ІНТЕГРАЛЬНІСТЬ ЯК КАТЕГОРІЯ ПРОФЕСІЙНОЇ СИСТЕМИ МЕНЕДЖМЕНТУ В УМОВАХ СТРАТЕГІЧНОЇ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ: ЕВОЛЮЦІЯ, БІФУРКАЦІЯ І ДИФУЗІЯ СМИСЛІВ

Анотація

У статті проведено комплексне наукове дослідження інтегральності як нової фундаментальної категорії професійної системи менеджменту в умовах сучасних глобалізаційних викликів. Детально розглянуто історичну еволюцію поняття інтегральності, починаючи від модерністського періоду формування і закінчуючи етапом інтенсивного розвитку теоретичних засад менеджменту. На основі аналізу наукових джерел визначені ключові особливості впливу інтегральності на загальну динаміку розвитку та трансформацію систем управління підприємствами. У роботі представлена чітка ідентифікація та класифікація термінології інтегрального менеджменту, що дозволяє усунути розбіжності в трактуванні суміжних понять. Зокрема, виявлені та розмежовані специфічні особливості процесів інтеграції, інтегрованості та безпосередньо інтегральності сучасних управлінських систем різного рівня. Обґрунтована та показана об’єктивність розвитку тріади континуумів у структурі організаційного знання. Автор приділяє значну увагу аналізу внутрішньої структури цієї тріади, внаслідок чого виявлені особливості управлінського, менеджерського і людиноцентричного континуумів. У межах дослідження запропонована авторська концептуальна позиція щодо подальшого розвитку управлінської теорії біфуркації в умовах високої турбулентності ринкового середовища. Приведені наукові визначення кризових точок біфуркації, які суттєво впливають на стабільність компаній. Зазначені базові позиції менеджменту щодо підвищення результативності дій та прийняття стратегічних рішень під час безпосереднього проходження точок біфуркації.
Окремо визначені основі позиції розвитку менеджменту щодо новітньої концепції «дифузія смислів». Зазначена концептуальна лінія розвитку теорії менеджменту у процесі його постійної міждисциплінарної взаємодії та дифузії з іншими фундаментальними науками і практиками. Доведена специфічна особливість розвитку інтегрального менеджменту як синергетичної моделі управління майбутнього. Також запропонована концептуальна поведінка менеджменту щодо управління процесами проникаючого взаємозбагачення і дифузії смислів в організаційній культурі. Для підтвердження гіпотез критично розглянута популярна концепція «Бірюзові організації» Ф. Лалу і класична модель «ВАПО» І. Адізеса. На завершення визначена загальна концептуальна і методологічна спроможность впливу інтегральності на вектор розвитку професійної системи менеджменту.