МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНИМИ ЗМІНАМИ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ
Ключові слова:
інновації, управління змінами, сталий розвиток, підприємство, технології, адаптивність, конкурентоспроможність, опір змінамАнотація
Концепція сталого розвитку ґрунтується на екологічній цілісності, економічному зростанні та соціальній спра-
ведливості. Ефективна робота підприємства в таких умовах може бути забезпечена шляхом координації екологічних
та технологічних процесів. Важливим аспектом впровадження цілей сталого розвитку на підприємстві є створення
розуміння і готовності до змін серед співробітників. Однак дослідження показують, що переважна більшість мене-
джерів стикається зі спротивом співробітників до змін і небажанням впроваджувати інновації у свою роботу. З цієї
причини впровадження концепції сталого розвитку в роботу підприємства потребує створення специфічних умов, які
сприятимуть економічному зростанню, ефективному розподілу ресурсів та підвищенню рівня лояльності персоналу.
Важливо виявляти та розвивати HR та навички співробітників, які можуть бути корисними для них і майбутнього
розвитку підприємства, а також забезпечувати гнучкість і ефективність бізнесу.
Посилання
Baumgartner R., Korhonen J. Strategic thinking for sustainable development. Sustain. Dev. 2010. No. 75. P. 71–75.
Baumgartner R.J. Organizational culture and leadership: Preconditions for the development of sustainable corporation. Sustain.
Dev. 2009. No. 17. P. 102–113.
Bocken N.M.P., Short S.W., Rana P., Evans S. (2014) A literature and practice review to develop sustainable business model
archetypes. J. Clean. Prod. 2014. No. 65. P. 42–56.
Broman G.I., Robèrt K.-H. A Framework for Strategic Sustainable Development. J. Clean. Prod. 2015. No. 140. P. 1–15.
Dentchev N., Rauter R., Jóhannsdóttir L., Snihur Y., Rosano M., Baumgartner R., Nyberg T., Tang X., van Hoof B., Jonker
J. Embracing the variety of sustainable business models: A prolific field of research and a future research agenda. J. Clean. Prod. 2018.
No. 194. P. 695–703.
Griffiths A., Petrick J.A. Corporate architectures for sustainability. Int. J. Oper. Prod. Manag. 2001. No. 21. P. 1573–1585.
Heiskanen, E.; Thidell, Å.; Rodhe, H. Educating sustainability change agents: The importance of practical skills and experience.
J. Clean. Prod. 2016. No. 123. P. 218–226.
Klarin, T. The concept of sustainable development: From its beginning to the contemporary issues. Zagreb International Review
of Economics & Business. 2018. No. 21(1). P. 67–94.
Kurucz, E.C.; Colbert, B.A.; Lüdeke-Freund, F.; Upward, A.; Willard, B. Relational leadership for strategic sustainability:
Practices and capabilities to advance the design and assessment of sustainable business models. J. Clean. Prod. 2017. No. 140.
P. 189–204.
Linnenluecke, M.K.; Griffiths, A. Corporate sustainability and organizational culture. J. World Bus. 2010. No. 45. P. 357–366.
Lozano, R. Are companies planning their organisational changes for corporate sustainability? An analysis of three case studies
on resistance to change and their strategies to overcome it. Corp. Soc. Responsib. Environ. Manag. 2013. No. 20. P. 275–295.
Millar, C.; Hind, P.; Millar, C.; Hind, P.; Millar, C.; Magala, S. Sustainability and the need for change: Organisational change
and transformational vision. J. Organ. Chang. Manag. 2012. No. 25. P. 489–500.
Rauter, R.; Jonker, J.; Baumgartner, R.J. Going one’s own way: Drivers in developing business models for sustainability.
J. Clean. Prod. 2014. No. 140. P. 144–154.
Rockström, J.; Steffen, W.; Noone, K.; Persson, Å.; Chapin, F.S.; Lambin, E.F.; Foley, J.A. A safe operating environment for
humanity. Nature 2009. No. 461. P. 472–475.
Rowe, M. Reputation, Relationships and Risk: A CSR Primer for Ethics Officers. Bus. Soc. Rev. 2006. No. 111. P. 441–455.
Schaltegger, S.; Hansen, E.G.; Lüdeke-Freund, F. Business Models for Sustainability: Origins, Present Research, and Future
Avenues. Organ. Environ. 2016. No. 29. P. 3–10.
Stubbs, W.; Cocklin, C. Conceptualizing a “Sustainability Business Model”. Organ. Environ. 2008. No. 21. P. 103–127.
Visser, W.; Crane, A. Corporate Sustainability and the Individual: Understanding What Drives Sustainability Professionals as
Change Agents. SSRN eLibrary 2010. P. 1–36.
Воронков Д.К. Інтеграція підходів до управління змінами на підприємстві. «Економіка. Менеджмент. Підприємни-
цтво». Збірник наукових праць Східноукраїнського національного університету імені В. Даля. Видавництво СНУ ім. В. Даля,
№ 22 (ІІ). С. 152–158
Покотило Т. Управління організаційними змінами як складова забезпечення конкурентоспроможності підприємства.
Економіка та суспільство. 2020. № 22.
Степаненко С.В. Формування механізму управління організаційними змінами. Актуальні проблеми інноваційної еконо-
міки. 2016. № 3. С. 60–67. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apie_2016_3_12
