ЗРІЛІСТЬ УПРАВЛІННЯ ПРОЄКТАМИ ЯК ФАКТОР ФОРМУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ РЕПУТАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.30838/EP.207.25-33Ключові слова:
зрілість управління проєктами, організаційна репутація, проєктна культура, моделі оціню-вання зрілості, довіра стейкхолдерів, стабільність організації, надійність, управлінська ефективність, стратегічний розвиток, репутаційний менеджментАнотація
У статті досліджено взаємозв'язок між рівнем зрілості управління проєктами та формуванням організа-ційної репутації. Визначено сутність поняття «зрілість управління проєктами» як системної характеристики, що відображає здатність організації ефективно планувати, координувати та реалізовувати проєкти відпо-відно до стратегічних цілей. Проаналізовано основні моделі оцінювання зрілості та визначено їхнє значення для підвищення управлінської ефективності. Особливу увагу приділено ролі проєктної культури у формуванні дові-ри стейкхолдерів, а також розглянуто рівень зрілості як індикатор стабільності та надійності організації. На основі міжнародних та вітчизняних прикладів доведено, що розвиток проєктної зрілості є важливим фак-тором зміцнення ділової репутації, підвищення прозорості процесів та конкурентоспроможності організацій. Результати дослідження мають практичне значення для менеджерів, аналітиків та дослідників, які займають-ся удосконаленням систем управління проєктами та репутаційного менеджменту.
Посилання
Abratt, R., & Kleyn, N. (2012). Corporate identity, corporate branding and corporate reputations: European Journal of Marketing, Vol. 46. No. 7–8. Pp. 1048–1063. DOI: https://doi.org/10.1108/03090561211230197
Lim, M., Machado, J.C. & Iglesias, O. (2015). Brand, identity and corporate reputation. Marketing Intell. Planning, Vol. 33. No. 2. DOI: https://doi.org/10.1108/MIP-01-2015-0006
Raithel, S., Wilczynski, P., Schloderer, M.P. & Schwaiger, M. (2010). The value-relevance of corporate reputation during the financial crisis. Journal of Product & Brand Management, Vol. 19. No. 6. Pp. 389-400. DOI: https://doi.org/10.1108/10610421011085703
Firestein, P.J. (2006). Building and protecting corporate reputation. Strategy & Leadership, Vol. 34. No. 4. Pp. 25–31. DOI: https://doi.org/10.1108/10878570610676864
Beaver, G. (1999). Competitive advantage, corporate governance and reputation management: The case of marks & spencer. J. Commun. Manage, Vol. 4. No. 2. Pp. 185–196.
Yousaf, S., & Li, H., (2015). Social identity, collective self esteem and country reputation: The case of Pakistan, Journal of Product & Brand Management, Vol. 24. No. 4. Pp. 399–411. DOI: https://doi.org/10.1108/JPBM-04-2014-0548
Maden, C., Arıkan, E., Telci, E.E., & Kantur, D., (2012). Linking corporate social responsibility to corporate reputation: A study on understanding behavioral consequences. Journal of Product & Brand Management, Vol. 24. No. 4. Pp. 399-411. DOI: https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2012.09.1043
Вівчар О. (2021). Методологія економічної безпеки підприємства на основі застосування проєктного підходу у фокусі сучасних викликів: нормативно-правові засади. Economic Synergy, Вип. 1. C. 38–44. URL: https://ideas.repec.org/a/bja/isteus/y2021i1p38-44.html
Зачко І.Г. (2021). Моделі та методи гібридного управління програмами проєктів соціально-економічного розвитку територій засобами механізмів конвергенції : дис. на здобуття наук. ступеня канд. тех. наук: 05.13.22. ЛДУБЖ, Львів, URL: https://sci.ldubgd.edu.ua/handle/123456789/8053
Старченко Г.В. (2018). Управління проектами: теорія та практика : навч. посіб. Чернігів: вид. Бра-гинець О. В., 306 с.
Ширяєва Н.Ю., Опалько Т.І. (2023). Онлайн-лідерство та групова згуртованість в менеджменті підп-риємств будівельної галузі. Причорноморські економічні студії, Вип. 79. С. 138-143. DOI: https://doi.org/10.32782/bses.79-21
Ширяєва Н.Ю., Драганюк А.О. (2023). Міжнародна практика стимулювання розвитку суб'єктів бізнес-менеджменту. Причорноморські економічні студії. Вип. 79. С. 134-137. DOI: https://doi.org/10.32782/bses.79-20
Феєр О.В., Товт Т.Й., Машкаринець М.С. (2021). Аналіз теоретичних підходів до управління підпри-ємством. Міжнародний науковий журнал «ОСВІТА І НАУКА», Вип. 2(31). С. 173-176. URL: http://dspace.msu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/9146
Запара Л.А. (2015). Основні підходи до управління: еволюція і перспективи. Агросвіт, № 20. С. 16-22. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrosvit_2015_20_4
Онишкевич О.В. (2016). Актуальність проектного підходу в управлінні підприємствами. Економіка і суспільство, Вип. 6. С. 203–207. URL: https://share.google/8ccHCkK9nXfBfx82S
Герасименко, О.М., Пасєка, С.Р. (2019). Концептуальні основи ризикорієнтованого підходу до управ-ління у процесі забезпечення системи економічної безпеки підприємств різних галузей народного господарства. Вчені записки Університету «КРОК», № 4(56). С. 148–155. DOI: https://doi.org/10.31732/2663-2209-2019-56-148-155
Ляшенко Р.В. (2018). Основні підходи до управління в бізнесі. Молодий вчений, № 12(64). С. 296-301. DOI: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2018-12-64-71
Kukharuk, A., Nagiyeva Sadraddin, R., Anisimovych-Shevchuk, O., Marukhlenko, O., & Kapyrulya, M. (2024). The Impact of Project Activities on the International Business Development. Theoretical And Practical Research In Economic Fields, Vol. 15. No. 3. Pp. 579-588. DOI: https://doi.org/10.14505/tpref.v15.3(31).06
Vorobets, Y., Khmeliuk, A., Moshkovska, O., Valiyev, V.I., & Marukhlenko, O. (2024). The role of data analytics in making management decisions by the logistics intermediaries. Financial and Credit Activity Problems of Theory and Practice, Vol. 4. No. 57. Pp. 185–196. DOI: https://doi.org/10.55643/fcaptp.4.57.2024.4422
