Зарубіжний досвід стратегічного управління екологізацією в будівельній галузі

Анотація

Стаття націлена на систематизацію напрямків зарубіжного досвіду щодо стратегічного управління екологізацією на будівельних підприємствах, який може бути адаптована в вітчизняних умовах розвитку. В процесі дослідження виділено основні напрямки, характеристики та ознаки стратегічного управління екологізацією в будівельній галузі на прикладі провідного досвіду окремих країн ЄС, декларативному наднаціональному рівні. На рівні декларативних засад ЄС на наднаціональному рівні щодо управління будівельними відходами передбачено наступне, а саме: кількісні параметри обсягів відходів за вказаним видом економічної діяльності; склад видів будівельних відходів, які підпадають під контроль та нагляд на рівні ЄС та країн-учасниць; планові засади щодо скорочення будівельних відходів за вагою; методи, які передбачено використовувати в будівельній галузі країн-учасниць ЄС на рівні суб’єктів господарювання та суміжних підприємств (повторного використання та / або рециклювання); заходи щодо реалізації планових засад скорочення будівельних відходів за вагою на 70% до 2020 р. на рівні всіх країн-учасниць ЄС («деконструкція» та попереднє визначення суб’єктами будівельної діяльності вичерпного плану стосовно скорочення відходів, їх повторного використання та / або рециклювання). Доведено, що вищезазначені декларативні аспекти управління будівельними відходами, прийняті на наднаціональному рівні ЄС, можуть бути адаптовані до українських засад управління за даними напрямком. Визначено, що серед ефективних основних напрямків екологізації в будівельній галузі країн ЄС найбільш широке розповсюдження отримали екологічно орієнтоване управління відходами і будівництво екологічно ефективних об’єктів. Встановлено, що вказані напрямки успішно реалізуються і демонструють ефективність екологічного та економічного характеру. Процес екологізації в країнах ЄС реалізується переважно в рамках державно-приватних партнерств. Доведено, що інноваційні методи та заходи, визначені в положеннях практики зарубіжного досвіду, можуть бути адаптовані в умовах функціонування будівельної галузі України.