увагу на їхній активній експансії в країни Африки. Розкрито ключові характеристики китайської моделі інтернаціоналізації бізнесу: тісну взаємодію ТНК із державними структурами, довгострокове стратегічне планування, орієнтацію на країни Глобального Півдня та реалізацію інфраструктурно-сировинних проєктів. Висвітлено інституційні механізми підтримки, зокрема державне фінансування, дипломатичний супровід та створення спеціальних економічних зон. Проведено аналіз впливу китайських ТНК на країни Африки в економічному, соціальному, технологічному, екологічному та геополітичному вимірах. Запропоновано науково обґрунтовані рекомендації щодо забезпечення взаємовигідного співробітництва.

МАРКЕТИНГОВЕ ЦІНОУТВОРЕННЯ: ЗНАЧЕННЯ В СИСТЕМІ СТРАТЕГІЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ І МАРКЕТИНГУ ПІДПРИЄМСТВА

Ангеліна Сотник, Ганна Ткачук, Тетяна Біляк — чт, 20 лис 2025 00:00:00 +0200

У статті розглянуто сутність та значення маркетингового ціноутворення в системі стратегічного менеджмент-маркетингу підприємства. Обґрунтовано, що маркетингове ціноутворення є не лише інструментом формування прибутку, але й важливим засобом позиціонування бренду, забезпечення його конкурентоспроможності та довгострокового розвитку. Показано, що ефективна цінова політика потребує системного використання маркетингових досліджень і аналітики, що дає можливість ураховувати поведінкові особливості споживачів, ринкові тренди, дії конкурентів. Наголошено на значенні конкурентного аналізу цін як інструменту оцінки ринкових позицій підприємства та визначення оптимального діапазону цінових стратегій. Доведено, що комплексний підхід до маркетингового ціноутворення інтегрує інструменти стратегічного менеджменту, сприяє підвищенню ефективності бізнес-рішень, мінімізації ризиків і забезпеченню досягнення цілей сталого розвитку підприємства в умовах високої динамічності ринкового середовища.

ВИКЛИКИ ТА НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ В УМОВАХ ТРАНЗИТИВНОЇ ЕКОНОМІКИ

Віталій Стойка, Роман Чубов, Роман Равлик — чт, 20 лис 2025 00:00:00 +0200

У статті представлено модель антикризового управління підприємством у транзитивній економіці, яка орієнтована на підвищення стійкості бізнесу до кризових явищ та забезпечення його довгострокового розвитку. Обґрунтовано вплив нестабільності макроекономічного середовища, коливань фінансових ринків, змін законодавства, соціальних та політичних ризиків на формування інструментарію управління. Розкрито особливості адаптації традиційних інструментів менеджменту – стратегічного планування, фінансового контролю, управління персоналом, маркетингу, продажів та ризик-менеджменту – до умов перехідної економіки. Запропоновано алгоритм процесу управління, що включає моніторинг зовнішнього й внутрішнього середовища, оцінку ризиків, корекцію стратегій у реальному часі, прийняття та реалізацію управлінських рішень, а також механізм зворотного зв’язку. Показано, що очікуваними результатами впровадження моделі є підвищення стійкості підприємства до кризових явищ, збереження конкурентоспроможності, фінансової стабільності та оптимізація управлінських процесів.

ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ В ЦИФРОВОМУ МАРКЕТИНГУ З ВИКОРИСТАННЯМ МАРКЕТИНГОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ В ЕКОНОМІЦІ ВРАЖЕНЬ

Юлія Татаринцева — чт, 20 лис 2025 00:00:00 +0200

У статті досліджується трансформація комунікаційної політики підприємств в епоху економіки вражень. Мета дослідження полягає у розробці методичних рекомендацій з формування комунікаційної політики підприємства з використанням маркетингових інструментів в епоху економіки вражень. Актуальність роботи зумовлена втратою ефективності традиційних підходів до комунікацій у гіперконкурентному середовищі та необхідністю створення емоційно насичених вражень замість простого інформування про продукт. Обґрунтовано фундаментальні зміни при переході від трансакційно-орієнтованих комунікацій до побудови цілісних емоційних екосистем. Розроблено методичні рекомендації формування комунікаційної політики, особливість яких полягає в послідовній інтеграції аналітичних, стратегічних та операційних процесів для створення персоналізованих вражень на кожній точці дотику з брендом.

МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ КАДРОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ НА ЗАСАДАХ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Нікіта Фоменко — чт, 20 лис 2025 00:00:00 +0200

У статті обґрунтовано та розроблено концептуальні засади механізму управління розвитком кадрового потенціалу на основі компетентнісного підходу з урахуванням можливостей цифрових технологій. Методологічною основою дослідження є системний, компетентнісний і ресурсно-орієнтований підходи, що дозволило виявити тенденції та закономірності розвитку кадрового потенціалу в умовах цифровізації. Встановлено доцільність поєднання стратегічного управління персоналом з цифровими інструментами (аналітика персоналу, LMS, HRM-платформи), що забезпечує гнучкість системи розвитку компетентностей. Практичне значення полягає у розробці структурно-логічної моделі механізму, який може бути використаний для удосконалення управлінських процесів у цифровій економіці та зміцнення конкурентоспроможності підприємств.

ВПРОВАДЖЕННЯ МІЖНАРОДНИХ НОРМ ESG-АУДИТУ ПІДПРИЄМНИЦТВА ДЛЯ ІНДИКАЦІЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ

Вероніка Чала, Богдан Демидов — чт, 20 лис 2025 00:00:00 +0200

Статтю присвячено аналізу впровадження ESG-аудиту як ключового елементу перевірки достовірності нефінансової звітності компаній у контексті європейської інтеграції України. У роботі підкреслено, що сучасні тенденції глобальної економіки все більше пов’язуються з принципами сталості, прозорості та відповідального управління, а отже, бізнесу недостатньо демонструвати лише фінансові результати. Регулятори, інвестори та суспільство потребують перевіреної інформації про вплив компаній на екологічну, соціальну та управлінську сфери. У цьому зв’язку саме аудит ESG-звітності розглядається як механізм забезпечення довіри та підвищення конкурентоспроможності підприємств.

