МОДЕЛІ УПРАВЛІННЯ ДОДАНОЮ ЦІННІСТЮ У НІШЕВОМУ АГРОБІЗНЕСІ
Ключові слова:
додана вартість, цінність для споживача, модель управління, агропродовольчий ланцюг, конкурентні переваги, адаптивність, нішаАнотація
У статті досліджено методологічні підходи та моделі управління доданою вартістю як цінністю для споживача
з точки зору екосистемного підходу на засадах маркетингу в сегменті мікро та малих агропідприємств, що функціо-
нують в умовах повномасштабних військових дій в Україні. На основі результатів соціологічного дослідження керів-
ників мікро та малих агровиробничих підприємств визначено особливості формування моделей управління доданою
вартістю у сегменті нішевого агробізнесу. Аргументовано, що моделі управління доданою вартістю у сенсі цінності
для споживача виступають методологічною основою для розробки сталих конкурентних стратегій, що дозволяють
мікро та малому бізнесу адаптуватись до швидких змін зовнішнього середовища у довгостроковій перспективі в тур-
булентних умовах військового стану.
Посилання
Porter M. Competitive Advantage: Creating and Sustaining Superior Performance. Free Press, 1998. P. 592.
Котлер Ф., Келлер К., Павленко А., Войчак А. та ін. Маркетинговий менеджмент / за ред. Співаковської Т.В. Київ :
«Хімджест», 2008. 720 с.
Маркс. К. Процес продукції капіталу / за ред. Рабіновича Д., Трикоза С. Харків : Партвидав «Пролетар», 1933. 950 с.
Ffowcs-Williams I. Chapter 10: Clusters and regional transformation: establishing actionable forward agendas. Olayele
F. Regional Economic Systems after COVID-19. Ottawa, Canada : Edward Elgar Publishing, 2023. 268 p.
Бородіна О.М. Інтеграція дрібних сільськогосподарських виробників до агропродовольчих ланцюгів доданої вартості:
методологічні підходи та емпіричні дослідження. Економіка і прогнозування. 2014. № 2. С. 73–84.
Гурняк І.Л., Дацко О.І., Яремчук О.І. Додана вартість як базис економічного розвитку територіальних громад.
Регіональна економіка. 2015. № 1. С. 37–46.
Гуторов А.О. Наукові основи розвитку продуктової інтеграції в аграрному секторі економіки. Науковий вісник Полісся.
№ 1 (9). Ч. 1. С. 203–209.
Григорська Н.М. Процедура виявлення технологій системно-процесного управління, що забезпечують економічну стій-
кість підприємства. Інвестиції: практика та досвід. 2012. № 21. С. 60–63.
Давидов О.І. Моделі доданої вартості підприємств: економічний зміст та особливості побудови. Науковий вісник
Міжнародного гуманітарного університету. 2017. № 28. С. 167–172.
Євтушок О.В., Ліпова О.Л., Бахчиванжі В.В. Обгрунтування маркетингововї стратегії розвитку аграрного підприємства
ринкового типу. Економіка харчової промисловості. 2018. Т. 10. №1. С. 54–64.
Нестеренко Ж.К., Афанасьєва Т.А. Удосконалення оцінки підприємств методами доданої вартості. Економічний
простір. 2010. № 37. С. 223–234.
Шмиголь Н.М. Аналіз методів формування доходів підприємства в ринковій економіці. Держава та регіони. Серія:
Економіка та підприємництво. 2010. № 2. С. 233–236.
Cucagna M. E. Value adding in the agri-food value chain. The International Food and Agribusiness Management Review. 2016.
№ 21(3). Р. 26–32.
Carayannis E.G., Campbell D.F., Barth T.D. The Quintuple Helix innovation model: global warming as a challenge and
driver for innovation. International Journal of Social Ecology and Sustainable Development. 2012. DOI: https://doi.org/10.4018/
jsesd.2010010105
Россоха В.В., Шарапа О.М. Формування збутової політики маркетингу аграрних підприємств: монографія. Київ : ННЦ
«ІАЕ», 2016. 232 с.
Маєвська Н.І. Визначення поняття «додана вартість» із позиції створення цінності для споживача в сучасних умо-
вах. Збірник Міжнародної науково-практичної конференції "Актуальні проблеми економіки, фінансів, менеджменту і права в
сучасних умовах". С. 67–69.
