ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ТУРИСТИЧНОГО БІЗНЕСУ УКРАЇНИ
Ключові слова:
конкурентоспроможність, туристичний бізнес, стратегічний потенціал, людський капітал, соціо-культурний потенціал, бізнесАнотація
Метою статті є розроблення напрямків підвищення конкурентоспроможності туристичного бізнесу України,
аналіз проблем, які ускладнюють формування та розвиток стратегічного, соціокультурного потенціалу, людського
капіталу. Виділено основні складові туристичного бізнесу, що включає широкий спектр діяльностей, які спрямовані
на задоволення потреб і побажань туристів. Виокремлено низку проблем, які ускладнюють формування та розвиток
його стратегічного потенціалу: стабільність, погіршення іміджу, зниження інвестицій, втрати інфраструктури,
соціальні та економічні проблеми. Подано негативні чинники, що мають вплив на формування та розвиток людського
капіталу: безпека, міграція працівників, недостатня кваліфікація, зменшення попиту на робочу силу, психологічний
стан працівників. До основних проблем розвитку соціокультурного потенціалу віднесено зниження культурної актив-
ності, пошкодження історичних і культурних пам'яток, втрата культурної спадщини, зменшення культурного туриз-
му, зміни в культурних стереотипах, зменшення інвестицій у культурний розвиток. До основних напрямків підвищення
конкурентоспроможності туристичного бізнесу України доцільно віднести: розвиток туристичної інфраструктури,
підвищення якості туристичних послуг, просування України на світовому ринку туризму, створення сприятливого
середовища для розвитку туризму, розвиток нових видів туризму.
Посилання
Юринець З., Мельник Н. Основні аспекти формування маркетингової політики на підприємствах туристичної галузі
України. Вісник Херсонського державного університету. Серія «Економічні науки». 2014. Вип. 6. С. 137–141
Юринець З.В. Дослідження конкурентного середовища туристичних послуг України. Ефективна економіка. 2015. № 1.
URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3759
Запухляк В.М., Мельник О.І. Людський капітал як чинник підвищення конкурентоспроможності аграрного сектора еко-
номіки України. Агросвіт. 2017. № 3. С. 40–44
Олієвська М.Г. Людський капітал у контексті досягнення Цілей сталого розвитку. Фінанси України. 2019. № 12. С. 32–43.
Антонюк В.П., Прогнімак О.Д. Дослідження особливостей соціокультурного та людського розвитку Донбасу в контексті
нагромадження ризик-потенціалу. Економічний вісник Донбасу. 2015. № 2(40). С. 210–233
Берест П.М. Соціокультурний потенціал туристичних дестинацій. Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практич-
ної конференції «Соціогуманітарний вимір сучасних трансформацій». REICST. 2021. С. 85–88
Дичковський С.І. Нові тенденції культурного туризму в парадигмі дігітал-ейч: від індустрії вражень до культурного
брендування. Вісник Національ-ної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2019. № 4. С. 24–31.
Юринець З.В., Петрух О.А. Державне регулювання та фінансування інноваційно-інвестиційної діяльності в Україні.
Інвестиції: практика та досвід. 2018. № 6. С. 79–82.