У статті показано, що запровадження директиви CSRD та стандартів ESRS у Європейському Союзі створює єдину нормативну основу для нефінансової звітності, проте її ефективність залежить від практичної реалізації. Особливу увагу приділено рівням перевірки: limited assurance (обмежена впевненість), який передбачає базові процедури аудиту, та reasonable assurance (обґрунтована впевненість), що є аналогом повноцінного фінансового аудиту. ЄС виходить із поступового переходу від першого до другого рівня після 2030 р., що дозволяє бізнесу та аудиторам адаптуватися.

Порівняльний аналіз досвіду провідних країн ЄС (Німеччини, Франції, Італії, Іспанії, Нідерландів) свідчить про швидку інтеграцію CSRD завдяки попередньому досвіду нефінансової звітності та зрілому аудиторському ринку. Водночас країни Центральної та Східної Європи (Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Румунія, Балтія) виявилися менш підготовленими: нестача сертифікованих аудиторів і методичної бази змусила їх скористатися відтермінуваннями, закріпленими в Omnibus-директиві та механізмі stop-the-clock. Це підкреслює асиметрію в межах ЄС: єдина нормативна рамка реалізується нерівномірно.

Для України ключовими бар’єрами залишаються неготовність аудиторської системи та недостатня спроможність бізнесу забезпечувати якісну нефінансову звітність. Запропоновано поступове впровадження ESG-аудиту з урахуванням європейських уроків: підготовка кадрів, створення методичних підходів, стандартизація індикаторів і поетапне підвищення вимог. Такий підхід дозволить уникнути ризику формалізації, підвищить довіру інвесторів і сприятиме реалізації справжньої мети сталого розвитку – балансу між економічною ефективністю, соціальною відповідальністю та охороною довкілля.

ФІНАНСОВА ДІАГНОСТИКА ЯК ОСНОВА АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ В УМОВАХ ВІЙНИ

Володимир Шалений — чт, 20 лис 2025 00:00:00 +0200

У статті розглянуто фінансову діагностику як ключовий інструмент антикризового управління підприємством в умовах воєнної економіки. Обґрунтовано, що війна в Україні спричинила глибокі трансформації економічного середовища, підвищила рівень невизначеності та ризиків, що потребує адаптації традиційних методів фінансового аналізу до нових умов господарювання. Метою дослідження є обґрунтування ролі фінансової діагностики як основи антикризового управління підприємствами у період воєнного стану, а також формування підходів до її використання для забезпечення фінансової стійкості та платоспроможності суб’єктів господарювання. У роботі визначено теоретико-методичні засади фінансової діагностики в системі антикризового менеджменту, узагальнено її сутність як процесу ідентифікації кризових тенденцій і прийняття управлінських рішень на основі аналітичної інформації. Розроблено концептуальну модель фінансової діагностики підприємства в умовах воєнної економіки, яка поєднує класичні коефіцієнтні методи з ризик-орієнтованими підходами, сценарним прогнозуванням та стрес-тестуванням, що дозволяє не лише фіксувати поточний фінансовий стан підприємства, а й передбачати ризики його дестабілізації. Наголошено, що результативна фінансова діагностика повинна виконувати аналітичну і прогностичну функції, формуючи основу для розроблення антикризових стратегій.

БІРЖОВА ТОРГІВЛЯ НА ВІТЧИЗНЯНИХ РИНКАХ КАПІТАЛУ ТА ОРГАНІЗОВАНИХ ТОВАРНИХ РИНКАХ

Валентина Яворська — чт, 20 лис 2025 00:00:00 +0200

У статті висвітлено економічну сутність біржової торгівлі на організованих ринках товарних і фінансових активів. Визначено основні організаційні та регуляторні аспекти функціонування у сучасних умовах вітчизняних організованих ринків капіталу і організованих товарних ринків унаслідок реформування системи регулювання діяльності товарних і фондових бірж. Наведено переваги біржової торгівлі товарними та фінансовими активами на основі відображення основних функцій, які виконують організовані ринки капіталу та організовані товарні ринки у системі економічних відносин суб’єктів ринку. Наведено класифікацію форм організованої (біржової) торгівлі на вітчизняних ринках капіталу та організованих товарних ринках. Проаналізовано динамічні зміни основних показників функціонування міжнародної біржової торгівлі деривативними контрактами. Наведено оцінку сучасного стану вітчизняної біржової торгівлі на організованих ринках капіталу за даними статистичних звітів НКЦПФР. Визначено основні результати діяльності вітчизняних фондових бірж та наведено перспективні напрями розвитку.

ФОРМУВАННЯ ПІДХОДІВ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ АУДИТУ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Ольга Боднар — чт, 20 лис 2025 00:00:00 +0200

У статті викладено передумови формування підходів до організації контролю маркетингової діяльності на підприємстві, досліджено пропозицію на ринку консалтингових послуг України в частині маркетингового аудиту та структуру послуг з маркетингового аудиту, що надаються консалтинговими компаніями України. Проаналізовано ціни на послуги з маркетингового аудиту, встановлено їх диференціацію залежно від спеціалізації консалтингових агенцій та розміру підприємства-замовника. Зроблено висновок про залежність збалансованої організації внутрішнього контролю маркетингового діяльності від системи мотивації працівників. Визначено бар’єри у залученні зовнішніх маркетингових аудиторів. Запропоновано моделі організації маркетингового аудиту з метою побудови оптимального варіанту для підвищення результативності контролю маркетингової діяльності.

СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ГРАНТОВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ В СИСТЕМІ РОЗВИТКУ ОРГАНІЗАЦІЙ

Людмила Бондарчук, Галина Іванченко, Яна Веслова — чт, 20 лис 2025 00:00:00 +0200

У статті розглянуто взаємозв’язок між грантрайтингом і системою стратегічного управління у контексті підвищення ефективності розвитку організацій. Обґрунтовано теоретичні та методичні засади інтеграції грантової діяльності в стратегічний цикл управління сучасним підприємством. Закцентувано увагу теоретичного аналітичного дослідження на необхідності системного підходу до залучення, використання та моніторингу грантових ресурсів у контексті довгострокових стратегічних цілей організації в умовах сучасності. Визначено, що ефективне управління грантовою діяльністю сприяє підвищенню фінансової стійкості, інноваційного потенціалу та конкурентоспроможності організацій у динамічному середовищі. Запропоновано модель стратегічного грант-менеджменту, що поєднує проектно-орієнтований підхід із принципами довгострокового планування в системі управлінської діяльності. Проведено аналіз ролі грантів як інструменту реалізації стратегічних цілей, підвищення інноваційної активності та фінансової стійкості організацій.

