ГІБРИДНА МОДЕЛЬ МУЛЬТИПЛІКАТИВНОЇ АГРЕГАЦІЇ ДЛЯ ДОВГОСТРОКОВОГО ПРОГНОЗУВАННЯ ІНДЕКСУ СПОЖИВЧИХ ЦІН

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю модернізації прогнозного інструментарію оцінки інфляційних процесів в умовах високої макроекономічної невизначеності. Метою роботи є розробка та вдосконалення методичного підходу до оцінювання індексу споживчих цін на основі інтеграції гібридних даних та апарату нечіткої логіки, що дозволяє формалізувати неочевидні закономірності в динаміці цін. Методологічна база роботи містить системне поєднання методів інтелектуального аналізу даних та економіко-математичного моделювання. Інструменти інтелектуального аналізу забезпечують якісну попередню обробку та верифікацію гетерогенних статистичних масивів у режимі реального часу. На цій основі апарат економіко-математичного моделювання, що базується на нечіткій логіці, дозволяє формалізувати нелінійні взаємозв'язки між показниками та трансформувати кількісні дані у стратегічні управлінські сценарії. У роботі застосовано підхід перехресної верифікації гетерогенних часових рядів для формування валідованого масиву показників. Математична формалізація синтезу базується на схемі Беллмана-Заде з використанням трикутних функцій належності та мультиплікативної згортки, що забезпечує чутливість моделі до прихованих ризиків. У результаті дослідження розроблено гібридну модель, яка дозволяє ідентифікувати перехід системи у зони невизначеності та оцінювати ступінь можливості реалізації макроекономічних сценаріїв. Ретроспективна верифікація підтвердила достовірність моделі в ідентифікації шокових станів та її спроможність адекватно відтворювати структурні зміни в динаміці цін. Запропонований підхід дозволяє менеджменту трансформувати стратегію управління з реактивної на проактивну. Практична значущість результатів полягає у створенні аналітичного інструментарію для переходу від пасивного моніторингу інфляційних процесів до превентивної адаптації управлінських рішень. Модель може бути інтегрована в систему стратегічного планування як функціональний елемент антикризового управління, що дозволяє мінімізувати часовий лаг між виникненням сигналу про дестабілізацію та впровадженням відповідних коригувальних заходів.