Економічний простір

ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ РИНКУ ЦИФРОВОГО МАРКЕТИНГУ В УКРАЇНІ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

2026-04-06T10:31:08+03:00

Досліджено глибокі зміни та ключові напрями розвитку ринку цифрового маркетингу в Україні в умовах економічної нестабільності та воєнного стану. Розглянуто незвичну ситуацію стрімкого зростання digital-сегмента на тлі загального уповільнення економіки, що підтверджується збільшенням обсягів ринку інтернет-реклами у 2024–2025 рр. Проаналізовано зміни у споживанні контенту, зокрема популярність відеоформатів, швидкий розвиток реклами на Smart-TV, а також бум цифрової зовнішньої реклами. Установлено, що через постійне зростання цін, знецінення гривні та нові закони щодо реклами, бізнес переорієнтовує бюджети на інструменти з високим рівнем вимірюваності. Соціальні мережі при цьому перетворюються з іміджевого каналу на інструмент прямих продажів. Значну увагу приділено розвитку маркетингових послуг, посиленню ролі програм лояльності та подієвого маркетингу. Визначено ризики та нові можливості, пов'язані з масовим використанням штучного інтелекту в українських компаніях, а також проаналізовано зміну купівельних звичок українців.

SMART-СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ: ГЕНЕЗИС СТАНОВЛЕННЯ ТА ІДЕНТИФІКАЦІЯ СУТНОСТІ КОНЦЕПЦІЇ

2026-04-06T10:45:25+03:00

У статті досліджено генезис концепції смарт-спеціалізації та розглянуто теоретичні розвідки її сутності. Запропоновано власне визначення, яке ідентифікує сутність смарт-спеціалізації. Досліджено особливості зародження концепції та встановлено, що основними передумовами її створення стала нерівномірність розвитку та розрив у конкурентоспроможності між Європою, Сполученими Штатами та країнами Азії. Теоретичний концепт ідентифікації сутності поняття смарт-спеціалізація дав змогу виокремити основні підходи науковців, щодо визначення сутності концепції, зокрема за першого – акцентується увага на інноваційному векторі розвитку регіонів, в межах другого – концепція розглядається як державна політика, за третього – смарт-спеціалізація є інструментом розширення соціально-економічної активності регіонів. Важливим результатом упровадження концепції смарт-спеціалізації є формування інноваційної екосистеми регіону. Така система передбачає активну взаємодію між підприємницьким середовищем, науковими установами, освітніми закладами, органами влади та громадськістю.

ФІСКАЛЬНИЙ МЕХАНІЗМ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ДЕРЖАВИ

2026-04-06T10:50:50+03:00

У сучасних умовах глобальної економічної нестабільності та воєнних викликів, що переживає Україна, ефективне функціонування фіскального механізму набуває особливої актуальності. Податкова політика та інші елементи державного фінансового регулювання є ключовими інструментами мобілізації бюджетних ресурсів, забезпечення макроекономічної стабільності та стимулювання економічного розвитку. Метою статті є комплексне дослідження ролі фіскального механізму у регулюванні економічного розвитку держави в сучасних умовах. Для досягнення мети здійснено аналіз динаміки та структури податкових надходжень, податкового навантаження на ВВП, податкової еластичності доходів бюджету від змін у ВВП, а також рівня податкової заборгованості за 2021–2025 рр. Враховано ключові законодавчі зміни, вплив грошового забезпечення військовослужбовців, підвищення ставок податку на прибуток для банків та розширення бази військового збору для ФОПів. Результати дослідження показують, що податкова система залишається основним джерелом доходів бюджету держави та ефективним інструментом економічного регулювання. Аналіз динаміки податкового навантаження свідчить про поступове зростання частки податків у ВВП, що дозволяє державі збільшувати фінансові ресурси для соціальної сфери та оборони. Податкова еластичність демонструє високий рівень чутливості податкових надходжень до змін у ВВП, що підкреслює важливість гнучкої та адаптивної фіскальної політики. Разом з тим спостерігається зростання податкового боргу та рівня податкової заборгованості, що свідчить про наявність фіскальних ризиків і необхідність удосконалення механізмів стягнення податкових зобов’язань. На основі отриманих результатів запропоновано рекомендації щодо підвищення ефективності фіскального механізму. Таким чином, дослідження підтверджує, що податки є не лише інструментом фінансового забезпечення держави, а й потужним механізмом стимулювання економічного зростання, що потребує постійного удосконалення та адаптації до змін економічного середовища і законодавства.

ОСНОВНІ АСПЕКТИ ТА ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ СВИНАРСТВА УКРАЇНИ В УМОВАХ ВОЄННИХ ВИКЛИКІВ

2026-04-06T10:54:35+03:00

У статті розглянуто особливості та основні показники функціонування свинарства України в умовах економічних трансформацій і воєнних викликів, зокрема у порівнянні з довоєнним періодом. Проаналізовано динаміку поголів’я свиней у різних категоріях господарств та регіональні особливості цього показника. Висвітлено зміни обсягів виробництва продукції свинарства та структурні особливості за категоріями господарств, а також роль ключових операторів у розвитку галузі. Узагальнено вплив економічних, інноваційних та інституційних факторів на ефективність функціонування підприємств свинарства. Виявлено основні тенденції адаптації свинарської галузі до умов війни та окреслено чинники, що стримують її розвиток. Охарактеризовано роль інноваційної складової у процесі підвищення ефективності та конкурентоспроможності свинарства. Визначено роль державної підтримки та міжнародної допомоги у стабілізації діяльності галузі. Обґрунтовано напрями адаптації та відновлення свинарства з урахуванням сучасних викликів і ризиків, підвищення стійкості виробництва для гарантування продовольчої безпеки країни у післявоєнний період.

ЕТИЧНІ ВИКЛИКИ АЛГОРИТМІЧНОЇ ПЕРСОНАЛІЗАЦІЇ ТА ГЕНЕРАТИВНОГО ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ У ЦИФРОВОМУ МАРКЕТИНГУ

2026-04-06T10:58:53+03:00

У статті досліджено етичні виклики використання алгоритмічної персоналізації та генеративного штучного інтелекту у цифровому маркетингу. Визначено основні ризики застосування алгоритмічних маркетингових інструментів, зокрема алгоритмічну упередженість, формування інформаційних «бульбашок», можливість маніпулятивного впливу на поведінку споживачів та генерування упередженого контенту. Розроблено концептуальну модель етичної оцінки алгоритмічних маркетингових систем, яка відображає взаємозв’язок між цифровими даними користувачів, алгоритмічними маркетинговими інструментами, етичними принципами їх використання, потенційними ризиками та механізмами етичного контролю. Запропоновано систематизацію етичних ризиків використання алгоритмічних маркетингових технологій та визначено основні напрями забезпечення етичного використання штучного інтелекту у цифровому маркетинговому середовищі.