УПРАВЛІННЯ ЗНАННЯМИ ЯК ОСНОВА КОГНІТИВНОЇ СТІЙКОСТІ СУСПІЛЬСТВА

Мар'яна Гвоздь, Олег Сорочак — чт, 20 лис 2025 00:00:00 +0200

У статті розглянуто стратегічне управління знаннями як фундаментальний інструмент формування когнітивної стійкості суспільства в умовах інформаційної турбулентності та гібридних загроз. Обґрунтовано, що ефективне використання знань здатне не лише забезпечувати розвиток організацій, а й виступати механізмом протидії маніпулятивним впливам у когнітивному просторі. На основі міждисциплінарного підходу поєднано положення менеджменту, інформаційних технологій та соціальної психології, що дозволило розробити концептуальну модель механізму протидії когнітивним загрозам. Запропоновано інтегровану систему інструментів – технологічних, освітніх, соціальних і правових – які утворюють багаторівневий контур захисту та сприяють зміцненню критичного мислення й інформаційної культури. Визначено, що стратегічне управління знаннями має стати ключовим чинником розвитку когнітивної безпеки, оскільки воно забезпечує узгодження інформаційних, організаційних і людських ресурсів для побудови стійкого, інтелектуально захищеного суспільства.

МАКРОЕКОНОМІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ТА ПОТЕНЦІАЛ ІННОВАЦІЙНОГО ЗРОСТАННЯ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПАРТНЕРСТВА

Андрій Дуб, Вікторія Адамик — чт, 20 лис 2025 00:00:00 +0200

У статті обґрунтовано стратегічні напрямки використання макроекономічних і науково-технічних передумов України для формування технологічного партнерства з ЄС. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю прискорення інноваційного прориву та системної модернізації економіки в умовах післявоєнної відбудови. Проаналізовано, що, незважаючи на військові виклики, держава зберігає критичні активи, такі як висококваліфікований людський капітал, стійкий ІТ-сектор та освітньо-наукова база. Ці активи створюють потенціал для інтеграції у європейські ланцюги створення вартості. Доведено, що розвиток національної інноваційної системи та розбудова дієвих механізмів державно-приватного партнерства є ключовими умовами забезпечення стійкого економічного зростання.

Визначено, що основним бар’єром лишається низький рівень фінансування R&D, недостатня інституційна синхронізація та фрагментарність регуляторного середовища. Метою статті стало обґрунтування управлінських рішень, спрямованих на перетворення наявних макроекономічних переваг на цільовий каталізатор залучення інвестицій та технологій з Європейського Союзу. Підкреслено, що стратегічне партнерство має ґрунтуватися на принципі комплементарності: поєднанні українських інноваційних ресурсів із фінансовими, регуляторними та інституційними механізмами ЄС.

Запропоновано ключові напрями управлінських рішень, включаючи інституційну гармонізацію, фінансову синергію, розвиток спільних дослідницьких кластерів та технологічних хабів. Зроблено висновок, що реалізація такої моделі забезпечить перехід України від ролі реципієнта допомоги до активного співтворця європейського інноваційного простору, сприятиме посиленню технологічного суверенітету держави та формуванню нової архітектури економічного порядку в Європі.

РОЛЬ БРЕНДИНГОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

Володимир Компанієць — чт, 20 лис 2025 00:00:00 +0200

У статті досліджено роль брендингових технологій у формуванні та підтриманні конкурентоспроможності сучасних підприємств. Детально охарактеризовано основні елементи та інструменти реалізації кожного компонента з урахуванням специфіки діяльності сучасних підприємств. Обґрунтовано необхідність системного впровадження брендингових технологій як інструменту підвищення конкурентних позицій підприємств у динамічному ринковому середовищі. Визначено ключові брендингові технології, які застосовуються підприємствами для зміцнення ринкових позицій. Систематизовано етапи формування бренд-стратегії та обґрунтовано їх вплив на конкурентоспроможність. Розроблено рекомендації щодо впровадження ефективних брендингових технологій на українських підприємствах з урахуванням сучасних ринкових викликів та цифрової трансформації економіки.

ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА ПРОМИСЛОВОЇ ГАЛУЗІ ЯК КЛЮЧОВИЙ ЕЛЕМЕНТ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

Микола Мірошніченко — чт, 20 лис 2025 00:00:00 +0200

Стаття присвячена дослідженню сутності та структури економічної безпеки промислової галузі як однієї із складових елементів загальнонаціональної безпеки. Досліджено зміст поняття «економічна безпека» закріпленого у нормативних документах та наукових джерелах. Проаналізована структура та зміст складових економічної безпеки держави. Визначено місце економічної безпеки промислової галузі у системі національної безпеки. Проаналізовано підходи структурування складників економічної безпеки галузі. Допрацьовано та доповнено складові економічної безпеки промислової галузі з огляду на сучасні умови функціонування економіки та з урахуванням викликів та загроз сучасного середовища функціонування промислових підприємств. Доцільність кожного із запропонованих складових економічної безпеки промислової галузі України обґрунтована, а також надана стисла характеристика кожної з них, яка описує її значення та місце у запропонованій структурі.

УМОВИ ФОРМУВАННЯ РИНКУ ПРАЦІ УКРАЇНИ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ

Тетяна Мірошніченко — чт, 20 лис 2025 00:00:00 +0200

Стаття присвячена аналізу підходів до формування ринку праці, опису термінологічного дослідження сутності категорій «фактор» та «чинник», а також визначенню змістового наповнення відповідних категорій у частині сфери, ступеню та рівня впливу на формування ринку праці. Досліджено авторські напрацювання українських вчених щодо використання термінів «фактор» та «чинник». Наведені приклади використання відповідних категорій щодо опису параметрів формування ринку праці. Запропоновані визначення понять «чинники ринку праці» та «фактори ринку праці». Обґрунтовано доцільність використання поняття «умови» у якості термінологічного опису параметрів формування ринку праці. Запропоновані класифікаційні характеристики ринку праці, які визначені як макроекономічні, нормативно-правові, соціально-демографічні, безпекові, регіонально-галузеві та технологічні умови. Для кожної із запропонованих умов формування ринку праці визначено її характеристики та нормативно-правове підґрунтя, яке доводить доцільність використання запропонованих параметрів в умовах ринку праці України.

