МЕХАНІЗМИ РЕГУЛЮВАННЯ ПРОЦЕСІВ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНО УКОРІНЕНОЇ СТІЙКОСТІ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ
Ключові слова:
цифрові технології, етичні принципи, державне регулювання, укорінена стійкість, безпека економічного розвиткуАнотація
Досліджено методологічні засади формування механізмів регулювання процесів розроблення, впровадження і ви-
користання цифрових технологій з метою забезпечення національно укоріненої стійкості економічного розвитку.
Проведено порівняльний аналіз етичних і правових принципів застосування цифрових технологій в окремих країнах
світу та визначено пріоритети державного регулювання. Доведено необхідність використання етико-правових прин-
ципів регулювання, обґрунтована необхідність імплементації принципів OECD у законодавство України, визначено
ключові завдання організації державного регулювання, контролю та нагляду за процесами використання цифрових
технологій та сформульовано засади формування нормативно-правової бази у галузі цифрових технологій, застосуван-
ня яких сприятиме посиленню конкурентних переваг і цифрового суверенітету країни.
Посилання
Економічні суперечності глобалізації та локалізації в умовах гібридної війни та післявоєнної реконструкції: моногра-
фія / за ред. академіка Гриценка А.А.; НАН України, ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”. Київ, 2022.
Буковинський С.А. та ін. Банківська система України на шляху євроінтеграції / за ред. С.А. Буковинського. Київ :
ЦНД НБУ, 2015. 496 с.
Recommendation of the Council on Artificial Intelligence. OECD. 2019. URL: https://oecd.ai/en/assets/files/OECD-LEGAL-
-en.pdf
Recommendation on the Ethics of Artificial Intelligence. UNESCO. Adopted on 23 November 2021. SHS/BIO/PI/2021/1. 2022.
р. URL: https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000381137
The state of implementation of the OECD AI Principles four years on. OECD Artificial Intelligence Papers. 2023. DOI:
https://doi.org/10.1787/835641c9-en
Вінникова Н.А. Державні стратегії розвитку та впровадження штучного інтелекту. Регіональні студії. 2022. № 28.
С. 51–57. DOI: https://doi.org/10.32782/2663-6170/2022.28.9
Міщенко В.І. Механізми регулювання обміну даними. Причорноморські економічні студії. 2022. № 75. С. 37–45. DOI:
https://doi.org/10.32843/bses.75-6
Timmers P. Ethics of AI and cybersecurity when sovereignty is at stake. Minds and Machines. 2019. № 29 (4). P. 635–645. DOI:
https://doi.org/10.1007/s11023-019-09508-4
Дзюблюк О.В. та ін. Теорія і практика грошового обігу та банківської справи в умовах глобальної фінансової нестабіль-
ності: монографія. Тернопіль : ФОП Осадца Ю.В., 2017. 298 с.
Ulnicane I., Knight W., Leach T. et al. Framing governance for a contested emerging technology: Insights from AI policy. Policy
and Society. 2021. № 40 (2). P. 158–177. DOI: https://doi.org/10.1080/14494035.2020.1855800
Hagendorf T. The ethics of AI ethics. Minds and Machines. 2020. № 30 ( 1). P. 99–120. DOI: https://doi.org/10.1007/
s11023-020-09517-8
12. Mishchenko S., Naumenkova S., Ivanov V., Lysenko R. Growing discoordination between monetary and fiscal policies in
Ukraine. Banks and Bank Systems. 2019. № 14 (2). Р. 40–49. DOI: https://doi.org/10.21511/bbs.14(2).2019.04
Floridi L. Translating principles into practices of digital ethics: Five risks of being unethical. Philosophy & Technology. 2019.
№ 32 (2). P. 185–193. DOI: https://doi.org/10.1007/s13347-019-00354-x
Cath C., Wachter S., Mittelstadt, B. et al. Artificial Intelligence and the ‘Good Society’: the US, EU, and UK approach. Science
and Engineering Ethics. 2018. № 24. P. 505–528. DOI: https://doi.org/10.1007/s11948-017-9901-7
Ess C. Interpretative pros hen pluralism: From computer-mediated colonization to a pluralistic intercultural digital ethics.