ІННОВАЦІЙНІ ФОРМАТИ РЕКЛАМИ В СИСТЕМІ МАРКЕТИНГОВИХ КОМУНІКАЦІЙ ПІДПРИЄМСТВ HoReCa

2026-04-06T11:03:10+03:00

У статті досліджено теоретико-методичні та прикладні аспекти впровадження інноваційних форматів реклами в системі маркетингових комунікацій підприємств сфери HoReCa в умовах цифрової трансформації економіки. Обґрунтовано, що інноваційна реклама набуває стратегічного значення як інструмент формування конкурентних переваг, підвищення залученості споживачів та зростання фінансової результативності бізнесу. Узагальнено підходи до визначення інноваційності рекламної діяльності з позицій інтерактивності, персоналізації, технологічної новизни та аналітичної вимірюваності результатів. Запропоновано інтегральну модель стратегічної ефективності, що поєднує показники рентабельності маркетингових інвестицій (ROMI), індекс залученості споживачів (CEI), приріст життєвої цінності споживача (CLV) та індекс ризику (RI). Доведено на основі емпіричного аналізу статистично значущий позитивний вплив рівня інноваційності рекламних форматів на приріст виручки та операційного прибутку за умови їх системної інтеграції у маркетингову стратегію підприємства. Виявлено медіаційний ефект через зростання CLV, що підтверджує довгостроковий стратегічний характер впливу інноваційної реклами. Наголошено на необхідності управління фінансовими, технологічними та репутаційними ризиками впровадження нових комунікаційних рішень. Практичне значення запропонованої моделі полягає у можливості її використання для планування рекламного бюджету, оцінювання ефективності кампаній та прийняття економічно обґрунтованих управлінських рішень у сфері HoReCa.

АДАПТАЦІЙНА СИСТЕМА МЕНЕДЖМЕНТУ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ ЕКСТРЕМАЛЬНОЇ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

2026-04-06T11:06:19+03:00

У статті досліджено теоретичні та методичні засади формування адаптаційної системи менеджменту підприємства в умовах екстремальної невизначеності. Доведено, що сучасне середовище господарювання характеризується високою турбулентністю, множинністю ризиків та технологічними змінами, що зумовлює необхідність переосмислення традиційних управлінських підходів. Проаналізовано сучасні моделі адаптивного менеджменту та оцінювання цифрової зрілості організацій, визначено їхні обмеження в умовах шокових змін. Запропоновано комплексну модель адаптаційної системи менеджменту, що базується на оцінці цифрової зрілості підприємства та інтеграції ІТ-інструментів підтримки управлінських рішень. Обґрунтовано методику визначення інтегрального індексу готовності підприємства до адаптивного управління та запропоновано шкалу його інтерпретації. Визначено етапи формування адаптивної стратегії розвитку підприємства на основі сценарного моделювання ризиків, розвитку цифрових компетенцій персоналу та системи постійного моніторингу ключових показників ефективності.

АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ СУЧАСНИХ МОДЕЛЕЙ КОРПОРАТИВНИХ КОМУНІКАЦІЙ МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЙ

2026-04-06T11:09:06+03:00

У статті здійснено аналітичний огляд сучасних моделей корпоративних комунікацій міжнародних корпорацій з урахуванням підходів щодо оцінювання їх ефективності та практик провідних глобальних компаній. Авторами проведено огляд літературних джерел щодо науково-методологічного підґрунтя функціонування міжнародних корпорацій. З'ясовано, що інтегрована система оцінки AMEC у поєднанні з Барселонськими принципами 3.0 є найбільш обґрунтованою моделлю оцінки корпоративних комунікацій міжнародних корпорацій на прикладі п'яти обраних міжнародних компаній, а саме FlixBus, DHL, MHP SE, Tesla та Nestle, по результатах відповідного аналізу виявлені сильні і слабкі сторони, ризики та особливості моделей; авторами визначення п’ять параметрів для оцінки кожної компанії, переваги та недоліки критеріїв: прозорість, сталий розвиток (ESG), взаємодія із зацікавленими сторонами, інтеграція ESG у бізнес-процеси та реагування на кризи, а канали комунікацій впливають на ефективність комунікації щодо ESG-діяльності компаній.
Виходячи з результатів дослідження, визначено, що ефективність корпоративних комунікацій вимірюється не розміром компанії, а тим, наскільки її комунікаційна стратегія інтегрована у виробничі процеси, удосконалення ESG, систему звітності, тобто створити комунікаційну парадигму залежно від своїх цілей та взаємовідносин між компаніями, громадянами, клієнтами та зацікавленими сторонами. Кількісне порівняння ефективності корпоративних комунікацій підтверджує, що універсальної моделі не існує, натомість визначається здатністю компанії адаптувати загальні принципи ESG та цифрової відкритості до власної галузевої специфіки, бізнес-моделі, соціального контексту. Як висновок, проведений аналіз ефективності вищезгаданих міжнародних корпорацій у контексті реакції на глобальні виклики показує, що сучасні корпорації активно впроваджують процеси трансформації у своєму підході щодо забезпечення відкритості, соціальної відповідальності та сталого розвитку.
Отримані результати можуть бути використані для подальшого вдосконалення методичних підходів до оцінювання ефективності корпоративних комунікацій у міжнародному бізнес-середовищі. Це також створює підґрунтя для формування адаптивних комунікаційних стратегій компаній в умовах зростання вимог до прозорості, сталого розвитку та взаємодії із зацікавленими сторонами.

РОЛЬ ЕКОНОМІЧНОЇ ДИПЛОМАТІЇ УКРАЇНИ У МОБІЛІЗАЦІЇ ЗОВНІШНЬОГО ФІНАНСУВАННЯ ПІД ЧАС ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

2026-04-06T11:20:00+03:00

У статті розкрито масштаби і структуру зовнішнього фінансування економіки України під час збройної агресії російської федерації, а також проаналізовано механізми його залучення, зокрема, через співпрацю з міжнародними фінансовими організаціями, урядами держав-партнерів та наднаціональними інституціями. Констатовано, що російська військова інтервенція спричинила суттєву активізацію інструментарію економічної дипломатії України та розширення її практик. Доведено, що в умовах значного браку внутрішніх фінансових ресурсів економічна дипломатія України відіграє стратегічно важливу роль у забезпеченні зовнішнього фінансування національної економіки, підтримці макрофінансової стабільності держави, створенні умов для ритмічності функціонування критичної інфраструктури, мобілізації фінансового капіталу та координації програм економічного відновлення.

ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ АНТИКРИЗОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ЯК ЧИННИК КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

2026-04-06T11:38:39+03:00

Метою статті є обґрунтування теоретико-прикладних засад трансформації антикризового менеджменту на основі інтеграції предиктивної аналітики та штучного інтелекту для підвищення конкурентоспроможності підприємств. Результати дослідження полягають у розробці механізму впровадження інтелектуальних систем для виявлення слабких сигналів кризових явищ та алгоритмізації прийняття управлінських рішень в умовах невизначеності. Доведено, що використання Big Data та нейронних мереж дозволяє мінімізувати часовий лаг реагування на зовнішні шоки. Практична значущість результатів дослідження полягає у формуванні рекомендацій щодо побудови предиктивних моделей управління, які забезпечують стратегічну стійкість та зміцнення ринкових позицій суб’єктів господарювання через цифровізацію антикризових заходів та оптимізацію ресурсного забезпечення в умовах воєнного стану та глобальних технологічних змін.

АНАЛІЗ РИЗИКІВ У СИСТЕМІ КАДРОВОГО АДМІНІСТРУВАННЯ: КЕЙС-ОРІЄНТОВАНЕ НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ

2026-04-06T11:42:05+03:00

Статтю присвячено аналізу ризиків у системі кадрового адміністрування через застосування кейс-орієнтованого підходу у підготовці майбутніх менеджерів. Ризики розглядаються як наслідок того, як у організації поєднуються процедури, розподіл відповідальності та механізми контролю. У роботі запропоновано послідовність авторських кейсів, що відтворюють типові процесні дисфункції, способи їх інституційного попередження та підходи до системної діагностики управління. Емпірична частина спирається на результати навчальної інтервенції та анкетування студентів, які показали, що кейсовий формат поглиблює розуміння ролі процедур, контролю і комплаєнсу у запобіганні організаційним ризикам. Отримані дані свідчать про доцільність використання практико-орієнтованих форматів для розвитку ризик-орієнтованого управлінського мислення і здатності розглядати кадрові процеси як взаємопов’язану систему управління.

ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ ТА ЇХ СТРУКТУРНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ТОРГОВЕЛЬНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ

2026-04-06T11:45:41+03:00

Обґрунтовано можливості оптимізації бізнес-процесів торговельних організацій на основі адаптації господарських операцій до завдань торгово-технологічного процесу господарської діяльності. Запропоновано визначення поняття бізнес-процесів у торговельних організаціях як цілеспрямованої частини господарської діяльності де відбувається рух об’єктів економічних ресурсів та перехід їх на вході до неї від однієї змістовної характеристики до іншої на виході. Сформовано концептуальну модель оптимізації системи бізнес-процесів та механізму руху активів, власного капіталу і зобов’язань господарської діяльності торговельної організації. Практична цінність результатів полягає у можливості їх застосування для підвищення ефективності цифровізації бізнес-процесів та результативності управління торговельною організацією.

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

2026-04-06T11:48:43+03:00

У статті досліджено теоретичні підходи до трактування сутності економічної безпеки підприємства та обґрунтовано специфіку її прояву в діяльності сільськогосподарських підприємств. Визначено, що економічна безпека аграрних підприємств формується під впливом природно-кліматичних, ринкових, фінансових, інституційних і технологічних чинників, які зумовлюють підвищений рівень невизначеності та ризиків. Узагальнено універсальні й галузево специфічні характеристики економічної безпеки підприємства. Запропоновано авторський підхід до розуміння економічної безпеки сільськогосподарських підприємств як динамічної системи управління ресурсами, ризиками та стратегічним розвитком. Обґрунтовано концептуальні засади управління економічною безпекою через визначення цілей, принципів, функцій, суб’єктів і об’єктів управління.

ГЕНЕЗИС ТА ТРАНСФОРМАЦІЯ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ЛЮДСЬКИМИ РЕСУРСАМИ ЯК ДРАЙВЕРА ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ: ТЕОРЕТИКО-ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ

2026-04-06T11:52:46+03:00

У статті розкрито еволюцію і теоретичні засади стратегічного управління людськими ресурсами як важливого чинника забезпечення організаційної ефективності. Визначено, що сучасні підходи до управління персоналом трансформуються від адміністративно-контрольної моделі до стратегічно орієнтованої системи, у якій людські ресурси розглядаються як ключовий стратегічний актив організації. Показано, що ефективність діяльності підприємств значною мірою залежить від узгодженості корпоративної стратегії та HR-практик, спрямованих на розвиток компетенцій працівників, підвищення їх мотивації та залученості до досягнення стратегічних цілей. Узагальнено основні наукові підходи до обґрунтування взаємозв’язку між HR-практиками та результативністю організацій, зокрема ресурсно-орієнтований підхід, модель AMO, концепцію HR Scorecard. З’ясовано значення системи показників управління людськими ресурсами для формування конкурентних переваг організації та оцінювання її довгострокової ефективності.

ПУБЛІЧНІ ЗАКУПІВЛІ ЯК ІНСТРУМЕНТ РОЗВИТКУ МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ

2026-04-06T11:56:06+03:00

У статті досліджено роль публічних закупівель як дієвого механізму підтримки малого та середнього бізнесу в Україні в умовах трансформації національної економіки та курсу на європейську інтеграцію. Розкрито потенціал державного замовлення як інструменту розширення ринкових можливостей підприємців, зміцнення їхньої фінансової стабільності та підвищення конкурентоспроможності на відкритому ринку. Визначено ключові структурні, процедурні та фінансові перешкоди, що обмежують реальну участь малого бізнесу в державних закупівлях, зокрема складність документації, вимоги до гарантійного забезпечення та нерівні конкурентні умови. Обґрунтовано напрями усунення цих бар'єрів через цілеспрямоване вдосконалення закупівельної політики держави, розбудову консультаційної інфраструктури та запровадження мотиваційних механізмів для залучення суб'єктів малого підприємництва до системи публічних тендерів.

МЕНЕДЖМЕНТ МІЖСЕКТОРАЛЬНОЇ ВЗАЄМОДІЇ У ПРИБЕРЕЖНИХ РЕГІОНАХ

2026-04-06T12:01:29+03:00

У статті ідентифіковано невідповідність між існуючою в Україні ієрархічною моделлю управління морегосподарським комплексом та вимогами сучасного глобального порядку денного щодо сталого морського розвитку. Встановлено, що відомча роз’єднаність та ігнорування суб’єктності прибережних громад створюють інституційні пастки, які блокують інноваційний розвиток та посилюють ризики нерівномірного територіального зростання. Доведено, що стратегічна трансформація прибережних регіонів у повоєнний період потребує переходу від традиційного комплексного управління прибережними зонами до управління відносинами між стейкхолдерами. Розроблено авторську модель Регіональної платформи міжсекторальної взаємодії, яка на відміну від існуючих структур, базується на механізмі «запитів-внесків» усіх учасників. Обґрунтовано, що підвищення управлінської суб’єктності територіальних громад є ключовим фактором резильєнтності прибережних зон.

КОНВЕРСІЯ ТРУДОРЕСУРСНИХ РИЗИКІВ У КОНКУРЕНТНІ ПЕРЕВАГИ: АРХІТЕКТУРА ІНКЛЮЗИВНО-ОРІЄНТОВАНОГО SHRM

2026-04-06T12:06:14+03:00

Стаття досліджує трансформацію стратегічного управління людськими ресурсами (SHRM) в Україні за умов гострої волатильності ринку праці, посиленої демографічним спадом, міграцією, тривалим воєнним конфліктом та соціально-економічними кризами.

Метою дослідження є виявлення механізмів конвертації ризиків трудових ресурсів - нестачі кадрів, дефіциту навичок, нестабільності та демографічних змін - у сталу конкурентну перевагу через впровадження інклюзивно орієнтованої моделі SHRM. Аналізуються демографічні та соціально-економічні чинники дефіциту робочої сили та наголошується на необхідності гнучких стратегій управління людським капіталом для мобілізації працівників і реінтеграції вразливих груп, таких як ветерани, внутрішньо переміщені особи та старші працівники. Використано міжнародний досвід Японії та ЄС, що демонструє ефективність гнучких трудових контрактів, дистанційної роботи та адаптивного HRM. Показано, що гнучкі моделі зайнятості, інклюзивні HR-політики, управління різноманітністю, професійний розвиток та застосування технологій, зокрема ШІ, підвищують організаційну резильєнтність. Пропонується концептуальна модель SHRM, що узгоджує економічні, соціальні та психологічні аспекти, підвищує залученість, продуктивність та забезпечує стале зростання організацій навіть у кризових умовах.

МІКРОЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ МИТНОЇ СПРАВИ У СИСТЕМІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

2026-04-06T12:09:51+03:00

У статті розглядаються мікроекономічні принципи функціонування митних органів у рамках зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД). Розкрито економічну природу митного регулювання як інструменту державного контролю, що впливає на операції бізнесу, витрати, ціноутворення, конкурентоспроможність на ринку та інвестиційний вибір. Обґрунтовано роль митних платежів, процедур та режимів як факторів формування мікроекономічних стимулів у міжнародній торговельній діяльності.
Проаналізовано вплив митного адміністрування на трансакційні витрати. Особливу увагу приділено поведінці суб'єктів ЗЕД у контексті тарифного та нетарифного регулювання, асиметрії інформації, а також ризику та невизначеності.
Подальші дослідження мають бути зосереджені на економетричному моделюванні впливу митних інструментів на фінансові результати бізнесу в різних секторах економіки.