ЦИФРОВЕ ЛІДЕРСТВО ТА ЙОГО СТРУКТУРНІ РОЗРИВИ У СВІТОВІЙ ЕКОНОМІЦІ: ПОРІВНЯЛЬНІ ВИМІРИ

Юлія Орловська, Катерина Ларіонова — чт, 20 лис 2025 00:00:00 +0200

Стрімка цифрова трансформація формує нову архітектуру глобальної економіки, у якій технологічна інфраструктура, інституційна спроможність і мережеві взаємодії визначають не лише конкурентоспроможність окремих держав, а й конфігурацію глобальних економічних зв’язків. У XXI столітті цифрове лідерство перестає бути символічною ознакою технологічної переваги: воно стає структурним ресурсом розвитку, який впливає на продуктивність, інноваційність і здатність держав інтегруватися в глобальні потоки. У цьому контексті порівняльний аналіз міжнародних індексів цифрового розвитку дає змогу не лише фіксувати поточні позиції країн, а й виявляти структурні асиметрії, що визначають траєкторії подальшої цифрової еволюції та глобального економічного зростання.

Мета статті полягає в ідентифікації цифрових лідерів глобальної економіки, аналізі динаміки їхніх позицій у 2022–2024 рр. та порівнянні результатів різних індексів для з’ясування особливостей моделей цифрового розвитку. Методологічну основу становлять системний та порівняльний підходи, а також вторинний аналіз даних міжнародних рейтингів: WDCR (IMD), NRI (Portulans Institute) та IDI (ITU).

Результати дослідження показують чітку диференціацію траєкторій цифрового розвитку: 1) збалансовані лідери (США, Сінгапур, Данія) стабільно демонструють високі позиції в усіх індексах; 2) технологічні лідери з інституційними обмеженнями (Саудівська Аравія) мають сильну інфраструктурну базу, але слабші інституційні параметри; 3) системно вразливі економіки (Бразилія) характеризуються низькими показниками за всіма індикаторами. Виявлені розриви відображають структурну асиметрію між технологічною спроможністю, інституційною якістю та інноваційною динамікою.

Практичне значення полягає в уточненні параметрів цифрового лідерства, виявленні зон зростання та потенціалу структурних перетворень. Отримані результати можуть бути використані для формування стратегій цифрової політики, розробки національних дорожніх карт цифровізації, залучення інвестицій у ключові сегменти цифрової інфраструктури та інтеграції економік у глобальні мережеві потоки.

ЕКОНОМІЧНІ МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ РИНКУ ЕЛЕКТРОТРАНСПОРТУ: МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ТА ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ УКРАЇНИ

Тарас Поповський — чт, 20 лис 2025 00:00:00 +0200

У статті систематизовано економічні механізми державного регулювання розвитку ринку електротранспорту на основі компаративного аналізу чотирьох європейських країн за 2023-2024 рр. Здійснено панельне економетричне моделювання з фіксованими ефектами на даних 2018-2024 рр. для Норвегії, Німеччини, Нідерландів та Польщі, що підтвердило статистично значущий позитивний вплив щільності зарядної інфраструктури на частку електромобілів в автопарку (β=0,0112, p<0,001). Розроблено типологію механізмів регулювання: фінансові (субсидії, податкові пільги, зелене фінансування), регуляторні (стандарти викидів, мандати на виробництво), інфраструктурні (розбудова зарядних мереж), інформаційні (підвищення обізнаності). Виявлено, що фінансові механізми критичні на ранніх стадіях розвитку ринку, проте раптове припинення підтримки призводить до регресу, як показав німецький кейс зі зниженням частки з 18,4% до 13,5% після припинення Umweltbonus. Обґрунтовано диференційований підхід для України з пріоритетом малобюджетних інструментів: звільнення від мита/ПДВ, диференційований транспортний податок, квоти на зарядки у новобудовах, переваги у міському трафіку. У середньостроковій перспективі рекомендовано створення спеціалізованого фонду та таргетовані субсидії для громадського транспорту, у довгостроковій - інтеграцію у європейську систему регулювання.

ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В УМОВАХ ВІЙНИ

Катерина Процак, Юрій Гойдаш, Богдан Гунька — чт, 20 лис 2025 00:00:00 +0200

У статті розглянуто особливості організації інформаційного забезпечення, комунікації та взаємодії органів місцевого самоврядування з мешканцями громади та місцевим бізнесом в умовах війни. Проаналізовано проблеми налагодження дієвих каналів комунікації, здійснено порівняльну характеристику прифронтових і тилових комунікаційних стратегій, наведено переваги та ризики цифрових каналів та їх функціональної ролі застосування в територіальних громадах. Запропоновано використання багатоканальної комунікаційної стратегії, яка передбачатиме синхронне використання кількох каналів зв’язку, для забезпечення стійкості системи комунікації громади в кризових умовах. Окрему увагу приділено розробленому алгоритму удосконалення комунікації ОМС з місцевими мешканцями та іншими стейкхолдерами в умовах війни. Запропоновано практичні рекомендації щодо підвищення ефективності інформаційної взаємодії в громадах у кризових умовах.

