Економічний простір

ЦИФРОВИЙ МАРКЕТИНГ ЯК ІНСТРУМЕНТ АДМІНІСТРАТИВНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ В ОРГАНАХ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ

Андрій Вербоватий — 2026-06-08

Стаття присвячена комплексному дослідженню цифрового маркетингу як стратегічного інструменту в системі адміністративного менеджменту органів публічної влади. Визначено, що цифровий маркетинг виходить за межі комерційного використання та є складовою системи публічного управління. Узагальнено наукові підходи до визначення сутності цифрового маркетингу. Проаналізовано нормативно-правову базу цифровізації. Емпірична частина базується на контент-аналізі цифрових ресурсів Вінницької міської ради. За результатами дослідження розроблено систему практичних рекомендацій, що містить конкретні мовні наративи для кожної платформи. Доведено ефективність омніканального підходу, який забезпечує комплексну взаємодію з громадою. Перспективи подальших досліджень пов’язані з оцінкою ефективності цифрових комунікацій.

ІННОВАЦІЙНА СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ТОРГОВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ НА РИНКУ АВТОЗАПЧАСТИН В КОНТЕКСТІ ЦИФРОВИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

Альона Ковальчук — 2026-06-08

Стаття присвячена дослідженню особливостей формування інноваційної стратегії розвитку торговельних підприємств на ринку автозапчастин в умовах цифрових трансформацій. У статті проаналізовано сучасний стан та тенденції розвитку ринку автозапчастин, основні чинники впливу на діяльність торговельних підприємств, а також ключові виклики інноваційного розвитку в умовах цифровізації економіки. Розглянуто вплив цифрових технологій на розвиток торговельної діяльності. Досліджено роль цифрових платформ, аналітики даних, мобільних технологій та інструментів штучного інтелекту у підвищенні ефективності діяльності підприємств ринку автозапчастин. Обґрунтовано роль інноваційної стратегії розвитку у забезпеченні конкурентоспроможності, підвищенні ефективності діяльності, адаптивності та стійкому розвитку торговельних підприємств ринку автозапчастин.

ВПЛИВ ТОРГОВЕЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ЄС, США ТА КИТАЮ НА СВІТОВІ ПРОДАЖІ ЕЛЕКТРОМОБІЛІВ

Тетяна Мірошниченко — 2026-06-08

У статті досліджено вплив торговельної політики ЄС, США та Китаю на динаміку світових продажів електромобілів у 2021-2025 рр. На основі порівняльного та статистичного аналізу доведено, що зростання ринку зумовлене не лише технологічним прогресом і цілями декарбонізації, а й активним застосуванням регуляторних інструментів (мит, субсидій, локалізаційних вимог). Виявлено специфіку макрорегіональних моделей: масштабна державна підтримка забезпечила абсолютне лідерство Китаю; політика США орієнтована на розбудову національних ланцюгів вартості, що обмежує доступ до імпорту; натомість ЄС намагається збалансувати кліматичні цілі із захистом внутрішнього ринку через запровадження компенсаційних мит. Зроблено висновок, що сучасна торговельна політика провідних економік кардинально змінює структуру глобальної конкуренції та географію виробництва і збуту електромобілів.

ІНСТРУМЕНТАРІЙ ТРАНСФОРМАЦІЇ РИНКУ ПРАЦІ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ: АСПЕКТ СТИМУЛЮВАННЯ САМОЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ

Ольга Мульска — 2026-06-08

У статті обґрунтовано актуальність цільової трансформації ринку праці України, у якій важливу роль відіграє сектор самозайнятості. Запропоновано інструменти стимулювання самозайнятості в Україні та Карпатському регіоні. На макрорівні їх систематизовано за напрямами: формування стабільного податкового середовища; нормативно-правового врегулювання соціально-трудових і цивільно-правових відносин з урахуванням специфіки цифрової економіки; удосконалення статистичного обліку самозайнятості відповідно до стандартів ЄС та МОП; підтримка самозайнятих осіб із потенціалом розвитку. Для Карпатського регіону визначено пріоритети формування екосистем бізнесу та самозайнятості, розвитку зовнішньоторговельних зв’язків, транскордонного співробітництва, кооперації та масштабування діяльності.

АНАЛІЗ ВПЛИВУ ДІЛОВОЇ РЕПУТАЦІЇ НА РИНКОВУ ВАРТІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА

Тетяна Обелець — 2026-06-08

У сучасній глобалізованій економіці ринкова капіталізація провідних компаній часто значно перевищує вартість їхніх матеріальних активів, що підкреслює зростаюче значення нематеріальних факторів, зокрема бренду, лояльності клієнтів та ефективності управління. У статті досліджується вплив корпоративної репутації на ринкову вартість підприємств, де гудвіл розглядається як ключовий кількісний показник репутаційного капіталу. Попри це, в українській практиці він часто недооцінюється та сприймається радше як іміджева характеристика, ніж стратегічний фінансовий актив. Дослідження також акцентує на відсутності єдиної методології оцінки внутрішньо сформованого репутаційного капіталу, що не відображається у фінансовій звітності. Теоретична основа узагальнює праці українських учених (О. Зінченка, В. Канюки, В. Алкеми) та підкреслює трансформацію репутації у вимірюваний актив. Запропонована методологія базується на двоступеневому підході: спочатку розраховується коефіцієнт репутаційної спроможності (частка гудвілу в активах), далі застосовується метод надприбутку для визначення «прихованого» репутаційного капіталу. Емпіричне дослідження охоплює ТОВ «Нова Пошта», АТ «Райффайзен Банк» та Kernel Holding S.A. Результати показали, що для «Нової Пошти» гудвіл майже дорівнює вартості матеріальних активів, що підтверджує ключову роль репутації у сфері послуг. У «Райффайзен Банку» цей показник засвідчив, що довіра є базовим фінансовим ресурсом у банківському секторі. Водночас для Kernel Holding S.A. встановлено, що в капіталомістких галузях в умовах воєнних ризиків репутація набуває ролі стратегічного «захисного активу», забезпечуючи доступ до міжнародного капіталу попри операційну нестабільність. У підсумку доведено, що корпоративна репутація є керованим активом із різною силою впливу залежно від галузі, а запропонований підхід покращує аналітику діяльності підприємства, підтримує стратегічне планування та підвищує ефективність управління проєктами в умовах ризику.

ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ МЕТОДІВ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ПІДПРИЄМЦІВ ЧЕРЕЗ ВИКОРИСТАННЯ БІЗНЕС-СИМУЛЯТОРА «ZEST FOR SUCCESS» З ІНТЕГРОВАНИМ ОБЛІКОВИМ МОДУЛЕМ

Тетяна Польова — 2026-06-08

У статті обґрунтовано доцільність впровадження інноваційних методів навчання майбутніх підприємців на основі авторської розробки – бізнес-симулятора «Zest for success». Розглянуто архітектуру тренажеру, що базується на дев’яти послідовних етапах створення стартапу: від ідентифікації ринкової ніші та галузевої диференціації до виходу на операційну рентабельність. Ключовою особливістю симуляції є інтегрований обліково-аналітичний модуль, що дозволяє моделювати господарські події відповідно до норм діючого законодавства. Описано функціонал імітації касових розривів, формування резерву та автоматизованого контролю виконання умов грантових програм. Передбачено систему моніторингу податкових ризиків, що сприяє формуванню у здобувачів освіти фінансової дисципліни та розумінню комплаєнсу. Доведено, що гейміфікація обліково-управлінських процесів забезпечує трансформацію теоретичних знань у прикладні компетенції та готує майбутніх бізнесменів до стратегічної адаптації в умовах ринкової нестабільності.

КОНКУРЕНЦІЯ ТА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ: ЕВОЛЮЦІЯ ПОНЯТЬ ВІД СУПЕРНИЦТВА ДО ПАРТНЕРСТВА ЗАДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Вікторія Радько — 2026-06-08

У статті досліджено етимологію понять «конкуренція» (лат. concurrere – «бігти разом») та «конкурентоспроможність», виявлено втрачений потенціал партнерства в класичній теорії. Здійснено порівняльний аналіз зарубіжних підходів (А. Сміт, М. Портер, Бранденбургер та Нейлбафф) та вітчизняних досліджень. Обґрунтовано доцільність переходу від розуміння конкуренції як антагоністичного суперництва (rivalry) до моделі коопетиції та авторської концепції «змагального партнерства», яка додає вимоги абсолютного пріоритету спільної глобальної мети, справедливого розподілу вигоди та заборони дій, що шкодять спільним цілям. Наведено три аргументи на користь змагального партнерства: уникнення «гонки до дна» (race to the bottom), прискорення інновацій (на прикладі Tesla та COVID-вакцин) та зменшення транзакційних витрат. Доведено, що Цілі сталого розвитку (ЦСР) не можуть бути досягнуті в режимі чистого суперництва. Запропоновано авторське визначення «конкурентоспроможності сталого розвитку.

ЕКОНОМІЧНІ РІШЕННЯ ЯК ОБ’ЄКТ КОМБІНАТОРНОГО ТА ЙМОВІРНІСНОГО АНАЛІЗУ

Жанна Черноусова — 2026-06-08

У статті обґрунтовано необхідність використання математичного апарату при аналізі економічних рішень в умовах невизначеності та множинності сценаріїв. Показано комбінаторну природу задач сценарного аналізу, що зумовлює експоненційне зростання кількості альтернатив і ускладнює їх порівняння.
Запропоновано підхід, у межах якого сценарії розглядаються як випадкові величини з відповідними розподілами результатів, що дозволяє враховувати структуру ризику, зокрема асиметрію розподілів і можливість екстремальних подій. Доведено обмеженість використання математичного сподівання та дисперсії як критеріїв оцінювання альтернатив.
На основі аналітичних прикладів показано можливість виникнення парадоксальних ефектів і пропуску ефективних рішень при обмеженому сценарному аналізі. Обґрунтовано необхідність формалізації множини сценаріїв як комбінаторного простору та використання ймовірнісного підходу до аналізу результатів.

КЛАСИФІКАЦІЯ ІНФРАСТРУКТУРНИХ ОБ’ЄКТІВ В СИСТЕМІ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ГОСПОДАРСЬКОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ

Тетяна Шарук — 2026-06-08

У статті досліджено теоретико-методичні засади класифікації інфраструктурних об’єктів у системі управління господарською організацією. Обґрунтовано, що інфраструктура виступає стратегічним чинником забезпечення безперервності бізнес-процесів, ефективного використання ресурсів, економічної безпеки та самодостатнього розвитку суб’єкта господарювання. Запропоновано ієрархічний підхід до структуризації інфраструктури за логікою «види — складові — елементи — об’єкти», що забезпечує її системне впорядкування та управлінську ідентифікацію. Розроблено комплекс класифікаційних ознак інфраструктурних об’єктів з урахуванням форми власності, критичності, джерел фінансування, рівня інноваційності, зносу, функціональної спрямованості та участі у бізнес-процесах. Прикладне значення підходу розкрито на матеріалах АТ «Укрзалізниця».