СУЧАСНІ ПІДХОДИ ТА МОДЕЛІ ІНТЕГРАЦІЇ ПРИНЦИПІВ СТАЛОГО РОЗВИТКУ У ДІЯЛЬНІСТЬ МАЛИХ ТА СЕРЕДНІХ ПІДПРИЄМСТВ

2026-04-06T12:14:39+03:00

У статті узагальнено сучасні теоретичні підходи та моделі інтеграції принципів сталого розвитку у діяльність малих та середніх підприємств. Обґрунтовано, що зростання екологічних, соціальних та економічних викликів зумовлює перехід від фрагментарного впровадження корпоративної соціальної відповідальності до системної інтеграції принципів сталості у стратегічне й операційне управління МСП. Систематизовано ключові підходи до інтеграції сталого розвитку, зокрема інституційний, стейкхолдер-орієнтований, стратегічний та цифрово-інтеграційний. Визначено основні моделі інтеграції принципів сталого розвитку: ESG-орієнтовану модель, модель сталих бізнес-моделей, концепцію створення спільної цінності, циркулярну та цифрово-інтеграційну модель. Запропоновано концептуальну модель інтеграції принципів сталого розвитку у діяльність МСП в умовах цифровізації економіки, що відображає взаємодію інституційних умов, стратегічного управління, операційних процесів і ресурсного забезпечення, де цифрові технології виступають системоутворюючим фактором формування сталого цифрового підприємництва.

СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСОМ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ В ЗАКЛАДІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

2026-04-06T12:18:22+03:00

У статті досліджено концептуальні засади стратегічного управління впровадженням цифрових технологій в практику діяльності закладів охорони здоров’я. Визначено, що стратегія цифрової трансформації представляє собою процес інтеграції ІТ-технологій в адміністративні та виробничі процеси з метою підвищення ефективності та продуктивності його діяльності, забезпечення високої якості медичної допомоги та медичного обслуговування. До основних фокус-стратегій діджиталізації закладу охорони здоров’я відносять: інтеграцію з системою e-Health; електронні медичні записи; госпітальні та лабораторні інформаційні системи; систему архівування та розсилки зображень; систему підтримки клінічних рішень; інтероперабельність блокчейн-мереж; автоматизація робочих процесів з паралельним формуванням цифрової компетентності персоналу; управління ресурсами закладу; інформатизація фінансово-податкового обліку. Кожен фокус стратегії цифрової трансформації підлягає ретельному SWOT-аналізу при розробці стратегії та при моніторингу ефективності для досягнення основної мети медичного закладу, з додатковим аналізом за допомогою методу Бізнес-модельної канви. Особлива увага приділена моніторингу впровадження стратегії діджиталізації закладу охорони здоров’я.

КОНТЕНТ-МАРКЕТИНГ ЯК ІНСТРУМЕНТ ВПЛИВУ НА СПОЖИВАЧА В МЕРЕЖАХ РОЗДРІБНОЇ ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ

2026-04-06T12:22:05+03:00

У статті досліджено роль контент-маркетингу як інструменту психологічного впливу на рішення про купівлю в українських мережах роздрібної торгівлі. Проаналізовано зміну поведінки споживачів у цифрову епоху, фрагментацію уваги та зниження ефективності традиційної реклами. Обґрунтовано, що ціннісний контент формує довіру, експертність бренду та готує клієнта до продажу. Розкрито застосування психологічних тригерів на етапах моделі AIDA. Досліджено інструменти розповсюдження: SMM, email-маркетинг, ретаргетинг. Визначено роль штучного інтелекту в персоналізації контенту на основі аналізу поведінкових даних та етичні аспекти. На прикладах АТБ, Сільпо, Маркетопт показано інтеграцію контент-стратегій у процес продажів. Запропоновано рекомендації для підвищення ефективності маркетингових комунікацій в умовах воєнного стану.

АДАПТИВНІ СТРАТЕГІЇ УПРАВЛІННЯ В СУЧАСНИХ БІЗНЕС-СИСТЕМАХ

2026-04-09T11:16:37+03:00

У статті досліджено трансформацію стратегічного управління бізнес-системами в умовах переходу від VUCA- до BANI-середовища. Обґрунтовано необхідність використання адаптивних стратегій забезпечення стратегічної резильєнтності. Використано системний підхід, метод сценарного планування та економіко-математичне моделювання. Запропоновано авторську класифікацію адаптивних стратегій та типологічну матрицю поведінки підприємств залежно від рівня цифрової зрілості й організаційної мобільності. Розроблено рекурсивний механізм управління циклу «Sense-Assess-Option-Act-Learn». Наукова новизна полягає у формалізації інтегрального показника рівня адаптивності (ІПРА), який дозволяє кількісно верифікувати здатність бізнесу до трансформації. Апробація методики засвідчує її дієвість для прийняття прецизійних управлінських рішень. Доведено, що імплементація адаптивних стратегій є ключовою умовою не лише виживання, а й капіталізації невизначеності для повоєнного відновлення.

ЕВОЛЮЦІЯ ЦИФРОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ: КРИТЕРІЇ РОЗМЕЖУВАННЯ АВТОМАТИЗАЦІЇ, ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ ТА ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

2026-04-09T11:22:11+03:00

У статті досліджується проблема концептуального змішування ключових понять цифрової економіки: автоматизації, діджиталізації та цифрової трансформації. Ототожнення цих дефініцій призводить до хибних управлінських рішень та знижує ефективність інновацій. Метою роботи є формування критеріїв розмежування зазначених процесів. Здійснено розмежування понять «оцифровка», «діджиталізація», «автоматизація», «цифрова трансформація». Сформовано критерії віднесення цифрових змін до кожного з понять. Запропоновано авторський методологічний підхід до визначення автоматизації чи діджиталізації на основі матриці з критеріями «рівень рутинізації» та «рівень формалізації». Обґрунтовано, що автоматизація характеризується найвищим рівнем формалізації та рутинізації, оскільки лише замінює людину алгоритмом. Діджиталізація змінює логіку бізнес-процесу на основі аналізу даних, що вимагає середнього рівня формалізації.

ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОГО МАРКЕТИНГУ ТОВАРІВ ТА ПОСЛУГ: ЦИФРОВІ ТА ТЕХНОЛОГІЧНІ ІННОВАЦІЇ

2026-04-09T11:25:31+03:00

Актуальність дослідження зумовлена тим, що сучасний розвиток ринкових відносин пов’язаний з високим рівнем конкуренції, насиченістю товарних і сервісних пропозицій, а також швидкою зміною споживчої поведінки. У цих умовах традиційні підходи до маркетингу товарів та послуг (орієнтовані на класичну боротьбу за частку вже наявного ринку), дедалі частіше втрачають ефективність. Мета статті полягає у дослідженні проблем сучасного маркетингу товарів і послуг в умовах необхідності виходу з-під впливу високої конкуренції та подолання насиченості ринку. Дослідження підтвердило, що вихід у «блакитний океан» є ключовим завданням сучасного маркетингу товарів та послуг. Результати показали, що успішне формування нових ринкових просторів можливе завдяки поєднанню цифрової та технологічної інноваційності з інноваційним переосмисленням продуктів і послуг. Це переосмислення змінює функціонал, способи використання та логіку споживання продукту, створюючи для споживача новий досвід. Цінність дослідження полягає у систематизації ключових проблем та формалізації ознак маркетингу товарів і послуг у «блакитному океані». Серед них: орієнтація на усвідомлені латентних потреб, обмежене переосмислення споживчого досвіду, складність інтеграції технологій у цінність продукту, ризик неприйняття нових рішень споживачами, відсутність стратегічного бачення, інерційність споживчого мислення та труднощі трансформації бізнес-моделей. Результатом дослідження стало визначення ключових ознак маркетингу у «блакитному океані», серед яких: створення принципово нової цінності; виявлення та задоволення ще неусвідомлених потреб споживачів; трансформація функціоналу, способів використання та логіки споживання продукту; перехід на нові моделі функціонування систем розподілу; персоналізація взаємодії, емоційного, соціального зв’язку; інтеграція продуктових, сервісних, комунікаційних та технологічних складників у єдину екосистему взаємодії зі споживачем. Практична значущість дослідження полягає у визначенні шляхів ефективного поєднання цифрової та технологічної інноваційності у межах інноваційного переосмислення продуктів і послуг.

СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО КОМПЛАЄНСУ ТА ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ У ДІЯЛЬНОСТІ КОМПАНІЙ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ ТА ФОНДОВИХ КОМПАНІЙ

2026-04-09T11:30:22+03:00

У статті досліджено сучасні підходи до організації системи комплаєнсу та фінансового моніторингу у діяльності компаній з управління активами та фондових компаній в умовах посилення регуляторних вимог, цифровізації фінансових ринків і зростання ризиків відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом. Розглянуто особливості функціонування системи внутрішнього контролю, управління комплаєнс-ризиками та застосування ризик-орієнтованого підходу у процесі ідентифікації, оцінювання та моніторингу фінансових операцій клієнтів.
Проаналізовано ключові елементи побудови ефективної комплаєнс-системи у фінансових установах, зокрема роль внутрішніх політик і процедур, належної перевірки клієнтів, управління ризиками відмивання коштів і фінансування тероризму, а також взаємодію структурних підрозділів у межах моделі «трьох ліній захисту». Особливу увагу приділено впровадженню міжнародних стандартів у сфері протидії відмиванню коштів, рекомендацій FATF та практик ризик-орієнтованого нагляду.
Обґрунтовано, що ефективна інтеграція комплаєнс-функції та фінансового моніторингу у систему корпоративного управління компаній з управління активами сприяє підвищенню прозорості діяльності фінансових установ, мінімізації комплаєнс-ризиків та зміцненню довіри інвесторів до фондового ринку. Визначено напрями вдосконалення системи комплаєнсу та фінансового моніторингу з урахуванням сучасних викликів, пов’язаних із розвитком цифрових фінансових інструментів, транскордонними фінансовими потоками та посиленням вимог фінансових регуляторів. Автором обґрунтовано напрями вдосконалення систем шляхом створення централізованих платформ управління даними та уніфікації внутрішніх процедур у межах фінансових груп. Реалізація цих рішень забезпечить стабільність фінансових установ та гармонізацію національних практик із високими стандартами Європейського Союзу.

ІНСТИТУЦІЙНІ МЕХАНІЗМИ ПІСЛЯВОЄННОГО ЕКОНОМІЧНОГО ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

2026-04-09T11:34:03+03:00

Метою дослідження є комплексний аналіз інституційних механізмів післявоєнного економічного відновлення України та визначення їх ролі у формуванні ефективної моделі економічного розвитку в умовах глобальних трансформацій. В умовах повномасштабної війни економіка України зазнала суттєвих втрат виробничого потенціалу, інфраструктури та фінансових ресурсів, що зумовлює необхідність формування ефективного інституційного середовища для забезпечення сталого економічного відновлення.
У дослідженні використано системний підхід, методи структурного та порівняльного аналізу, статистичний та економіко-логічний методи, а також метод узагальнення, що дозволило дослідити особливості функціонування інституційних механізмів, оцінити їх вплив на економічні процеси та визначити ключові фактори ефективного відновлення економіки.
Встановлено, що інституційні механізми відіграють ключову роль у забезпеченні економічного відновлення, визначаючи рівень інвестиційної привабливості, ефективність використання ресурсів та здатність держави реалізовувати програми відбудови. Доведено, що державні інститути є центральною ланкою відновлення економіки, забезпечуючи реалізацію економічної політики та формування сприятливого бізнес-середовища. Обґрунтовано, що міжнародні інституції забезпечують фінансову підтримку та сприяють реалізації структурних реформ.
Визначено основні інституційні ризики, зокрема недостатню ефективність державного управління, корупційні фактори, нестабільність правового середовища та вплив зовнішніх загроз. Наукова новизна полягає у комплексному обґрунтуванні ролі інституційних механізмів у післявоєнному економічному відновленні України. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їх використання при формуванні державної економічної політики та стратегій відбудови.

КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ: ПІДХОДИ ТА ІНСТРУМЕНТИ ОЦІНЮВАННЯ

2026-04-09T11:37:19+03:00

У сучасних умовах розвитку економіки, питання забезпечення конкурентоспроможності залишається важливим для всіх видів підприємств, що займаються виробництвом та реалізацією продукції чи послуг. І саме тому, підвищення рівня конкурентоспроможності національної економіки виступає одним із ключових пріоритетів державної економічної політики. Ще однією важливою умовою успішного розвитку та ефективної діяльності підприємств у ринкових умовах виступає забезпечення їх високої конкурентної спроможності. Ринкова конкуренція постійно змушує підприємства, незалежно від ї форми власності, постійно адаптуватися до змін, таких як: попит та пропозиція, вартість ресурсів, зниження виробничих витрат, удосконалення якості продукції й послуг і таке інше.
Попри значний науковий доробок, низка аспектів взаємозв’язку між сталим розвитком та конкурентоспроможністю підприємства залишається недостатньо дослідженою. Зокрема, потребують подальшого опрацювання питання інтеграції ESG-критеріїв у систему стратегічного управління підприємствами, методичні підходи до оцінювання конкурентоспроможності з урахуванням екологічних і соціальних параметрів, а також механізми трансформації бізнес-моделей у напрямі сталості. Недостатньо вивченими залишаються інструменти підвищення конкурентних переваг підприємств в умовах економічної нестабільності та воєнних ризиків, а також питання формування стійкості підприємств до зовнішніх потрясінь.
Проаналізовано інструменти, що дозволяють інтегрувати економічні, екологічні та соціальні аспекти у систему стратегічного управління конкурентоспроможністю. Обґрунтовано значення інновацій, цифрових технологій та ESG-підходів для формування довгострокових конкурентних переваг.

ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД АНТИКРИЗОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТА ПІДТРИМКИ МАЛОГО І СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ: ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИЙ ТА ПОСТВОЄННИЙ ВЕКТОРИ

2026-04-09T11:41:15+03:00

У статті здійснено комплексне дослідження зарубіжного досвіду антикризового регулювання та державної підтримки малого і середнього бізнесу (МСБ) в умовах макроекономічних шоків та воєнних руйнувань. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю формування нової, стійкої моделі повоєнної відбудови економіки України на засадах європейської інтеграції. Проаналізовано базову європейську регуляторну рамку, в основі якої лежить принцип «Think Small First» (Акт про малий бізнес для Європи), а також ключові Директиви ЄС, спрямовані на захист МСБ у періоди криз (зокрема Директива про боротьбу із затримкою платежів). Досліджено передовий досвід антикризового реагування країн ЄС (зокрема Польщі та Німеччини) на глобальні шоки через механізми швидких грантів та податкових канікул. Значну увагу приділено макроекономічним урокам історичної відбудови за Планом Маршалла (досвід інституціоналізації через банк KfW у Німеччині), а також ефективним практикам Японії, Франції та країн Балканського півострова (Хорватії та Боснії і Герцеговини), які довели роль малого бізнесу як головного амортизатора соціально-економічних наслідків війни. На основі свіжих емпіричних даних Програми розвитку ООН (UNDP) проаналізовано поточний стан стійкості українського МСП, 91% якого вже відновив свою роботу попри екстремальні умови. Окремо досліджено сучасні інструменти безпосередньої участі країн ЄС у підтримці вітчизняного бізнесу під час повномасштабного вторгнення (грантові програми EU4Business, ініціатива «Єдиний ринок», інтеграція в Enterprise Europe Network). Обґрунтовано пропозиції щодо імплементації кращих міжнародних інституційних практик в Україні. Доведено, що стратегія відновлення має базуватися на синергії радикальної дерегуляції, цільового грантового фінансування, розвитку державно-приватного партнерства та повної синхронізації національних політик із механізмами програми Ukraine Facility.

