ПОЛІКРИЗА ЯК ВИКЛИК СТІЙКОСТІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ

Анотація

У статті розглянуто полікризу як одну з характерних ознак сучасного етапу світового розвитку. Показано, що сучасні кризові процеси дедалі рідше виникають окремо, а натомість тісно переплітаються між собою, формуючи складне та нестабільне середовище. Обґрунтовано, що соціально-економічні системи сьогодні функціонують під одночасним впливом економічних, соціальних, енергетичних, політичних і геополітичних викликів, що суттєво посилює рівень невизначеності та ускладнює процеси управління й прогнозування.
У дослідженні проаналізовано вплив полікризових процесів на основні сфери суспільного розвитку. Встановлено, що їх наслідки проявляються не лише в економіці, а й у соціальній сфері, системі державного управління та міжнародних економічних відносинах. Особливу увагу приділено проблемі стійкості соціально-економічних систем. Наголошено, що в сучасних умовах стійкість слід розглядати не лише як здатність протидіяти кризам, а і як можливість адаптуватися до нових умов, відновлюватися після потрясінь та змінювати внутрішні механізми функціонування відповідно до нових викликів.
На основі аналізу Індексу сталого розвитку європейських країн визначено суттєві відмінності у рівні адаптивності держав до сучасних кризових процесів. Доведено, що важливу роль у забезпеченні стійкості відіграють ефективність державного управління, якість інституцій, рівень цифровізації та здатність систем швидко реагувати на зовнішні й внутрішні виклики. Обґрунтовано, що в умовах полікризи одним із ключових завдань стає формування більш гнучких і стійких соціально-економічних систем, здатних функціонувати та розвиватися в умовах тривалої нестабільності та глобальної невизначеності.