ВІЙСЬКОВИЙ МАРКЕТИНГ ЯК СКЛАДОВА ПУБЛІЧНОГО ТА ІННОВАЦІЙНОГО МАРКЕТИНГУ: СУЧАСНІ ПІДХОДИ ТА ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ

Олександр Юрченко — 2026-06-08

У статті досліджено теоретико-методичні та прикладні засади формування військового маркетингу як складової системи управління оборонним сектором в умовах воєнного стану та трансформації безпекового середовища. Розкрито сутність військового маркетингу як специфічного напряму маркетингової діяльності, що поєднує економічні, соціальні, інформаційні та безпекові аспекти та спрямований на забезпечення ефективної взаємодії між державою, збройними силами, оборонно-промисловим комплексом і суспільством. В межах дослідження систематизовано складові військового маркетингу, визначено його функції та інструментарій, а також обґрунтовано необхідність адаптації класичних маркетингових підходів до специфіки військової діяльності.
Запропоновано підхід до оцінювання ефективності військового маркетингу на основі системи показників, згрупованих за чотирма ключовими напрямами: комунікаційно-іміджевим, рекрутингово-кадровим, інформаційно-безпековим та економіко-управлінським. Проведено апробацію запропонованого підходу на прикладі умовного оборонного підприємства, що дозволило визначити високий рівень ефективності маркетингових заходів та підтвердити збалансованість складових військового маркетингу. Обґрунтовано доцільність використання сучасних цифрових технологій, аналітики даних та інноваційних інструментів у розвитку військового маркетингу. Отримані результати можуть бути використані для підвищення ефективності управління оборонним сектором, удосконалення стратегічних комунікацій та зміцнення інформаційної безпеки держави.

СТАЛИЙ РОЗВИТОК І СТРАТЕГІЧНИЙ МАРКЕТИНГ У ГЛОБАЛЬНІЙ ЕКОНОМІЦІ

Ілона Бабух — 2026-06-08

Досліджено концептуальні засади сталого розвитку в контексті трансформації глобальної економіки та посилення ролі стратегічного маркетингу як макрорівневого інструменту формування конкурентоспроможності національних економічних систем. Обґрунтовано перехід від традиційної моделі економічного зростання до парадигми створення довгострокової цінності, що базується на інтеграції економічних, соціальних, екологічних та інституційних факторів. Визначено, що сталий розвиток виконує функцію системної платформи стратегічного маркетингу, яка формує інвестиційну привабливість держав через механізми екологічної відповідальності, соціальної стабільності та інституційної довіри. Доведено, що сучасна глобальна конкуренція набуває характеру конкуренції за сприйняття та репутацію економічних систем.

ЕВОЛЮЦІЯ НАУКОВИХ ПІДХОДІВ ДО СТВОРЕННЯ СИСТЕМ МЕНЕДЖМЕНТУ ЯКОСТІ В ОРГАНІЗАЦІЯХ

Артем Бардась — 2026-06-08

Досліджено еволюцію наукових підходів до створення систем менеджменту якості в організаціях з урахуванням зміни структури національної економіки та збільшення частки сервісно-орієнтованих підприємств та закладів. Описано генезу управління якістю від інспекційного контролю та стандартизації до концепцій безперервного удосконалення PDCA та TQM, пов’язаних із залученням персоналу, процесним і системним підходами, культурою якості та сучасною цифровізацією. Узагальнено трактування категорії «менеджмент якості» в працях іноземних та українських авторів, виявлено спільні та відмінні підходи до її розуміння, а також сформовано цілісне бачення системи управління якістю як підсистеми управління, що узгоджує процеси, знижує ризики помилок і забезпечує стабільне відтворення результатів послуг відповідно стандартам і очікуванням споживачів

ТРАНСФОРМАЦІЯ ГЛОБАЛЬНИХ ВИРОБНИЧИХ ЛАНЦЮГІВ ТА МІСЦЕ УКРАЇНИ У ПІСЛЯВОЄННІЙ ЕКОНОМІЦІ

Валерій Лихвар — 2026-06-08

У статті досліджено трансформацію глобальних виробничих ланцюгів у сучасних умовах розвитку міжнародної економіки та обґрунтовано місце України у системі глобального виробництва з урахуванням впливу воєнних і геоекономічних факторів. Актуальність теми зумовлена суттєвими змінами у структурі світового господарства, що відбуваються під впливом глобальних криз, зростання геополітичної нестабільності та порушення традиційних логістичних систем.
Метою дослідження є аналіз трансформації глобальних виробничих ланцюгів та визначення перспектив інтеграції України у глобальні ланцюги створення доданої вартості у післявоєнний період. У процесі дослідження використано системний підхід, методи структурного та порівняльного аналізу, економіко-логічні узагальнення та елементи статистичного аналізу, що дозволило комплексно дослідити зміни у міжнародному виробництві та торгівлі.
У результаті дослідження встановлено, що глобальні виробничі ланцюги зазнають суттєвої трансформації, що проявляється у посиленні регіоналізації виробництва, диверсифікації постачання та зростанні ролі факторів економічної безпеки. Доведено, що повномасштабна війна в Україні стала важливим чинником перебудови глобальних виробничих систем, спричинивши порушення логістичних маршрутів і зміну географії виробництва. Визначено, що сучасні умови створюють як значні виклики, так і нові можливості для інтеграції України у трансформовані глобальні виробничі ланцюги.
Обґрунтовано, що Україна має потенціал переходу від сировинної моделі участі у глобальному виробництві до більш диверсифікованої структури з підвищенням рівня доданої вартості. Запропоновано концептуальну модель інтеграції України у глобальні виробничі ланцюги, яка включає інституційний, інвестиційний, інноваційно-технологічний, логістичний та виробничий компоненти.
Наукова новизна дослідження полягає у комплексному підході до аналізу трансформації глобальних виробничих ланцюгів з урахуванням впливу воєнних факторів та розробці моделі інтеграції України у глобальні виробничі системи. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їх використання при формуванні державної економічної політики, розробці стратегій післявоєнного відновлення та інтеграції України у міжнародну економіку.

ПОЛІКРИЗА ЯК ВИКЛИК СТІЙКОСТІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ

Валентин Орлов — 2026-06-08

У статті розглянуто полікризу як одну з характерних ознак сучасного етапу світового розвитку. Показано, що сучасні кризові процеси дедалі рідше виникають окремо, а натомість тісно переплітаються між собою, формуючи складне та нестабільне середовище. Обґрунтовано, що соціально-економічні системи сьогодні функціонують під одночасним впливом економічних, соціальних, енергетичних, політичних і геополітичних викликів, що суттєво посилює рівень невизначеності та ускладнює процеси управління й прогнозування.
У дослідженні проаналізовано вплив полікризових процесів на основні сфери суспільного розвитку. Встановлено, що їх наслідки проявляються не лише в економіці, а й у соціальній сфері, системі державного управління та міжнародних економічних відносинах. Особливу увагу приділено проблемі стійкості соціально-економічних систем. Наголошено, що в сучасних умовах стійкість слід розглядати не лише як здатність протидіяти кризам, а і як можливість адаптуватися до нових умов, відновлюватися після потрясінь та змінювати внутрішні механізми функціонування відповідно до нових викликів.
На основі аналізу Індексу сталого розвитку європейських країн визначено суттєві відмінності у рівні адаптивності держав до сучасних кризових процесів. Доведено, що важливу роль у забезпеченні стійкості відіграють ефективність державного управління, якість інституцій, рівень цифровізації та здатність систем швидко реагувати на зовнішні й внутрішні виклики. Обґрунтовано, що в умовах полікризи одним із ключових завдань стає формування більш гнучких і стійких соціально-економічних систем, здатних функціонувати та розвиватися в умовах тривалої нестабільності та глобальної невизначеності.

РЕАЛІЗАЦІЯ СОЦІАЛЬНО СПРЯМОВАНИХ ПРОЄКТІВ В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНИХ ІННОВАЦІЙ

Юлія Буй — 2026-06-08

У статті досліджено особливості розвитку соціальних інновацій крізь призму соціально орієнтованого проєктування на регіональному рівні. Обґрунтовано, що процеси генерування, продукування та поширення соціальних інновацій безпосередньо залежать від рівня соціальної орієнтованості регіонів, яка формується під впливом культурних, освітніх, соціально-економічних та інституційних чинників. Акцентовано увагу на ролі соціального проєктування як інструменту виявлення та вирішення актуальних суспільних проблем, а також як основи для довгострокових соціальних трансформацій.

Проаналізовано сучасний стан реалізації соціальних проєктів в Україні на основі даних Державного фонду регіонального розвитку у 2015–2022 рр., а також враховано зміни у діяльності фонду протягом 2022–2025 рр. Встановлено, що, попри позитивну динаміку подання проєктів соціальної спрямованості, рівень їх реалізації залишається низьким, що зумовлено інституційними обмеженнями, особливостями процедур відбору та впливом зовнішніх чинників, зокрема воєнного стану. Виявлено, що на сучасному етапі основними напрямами соціально орієнтованого проєктування є соціальний захист, освіта та охорона здоров’я.

Доведено, що соціальні проєкти, ініційовані як «знизу-вгору» (громадами), так і «зверху-вниз» (державними інституціями), сприяють підвищенню соціальної згуртованості, розвитку громадянської активності та формуванню передумов для впровадження соціальних інновацій. Таки чином розвиток соціально орієнтованого проєктування є важливим чинником підвищення конкурентоспроможності регіонів, оскільки забезпечує сталість соціально-економічного розвитку.

УПРАВЛІННЯ СТРАТЕГІЧНИМ РОЗВИТКОМ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

Оксана Верстяк — 2026-06-08

Стаття присвячена дослідженню управління стратегічним розвитком українських підприємств в умовах євроінтеграції. Актуальність зумовлена необхідністю адаптації бізнесу до стандартів ЄС та переосмислення наявних управлінських моделей. Мета роботи – порівняння українських і європейських підходів до менеджменту для обґрунтування напрямів реструктуризації компаній. Застосовано методи порівняльного аналізу, синтезу та узагальнення. Виявлено, що європейська модель вирізняється децентралізацією, гнучкістю та орієнтацією на сталий розвиток, тоді як вітчизняна тяжіє до жорсткої ієрархії. Доведено, що успішна інтеграція вимагає від бізнесу не лише формальної відповідності регламентам, а й глибинної модернізації в екологічній, технічній, управлінській і соціальній сферах. Практична значущість результатів полягає у формуванні орієнтирів для підприємств, що прагнуть вийти на цифровий ринок ЄС та підвищити конкурентоспроможність

