МОДЕЛЬ ДОВІРООРІЄНТОВАНОГО ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ: ІНТЕГРАЦІЯ АНТИКОРУПЦІЙНИХ ТА ПРАВОЗАХИСНИХ ІНСТРУМЕНТІВ

Анотація

У статті обґрунтовано концептуальні засади формування моделі довіроорієнтованого публічного управління в умовах повоєнного відновлення України. Доведено, що перехід від фази екзистенційного виживання до масштабної відбудови вимагає нової архітектури суспільного договору, де інституційна довіра виступає головним операційним активом та маркером легітимності влади. На основі аналізу актуальних соціологічних даних (КМІС, Центру Разумкова, групи «Рейтинг») та наукових досліджень інституційної крихкості держави виявлено ключові ефекти повоєнного соціального дистресу. Встановлено, що хронічне психосоціальне виснаження та високий рівень недовіри до традиційних інститутів влади радикально змінюють електоральні орієнтації громадян: на зміну пасивному патерналізму приходить запит на прозору, підзвітну демократію з нульовою толерантністю до корупції. Обґрунтовано наукову новизну, яка полягає у відході від фрагментованого застосування управлінського інструментарію та доведенні необхідності синергетичної інтеграції антикорупційного і правозахисного векторів державної політики. Розроблено багаторівневу матрицю такої інтеграції на макро- (розподіл ресурсів відбудови, системи E-data та DREAM) та мікрорівнях (якісне надання адміністративних і соціальних послуг, безбар'єрність у ЦНАП). Окремо виділено інститут захисту викривачів (whistleblowers) та механізми громадського контролю як наскрізні точки перетину, що одночасно запобігають корупції та гарантують захист фундаментальних прав людини. Зроблено висновок, що імплементація пропонованої моделі є безальтернативним шляхом подолання інституційної неспроможності держави, забезпечення ефективного використання міжнародної допомоги та формування усвідомленого електорального вибору в повоєнний період.