УКРАЇНСЬКІ ТРУДОВІ МІГРАНТИ В ЕКОНОМІЦІ ПОЛЬЩІ

2026-04-09T11:45:03+03:00

У статті здійснено комплексний аналіз впливу українських трудових мігрантів та воєнних біженців на економіку Польщі в умовах трансформації міграційних потоків після 2022 року. Досліджено демографічні та економічні відмінності між довоєнною та воєнною хвилями міграції, зокрема їхній вплив на формування пропозиції праці та внутрішнього попиту. Виявлено, що присутність українців стала структурним елементом макроекономічної стабільності Польщі, забезпечуючи приріст ВВП та позитивний баланс державних фінансів, де податкові внески мігрантів суттєво перевищують обсяги отриманої ними соціальної допомоги. Окрему увагу приділено аналізу ринку житла, динаміці грошових переказів та проблемі професійної декваліфікації («втрати мізків»), що стримує повну реалізацію потенціалу людського капіталу. Зроблено висновок, що ефективна інтеграційна політика та подолання бар’єрів на ринку праці дозволять трансформувати міграцію у довгостроковий ресурс структурної модернізації польської економіки та зміцнити стратегічну економічну взаємодію між обома державами.

СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ В УМОВАХ ПІСЛЯВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ

2026-04-09T11:50:23+03:00

У статті досліджено проблеми та перспективи підвищення інвестиційної привабливості регіонів України в умовах післявоєнного відновлення. На основі аналізу шести ключових складових (економічної, фінансової, соціальної, інфраструктурної, екологічної, безпекової) та результатів кластеризації (метод k-середніх) за 2023–2025рр.виокремлено чотири групи регіонів: Група1 (високий рівень) – Київська, Львівська області, м.Київ; Група2 (вище середнього) – 7 регіонів; Група3 (середній) – 10 регіонів; Група4 (низький) – Запорізька, Донецька, Луганська, Херсонська області. Розрив між лідерами та аутсайдерами зріс до 0,486 у 2025р. Для кожної групи визначено стратегічні напрями: дляГрупи1 – розвиток високотехнологічних галузей та індустріальних парків; Групи2 – розвиток переробної промисловості та страхування воєнних ризиків; Групи3 – відновлення критичної інфраструктури та підтримка МСБ; Групи4 – розмінування, відбудова, гуманітарна підтримка.

СТАЛА ЦИФРОВА ТОРГІВЛЯ: ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ТА РЕГУЛЯТОРНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ В ЕПОХУ ЕЛЕКТРОННОЇ КОМЕРЦІЇ

2026-04-09T11:55:22+03:00

У статті досліджено взаємозв’язок міжнародної торгівлі, екологічних викликів та розвитку електронної комерції в умовах цифрової трансформації глобальної економіки. Проаналізовано екологічні ефекти глобальної торгівлі відповідно до моделі «scale–composition–technique» та зростання ролі екологічних стандартів у формуванні нової архітектури ринків. Розглянуто ключові напрями екологізації e-commerce, зокрема розвиток циркулярних бізнес-моделей, оптимізацію логістичних процесів, впровадження екологічної упаковки та використання цифрових інструментів моніторингу і простежуваності. Обґрунтовано, що електронна комерція виступає інтегрованою системою екологічної трансформації та інструментом зниження екологічного навантаження. Запропоновано концептуальну модель сталої електронної торгівлі.

МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ОБҐРУНТУВАННЯ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ БУДІВЕЛЬНОЇ ГАЛУЗІ

2026-04-09T11:58:52+03:00

У статті розглянуто методичні засади обґрунтування стратегії розвитку підприємств будівельної галузі. Визначено, що, з огляду на роль підприємств будівельної галузі у формуванні соціально-економічних відносин, забезпечення ефективності їх функціонування є важливим завданням. Обґрунтовано, що стратегічне управління і стратегія як результат відповідного процесу є ключовим фактором успіху підприємств будівельної галузі. Розглянуто послідовність етапів процесу формування та реалізації стратегії будівельного підприємства. Запропоновано матричний підхід до обґрунтування типу стратегії будівельного підприємства, що базується на врахуванні характеристик зовнішнього середовища (турбулентності), а також стану внутрішнього середовища (стратегічної спроможності) підприємства. Розглянуто стратегічні альтернативи розвитку підприємств будівельної галузі залежно від співвідношення зазначених характеристик.

ОСОБЛИВОСТІ МЕТОДОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

2026-04-09T12:03:45+03:00

У статті досліджено особливості методології формування стратегії розвитку підприємства в умовах динамічного зовнішнього середовища. Узагальнено сучасні теоретичні підходи до стратегічного управління, зокрема ресурсну концепцію фірми, теорію динамічних здібностей та підходи до стратегічної реалізації, що забезпечують адаптивність підприємства. Визначено ключові елементи методології формування стратегії, яка передбачає узгодження аналітичного, цільового та реалізаційного компонентів стратегічного процесу. Систематизовано етапи формування стратегії розвитку підприємства та відповідні підходи до їх забезпечення. Обґрунтовано, що застосування цілісної методології дозволяє підвищити узгодженість стратегічних рішень та забезпечити їх ефективну реалізацію в умовах невизначеності.

РОЗВИТОК ЛОКАЛЬНИХ РИНКІВ ПРОДУКЦІЇ ТВАРИННИЦТВА ТА ЇХ РОЛЬ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ

2026-04-09T12:08:47+03:00

У статті обґрунтовано напрями трансформації ринку продукції тваринництва України в умовах євроінтеграційного курсу та повоєнного відновлення економіки. Доведено доцільність посилення вертикальної та горизонтальної інтеграції виробників продукції тваринництва як інструменту підвищення доданої вартості, конкурентоспроможності та стійкості бізнес-процесів. Обґрунтовано, що синергетичний ефект інтеграції проявляється у зростанні прибутковості суб’єктів господарювання, активізації інноваційної діяльності, розширенні ринків збуту та формуванні позитивного соціального впливу на територіальні громади. Обґрунтовано, що розвиток локальних ринків продукції тваринництва сприяє зміцненню продовольчої безпеки, підвищенню зайнятості населення, зростанню доходів місцевих бюджетів та впровадженню екологічно орієнтованих технологій виробництва.