ДЕРЖАВА, УПРАВЛІННЯ ТА НАЦІОНАЛЬНІ ІНТЕРЕСИ В УКРАЇНСЬКОМУ КОНТЕКСТІ: ВІД ТЕЛЕОЛОГІЇ ДО ПРИЧИННОСТІ

Віталій Клочко — 2026-06-08

Дослідження спрямовано на критичне переосмислення уявлень про державу як цілеспрямованого актора та уточнення природи категорії «національні інтереси» шляхом переходу до причинно-орієнтованого аналізу, що інтегрує управлінські та політико-теоретичні підходи. Особлива увага приділяється виявленню розбіжностей між нормативними моделями та емпіричним функціонуванням державних систем в українському контексті.
Методологічну основу складають положення теорії управління (обмежена раціональність, принципал-агент, інкременталізм, інституційний аналіз) у поєднанні з класичними концепціями держави. В якості аналітичного інструменту використано модель чотирьох причин, що дозволяє структурувати чинники державної поведінки. Емпірична частина дослідження реалізована із застосуванням порівняльного кейс-аналізу, процес-трейсингу та аналізу інституційних змін на прикладі кризових періодів.
Встановлено, що державна поведінка визначається сукупністю взаємопов’язаних чинників, серед яких ключову роль відіграють ресурсні обмеження, інституційне середовище та дії акторів. Показано, що процеси прийняття рішень мають адаптивний та ситуативний характер, а декларовані цілі формуються як результат подальшої інтерпретації. Доведено, що «національні інтереси» виступають не вихідною категорією аналізу, а похідним елементом, що виникає в ході управлінських практик та механізмів легітимації. Кризові стани виявляють причинну структуру функціонування системи та дозволяють простежити залежність рішень від конкретних умов.
Обґрунтовано обмеженість телеологічної моделі держави та запропоновано альтернативну аналітичну парадигму, орієнтовану на виявлення причинних механізмів. Результати дослідження підтверджують необхідність переорієнтації державного управління з декларативного визначення цілей на аналіз чинників, що визначають поведінку системи. Практичне значення роботи полягає в можливості підвищення узгодженості рішень, зниження інституційних дисфункцій та розвитку адаптивних механізмів управління. Перспективи подальших досліджень пов’язані з поглибленням аналізу причинних зв’язків, розвитком міждисциплінарних підходів та розширенням емпіричної бази.

СУЧАСНА КОНЦЕПЦІЯ ЛІДЕРСТВА У МІЖНАРОДНИХ КОМПАНІЯХ

Ганна Митрофанова — 2026-06-08

Стаття присвячена обґрунтуванню концепції інноваційного лідерства в мультикультурному середовищі міжнародних компаній «INSPIRE ME». Визначено управлінські підходи, які є її основою: надихаюче та відповідальне лідерство для підтримки ініціативності та інновацій; здатність лідера до орієнтації й координації послідовників в умовах невизначеності та змін; адаптація стандартів і регламентів для підрозділів компанії, що розташовані в різних країнах; здатність лідера сприяти розвитку талантів; застосування інноваційних підходів до організації праці команди, зокрема з залученням цифрових інструментів, сучасних платформних форм взаємодії, штучного інтелекту; гнучке, стійке та витривале лідерство; забезпечення ефективної комунікації у міжкультурному середовищі; формування корпоративної культури на основі кроскультурності та відкритості; підтримання залученості персоналу, застосування сучасних методів мотивації.

УПРАВЛІННЯ ЛЮДСЬКИМИ РЕСУРСАМИ У СИСТЕМІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

Тетяна Остапчук — 2026-06-08

У статті визначено роль HR-менеджменту як стратегічного інструменту забезпечення сталого розвитку підприємства в умовах сучасних загроз, зокрема воєнної нестабільності, міграції кадрів та професійного вигорання персоналу. Обґрунтовано, що управління людськими ресурсами передбачає не лише проведення кадрового адміністрування, а є стратегічним інструментом підтримки стійкості підприємства. Виділено основні HR-практики, які сприяють досягненню Цілей сталого розвитку через підтримку добробуту працівників, створення інклюзивного середовища та етичне управління. Запропоновано авторську модель HR-SDG Matrix, яка дозволяє оцінити внесок HR-менеджменту в економічну, екологічну та соціальну стійкість підприємства. Запропонована модель включає п’ять блоків, кожен з яких забезпечує досягнення окремих ЦСР та може бути використана при розробці ESG-стратегій підприємств і програм підтримки персоналу, удосконаленні HR-політики.

МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПОБУДОВИ СИСТЕМИ ЦИФРОВОГО МОНІТОРИНГУ ДЛЯ ОБҐРУНТУВАННЯ СТРАТЕГІЧНИХ РІШЕНЬ КОМПАНІЇ

Олеся Романенко — 2026-06-08

У статті здійснено теоретико-методичне узагальнення підходів до побудови системи цифрового моніторингу як інструмента інформаційно-аналітичного забезпечення стратегічних рішень компанії. Метою дослідження є розроблення методичних засад формування такої системи на основі інтеграції підходів стратегічного управління, бізнес-аналітики, управління даними, дашборд-аналітики та оцінювання цифрової зрілості. Обґрунтовано, що цифровий моніторинг має розглядатися не як сукупність ізольованих дашбордів, а як цілісна соціотехнічна система безперервного збору, верифікації, інтеграції, аналізу, візуалізації та ескалації даних. Запропоновано принципи побудови системи, виділено її методичні контури, сформовано матрицю показників за горизонтами управління, визначено етапи побудови системи цифрового моніторингу. Практична цінність результатів полягає у можливості використання запропонованих положень для проєктування корпоративної системи цифрового моніторингу, яка забезпечує узгодження стратегічних цілей, даних і відповідальних дій менеджменту в умовах високої турбулентності середовища.

