Економіко-математичне дослідження сучасного репертуарного театру як соціально-економічної системи
DOI:
https://doi.org/10.30838/P.ES.2224.230419.217.487Ключові слова:
сучасний український репертуарний театр, організаційна культура, підприємливість, нелінійні диференційні рівняння, біфуркаційна діаграмаАнотація
Статтю присвячено побудові «концептуального каркасу» моделі сучасного українського репертуарного театру, як соціально-економічної системи, що базується на відомих результатах соціології, біології, теорії систем і математики. При цьому враховано, що театр, з одного боку, є публічною соціально-культурною установою, що покликана виховувати, розвивати, спілкуватися і рухатися до нового рівня розвитку людини. З іншого боку, театр також виступає як легітимно визнаний суб'єкт господарювання, що діє як інфраструктуро утворюючий компонент, створює робочі місця, сплачує податки, підтримує ресторан-готель- туристичний та інші види бізнесу, які надають різні супутні послуги, та таке інше. Оскільки сучасний український репертуарний театр, як суб’єкт, що зайнятий господарською діяльністю, уявляє з себе динамічну систему, в статті дано його математичний опис у вигляді системи нелінійних диференційних рівнянь першого порядку. В якості домінуючих факторів-невідомих в цих рівняннях містяться економічна, організаційна, ментальна та соцієтальна складова внутрішнього середовища театру. Всі перелічені складові взаємодіють із відповідними інституціями у зовнішньому середовищі театру. Формалізований опис містить у собі параметр управління під назвою «інноваторство», який відображає комплекс особових характеристик керівництва театру та його оточення. Аналіз поведінки соціально-економічної моделі театру суттєво спрощується при припущенні, що серед факторів-невідомих найбільш чутливими у інтегральних результатах діяльності театру є економічна та організаційна складові. За таких умов достатньо залишити лише два відповідні диференційні рівняння. Це дозволяє достатньо строго довести, що саме організаційна культура, трудовий менталітет, в якому повинне бути місце такій людській якості як підприємливість, або здатність до інноваційності, є всеохоплюючим, домінуючим фактором росту та розвитку театру.
Посилання
Pavi P. (1991). Slovar teatra [Dictionary of the Theater]. Moscow: «Progress». [in Russian]
Adrianova T.O. (2014). Teatr kak sotsiokulturnyy fenomen. [Theater as a sociocultural phenomenon]. Vestnik OGU– OGU bulletin, 7(168), 82-85. [in Russian]
Lebedeva N.M. & Tatarko A.N. Kultura kak faktor obshestvennogo progressa. Monografiya. [Culture as a factor of social progress. Monograph.] Moscow:: Yusticinform. [in Russian]
Adrianova T.O. (2012). Sotsialnye funktsii teatra. [Social Functions of the Theater]. Vestnik Chelyabinskogo gosudarstvennogo universiteta.–Filosofiya. Sotsiologiya. Kulturologiya. – Bulletin of Chelyabinsk State University 35 (289).–Philosophy. Sociology. Culturology, Release 28, 91-94. [in Russian]
Knyazeva A.E.(2017) Biznes-modeli i tehnologii prodvizheniya teatralnogo iskusstva na sovremennom etape. [Business models and technologies of theatrical art promotion at the present stage.] Vestnik RGGU. Seriya «Filosofiya. Sociologiya. Iskusstvovedenie», 4-1 (10), 110-126. [in Russian]
Anohin P.K. (1973). Principialnye voprosy obshej teorii funkcionalnyh sistem [The fundamental questions of the general theory of functional systems] Principy sistemnoj organizacii funkcij. (pp.5-61). Moscow: Nauka. [in Russian]
Parsons T. (1993). Ponyatie obshestva: komponenty i ih vzaimootnosheniya [The concept of society: components and their relationships] THESIS, Vol.1, 2, 94-122. [in Russian]
Doronina M.S. & Golubieva T.V. (2009). Trudovij mentalitet yak predmet menedzhmentu [Labor mentality as a subject of management]Kultura narodov Prichernomorya,161, 90-94.[in Ukrainian]
Usmov A.I. (1978). Sistemnyj podhod i obshaya teoriya sistem [Systems approach and general systems theory] Moscow: Mysl. [in Russian]
Gumilev L.N. (2001). Etnogenez i biosfera Zemli. [Ethnogenesis and the biosphere of the Earth] St. Petersburg: ID Kristall. [in Russian]
Bono de E. (2014). Lateral thinking. London: Vermilion. 12.
Laptev A.A. (1999). Matematicheskoe modelirovanie socialnyh processov. [Mathematical modeling of social processes.] Matematicheskie struktury i modelirovanie: sb. nauch. tr. OmGU, 3, 109-124. [in Russian]
Sudakov K.V. (2003). Sistemokvanty zhiznedeyatelnosti [Sistema of life] Ustojchivoe razvitie, 3/03, 127–140. [in Russian]
Evin I.A. & Yablonskij A.I. (1982). Modeli razvitiya i teoriya katastrof [Models of development and the theory of catastrophes] Sistemnye issledovaniya. Metodologicheskie problemy. Ezhegodnik, 1982. Moscow: Nauka, [in Russian]
Raievnieva O.V. (2006). Upravlinnya rozvitkom pidpriyemstva: metodologiya, mehanizmi, modeli: Monografiia [Management of enterprise development: methodology, mechanisms, models: Monograph] Kharkiv: VD «INZhEK». [in Ukrainian]
Serikov A.V. & Belocerkovskij A.V. (2004). Priroda firmy: ekonomiko-matematicheskaya model ontogeneza [Nature of the company: economic and mathematical model of ontogenesis] Naukovi praci Doneckogo nac. tehnich. un-tu. Seriya: ekonomichna, 75, 246-252. [in Ukrainian]
Bautin N.N. & Leontovich E.A. (1990). Metody i priemy kachestvennogo issledovaniya dinamicheskih sistem na ploskosti [Methods and techniques for qualitative research of dynamic systems on the plane] Moscow: Nauka. [in Russian]
Podsolonko V.A., Podsolonko O.A., Sierikov A.V. & Hrapko V.M. et el. (2013). Stalij rozvitok ekonomiki: viperedzhayuche upravlinnya: Monografiya. Tom 1. [Sustainable development of the economy: advanced management: Monograph. Vol. 1] Simferopol: DIAJPI. [in Ukrainian]
