Бюджетування діяльності державних закладів вищої освіти: місце та передумови запровадження

Анотація

В досліджені здійснюється ідентифікація місця і ролі бюджетування в сучасному механізмі управління державним закладом вищої освіти. Визначено, що запровадження бюджетування в процесі постановки управлінського обліку державного закладу вищої освіти має здійснюватися з урахуванням сталої традиції кошторисного планування, яка існує в межах столітньої практики не тільки господарювання установ соціальної сфери, а й обліку виконання кошторису. Встановлено, що поняття центрів кошторисної відповідальності є новим, оскільки в межах сучасного кошторисного процесу такий термін відсутній. Власне назва передбачає визначення принципу побудови порядку відповідальності за виконання кошторисів. Зважаючи на існуючі форми кошторисів, кошторисними центрами відповідальності можуть бути: за індивідуальним кошторисом – кожний державний заклад вищої освіти; за зведеним кошторисом – відповідні головні розпорядники бюджетних коштів. Очевидним є те, що сформований кошторис за кожною бюджетною програмою фактично є кошторисом відповідних структурних підрозділів, що виконують ці програми. Здійснивши аналіз літератури, було встановлено що підходи до трактування поняття “бюджетування” зустрічаються переважним чином у спеціалізованій літературі з управлінського обліку виробничої сфери. На основі опрацювання існуючих підходів інтерпретації поняття “бюджетування” в цілому пропонується під бюджетуванням діяльності державного закладу вищої освіти розуміти процес формування та виконання бюджетів різного рівня та об’єктного спрямування вищевказаних суб’єктів господарювання з метою досягнення встановлених короткострокових цілей та стратегічної мети. Розглянувши змістовне наповнення центрів відповідальності в контексті діяльності державних закладів вищої освіти було сформульовано поняття “центри відповідальності”, які являють собою структурні підрозділи установи (навчальні факультети та інститути, наукові відділи, відділи матеріального забезпечення, збуту,  маркетингу, бухгалтерія, плановий відділ тощо), що перебувають під керівництвом управлінців середньої ланки, які несуть особисту відповідальність за результати їх роботи. Виділено типи центрів відповідальності: 1) за функціями, що виконуються центрами відповідальності: основні та допоміжні; 2) за обсягом повноважень та відповідальності: центри витрат; центри доходів; центри фінансових результатів; центри фінансової відповідальності.