АДАПТИВНІСТЬ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ ЯК ЧИННИК ЕКОНОМІЧНОЇ РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ УКРАЇНИ

Леся Сарана — 2026-06-08

У статті досліджено адаптивність податкової системи України як важливого чинника забезпечення економічної резильєнтності держави в умовах воєнного стану та макроекономічної нестабільності. Обґрунтовано сутність адаптивності податкової системи на основі сукупності взаємопов’язаних критеріїв – гнучкості, стабільності, швидкості реагування, цифровізації. Розглянуто теоретичні підходи до трактування економічної резильєнтності та її зв’язок із фіскальною стійкістю держави. Проаналізовано динаміку податкових надходжень України у 2021–2024 рр., що дозволило виявити тенденції адаптації податкової системи до кризових умов та структурних змін в економіці. Окрему увагу приділено оцінюванню податкової еластичності як індикатора чутливості податкових надходжень до змін макроекономічного середовища. Визначено, що підвищення податкової еластичності та ефективності фіскального адміністрування сприяє зміцненню фінансової стійкості держави. Запропоновано напрями підвищення адаптивності податкової системи, що включають удосконалення прогнозування податкових надходжень, забезпечення гнучкості податкового регулювання, цифровізацію адміністрування та впровадження ризик-орієнтованого підходу. Зроблено висновок, що адаптивність податкової системи є базовою передумовою формування економічної резильєнтності України.

ПРЕВЕНТИВНЕ УПРАВЛІННЯ ВИГОРАННЯМ ПЕРСОНАЛУ В ПРОЄКТНО-ОРІЄНТОВАНИХ ОРГАНІЗАЦІЯХ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗБЕРЕЖЕННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ

Ольга Шульга — 2026-06-08

У статті досліджено теоретичні та прикладні аспекти превентивного управління професійним вигоранням персоналу як стратегічного інструменту збереження інтелектуального капіталу в проєктно-орієнтованих організаціях. Обґрунтовано, що в умовах цифрової трансформації та високої невизначеності інтелектуальні активи, що базуються на знаннях та креативності фахівців, виступають головним чинником забезпечення конкурентоспроможності бізнесу. Проаналізовано специфічні чинники вигорання у проєктному середовищі, зокрема деструктивний вплив жорстких дедлайнів на когнітивну стійкість команд. Автором запропоновано алгоритм ранньої діагностики симптомів емоційного виснаження, інтегрований у діяльність проєктного офісу. Розкрито роль гнучких методологій та інструментів цифрового моніторингу у забезпеченні раціонального розподілу навантаження.

ПРОМИСЛОВІСТЬ ЯК СКЛАДОВА ЕКОНОМІЧНОЇ АРХІТЕКТОНІКИ МЕТАВСЕСВІТУ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ФОРМУВАННЯ В ЛОКАЛЬНОМУ ПРОСТОРІ УКРАЇНИ

Ірина Яненкова — 2026-06-08

У статті розкрито сутність промисловості як структурно-функціональної складової економічної архітектоніки гібридного метавсесвіту. Проаналізовано сумісність реальних і віртуальних елементів економіки, визначено напрями взаємодії промисловості з системою економічних відносин України. Обґрунтовано перспективи розвитку промисловості в умовах цифрової трансформації та реконструктивного розвитку національної економіки. Узагальнено основні моделі формування та розвитку промисловості в локальному просторі-часі. Запропоновано комплекс шляхів формування промисловості в локальному просторі-часі України.
З’ясовано, що промисловість у метавсесвіті — це не лише виробництво матеріальних благ, а й створення віртуальних продуктів, симуляція виробничих процесів, дистанційне управління підприємствами. Промисловий метавсесвіт (Industrial Metaverse) визначається як середовище, де реальні машини, заводи та інфраструктура відтворюються у віртуальному просторі. Обгрунтовано, що сумісність реальних і віртуальних елементів забезпечується через цифрові двійники та промислові платформи метавсесвіту, які дозволяють проектувати та тестувати нові заводи у віртуальному середовищі до фізичної побудови (virtual commissioning), проводити симуляції ланцюгів постачань з урахуванням ризиків (війна, логістика), навчати працівників у безпечному віртуальному просторі, здійснювати прогнозне обслуговування обладнання, яке збереглося. Наукова новизна дослідження полягає у розробці нового підходу до формування національної промисловості як складової архітектоніки метавсесвіту. Практична значущість результатів визначається можливостями використання комплексу пропозицій щодо реконструктивного розвитку промисловості для формування відповідної державної економічної політики в умовах цифрової трансформації національної економіки.

СТАЛИЙ РОЗВИТОК ТА ТРАНСФОРМАЦІЯ РИНКУ ЛІЗИНГОВИХ ПОСЛУГ: КОНЦЕПЦІЯ «ЛІЗИНГ 2.0»

Ірина Краснова — 2026-06-08

У статті досліджено розвиток ринку лізингових послуг у контексті сталого розвитку, цифровізації фінансового сектору та трансформації моделей інвестиційної підтримки бізнесу. Обґрунтовано, що сучасний лізинг поступово перетворюється з інструмента фінансування придбання активів на інтегровану інвестиційну екосистему, яка поєднує фінансування, управління активами, цифровий моніторинг та ESG-орієнтовані механізми модернізації бізнесу. Доведено, що розвиток українського ринку стримується інституційною фрагментарністю, недостатньою інтеграцією у систему довгострокового фінансування та високою залежністю від банківського сектору. На основі аналізу міжнародного досвіду, Білої книги НБУ та сучасних підходів до цифровізації фінансового лізингу запропоновано концепцію «Лізинг 2.0», яка передбачає розвиток моделей лізингу, заснованих на даних (data-driven leasing), ESG-орієнтованих і циркулярних механізмів фінансування сталого розвитку, управління життєвим циклом активів та механізмів sale-and-leaseback. Встановлено, що подальший розвиток ринку має ґрунтуватися на формуванні інституційного середовища, у межах якого лізинг виконує функцію інвестиційного мультиплікатора модернізації, підвищення енергоефективності та сталого розвитку економіки України.