Philosophy & Technology. 2020. № 33 (4). Р. 551–569. DOI: https://doi.org/10.1007/s13347-020-00412-9
Wong P.-H. Cultural differences as excuses? Human rights and cultural values in global ethics and governance of AI. Philosophy
& Technology. 2020. № 33 (4). Р. 705–715. DOI: https://doi.org/10.1007/s13347-020-00413-8
Feijóo C., Kwon Y., Bauer J. M. et al. Harnessing Artificial Intelligence (AI) to increase wellbeing for all: The case for a new
technology diplomacy. Telecommunications Policy. 2020. № 44 (6). 101988. https://doi.org/10.1016/j.telpol.2020.101988
Науменкова С., Міщенко С., Тіщенко Є. Фінансові інструменти убезпечення від політичних ризиків у проектному
фінансуванні. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка. 2016. № 10. С. 6–17.
Відновлення та реконструкція повоєнної економіки України: наукова доповідь. НАН України, ДУ «Ін-т екон. та про-
гнозув. НАН України». Київ: 2022. 305 с. URL: http://ief.org.ua/wp-content/uploads/2022/12/Vidnovlennja-ta-reconstrukcsjapovojennoji-
economiky.pdf
Міщенко В.І. Управління кібербезпекою в системі забезпечення національно укоріненої стійкості економічного розви-
тку. Економічна теорія. 2023. № 1. С. 47–72. DOI: https://doi.org/10.15407/etet2023.01.047
Artificial Intelligence Act: deal on comprehensive rules for trustworthy AI. European Parliament. Press Releases. 2023. URL:
ai
Regulation (EU) 2022/2065 of the European Parliament and of the Council of 19 October 2022 on a Single Market for Digital
Services and amending Directive 2000/31/EC (Digital Services Act) (Text with EEA relevance). 32022R2065. PE/30/2022/REV/1.
URL: http://data.europa.eu/eli/reg/2022/2065/oj
Keping Y. Governance and good governance: A new framework for political analysis. Fudan Journal of the Humanities and
Social Sciences. 2018. Vol. 11. Is. 1. P. 1–8. DOI: https://doi.org/10.1007/s40647-017-0197-4
Roberts H., Cowls J., Casolari F. et al. Safeguarding European values with digital sovereignty: An analysis of statements and
policies. Internet Policy Review. 2021. № 10 (3). DOI: https://doi.org/10.14763/2021.3.1575
Науменкова С.В. Цифрові валюти у контексті суспільної довіри до грошей. Фінансово-кредитна діяльність: проблеми
теорії та практики. 2018. № 2 (25). С. 305–316. DOI: https://doi.org/10.18371/fcaptp.v2i25.136869
Міщенко В.І. Стратегічне управління процесами цифрової трансформації економіки. Економіка України. 2022. № 1.
С. 67–81. DOI: https://doi.org/10.15407/economyukr.2022.01.067
Гриценко А.А. Інформаційно-цифровий етап розвитку соціально-економічних систем. Економіка України. 2022. № 1.
С. 29–46. DOI: https://doi.org/10.15407/economyukr.2022.01.029
Науменкова С.В. Цифрова фінансова інклюзія для досягнення Цілей сталого розвитку. Вісник Київського національного
університету імені Тараса Шевченка. Економіка. 2023. № 1. С. 102–112. DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2023/222-1/13
Reviglio U., Alunge R. I am datafed because we are datafed: An Ubuntu perspective on (relational) privacy. Philosophy &
Technology. 2020. № 33 (4). P. 595–612. DOI: https://doi.org/10.1007/s13347-020-00407-6
Міщенко В.І., Науменкова С.В., Міщенко С.В. Ефективність функціонування процентного каналу монетарної трансмі-
сії в Україні. Бізнес-навігатор. 2021. № 4 (65). С. 111–117. DOI: https://doi.org/10.32847/business-navigator.65-19
The Artificial Intelligence ( AI) Literacy Act. US Congress. 2022. URL: https://bluntrochester.house.gov/uploadedfiles/
aibill.pdf
Emily A. et al. Machine Learning and Phone Data Can Improve Targeting of Humanitarian Aid. Nature. 2022. № 603.
Р. 864–870. DOI: https://doi.org/10.1038/s41586-022-04484-9 9
Міщенко В.І., Науменкова С.В., Міщенко С.В. Наслідки пандемії COVID-19 та необхідність цифрової трансформації
вищої освіти. Вища школа. 2022. № 3–4. С. 7–34.
Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні. Закон України. від 15.07.2021 р. № 1667-IX. URL:
