НЕЛІНІЙНА ФІСКАЛЬНА РЕАКЦІЯ НА РИНКАХ ГРАЛЬНОГО БІЗНЕСУ В УМОВАХ ПІСЛЯ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ

Анотація

Дане дослідження присвячене аналізу нелінійної динаміки податкових надходжень, сформованих у сфері грального бізнесу України після його легалізації, з акцентом на період 2021–2025 рр. Актуальність теми зумовлена тим, що легалізація гральної індустрії створила нові фіскальні можливості для держави, водночас супроводжуючись підвищеною невизначеністю, нестабільністю доходів та залежністю від регуляторних і макроекономічних факторів. Основною метою роботи є виявлення характеру фіскальної реакції на зміни в доходах галузі — чи є вона пропорційною та лінійною, чи, навпаки, має асиметричний і режимно-залежний характер.
Для досягнення поставленої мети використано комплексний багаторівневий методологічний підхід, який поєднує кілька сучасних інструментів економетричного аналізу. Зокрема, застосовано тести на структурні злами для виявлення моментів різких змін у динаміці податкових надходжень; порогову регресію для ідентифікації різних режимів функціонування ринку; нелінійні моделі ARDL для оцінки коротко- та довгострокових ефектів; моделі класу GARCH для дослідження волатильності; а також авторську аналітичну конструкцію Revenue–Volatility–Elasticity (RVE), яка дозволяє інтегрувати оцінки доходності, ризиковості та еластичності в єдину систему аналізу.
Результати емпіричного дослідження свідчать про наявність суттєвих структурних змін у 2023–2024 рр. Ці періоди збігаються з фазами стрімкого розширення ринку, ефектами «перегріву» (overshooting), а також подальшої стабілізації після початкового етапу активного зростання. Виявлено, що фіскальна реакція є виразно асиметричною: негативні шоки, пов’язані зі зменшенням доходів у гральному секторі, спричиняють значно більш суттєве скорочення податкових надходжень від прибутку, ніж приріст доходів у відповідь на позитивні шоки. Це свідчить про нерівномірність фіскальної чутливості та наявність ефекту посиленої реакції на несприятливі зміни.
Окрему увагу приділено аналізу волатильності податкових надходжень. Встановлено, що вона має стійкий характер і значно посилюється під впливом негативних шоків, що вказує на підвищену вразливість податкової бази грального бізнесу. Така асиметрія волатильності створює додаткові ризики для бюджетного планування та ускладнює процес прогнозування державних доходів. Водночас позитивні шоки мають більш обмежений та короткостроковий ефект, що не компенсує втрат, спричинених негативними коливаннями.
Загалом отримані результати підтверджують, що податкові надходження від легалізованого грального бізнесу в Україні формуються за нелінійною траєкторією розвитку та характеризуються високою чутливістю до шоків як внутрішнього, так і зовнішнього походження. Це означає, що традиційні лінійні підходи до фіскального прогнозування є недостатньо ефективними в умовах такої нестабільності.
У зв’язку з цим обґрунтовується необхідність впровадження більш складних інструментів фіскального аналізу, які враховують режимні переходи, асиметричні ефекти та змінну волатильність. Зокрема, доцільним є використання моделей, чутливих до фаз економічного циклу, а також підходів, що інтегрують ризикові характеристики у процес бюджетного планування. Це дозволить підвищити точність прогнозів, мінімізувати фіскальні ризики та забезпечити більш стійке управління доходами державного бюджету в умовах розвитку гральної індустрії.