КООПЕРАТИВИ ПІДПРИЄМЦІВ ТА ЇХНІ БІЗНЕС-МОДЕЛІ
Ключові слова:
кооперативи, кооперативи підприємців, обслуговуючі (сервісні) кооперативи, кооперативна неприбутковість, бізнес-моделі, бізнес-модель В2В, бізнес-модель В2С, комбінована бізнес-модель В2В-В2С, члени кооперативу, фермери, виробники, споживачі, підприємці, посередникиАнотація
У статті відображено функціональні особливості кооперативів підприємців, класифіковано їх за категоріями
учасників (членів кооперативу), а також подано загальну інформацію про бізнес-моделі таких кооперативів. Зроблено
акцент на тому, що вказана тема не знайшла комплексного відображення в українській економічній літературі. Зокре-
ма, публікації українських учених присвячені переважно проблемам розвитку обслуговуючих (сервісних) кооперативів
у середовищі дрібного агробізнесу, незважаючи на широкій спектр таких кооперативів у практиці зарубіжних країн.
Запропоновано загальне визначення кооперативів підприємців, що трактує їх як відкриті до участі нових учасни-
ків, демократичні щодо управління підприємства особливого типу, що на пайовій основі належать підприємцям, які
об’єднують ресурси для забезпечення себе необхідними послугами за ціною собівартості. Підкреслено, що разом із
специфічними рисами щодо організації та функціонування, кооперативи підприємців можуть мати типові для тра-
диційного бізнесу моделі, орієнтовані на певні групи клієнтів із числа фізичних та юридичних осіб. Так, група коопе-
ративів «бізнес для бізнесу» (B2B) орієнтована на кампанії, що продають свої товари чи послуги виключно іншим
підприємствам, тоді як до групи «бізнес для споживача» (B2C) належать ті, що реалізують свої товари чи послуги
споживачам. При цьому можливі й комбінації – бізнес-модель B2B-B2C. Для чіткого уявлення про всі можливості
окремовзятого кооперативу підприємців (його потенціал) при плануванні діяльності запропоновано використовувати
полотно бізнес-моделі A. Остервальдера. Останнє може бути основою для побудови ефективної стратегії коопера-
тиву, що в результаті має вплинути на підвищення прибутковості особистого бізнесу учасників (членів) кооперативу
підприємців. Зроблено загальний висновок про те, що для якісно нового етапу розвитку кооперативного руху в Україні
доцільно розширити спектр наявних кооперативів підприємців, а органам управління діючих кооперативів необхідно
відійти від примітивного планування діяльності. Для цього важливо скористатись зарубіжними науково-практични-
ми підходами, що показали свою ефективність у багатьох країнах світу.
Посилання
Абрамова І.В. Досвід кооперації сільськогосподарських виробників в країнах Європейського Союзу. Кооперативні
читання: 2019 рік. Житомир: Житомирський національний агроекологічний університет, 2019. С. 83–87.
Бурик З.М. Обслуговуюча кооперація сільських територій досвід політики держав ЄС. Інвестиції: практика та досвід.
№ 7. С. 96–102.
Гончаренко В.В., Пантелеймоненко А.О., Пожар А.А., Гончаренко Д.В. Кооперативи у сфері ІТ: існуючий досвід та можливі
моделі. Науковий вісник Полтавського університету економіки і торгівлі. Серія «Економічні науки». 2019. № 3(94). С. 108–117.
Загвойська Л.Д., Блецка О.В. Моделювання процесу енергетичного переходу методом системної динаміки: енергетичні
кооперативи як інструмент переходу до сталого використання деревної біомаси в житловому секторі. Наукові праці Лісівничої
академії наук України, 2019. Вип. 19. С. 187–198.
Калетнік Г.М., Шпикуляк О.Г., Хвесик Ю.М., Білокінна І.Д. Розвиток кооперації у реалізації потенціалу відновлюваних
джерел енергії для впровадження "зеленого" курсу і сталого розвитку сільських територій. Економіка природокористування і
сталий розвиток. 2022. № 12. С. 26–38.
Ревуцька А.О., Смолій Л.В. Сучасний стан і розвиток сільськогосподарської кооперації в контексті глобалізації: зару-
біжний досвід для України. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Міжнародні економічні від-
носини та світове господарство. 2019. Випуск 25. Частина 2. 87–90.
Малік М.Й., Шпикуляк О.Г., Мамчур В.А.та ін. Розвиток сільськогосподарської кооперації та інтеграційні процеси в
аграрному секторі економіки: монографія / за ред. М.Й. Маліка. Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки».
Київ : ННЦ «ІАЕ», 2019. 374 с.
Собчак Г.М. Соціальні кооперативи стоматологів: переваги для розвитку дрібного стоматологічного бізнесу. Централь-
ноукраїнський науковий вісник. Економічні науки. 2021. Вип. 6(39). С. 80–92.
Чала Н.Д., Китаєв А.С., Андросов Є.В. Енергетичний студентський кооператив як драйвер розвитку шерінгової еконо-
міки. С. 166–175. URL: https://ekmair.ukma.edu.ua/server/api/core/bitstreams/dd252a10-9cec-4de1-8d70-dc0c313531ef/content
Яке майбутнє сільськогосподарських кооперативів? Колективна монографія / за ред. В. Зіновчука. Житомир : Полісь-
кий національний університет, 2022. 275 с.
Business Model Canvas Wikipedia, the free encyclopedia. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Business_Model_Canvas
Chesbrough H. Open Business Models: How to Thrive in the New Innovation Landscape Harvard: Harvard Business School
Press, 2006. 272 р.
Kumar, V., Raheja, G. Business to Business (B2B) and Business to Consumer (B2C) Management. International Journal of
Computers & Technology. 2012. Vol. 3. № 3. Р. 447–451.
Rėklaitis K., Pilelienė L. Principle Differences between B2B and B2C Marketing Communication Processes. Sciendo. 2019.
№ 81. P. 73–86.