ВІД ФРАГМЕНТАЦІЇ ДО МОЗАЇЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ: ІНФРАСТРУКТУРНА ЕКОНОМІКА АРКТИКИ В УМОВАХ ПОСТУНІВЕРСАЛІСТСЬКОЇ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Наталія Резнікова, Володимир Панченко, Станіслав Вітченко — чт, 20 лис 2025 00:00:00 +0200

Метою дослідження є аналіз Арктики як простору інфраструктурної регіоналізації та визначення ролі коопетиції, сталого розвитку й інклюзії у формуванні моделей керованої фрагментації. Завданнями передбачено: розкрити логіку мозаїчної інтеграції; показати механізми коопетиційної взаємодії між акторами; виявити принципи інфраструктурної дипломатії; проаналізувати вплив екологічних і соціальних чинників на формування арктичного режиму управління. В статті використано міждисциплінарний підхід, що поєднує просторовий аналіз, інституційну теорію, політичну географію й екологічну економіку. Методологічним інструментом виступає інтерпретація інфраструктури як операційної системи простору - сукупності матеріальних і нормативних платформ, через які здійснюється зв’язність і управління у багаторівневих системах. У статті Арктика розглядається як мозаїчний інфраструктурний регіон, де зв'язок виникає не з політичних кордонів, а з сумісних мереж у транспортній, енергетичній, цифровій та екологічній сферах. Спираючись на інфраструктурний регіоналізм та поняття інфраструктурних уявлень, у статті стверджується, що керованість Арктикою залежить від сумісності на рівні протоколів між гетерогенними підсистемами, а не від централізованих інституцій. З цієї точки зору, інфраструктура формує межі та логіку регіону. Встановлено, що поліцентричні кластери втілюють різні інфраструктурні уявлення та способи управління: виокремлюємо мегапроекти в енергетиці та логістиці; кластер, що розвиває зелені інфраструктурні партнерства; кластер, що абсолютизує інновації, підприємницькі державно-приватні ініціативи та автономію корінних народів. У статті розглянуто коеволюцію цифрових та енергетичних систем, показуючи, як модульні платформи даних та гібридні енергетичні системи підсилюють одна одну, формуючи «арктичну інфраструктуру знань». В статті досліджено механізми стійкості до швидкого потепління, демонструючи, як адаптивна інженерія та прогнозна аналітика змінюють розрахунки ризиків полярного розвитку. У дослідженні пропонується набір інструментів політики для керованої взаємозалежності: узгодження стандартів, сумісні архітектури обміну даними, адаптивна інженерія, «зелена» обумовленість для потоків капіталу. Переосмислюючи інфраструктуру не як пасивну підтримку, а як активного регіоноутворювача, стаття позиціонує Арктику як лабораторію для постуніверсалістської моделі глобалізації, що передбачає зв'язок без однорідності, де регіональність продукується через протоколи, мережі та узгоджений суверенітет.

СВІТОВИЙ ДОСВІД РЕАЛІЗАЦІЇ КОНКУРЕНТНОЇ ПОЛІТИКИ НА РИНКУ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Ігор Руденко — чт, 20 лис 2025 00:00:00 +0200

У статті розглянуто конкурентну політику на ринку інформаційних технологій в контексті прискореної цифрової трансформації та глобальної конкуренції, що підвищує стратегічну важливість адаптивного державного регулювання для зміцнення національної конкурентоспроможності.

Метою роботи визначено ідентифікацію та порівняння іноземних практик конкурентного регулювання ринку інформаційних технологій, а також його загального державного стимулювання; на основі цього було сформовано рекомендації для удосконалення конкурентної політики в Україні.

На основі аналізу запропоновано для України поєднання «м’яких» і «жорстких» інструментів: регуляторні пілоти типу «пісочниць», інкубатори/акселератори з прозорим моніторингом ризиків; механізми саморегулювання/співрегулювання; а також використання можливостей, визначених у Ukraine Facility Plan (2025) – залучення університетів та бізнесу до створення центрів НДДКР та тристоронньої взаємодії «уряд-бізнес-університети».

ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ГОТОВНОСТІ ПІДПРИЄМЦІВ СФЕРИ ПОСЛУГ ДО КООПЕРАЦІЇ В СУЧАСНИХ УКРАЇНСЬКИХ РЕАЛІЯХ

Ганна Собчак — чт, 20 лис 2025 00:00:00 +0200

У статті розглянуто психологічні аспекти готовності підприємців сфери послуг до кооперації в сучасних українських умовах. Наголошено на необхідності міждисциплінарного підходу, який поєднує економічні, поведінкові та соціально-психологічні чинники. Проаналізовано структуру психологічної готовності до кооперації, що включає когнітивний, емоційно-мотиваційний, поведінковий, соціокультурний та особистісно-характерологічний компоненти. Визначено основні бар’єри кооперації, такі як страх втрати контролю, низький рівень довіри, індивідуалістичні установки, егоцентричність та толерантність до невизначеності. Окреслено вплив соціокультурних чинників, зокрема історично сформованої недовіри до колективних форм господарювання. Запропоновано підходи до формування психологічної готовності через розвиток довірливої комунікації, кооперативного лідерства, освітні програми та тренінги з м’яких навичок. Зроблено висновок, що психологічна зрілість підприємців є ключовою умовою формування стійкої кооперативної культури в Україні та підвищення ефективності малого бізнесу.

ДОСЛІДЖЕННЯ ФАКТОРІВ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ФОРМУВАННЯ АСОРТИМЕНТНОЇ ПОЛІТИКИ МАРКЕТПЛЕЙСІВ

Оксана Стернюк — чт, 20 лис 2025 00:00:00 +0200

У статті представлені результати аналізу сучасної практики розвитку асортиментної політики в умовах цифрового середовища. Наголошено на зростаючому значенні інтеграції онлайн- і офлайн-каналів збуту для підвищення якості клієнтського досвіду, забезпечення доступності товарів і зростання операційної ефективності. На основі аналізу сучасних практик маркетплейсів і тенденцій споживчої поведінки визначено ключові чинники оптимізації асортименту маркетплейсів під впливом омніканальних стратегій та CRM-систем. Представлені дані, що відображають результати проведеного експертного оцінювання значущості факторів, які впливають на розвиток асортиментної політики маркетплейсів на основі омніканальності та можливостей CRM-технологій. З метою дослідження зв’язків між даними факторами здійснено їх кластеризацію та визначено окремі кластери факторів за інтенсивністю їх впливу на асортиментну політику. Практичне використання результатів дослідження сприятиме підвищенню рівня ефективності управлінських рішень щодо асортиментної політики маркетплейсів в умовах розвитку електронної комерції.

