ГЛОБАЛЬНІ ЛАНЦЮГИ СТВОРЕННЯ ВАРТОСТІ ЯК ФАКТОР СТАНОВЛЕННЯ СПЕЦИФІЧНИХ ФОРМ ТІНІЗАЦІЇ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ

Анотація

Метою статті є обґрунтування інтерпретації глобальних ланцюжків створення вартості як інституційно організованої системи транснаціональної координації, що формує середовище виникнення специфічних форм тінізації міжнародної торгівлі, а також введення аналітичної дихотомії традиційних і специфічних форм тінізації за критерієм типу організації створення та присвоєння вартості. Гіпотеза дослідження полягає в тому, що за умов глибокої транснаціоналізації виробництва тінізація трансформується з периферійного відхилення від формального сектору у системну властивість транснаціональних виробничих мереж, де використання регуляторних відмінностей і маніпулювання внутрішньофірмовими трансакціями стають інструментами підвищення конкурентоспроможності. У статті охарактеризовано структурну трансформацію світового господарства, пов’язану з переходом від моделі обміну готовими товарами до функціонально інтегрованого транснаціонального виробництва, уведено аналітичну дихотомію форм тінізації та адаптовано конфігураційний підхід до їх аналізу.
Доведено, що поширення глобальних ланцюжків створення вартості радикально змінює логіку формування тіньових практик, оскільки фрагментація виробничих стадій між юрисдикціями та домінування внутрішньофірмової торгівлі зумовлюють появу механізмів прихованого перерозподілу вартості, інтегрованих у формально легальні корпоративні структури. Обґрунтовано, що специфічні форми тінізації виникають унаслідок розриву між функціональною організацією виробництва і територіальною організацією регулювання, що надає їм конфігураційного характеру та зумовлює їх структурну інкорпорацію у глобальні виробничі мережі. Запропоновано порівняльну типологію форм тінізації в умовах класичної та технологічно-цифрової моделей світового господарства, що дозволяє перейти від опису окремих порушень до аналізу структурних умов їх відтворення.
На відміну від практично-регуляторних підходів, зосереджених на протидії ерозії податкової бази, та кількісних оцінок масштабів прихованих фінансових потоків, запропонований підхід формує теоретичну рамку пояснення тінізації як похідної від інституційної конфігурації глобальних ланцюжків створення вартості. Отримані результати створюють підґрунтя для подальшої операціоналізації специфічних форм тінізації у високотехнологічних секторах та для розроблення інструментарію узгодження політики детінізації з реальними механізмами організації транснаціонального виробництва.