ЦИФРОВІЗАЦІЯ ЯК ФАКТОР СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ НЕРІВНОСТІ І РОЗПОДІЛУ ДОХОДІВ

Анотація

Стаття присвячена аналізу окремих аспектів впливу цифровізації господарської діяльності на соціально-економічну нерівність і процеси розподілу доходів в умовах сьогодення. Розглянуто зміни в структурі зайнятості, викликані цифровізацією в останні роки. Виявлений значні регіональні розбіжності в заробітках цифрових спеціалістів. Звернено увагу на актуалізацію відмінностей у вроджених і розвинених саме у дитинстві інтелектуальних, творчих і комунікаційних здібностях. Проаналізовані вимоги до навичок працівників, зокрема в digital skills, soft-skills, self-skills, а також проілюстровано рух в компетенціях при переході від «VUCA»-світу до «BANI»-світу в 2020-2030 рр. Доведено, що фактор доступу до інформаційної інфраструктури і цифрових інструментів в сучасних обставинах доповнюється необхідністю нейтралізації інформаційної гіперасиметрії на ринку задля запобігання падінню доходів економічних суб’єктів. Обґрунтована необхідність розробки нових підходів до соціального захисту працівників і ефективних для сучасних умова інструментів попередження бідності. Зроблено висновок про необхідність систематичного моніторинг основних характеристик впливу цифрової трансформації на стан розподілу доходів і соціально-економічної нерівності, для подальшого аналізу отриманих даних, корегування існуючих макроекономічних моделей і прогнозів, розробки ефективної державної політики подолання бідності.