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У ФОРМУВАННІ БРЕНДИНГОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

2026-04-09T12:13:12+03:00

Розкрито основні інструменти та категорії брендингових технологій, які створюють сильні нематеріальні активи, забезпечують високу обізнаність про продукт і глибокий емоційний зв'язок із клієнтом. Визначено, що введення воєнного стану в Україні спричинило трансформацію споживчої поведінки: емоційні чинники вибору поступилися місцем раціональним чинникам.
Виявлено, що сучасні процеси цифровізації впливають на трансформацію брендингових технологій і інтеграція традиційних та новітніх маркетингових інструментів є необхідною для формування цілісної комунікаційної політики. Виокремлено можливості (прискорення виробництва контенту та інструменти для глибокої персоналізації комунікацій) та ризики (правова незахищеність інтелектуальної власності, ризик втрати унікальності бренду через шаблонність рішень) застосування штучного інтелекту для створення візуального контенту.

САМООЦІНКА РИЗИКІВ ПІДПРИЄМСТВ СФЕРИ РИТЕЙЛУ В НЕСТАБІЛЬНОМУ VUCA-СЕРЕДОВИЩІ

2026-04-09T12:16:50+03:00

У сучасних умовах підвищеної турбулентності глобального середовища, що характеризується властивостями VUCA (volatility, uncertainty, complexity, ambiguity), питання ідентифікації, оцінювання та управління ризиками набувають особливої актуальності для підприємств сфери ритейлу. Ритейлери функціонують у середовищі постійних змін споживчого попиту, логістичних ланцюгів, конкурентного тиску та макроекономічної нестабільності, що потребує впровадження ефективних інструментів внутрішньої діагностики ризиків. У статті досліджено теоретичні та методичні аспекти самооцінки ризиків підприємств сфери ритейлу в умовах нестабільного VUCA-середовища. Узагальнено сучасні підходи до трактування ризиків підприємства та визначено особливості їх прояву в діяльності суб’єктів роздрібної торгівлі. Проаналізовано основні фактори ризиків, що впливають на функціонування ритейлерів, серед яких макроекономічна нестабільність, зміни споживчої поведінки, цифровізація торговельних процесів, логістичні обмеження та підвищення рівня конкуренції. Запропоновано концептуальний підхід до проведення самооцінки ризиків підприємствами сфери ритейлу, що передбачає систематичну ідентифікацію ризиків, їх якісну та кількісну оцінку, визначення рівня впливу на результати господарської діяльності та формування управлінських рішень щодо мінімізації негативних наслідків. Обґрунтовано, що впровадження системи регулярної самооцінки ризиків сприяє підвищенню адаптивності підприємств до умов нестабільності, покращує обґрунтованість управлінських рішень та забезпечує підвищення стійкості розвитку підприємств сфери ритейлу у довгостроковій перспективі.

КОМПЛЕКСНИЙ ПІДХІД ДО УПРАВЛІННЯ МІГРАЦІЙНИМИ ПРОЦЕСАМИ В УКРАЇНІ: РОЗВИТОК ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ ТА ДЕМОГРАФІЧНЕ ВІДРОДЖЕННЯ У ПОВОЄННИЙ ПЕРІОД

2026-04-09T12:20:17+03:00

У статті обґрунтовано необхідність впровадження комплексного підходу до управління міграційними процесами в Україні як ключової передумови збереження людського капіталу та забезпечення демографічного відродження у повоєнний період. Проаналізовано руйнівний вплив повномасштабної війни на інтелектуальний та трудовий потенціал держави, що виражається у безпрецедентних масштабах вимушеної мобільності громадян. Визначено, що міграційна політика в сучасних умовах має трансформуватися з інструменту адміністративного контролю у стратегічний механізм відновлення національної стійкості (резильєнтності). Доведено, що успішна реінтеграція вимушених мігрантів та стимулювання їх повернення потребують синергії правових, економічних, цифрових та соціально-психологічних інструментів управління. Розкрито концепцію людського капіталу як основного драйвера повоєнного відновлення, де міграційні процеси розглядаються не лише як ризик, а й як потенційне джерело нових компетенцій та міжнародних зв’язків. Запропоновано стратегічні імперативи державної політики, спрямовані на створення сприятливого інституційного середовища для демографічного відродження.

ВРАХУВАННЯ НЕФІНАНСОВИХ (ESG) ФАКТОРІВ В БІЗНЕС-ПЛАНУВАННІ ТА ПРОЄКТНОМУ АНАЛІЗІ

2026-04-09T12:23:13+03:00

Стаття присвячена актуальним питанням врахування нефінансових (ESG) факторів при розробці бізнес-планів та аналізі інвестиційних проєктів. Сутність нефінансових (ESG) факторів розкривається через призму концепції сталого розвитку, згідно з якою проводиться їх систематизація для потреб обґрунтування проєктних рішень. На основі дослідження взаємовпливів між проєктними параметрами та нефінансовими параметрами зовнішнього середовища доводиться доцільність виокремлення окремих розділів у змісті бізнес-планів для системного прогнозування та аналізу цих взаємовпливів. Пропонується порядок аналізу впливу нефінансових факторів на показники проєкту, розкривається призначення, зміст та методичні прийоми на кожному кроці його реалізації. Досліджуються методи якісного та кількісного вимірювання впливу нефінансових факторів, вигоди та витрати, які супроводжують ці впливи, та підходи до їх врахування при визначенні показників ефективності.

ОЦІНЮВАННЯ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

2026-04-09T12:26:34+03:00

У статті досліджено теоретичні та методичні аспекти оцінювання фінансової стійкості підприємств в умовах сучасних економічних викликів. Проаналізовано підходи науковців до трактування дефініції «фінансова стійкість», виявлено основні акценти (автономія, прибутковість, платоспроможність) та обґрунтовано авторське визначення поняття як інтегральної характеристики здатності підприємства забезпечувати безперервність діяльності за рахунок оптимальної структури капіталу. Систематизовано існуючі методи оцінювання фінансової стійкості, класифіковано їх у дві групи: прості та похідні. Запропоновано авторську дискримінантну модель, яка базується на інтеграції коефіцієнтів автономії, забезпечення запасів власними обіговими коштами та покриття. Розроблено шкалу інтервальних значень показника фінансової стійкості підприємства, яка дозволяє ідентифікувати тип стійкості (від абсолютної до кризової) та обрати відповідну управлінську стратегію: стабілізації, реструктуризації пасивів або скорочення діяльності.

МОДЕЛЬ ДОВІРООРІЄНТОВАНОГО ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ: ІНТЕГРАЦІЯ АНТИКОРУПЦІЙНИХ ТА ПРАВОЗАХИСНИХ ІНСТРУМЕНТІВ

2026-04-09T15:53:45+03:00

У статті обґрунтовано концептуальні засади формування моделі довіроорієнтованого публічного управління в умовах повоєнного відновлення України. Доведено, що перехід від фази екзистенційного виживання до масштабної відбудови вимагає нової архітектури суспільного договору, де інституційна довіра виступає головним операційним активом та маркером легітимності влади. На основі аналізу актуальних соціологічних даних (КМІС, Центру Разумкова, групи «Рейтинг») та наукових досліджень інституційної крихкості держави виявлено ключові ефекти повоєнного соціального дистресу. Встановлено, що хронічне психосоціальне виснаження та високий рівень недовіри до традиційних інститутів влади радикально змінюють електоральні орієнтації громадян: на зміну пасивному патерналізму приходить запит на прозору, підзвітну демократію з нульовою толерантністю до корупції. Обґрунтовано наукову новизну, яка полягає у відході від фрагментованого застосування управлінського інструментарію та доведенні необхідності синергетичної інтеграції антикорупційного і правозахисного векторів державної політики. Розроблено багаторівневу матрицю такої інтеграції на макро- (розподіл ресурсів відбудови, системи E-data та DREAM) та мікрорівнях (якісне надання адміністративних і соціальних послуг, безбар'єрність у ЦНАП). Окремо виділено інститут захисту викривачів (whistleblowers) та механізми громадського контролю як наскрізні точки перетину, що одночасно запобігають корупції та гарантують захист фундаментальних прав людини. Зроблено висновок, що імплементація пропонованої моделі є безальтернативним шляхом подолання інституційної неспроможності держави, забезпечення ефективного використання міжнародної допомоги та формування усвідомленого електорального вибору в повоєнний період.