ЦИФРОВІ ПЛАТФОРМИ ЯК БІЗНЕС МОДЕЛЬ СТАЛОГО РОЗВИТКУ МАЛИХ І СЕРЕДНІХ ПІДПРИЄМСТВ У СФЕРІ E-COMMERCE

Карина Тимошенко — чт, 20 лис 2025 00:00:00 +0200

У статті розглянуто вплив цифрових платформ на трансформацію бізнес-процесів малих і середніх підприємств (МСП) у сфері e-commerce. У статті запропоновано методологічний підхід на основі системного, інституціонального та міждисциплінарного аналізу, а також використання структурно-функціонального та порівняльного аналізу, економіко-статистичного моделювання і узагальнення практичного досвіду. Встановлено, що цифрові платформи забезпечують доступ до широкої аудиторії, автоматизацію маркетингу, інтеграцію з логістичними й фінансовими сервісами, а також можливість виходу на національні та міжнародні ринки. У статті показано, що ефективність платформ залежить від цифрової грамотності підприємців, галузевої специфіки та стратегічного бачення, а їх використання сприяє інтеграції принципів сталого розвитку та формуванню стійких бізнес-моделей.

СТРАТЕГІЯ ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ЕКОСИСТЕМИ КОМПАНІЇ В КОНТЕКСТІ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ ПОВЕДІНКИ

Сергій Ханін — чт, 20 лис 2025 00:00:00 +0200

У статті досліджено стратегічні підходи до формування інноваційної екосистеми компанії крізь призму організаційної поведінки. Автор обґрунтовує ключову роль людського капіталу, корпоративної культури та поведінкових патернів у забезпеченні сталого інноваційного розвитку. Представлено багаторівневу модель трансформації, що охоплює етапи від діагностики до інституалізації змін. Особливу увагу приділено концепції «безпечних експериментів», мотиваційним механізмам, структурним компонентам екосистеми та створенню психологічно безпечного середовища. Узагальнено інструменти модифікації організаційної поведінки, які сприяють інтеграції інновацій у повсякденну діяльність. Запропоновано типологію практик, що поєднують стратегічні цілі з поведінковими проявами. Результати можуть бути використані для розробки політик інноваційного розвитку, удосконалення корпоративної культури та управління змінами в сучасних організаціях.

НІМЕЦЬКА МОДЕЛЬ РОЗВИТКУ РИНКУ ВІДНОВЛЮВАНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ ЯК ОРІЄНТИР ЕНЕРГЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ ЄС

Олена Ханова — чт, 20 лис 2025 00:00:00 +0200

Дослідження присвячене вивченню трансформаційної моделі розвитку відновлюваної енергетики в Німеччині крізь призму забезпечення енергетичної безпеки на рівні Європейського Союзу. Здійснено комплексну оцінку інституційних підходів, цінових параметрів і динаміки інвестицій у сектор ВДЕ в умовах нестабільності енергетичних ринків. Проаналізовано просторові відмінності між країнами ЄС за часткою ВДЕ, обсягами фінансування та рівнем скорочення викидів CO₂. Проведено порівняльний аналіз у розрізі джерел генерації електроенергії. Розраховано кореляційний зв’язок для визначення ключових чинників, що впливають на ВВП та інвестиційну активність у ВДЕ. Підкреслено значення німецького досвіду як аналітичної бази для адаптації національних стратегій енергетичного переходу в країнах Європейського Союзу.

УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ПІДПРИЄМСТВ СФЕРИ ГОСТИННОСТІ В УМОВАХ НЕЗБАЛАНСОВАНОСТІ РИНКУ ПРАЦІ У КОНТЕКСТІ ВИКОРИСТАННЯ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ ТА ПРИНЦИПІВ ЦИРКУЛЯРНОЇ ЕКОНОМІКИ

Алла Холодницька, Ірина Кичко, Ірина Пшенна — чт, 20 лис 2025 00:00:00 +0200

У статті доведена необхідність підвищення ефективності управління персоналом сфери гостинності на основі більш активного використання компетентнісного підходу та принципів циркулярної економіки в систему менеджменту.Оцінені показники ринку праці України щодо кількості вакансій та чисельності безробітних в сфері гостинності та в цілому за видами економічної діяльності. Для зацікавленості у працевлаштуванні у сфері гостинності пропонується переглянути існуючі підходи до управління персоналом, а також очікування користувачів послуг, можливості автоматизації сервісів. Доведена доцільність переходу до компетентнісного управління та його роль в управлінні персоналом.Для розвитку сфери гостинності запропоновано вивчати світові циркулярні бізнес-моделі та адаптувати їх до реалій України, враховуючи соціально-економічні ефекти, ризики від їх впровадження та вплив на управління персоналом.

РОБОТА ГРОМАДСЬКИХ РАД – ВАЖЛИВИЙ ЧИННИК КОМУНІКАТИВНОЇ ПОЛІТИКИ В СИСТЕМІ РЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ

Ігор Яковенко, Оксана Марухленко, Дмитро Рубан — чт, 20 лис 2025 00:00:00 +0200

У статті розкрито сутність та значення діяльності громадських рад як важливого чинника формування ефективної комунікативної політики у системі регіонального управління. Акцентовано увагу на ролі громадських рад у забезпеченні відкритості, прозорості та підзвітності органів місцевого самоврядування перед громадськістю, а також у створенні дієвих каналів зворотного зв'язку між владою та мешканцями територіальних громад. Проаналізовано етапи становлення та нормативно-правового забезпечення діяльності громадських рад, зокрема положення Постанови Кабінету Міністрів України № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» та її практичне застосування на місцевому рівні.

Досліджено проблеми інституційного розвитку громадських рад, зокрема недостатню законодавчу визначеність їх статусу при органах місцевого самоврядування, обмеження комунікаційної діяльності в умовах воєнного стану, низький рівень участі громадських об'єднань у формуванні та реалізації управлінських рішень. Визначено, що реформування системи децентралізації створило нові можливості для активізації ролі громадських рад як консультативно-дорадчих органів, призваних забезпечити ефективну взаємодію між владою, бізнесом та громадянським суспільством.

