Інноваційний розвиток України в європейському просторі в XXI столітті

Анотація

У статті здійснено компаративний аналіз сучасного стану інноваційного розвитку української економіки, що дозволив обґрунтувати загальні напрямі довгострокової стратегічної інноваційної модернізації економіки України з метою покращення позицій країни в європейському просторі. Визначено, що в другому десятилітті ХХІ ст. відбулося падіння обсягів зовнішньої торгівлі, але частка високотехнологічної продукції збільшилася, що пояснюється трансформацією зовнішньоторговельних потоків у контексті зміни політичного курсу розвитку української економіки у 2014 році. Більшість високотехнологічного експорту була спрямована у країни ЄС, тому при зменшенні обсягів експорту у РФ ця частка збільшилась. Проаналізовано частку витрат на НДР, патентну статистику, кількість науково-дослідних публікацій та особливості інноваційної діяльності малих та середніх підприємств в якості основних індикаторів результативності витрат на НДДКР в Україні та в країнах ЄС. Отримано висновок, що основними особливостями є перебування країни у такий його фазі, що закладає економічні та структурні передумови для економічного розвитку систем та масштабних технологічних зрушень, що починаються на висхідній хвилі промислового циклу. Згідно представлених результатів дослідження обґрунтовано оптимістичну стратегію переходу до Четвертого кластеру з виокремленням певних шляхів розвитку національної економіки з метою покращення результативності інноваційного розвитку України. Запропоновано останній розглядати не лише з позицій інтересів прискорення економічного зростання в країні, а з точки зору можливостей інтернаціоналізації науки та поширення багаторівневої кооперації в сфері НДР.