ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВИМІР ЦИФРОВИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ БУДІВЕЛЬНОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ: ОЦІНКА ВІДНОСНИХ ПОЗИЦІЙ СЕРЕД КРАЇН ЄС

Анотація

В статті окреслено проблему цифровізації будівництва в Україні в умовах європейської інтеграції та викликів повоєнного відновлення. Наголошено на особливій ролі цифрової зрілості галузі задля ефективної реалізації масштабних інфраструктурних і відбудовчих проєктів. Автори підкреслюють, що Україна потребує адаптації національних механізмів цифрового розвитку будівництва до європейських стандартів, практик та індикаторів оцінювання. В цих умовах особливої наукової значущості набуває необхідність оцінки відносних позицій України серед країн ЄС за показниками цифровізації будівельного сектору. Для з’ясування відносної  позиції будівельного сектору України порівняно з країнами – членами ЄС з точки зору досягненого рівня цифровізації галузі, в досліджені проведено групування 28 країн (27 країн ЄС + Україна) щодо цифрових змін будівельного сектору. В статті обґрунтовано перелік показників для порівняння (доступних та співвимірних як для країн ЄС, так і для України). Зазначено, що цифровізація будівельної галузі з точки зору її оцінювання є доволі складним процесом та мусить охоплювати виміри державного регулювання, галузевих цифрових трансформацій, а також аналіз внутрішніх процесів цифровізації бізнес-процесів. Натомість реальна практика наявності співвимірних показників, отманих за схожою методологією, доступних в однакових періодах часу суттєво звужу коло доступних та релевантних індикаорів для всіх країн ЄС та України. Автори запропонували свій перелік таких показників та за допомогою кластерного аналізу отримали групи країн за ступенем розвинутості в них процесів цифрових трансформацій. В якості міри близькості в кластерному аналізі використано евклідову відстань, що дозволило сформувати максимально гомогенні чотири кластери країн. Автори дають порівняльну характеристику відмінних рис кластерів та аналізують дані матриці мір відстаней як кількісного критерію оцінки ступеня відокремленості (диференціації) та близькості (конвергенції) виділених груп країн. Доведено, що проведене групування країн та визначення відносної позиції будівельного сектору України в координатах цифрових змін є економічно та математично обґрунтованими, виваженими та достовірними для подальшого аналізу, яким автори вважають оцінку впливів факторів цифровізації будівництва на галузеву продуктивність та суспільну ефективність.