НОВІТНІ ІНСТРУМЕНТИ МАРКЕТИНГУ

Ольга Громова, Анна Шевчук, Тимофій Меланишен — чт, 20 лис 2025 00:00:00 +0200

У статті розглянуто сучасні цифрові інструменти маркетингу соціальні мережі, чат-боти, системи CRM, штучний інтелект та аналітику даних, які забезпечують персоналізовану комунікацію з клієнтами та допомагають компаніям будувати довготривалі стосунки зі своєю аудиторією. Показано, як автоматизація процесів дозволяє бізнесу швидше реагувати на запити споживачів, підвищувати рівень сервісу та формувати позитивний імідж бренду. Особлива увага приділена ролі відеомаркетингу, гейміфікації, технологій AR і VR у залученні споживачів, створенні яскравих вражень та підвищенні лояльності до бренду. Наведено приклади успішного впровадження інновацій українськими компаніями Rozetka, Monobank, Нова пошта, Silpo та Prom.ua. Зокрема, використання систем штучного інтелекту для персоналізації рекомендацій, автоматичного сортування посилок чи гейміфікованих програм лояльності дало змогу цим брендам зміцнити позиції на ринку навіть у кризових умовах. Окремо підкреслено значення інтеграції цифрових каналів у стратегію комунікації, що дозволяє охоплювати ширшу аудиторію та оптимізувати витрати на рекламу.

Цифрова трансформація відкрила нові можливості для бізнесу зменшення витрат, підвищення ефективності маркетингових кампаній, точніше таргетування аудиторії, швидке тестування продуктів і послуг. Проте вона супроводжується і ризиками: надмірна автоматизація знижує рівень «живої» взаємодії з клієнтами, а збір великих обсягів персональних даних створює загрозу для їхньої конфіденційності. Тому сучасний маркетинг вимагає балансу між технологічними рішеннями й людським підходом.

ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЯ МАЛОГО АГРОПРОДОВОЛЬЧОГО ПІДПРИЄМСТВА: ПОТЕНЦІАЛ ТА БАР’ЄРИ ВИХОДУ ТОВ «МИРГОРОДСЬКА ОЛІЯ» НА НОВИЙ РИНОК ЗБУТУ

Ольга Гук, Анна Мельник — чт, 20 лис 2025 00:00:00 +0200

У статті здійснено аналіз зовнішньоекономічного потенціалу підприємства агропродовольчої галузі на прикладі ТОВ «Миргородська олія». Розкрито загальні характеристики діяльності підприємства, асортимент продукції, організаційну структуру та фінансові результати за останні роки. Основну увагу приділено оцінці маркетингового, логістичного та кадрового потенціалу підприємства в контексті його готовності до виходу на міжнародні ринки. Проаналізовано бар’єри інтернаціоналізації, виклики у сфері сертифікації, регуляторні вимоги та конкурентне середовище. Обґрунтовано доцільність виходу підприємства на ринок Польщі та сформульовано рекомендації щодо усунення внутрішніх вразливостей. Автором проведено SWOT-аналіз, що дозволив окреслити стратегічні напрями розвитку підприємства у міжнародному контексті.

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНЕ ЛІДЕРСТВО ЯК ЧИННИК СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Наталія Красностанова, Іван Пістун — чт, 20 лис 2025 00:00:00 +0200

У статті проаналізовано та узагальнено методологічні підходи до дослідження феномену інтелектуального лідерства як чинника сталого розвитку та імперативів його прояву в економічному середовищі. Здійснено спробу осмислення проблеми інтелектуального лідерства. Охарактеризовано сутність інтелектуального лідерства, його прояви, основні детермінанти формування. Проаналізовано світову практику чим підтверджено значимість інтелектуальних ресурсів в організаціях. Візначено, що інтелектуальне лідерство співставляється з національним інтересом, тому що за його допомогою формується стале середовище, яке забезпечить нові цілі політики держави. Обгрунтовано інтелектуальне лідерство як ефективна стратегія для залучення нових клієнтів організації. Визначено основні показники, за якими оцінюють ефективність реалізації інтелектуального лідерства.

МОДЕЛЮВАННЯ ВПЛИВУ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ НА РИНОК ПРАЦІ

Віта Лось, Вікторія Смєсова, Микита Чалий — чт, 20 лис 2025 00:00:00 +0200

У статті представлено результати дослідження процесів трансформації ринку праці під впливом цифрової економіки та розроблено методичний підхід до моделювання цих змін. Обґрунтовано, що цифровізація є ключовим чинником еволюції сучасного ринку праці, який зумовлює не лише зростання продуктивності праці та інноваційної активності, а й формує нові виклики, пов’язані з технологічним витісненням робочої сили, нерівністю доступу до цифрових можливостей і необхідністю безперервного оновлення професійних компетенцій. Новизна дослідження полягає у розробці методичного підходу, який базується на системному поєднанні інституційного, структурно-функціонального, кількісного та сценарного аналізів та охоплює ідентифікацію факторів цифрової трансформації, побудову системи кількісних і якісних показників, проведення кореляційно-регресійного аналізу впливу цифровізації на різні сегменти ринку праці, розробку економіко-математичного моделювання та формування сценаріїв прогнозування трансформаційних процесів. Запропонований підхід дозволяє не лише оцінити сучасну динаміку зайнятості та структуру професій, а й отримати кількісний та структурний прогноз розвитку ринку праці залежно від темпів впровадження цифрових технологій. Отримані результати формують аналітичну основу для подальших досліджень з моделювання впливу цифрової трансформації на ринок праці, розроблення адаптивних механізмів регулювання зайнятості та формування сучасної політики розвитку людського капіталу в умовах цифрової економіки.

ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ БРЕНДУ: ЯК КОМПАНІЇ СТВОРЮЮТЬ ЕМОЦІЙНИЙ ЗВ'ЯЗОК ІЗ СПОЖИВАЧАМИ

Валерія Пенюк — чт, 20 лис 2025 00:00:00 +0200

У статті досліджено еволюцію поняття емоційного інтелекту та його роль у сучасному бренд-менеджменті як ключового чинника формування довіри, лояльності та стійкості бізнесу. Показано, що в умовах інформаційного перенасичення й глобальної конкуренції раціональні підходи до маркетингу поступаються місцем емоційно-компетентнісним моделям, у центрі яких — здатність бренду формувати глибокий психоемоційний зв’язок зі споживачем. Визначено, що емоційний інтелект поєднує когнітивні, емпатійні та поведінкові компоненти, взаємодія яких забезпечує гармонійну комунікацію й формує емоційно орієнтований клієнтський досвід.

