Децентралізація як чиннник розвитку сільських територіальних громад
DOI:
https://doi.org/10.30838/P.ES.2224.100119.147.353Ключові слова:
поняття, категорія, громада, сільська територіальна громада, децентралізація, місцеве самоврядування, механізм, переваги і недоліки, завданняАнотація
В представленій статті автором детально досліджено поняття «місцеве самоврядування» та розуміння її сутності серед існуючого законодавства. Висвітлено спільні і відмінні риси органів місцевого самоврядування і місцевих державних органів. Доведено, що головним суб’єктом місцевого самоврядування є територіальна громада. Територіальна громада повинна включати в комплексі і рівень надання соціальних послуг, розвиток культури, зокрема її інфраструктури в межах соціальної, врахування географічного положення, екологічної ситуації на цій території, зовнішніх взаємозв’язків з іншими громадами, культурного потенціалу. Розкриття поняття децентралізація автором розглядається з категорією «місцеве самоврядування», вивчено наукові погляди щодо різновидів даної категорії, аналізовано основні види децентралізації за суб’єктами впливу. Визначено переваги та позитиви децентралізації. На основі чого в умовах децентралізації, представлено власне бачення завдань щодо управління розвитком сільських територій, а саме: регулювання земельних відносин на засадах демократії; здійснити реальну розбудову дієвих, ефективних і самодостатніх сільських територіальних громад; розширити повноваження сільському населенню.
Посилання
Boryslavska O. (2012). Detsentralizatsiya publichnoyi vlady: dosvid yevropeyskykh krayin ta perspektyvy Ukrayiny. [Decentralization of public power: the experience of European countries and the prospects of Ukraine]. – Swiss-Ukrainian project “Supporting decentralization in Ukraine”. Kyiv. 128 p. (In Ukrainian).
Yarmysh V . (2015). Derzhavne budivnytstvo ta mistseve samovryaduvannya v Ukrayini. [State Building and Local Government in Ukraine]. Retrieved from http://www.vuzlib.su/beta3/html/1/7519/. (date of accesse: 02.10.2018). (In Ukrainian).
Konstytytsia Ukrainy. (1996). Konstytytsia Ukrainy. [Constitution of Ukraine]. Verkhovna Rada Ukrainy [Verkhovna Rada of Ukraine]. Retrieved from http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/. (date of accesse: 02.10.2018). (In Ukrainian).
Lazor O. (2007). Osnovy derzhavnoho upravlinnya ta mistsevoho samovryaduvannya. [Fundamentals of Public Administration and Local Self-Government]. Kyiv, 312 p.
Lysenko L. (2010). Efektyvnist mistsevoho samovryaduvannya yak chynnyk staloho rozvytku silskykh terytoriy [Efficiency of local self-government as a factor of sustainable development of rural territories]. Public administration and local government. – 2010. – V.1 (4). Retrieved from http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Dums /2010_1/10llvrst.pdf.]. (date of accesse: 02.11.2018). (In Ukrainian).
Zakon Ukrainy (2015). Pro mistseve samovriadyvannia v Ukraini. [On About Missors of Ukraine in Ukraine]. V erkhovna Rada Ukrainy [V erkhovna Rada of Ukraine]. Retrieved from http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-19. (date of accesse: 21.10.2018). (In Ukrainian).
Tymchenko S. (2007). Pravoznavstvo: [navchalnyy posibnyk]. [Jurisprudence]. – Zaporizhzhya national university. Kyiv. 588 p. Retrieved from http://radnuk.info/pidrychnuku/pravoznavstvo. (date of accesse: 02.11.2018). (In Ukrainian).
Yastremska O. (2015). Publichne administruvannya: [navchalnyy posibnyk]. [Public administration]. Kharkiv. 132 p. (In Ukrainian).
Robbins S. (2002). Podstawy zarządzania. [Basic stroke]. Warszawa: Polskie Wydawnictwo Ekonomiczne.– S. 235–236. (In Polish).