ІНТЕГРАЛЬНІСТЬ ЯК КАТЕГОРІЯ ПРОФЕСІЙНОЇ СИСТЕМИ МЕНЕДЖМЕНТУ В УМОВАХ СТРАТЕГІЧНОЇ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ: ЕВОЛЮЦІЯ, БІФУРКАЦІЯ І ДИФУЗІЯ СМИСЛІВ

Едуард Кузнєцов — 2026-06-08

У статті проведено комплексне наукове дослідження інтегральності як нової фундаментальної категорії професійної системи менеджменту в умовах сучасних глобалізаційних викликів. Детально розглянуто історичну еволюцію поняття інтегральності, починаючи від модерністського періоду формування і закінчуючи етапом інтенсивного розвитку теоретичних засад менеджменту. На основі аналізу наукових джерел визначені ключові особливості впливу інтегральності на загальну динаміку розвитку та трансформацію систем управління підприємствами. У роботі представлена чітка ідентифікація та класифікація термінології інтегрального менеджменту, що дозволяє усунути розбіжності в трактуванні суміжних понять. Зокрема, виявлені та розмежовані специфічні особливості процесів інтеграції, інтегрованості та безпосередньо інтегральності сучасних управлінських систем різного рівня. Обґрунтована та показана об’єктивність розвитку тріади континуумів у структурі організаційного знання. Автор приділяє значну увагу аналізу внутрішньої структури цієї тріади, внаслідок чого виявлені особливості управлінського, менеджерського і людиноцентричного континуумів. У межах дослідження запропонована авторська концептуальна позиція щодо подальшого розвитку управлінської теорії біфуркації в умовах високої турбулентності ринкового середовища. Приведені наукові визначення кризових точок біфуркації, які суттєво впливають на стабільність компаній. Зазначені базові позиції менеджменту щодо підвищення результативності дій та прийняття стратегічних рішень під час безпосереднього проходження точок біфуркації.
Окремо визначені основі позиції розвитку менеджменту щодо новітньої концепції «дифузія смислів». Зазначена концептуальна лінія розвитку теорії менеджменту у процесі його постійної міждисциплінарної взаємодії та дифузії з іншими фундаментальними науками і практиками. Доведена специфічна особливість розвитку інтегрального менеджменту як синергетичної моделі управління майбутнього. Також запропонована концептуальна поведінка менеджменту щодо управління процесами проникаючого взаємозбагачення і дифузії смислів в організаційній культурі. Для підтвердження гіпотез критично розглянута популярна концепція «Бірюзові організації» Ф. Лалу і класична модель «ВАПО» І. Адізеса. На завершення визначена загальна концептуальна і методологічна спроможность впливу інтегральності на вектор розвитку професійної системи менеджменту.

ІННОВАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ МУЛЬТИКУЛЬТУРНИХ КОМАНД

Олександр Ліньков — 2026-06-08

В статті систематизовано акценти в понятті інноваційний потенціал, що дозволило сконцентрувати увагу на динамічній здатності групи індивідів генерувати, впроваджувати та масштабувати нові ідеї. Вирішення завдань максимізації синергії, ефективної адаптації до змін ринку, управління інноваційними ризиками, забезпечення економічної безпеки потребує реалізації стратегій управління інтелектуальним, соціальним капіталом і створення максимальної цінності для клієнта. Розроблено модель максимізації інноваційного потенціалу мультикультурної команди, яка передбачає одночасне управління розмаїттям стилів мислення, операційною ефективністю, крос культурною цифровою адаптивністю, емоційною залученістю та психологічною безпекою. В роботі обґрунтовано механізми адаптації для ієрархічних, холократичних, платформних та гібридних структур управління. Подолання бар’єрів в мультикультурних командах через інновації в менеджменті дозволяє максимізувати інноваційний потенціал та закріпити конкурентні переваги на глобальному ринку в довгостроковій перспективі.

ТРАНСФОРМАЦІЯ МАРКЕТИНГУ ДЛЯ МАСШТАБУВАННЯ ПЕРСОНАЛІЗАЦІЇ У РОЗДРІБНІЙ ТОРГІВЛІ

Тетяна Решетілова — 2026-06-08

Виявлено особливості персоналізованого спілкування з кожним клієнтом у великих масштабах в процесі розповсюдження товарів як перспективної практики сучасного маркетингу. Досліджено процес визначення ролі магазинів фізичної роздрібної торгівлі під впливом поведінки споживачів, яка постійно змінюється. Розроблено механізм процесу переосмислення формату магазину, щоб забезпечити задоволення потреб споживачів незалежно від того, чи шукають вони швидкості та зручності, чи здійснюють шопінг (дослідження), чи шукають соціальних зв’язків. Доведено, що, оскільки споживачі все частіше використовують штучний інтелект для здійснення покупок, у тому числі рутинних, магазини роздрібної торгівлі залишатимуться важливою частиною процесу покупки, але роль самого магазину зміниться. Визначено ризики та нові можливості, пов'язані з масовим використанням штучного інтелекту споживачами. Наукова новизна дослідження полягає у формуванні концептуальної омнікальної моделі взаємозв’язку магазинів роздрібної торгівлі зі споживачами на засадах масштабування персоналізації. Практична значущість результатів визначається перспективами її використання для формування конкретної місії кожного магазину із задовольння потреб великої кількості споживачів, які користуються різноманітними каналами отримання інформації.