ІНТЕГРАЦІЯ МАРКЕТИНГОВОГО АУДИТУ В СИСТЕМУ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

2026-04-09T15:57:29+03:00

У статті запропоновано напрями удосконалення підходів інтеграції маркетингового аудиту в систему управління підприємством в умовах її диджиталізації. Проведено порівняльний аналіз різних видів контролю на підприємствах за ключовими критеріями та окреслено особливості маркетингового аудиту, доведено необхідність розробки стандартизованих підходів та правових норм щодо його проведення. Окреслено перспективи становлення маркетингового контролю як складової системи стратегічного управління підприємством; виявлено основні фактори низького рівня освоєння інноваційних цифрових інструментів. Встановлено, що цифрові трансформації створюють передумови для інтеграції маркетингового аудиту у повний цикл управління. Ідентифіковано основні ризики та загрози цифрових технологій, запропоновано заходи щодо їх мінімізації, визначено ключові точки інтеграції цифрового маркетингового аудиту в систему управління підприємством за умов використання інструментів штучного інтелекту, хмарних обчислень, технологій блокчейну, аналітики великих масивів даних, роботизованої автоматизації процесів; визначено напрями подальшого розвитку цифрового маркетингового аудиту.

СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ БІЗНЕСОМ В УМОВАХ ВІЙНИ ТА ВІДНОВЛЕННЯ ЕКОНОМІКИ

2026-04-09T16:01:47+03:00

Стаття присвячена дослідженню стратегічного управління бізнесом в умовах війни та післявоєнного відновлення економіки. Актуальність зумовлена необхідністю адаптації підприємств до динамічних ризиків, невизначеності та ресурсних обмежень. Метою є обґрунтування ефективних управлінських підходів для забезпечення стійкості та конкурентоспроможності. Використано методи системного аналізу, порівняння, узагальнення та економічного моделювання. У результаті дослідження визначено ключові фактори впливу на бізнес, запропоновано стратегії адаптації, диверсифікації та ризик-менеджменту, а також механізми відновлення діяльності. Практична цінність полягає у розробці рекомендацій для підприємств щодо ухвалення ефективних стратегічних рішень в умовах кризи та післявоєнної відбудови економіки.

ГЛОБАЛЬНІ ЛАНЦЮГИ СТВОРЕННЯ ВАРТОСТІ ЯК ФАКТОР СТАНОВЛЕННЯ СПЕЦИФІЧНИХ ФОРМ ТІНІЗАЦІЇ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ

2026-04-09T16:05:57+03:00

Метою статті є обґрунтування інтерпретації глобальних ланцюжків створення вартості як інституційно організованої системи транснаціональної координації, що формує середовище виникнення специфічних форм тінізації міжнародної торгівлі, а також введення аналітичної дихотомії традиційних і специфічних форм тінізації за критерієм типу організації створення та присвоєння вартості. Гіпотеза дослідження полягає в тому, що за умов глибокої транснаціоналізації виробництва тінізація трансформується з периферійного відхилення від формального сектору у системну властивість транснаціональних виробничих мереж, де використання регуляторних відмінностей і маніпулювання внутрішньофірмовими трансакціями стають інструментами підвищення конкурентоспроможності. У статті охарактеризовано структурну трансформацію світового господарства, пов’язану з переходом від моделі обміну готовими товарами до функціонально інтегрованого транснаціонального виробництва, уведено аналітичну дихотомію форм тінізації та адаптовано конфігураційний підхід до їх аналізу.
Доведено, що поширення глобальних ланцюжків створення вартості радикально змінює логіку формування тіньових практик, оскільки фрагментація виробничих стадій між юрисдикціями та домінування внутрішньофірмової торгівлі зумовлюють появу механізмів прихованого перерозподілу вартості, інтегрованих у формально легальні корпоративні структури. Обґрунтовано, що специфічні форми тінізації виникають унаслідок розриву між функціональною організацією виробництва і територіальною організацією регулювання, що надає їм конфігураційного характеру та зумовлює їх структурну інкорпорацію у глобальні виробничі мережі. Запропоновано порівняльну типологію форм тінізації в умовах класичної та технологічно-цифрової моделей світового господарства, що дозволяє перейти від опису окремих порушень до аналізу структурних умов їх відтворення.
На відміну від практично-регуляторних підходів, зосереджених на протидії ерозії податкової бази, та кількісних оцінок масштабів прихованих фінансових потоків, запропонований підхід формує теоретичну рамку пояснення тінізації як похідної від інституційної конфігурації глобальних ланцюжків створення вартості. Отримані результати створюють підґрунтя для подальшої операціоналізації специфічних форм тінізації у високотехнологічних секторах та для розроблення інструментарію узгодження політики детінізації з реальними механізмами організації транснаціонального виробництва.

ОМНІСКЕЙЛЕРИ І НОВІ ТЕХНОЛОГІЧНІ ПЕРЕГОНИ: ЦИФРОВА НЕРІВНІСТЬ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ ГЛОБАЛЬНОГО СУПЕРНИЦТВА

2026-04-09T16:10:33+03:00

Мета дослідження полягає у визначенні ролі омніскейлерів у нових технологічних перегонах та з’ясуванні того, яким чином їхня здатність до міжаренного масштабування інфраструктурних, фінансових, інноваційних і данієвих переваг формує нові механізми цифрової нерівності в умовах трансформації глобального суперництва. У статті обґрунтовано, що сучасне глобальне суперництво зміщується від боротьби за окремі ринки до боротьби за контроль над інфраструктурами масштабування, які забезпечують обробку даних, обчислювальні потужності, інтеграцію цифрових рішень і поширення нових бізнес-моделей. Доведено, що в цих умовах ключового значення набуває новий тип корпоративних акторів - омніскейлери, здатні переносити накопичені переваги між кількома аренами конкуренції одночасно. У результаті дослідження запропоновано розмежування трьох форм еволюції сучасної технологічної взаємодії: технологічної конкуренції, технологічного суперництва і технологічних перегонів. Показано, що цифрова нерівність змінює свої форми відповідно до зміни логіки глобального суперництва - від нерівності доступу до знань, інфраструктури та цифрових ринків до нерівності контролю над критичними технологічними вузлами, а згодом - до нерівності у здатності масштабувати переваги між кількома високодинамічними сферами одночасно.
Встановлено, що арени конкуренції доцільно розглядати як взаємопов’язані структурні вузли сучасної економіки, у межах яких концентруються інвестиції, інновації, ринкова влада та можливості масштабування. Обґрунтовано, що інфраструктурна основа штучного інтелекту, яка об’єднує напівпровідники, хмарні сервіси та програмне забезпечення і сервіси штучного інтелекту, формує базову платформу сучасних технологічних перегонів. Цифрова нерівність у сучасній економіці дедалі менше зводиться до формального доступу до технологій і дедалі більше визначається доступом до інфраструктур масштабування, вона має мікро-, мезо- і макрорівневий характер та проявляється як асиметрія між компаніями, секторами, країнами і регіонами. Наукова новизна одержаних результатів полягає у запропонованій інтерпретації омніскейлерів як структурних акторів нової фази технологічних перегонів, економічна сила яких базується на міжаренному масштабуванні інфраструктурних переваг.