СТАТУС НЕКОМЕРЦІЙНОГО КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ЯК ВАЖЛИВИЙ ЧИННИК ФІНАНСОВОЇ АВТОНОМІЇ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

Анотація

У статті досліджено проблеми впровадження нових організаційно-правових форм функціонування закладів освіти в Україні в умовах реформи, проголошеної у 2017 році. Проаналізовано сучасний стан освітньої галузі, який свідчить про збереження переважно бюджетної моделі функціонування державних і комунальних закладів, а також обмежене практичне застосування статусу неприбуткових установ. Визначено основні причини стримування переходу до моделі некомерційного комунального підприємства, серед яких – фінансова залежність від бюджетних ресурсів, недостатня автономія у прийнятті управлінських рішень, значний вплив державного регулювання, відсутність досвіду роботи з фінансовим плануванням та позабюджетними ресурсами, а також інституційна та психологічна неготовність освітнього середовища до змін. Особлива увага приділена соціальній специфіці освіти, зокрема необхідності гарантування державної підтримки для здобувачів дошкільної та загальної середньої освіти, що обмежує можливості залучення позабюджетних доходів.
Обґрунтовано переваги функціонування закладів освіти у статусі неприбуткових комунальних підприємств, серед яких розширення фінансової автономії, гнучкість у використанні ресурсів, можливість застосування фінансового планування, розвиток державно-приватного партнерства, розширення управлінської самостійності, а також повноцінна взаємодія із фінансовими ринками. Водночас зазначено ризики, пов’язані з недостатнім рівнем позабюджетного фінансування, особливо у сфері дошкільної та базової середньої освіти, що потребує обережного підходу при плануванні переходу до нового статусу.
Запропоновано концептуальні підходи до формування нової моделі функціонування освітніх закладів, які передбачають удосконалення фінансового механізму на основі гнучкого фінансового планування, посилення ролі наглядових рад із залученням незалежних експертів, розширення управлінської автономії керівництва та колегіальних органів, розвиток партнерських відносин із зовнішнім середовищем, включно з громадськістю, бізнесом та фінансовими структурами. Наголошено на необхідності законодавчого врегулювання перехідного періоду та поетапного впровадження нової моделі з урахуванням специфіки різних рівнів освіти, що дозволить забезпечити поступове підвищення ефективності та результативності діяльності закладів освіти в умовах децентралізації та реформування галузі.