Розкрито, що розвиток емоційного інтелекту персоналу та організації сприяє формуванню емоційного капіталу — нематеріального активу, який підвищує конкурентоспроможність і резистентність бренду до кризових впливів. Проаналізовано практику провідних брендів, що реалізують емоційно орієнтовані стратегії через сторітелінг, автентичність та мультисенсорну комунікацію, формуючи спільноти приналежності навколо бренду. Запропоновано структурно-каузальну модель «емоційний інтелект → комунікація бренду → сприйняття бренду → лояльність споживачів», яка пояснює механізм переходу від емоційного впливу до поведінкової відданості.

Зроблено висновок, що емоційний інтелект у маркетингу є не допоміжною навичкою, а метапарадигмою управління споживчою свідомістю, яка інтегрує економічні, психологічні та соціокультурні чинники розвитку бренду в умовах постінформаційної економіки.

РЕАЛІЗАЦІЯ ПРИНЦИПІВ ЗЕЛЕНОЇ ЕКОНОМІКИ У БУДІВЕЛЬНІЙ ГАЛУЗІ В КОНТЕКСТІ КОНЦЕПЦІЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА

Ірина Поповиченко — чт, 20 лис 2025 00:00:00 +0200

У статті розглянуто реалії та проблеми реалізації принципів зеленої економіки у будівельній галузі в контексті післявоєнної відбудови та євроінтеграційних прагнень України. У парадигмі реалізації європейської концепції сталого розвитку обгрунтовується необхідність активного впровадження у вітчизняну практику будівництва підходів та методів управління вартістю повного життєвого циклу об’єктів нерухомості у поєднанні з сучасними технологіями цифровізації. Підкреслюється, що будівельна галузь є ключовою у економіці будь-якої країни. Доведено доцільність застосування концепцій і методології Life Cycle Cost (LCC) та Whole-Life Costing (WLC) у капітальному будівництві, оскільки зведення об’єктів нерухомості, за визначенням, має тривалий операційний цикл та вельми тривалий (десятки років) життєвий цикл. Розкрито органічний зв’язок засад зеленої та циркулярної економіки із використанням методології LCC/ WLC, що вдало поєднує в собі економічність, екологічність, соціальну доцільність і ефективність функціонування будівельної галузі.

У фреймі дотримання європейських стандартів сталого розвитку акцентовано на необхідності удосконалення нормативно-правового забезпечення «зеленого будівництва» в Україні, яке наразі перебуває у недостатньо розвинутому стані.

ЦИРКУЛЯРНА ЕКОНОМІКА ЯК КОНЦЕПТУАЛЬНА ОСНОВА ЗЕЛЕНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ БУДІВЕЛЬНОГО СЕКТОРУ В УМОВАХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Анжела Черчата, Уляна Андрусів — чт, 20 лис 2025 00:00:00 +0200

У статті здійснено всебічне теоретико-методичне обґрунтування засад впровадження принципів циркулярної економіки в систему зеленого будівництва, що розглядається як один із ключових напрямів екологічної модернізації будівельного сектору в умовах переходу до сталого розвитку та формування екологічної економіки. Розкрито сутність трансформаційних процесів, пов’язаних із переходом від традиційної лінійної моделі господарювання типу «виробництво – споживання – утилізація» до циклічної моделі управління матеріальними, енергетичними та інформаційними потоками, у межах якої ресурси не втрачають своєї цінності після первинного використання, а набувають статусу відновлюваних і повторно інтегрованих у виробничий цикл. На основі аналізу сучасних наукових підходів обґрунтовано інституційні, економічні, технологічні та організаційні передумови ефективного впровадження принципів циркулярності в архітектурно-будівельні процеси, а також визначено механізми підвищення еколого-економічної результативності зелених трансформацій.

Особливу увагу приділено практичним аспектам реалізації моделі «Building as Material Bank» (BAMB), яка унаочнює концепцію будівлі як тимчасового сховища ресурсів, а також інструментам цифровізації будівельного життєвого циклу – BIM-моделюванню, системам екологічного моніторингу, цифровим паспортам будівель та платформам обігу вторинних матеріалів. Наголошено на важливості розвитку ринку циркулярних ресурсів, розширення життєвого циклу споруд і впровадження екодизайну як базового елементу екологічного проєктування. Запропоновано концептуальні напрями вдосконалення національної стратегії циркулярного будівництва в Україні відповідно до вимог Європейського зеленого курсу, що передбачає гармонізацію нормативно-правової бази, екологічне стимулювання інвестицій та розвиток освітньо-комунікаційних механізмів.

ОСОБИВОСТІ ВРЯДУВАННЯ В КРАЇНАХ ЄС У СФЕРІ АДАПТАЦІЇ ДО КЛІМАТИЧНИХ ЗМІН В УРБАНИСТИЦІ ТА РЕГІОНАЛЬНОМУ ПЛАНУВАННІ

Сергій Корнієвський — чт, 20 лис 2025 00:00:00 +0200

Стаття присвячена порівняльному аналізу особливостей врядування (governance) у сфері адаптації до змін клімату в урбаністиці та регіональному плануванні країн Європейського Союзу. На основі вивчення нормативно-правової бази ЄС (Стратегія адаптації 2021 року, Європейський зелений курс, Регламент 2018/1999), національних стратегій адаптації та практик просторового планування авторка виокремлює три основні моделі врядування: провідну (Нідерланди, Данія, Швеція, Німеччина, Франція), середню (Австрія, Бельгія, Фінляндія, Іспанія) та відстаючу (більшість країн Центральної та Східної Європи).

Дослідження показує, що ефективність адаптації визначається не лише наявністю загальноєвропейських рамкових документів, а насамперед ступенем інтеграції кліматичних ризиків у національні та місцеві системи просторового планування, рівнем вертикальної й горизонтальної координації, інституційною спроможністю та фінансовими механізмами. Особливу увагу приділено ключовим факторам успіху провідних країн (обов’язкове врахування адаптації в законах про планування, кліматичні карти ризиків, інноваційне фінансування, партисипативні підходи) та основним бар’єрам у відстаючих державах.

На основі отриманих результатів сформульовано рекомендації щодо вдосконалення кліматично-орієнтованого багаторівневого врядування в країнах ЄС, зменшення розриву між «північчю» і «сходом» Союзу, а також щодо гармонізації українського законодавства у сфері урбаністики та регіонального планування з європейськими стандартами кліматичної адаптації в контексті євроінтеграційних процесів.