ТРАНСФОРМАЦІЯ ГЛОБАЛЬНИХ ВИРОБНИЧИХ ЛАНЦЮГІВ ТА МІСЦЕ УКРАЇНИ У ПІСЛЯВОЄННІЙ ЕКОНОМІЦІ
DOI:
https://doi.org/10.30838/EP.213.104-111Ключові слова:
глобальні виробничі ланцюги, міжнародна економіка, економіка України, міжнародна торгівля, глобальна економіка, економічна інтеграція, Європейський Союз, логістика, післявоєнне відновлення, війнаАнотація
У статті досліджено трансформацію глобальних виробничих ланцюгів у сучасних умовах розвитку міжнародної економіки та обґрунтовано місце України у системі глобального виробництва з урахуванням впливу воєнних і геоекономічних факторів. Актуальність теми зумовлена суттєвими змінами у структурі світового господарства, що відбуваються під впливом глобальних криз, зростання геополітичної нестабільності та порушення традиційних логістичних систем.
Метою дослідження є аналіз трансформації глобальних виробничих ланцюгів та визначення перспектив інтеграції України у глобальні ланцюги створення доданої вартості у післявоєнний період. У процесі дослідження використано системний підхід, методи структурного та порівняльного аналізу, економіко-логічні узагальнення та елементи статистичного аналізу, що дозволило комплексно дослідити зміни у міжнародному виробництві та торгівлі.
У результаті дослідження встановлено, що глобальні виробничі ланцюги зазнають суттєвої трансформації, що проявляється у посиленні регіоналізації виробництва, диверсифікації постачання та зростанні ролі факторів економічної безпеки. Доведено, що повномасштабна війна в Україні стала важливим чинником перебудови глобальних виробничих систем, спричинивши порушення логістичних маршрутів і зміну географії виробництва. Визначено, що сучасні умови створюють як значні виклики, так і нові можливості для інтеграції України у трансформовані глобальні виробничі ланцюги.
Обґрунтовано, що Україна має потенціал переходу від сировинної моделі участі у глобальному виробництві до більш диверсифікованої структури з підвищенням рівня доданої вартості. Запропоновано концептуальну модель інтеграції України у глобальні виробничі ланцюги, яка включає інституційний, інвестиційний, інноваційно-технологічний, логістичний та виробничий компоненти.
Наукова новизна дослідження полягає у комплексному підході до аналізу трансформації глобальних виробничих ланцюгів з урахуванням впливу воєнних факторів та розробці моделі інтеграції України у глобальні виробничі системи. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їх використання при формуванні державної економічної політики, розробці стратегій післявоєнного відновлення та інтеграції України у міжнародну економіку.
Посилання
Gereffi G. Global Value Chains and Development. Cambridge : Cambridge University Press, 2018. 345 p.
Gereffi G., Fernandez-Stark K. Global Value Chain Analysis : A Primer. Durham : Duke University, 2016. 34 p.
Baldwin R. The Great Convergence: Information Technology and the New Globalization. Cambridge : Harvard University Press, 2016. 344 p.
Baldwin R., Evenett S. COVID-19 and Trade Policy : Why Turning Inward Won’t Work. London : CEPR Press, 2020. 120 p.
World Development Report 2020 : Trading for Development in the Age of Global Value Chains. World Bank. 2020. URL: https://www.worldbank.org/en/publication/wdr2020 (дата звернення: 21.04.2026).
Global Value Chains: Efficiency and Risks. OECD. 2023.
Trade in Value Added (TiVA) Database. OECD. 2023. URL: https://www.oecd.org/sti/ind/measuring-trade-in-value-added.htm (дата звернення: 7.04.2026).
Global Value Chain Development Report 2023. World Trade Organization. 2023. URL: https://www.wto.org/english/res_e/publications_e/gvc_dev_rep23_e.htm (дата звернення: 7.04.2026).
World Investment Report 2023. UNCTAD. 2023. URL: https://unctad.org/publication/world-investment-report-2023 (дата звернення: 6.04.2026).
Global Trade Update. UNCTAD. 2024.
World Economic Outlook. International Monetary Fund. 2023. URL: https://www.imf.org/en/Publications/WEO (дата звернення: 6.04.2026).
Regional Economic Outlook : Europe. International Monetary Fund. 2023.
Logistics Performance Index. World Bank. 2023. URL: https://lpi.worldbank.org/ (дата звернення: 7.04.2026).
Global Value Chains and Economic Development. World Bank. 2023.
An Industrial Strategy for Europe. European Commission. 2020.
Trade Policy Review. European Commission. 2021. URL: https://policy.trade.ec.europa.eu (дата звернен-ня: 6.04.2026).
International Trade Statistics. Eurostat. 2023.
OECD Economic Outlook. OECD. 2024. URL: https://www.oecd.org/economic-outlook/november-2024/ (дата звернення: 5.04.2026).
Industrial Development Report. UNIDO. 2022. URL: https://www.unido.org/sites/default/files/unido-publications/2023-03/IDR-2022-en.pdf (дата звернення: 5.04.2026).
World Trade Statistical Review 2023. World Trade Organization. 2024. URL: https://www.wto.org/english/res_e/publications_e/wtsr_2023_e.htm (дата звернення: 11.04.2026).
Rodrik D. Straight Talk on Trade. Princeton : Princeton University Press, 2018. 368 p.
Stiglitz J. Globalization and Its Discontents Revisited. New York : W.W. Norton, 2017. 448 p.
Krugman P., Obstfeld M., Melitz M. International Economics : Theory and Policy. Boston : Pearson, 2018. 800 p.
Porter M. The Competitive Advantage of Nations. New York : Free Press, 1990. 855 p.
Antràs P. Global Production: Firms, Contracts, and Trade Structure. Princeton : Princeton University Press, 2016. 320 p.
Global Trade Alert Report. The World's Trade and Industrial Policy Watchdog. URL: https://globaltradealert.org/
Global Trade and Supply Chains Research. CEPR. 2023.
The Impact of Global Supply Chain Disruptions. Bruegel. 2023.
Global Economic Effects of the War in Ukraine. Kiel Institute for the World Economy. 2023.
Supply Chains and Global Trade. Peterson Institute for International Economics. 2023. URL: https://www.piie.com/search?search_api_fulltext=Supply+Chains+and+Global+Trade (дата звернення: 07.04.2026).