ВПЛИВ ПІІ НА ЗАЙНЯТІСТЬ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ: ПРИКЛАД КИТАЮ
Ключові слова:
діджиталізація, цифровізація, притік ПІІ, ринок праці, зайнятість, економіка КитаюАнотація
У статті досліджується, як розвиток цифровізації економіки змінює вплив прямих іноземних інвестицій на за-
йнятість на прикладі Китаю. Зміна технологій, які потребують дедалі більшого використання кваліфікованої праці,
особливо в контексті швидкого розвитку цифрової економіки, призводить до нових напрямків впливу іноземного інвес-
тування на ринок праці приймаючої країни. Для аналізу цих особливостей було використано набір комплексних індексів
для вимірювання розвитку цифрової економіки за допомогою ентропійної оцінки та методу коефіцієнта варіації, на
основі яких було побудовано індекс розвитку цифрової економіки. За допомогою аналізу панельних даних, що охоплю-
ють 30 провінцій Китаю в період з 2001 по 2021 рік вдалось показати, що зростання цифровізації посилює позитивний
ефект внутрішньої зайнятості від притоку ПІІ. Крім того, доведено, що цей ефект більш виражений у секторі по-
слуг, ніж у виробничому секторі, і відносно більший у західних провінціях, ніж у східних і центральних провінціях КНР.
Посилання
Круглов В. Державна політика трансформації ринку праці: виклики цифрової епохи. Науковий вісник: Державне управ-
ління. 2021. № 1(7). С. 140–161.
Москалик Л.Р., Москалик Р.Я. Вплив міжнародного поширення технологій на зростання продуктивності: тестування
моделі для країн Центральної та Східної Європи і СНД. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія:
Міжнародні економічні відносини та світове господарство. 2018. № 18 (2). С. 100–104
Чмерук Г.Г., Стороженко О.О. Цифрова трансформація як нова форма трансформації фінансових відносин суб’єктів
господарювання. Вісник Одеського національного університету. Серія: Економіка. 2019. № 24. Вип. 4. С. 164–169.
Acemoglu D., Restrepo P. The Race between Man and Machine: Implications of Technology for Growth, Factor Shares, and
Employment. American Economic Review. 2018. № 108(6). Р. 1488–1542.
Autor D.H. Why Are There Still So Many Jobs? The History and Future of Workplace Automation. Journal of Economic
Perspectives. 2015. № 29(3). Р. 3–30.
Barefoot K., Curtis D., Jolliff W., Nicholson J.R., Omohundro R. Defining and Measuring the Digital Economy. BEA Working
Paper. 2018.
Choi C. Does foreign direct investment affect domestic income inequality? Applied Economics Letters. 2006. № 13(12).
Р. 811–814.
Dammert A.C.C., Galdo J., Galdo V. Digital Labor Market Intermediation and Job Expectations: Evidence from a Field
Experiment. Economics Letters. 2013. № 120(1). Р. 112–116.
Feenstra R.C., Hanson G.H. Foreign direct investment and relative wages: Evidence from Mexico’s maquiladoras. Journal of
International Economics. 2017. № 42 (34). Р. 371–393
Figini P. and Görg H. Does Foreign Direct Investment Affect Wage Inequality ? An Empirical Investigation. The World Economy.
№ 34(9). P. 1455–1475.
Goldfarb A., Tucker C. Digital Economics Journal of Economic Literature. 2019. № 57(1). Р. 3–43.
Hao X., Li M., Li Y., Chen Y. China’s overcapacity industry evaluation based on TOPSIS grey relational projection method with
mixed attributes. Grey Systems: Theory and Application. 2021, №11(2). Р. 288–308.
Jorgenson D.W. Information Technology and the U.S. Economy. The American Economic Review. 2001. № 91(1). Р. 1–32.
Moskalyk R., Moskalyk L. Digitalization of the world economy: theoretical and political aspects. Green, Blue and Digital
Economy Journal. 2021. № 2(3). Р. 20–26.
Shapiro A. F., Mandelman F. S. Digital adoption, automation, and labor markets in developing countries. Journal of Development
Economics. 2021. № 151. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jdeveco.2021.102656
Wang H., Fidrmuc J., Tian Y. Growing against the background of colonization? Chinese labor market and FDI in a historical
perspective. International Review of Economics and Finance, 2020. № 69. Р. 1018–1031.
Wang H., Fidrmuc J., Luo Q. A spatial analysis of inward FDI and urban rural wage inequality in China. Economic Systems.
№ 45(3).