МАРКЕТИНГОВІ КОМУНІКАЦІЇ ЯК ІНСТРУМЕНТ ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВИХ МАРКЕТИНГОВИХ ВЗАЄМОДІЙ

Марія Саєнсус — 2026-06-08

Метою дослідження є обґрунтування ролі маркетингових комунікацій як інструменту формування цифрових маркетингових взаємодій у сучасному цифровому середовищі, а також визначення особливостей трансформації взаємодії між підприємством і споживачем в умовах цифровізації. Досліджено взаємодію зі споживачем (customer interaction), залученість споживача (customer engagement), інтегровані маркетингові комунікації та цифрові інструменти управління взаємодіями. Методика базується на структурно-логічному аналізі, системному підході, узагальненні наукових публікацій та аналізі сучасних digital-тенденцій. Визначено, що цифровізація трансформує маркетингові комунікації у механізм формування довгострокових взаємодій між брендом і споживачем. Обґрунтовано доцільність використання KPI як індикаторів цифрових маркетингових взаємодій та ефективності digital-комунікацій.

ПАТЕНТНИЙ ТРОЛІНГ: СУТНІСТЬ, МЕХАНІЗМИ ВПЛИВУ НА ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК ТЕХНОЛОГІЧНИХ КОМПАНІЙ ТА ІНСТРУМЕНТИ ПРОТИДІЇ

Леся Сай — 2026-06-08

У статті досліджено економічну природу патентного тролінгу та його вплив на інноваційний розвиток технологічних компаній. Розмежовано поняття «непрактикуюча організація» та «патентний троль», запропоновано авторське визначення та класифікацію патентних тролів за чотирма критеріями: способом набуття прав, масштабом портфеля, метою використання та юридичним оформленням діяльності. Визначено механізми прямого впливу (правова невизначеність, зростання трансакційних витрат, стримування стартапів) та диференційованого ринкового впливу (уповільнення технологічного розвитку, формування вхідних бар'єрів, зниження інвестиційної привабливості). Проаналізовано специфіку явища в США, ЄС та Україні. Обґрунтовано заходи протидії на макро- та мікрорівнях, включаючи реформування патентної системи та стратегії корпоративного захисту.

АДАПТИВНЕ СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ: СИНЕРГІЯ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ РЕГЛАМЕНТІВ, СИТУАЦІЙНИХ РІШЕНЬ ТА САМОМЕНЕДЖМЕНТУ ПЕРСОНАЛУ

Олена Сяська — 2026-06-08

Стаття присвячена дослідженню особливостей адаптивного стратегічного управління підприємством в умовах високої невизначеності та кризових викликів. Об’єктом дослідження є ПрАТ «Київстар» як провідний оператор електронних комунікацій України.
У результаті проведеного аналізу фінансових та операційних показників діяльності ПрАТ «Київстар» у 2021–2025 рр. встановлено, що навіть в умовах кризових викликів компанія зуміла не лише зберегти цілісність бізнес-процесів, а й трансформувати виклики у нові стратегічні можливості для цифрового розвитку. Обґрунтовано, що ключовим фактором успіху ПрАТ «Київстар» стала синергія системи організаційних регламентів компанії, ефективний самоменеджмент персоналу та своєчасні ситуаційні рішення.
Доведено, що важливим чинником адаптивного управління є самоменеджмент персоналу, який проявляється у здатності працівників до швидкої самоорганізації, оперативного прийняття рішень та ефективної координації дій у кризових умовах. Визначено, що поєднання стратегічної гнучкості, ситуаційного менеджменту та розвитку персональної ефективності працівників забезпечує підприємству здатність швидко адаптуватися до змін зовнішнього середовища та підтримувати довіру споживачів навіть у періоди масштабних криз.

ДЕРЖАВНА КРЕДИТНА ПІДТРИМКА МСБ В УКРАЇНІ: ВІД ПІЛЬГОВОЇ МОДЕЛІ ДО ЦИФРОВОЇ ЕКОСИСТЕМИ

Сергій Ходакевич — 2026-06-08

У статті обґрунтовано необхідність трансформації державних кредитних програм підтримки малого і середнього бізнесу в Україні від моделі пільгового кредитування до цифрової кредитної екосистеми. Визначено, що компенсація процентної ставки залишається важливим антикризовим інструментом, однак не усуває кредитний ризик банків, інформаційну асиметрію, проблему недостатнього забезпечення та обмеження моніторингу результатів. Розкрито роль портфельних гарантій як проміжної ланки між здешевленням кредиту та ризик-орієнтованою підтримкою. Запропоновано структуру цифрової кредитної екосистеми, що поєднує цифровий профіль позичальника, кредитний скоринг, інтеграцію даних, дашборди моніторингу, KPI та оцінювання фінансової додатковості. Обґрунтовано практичні напрями її впровадження в Україні.

ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ ВІДЧУТТЯ, ЯК ПСИХІЧНОГО ПРОЦЕСУ, НА ФОРМУВАННІ НАПРЯМІВ СЕНСОРНОГО МАРКЕТИНГУ ПІД ЧАС ВІЙНИ В УКРАЇНІ

Ольга Юдічева — 2026-06-08

У статті досліджено вплив відчуття, як психічного процесу, на формуванні напрямів сенсорного маркетингу під час війни в Україні. Методи ‒ порівняльно-аналітичний, узагальнення, системний підхід. Визначено, що під час війни в Україні сенсорний маркетинг акцентує увагу на забезпеченні психологічного комфорту, безпеки та стабільності, використовуючи знайомі аромати, заспокійливі звуки та тактильний комфорт. Він допомагає споживачам впоратися зі страхом, створюючи сенсорно насичене, заспокійливе середовище, яке тимчасово відволікає від невизначеності. Наукова новизна полягає у вивчення змін, які зазнають сенсорні канали споживачів під час війни від Україні. Практична значущість результатів окреслюється врахуванням цих змін з метою формування ефективних напрямків розвитку сенсорного маркетингу.