ВПЛИВ СОЦІАЛЬНОГО ІНТЕЛЕКТУ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ РЕКЛАМНИХ КОМУНІКАЦІЙ У СОЦІАЛЬНИХ МЕДІА
DOI:
https://doi.org/10.30838/EP.197.63-67Ключові слова:
соціальний інтелект, маркетинг, інтернет-маркетинг, реклама, зв’язки з громадськістю, критичне мислення, громадянське суспільствоАнотація
У статті розглядається управління соціальним інтелектом особистості як ключовий фактор підвищення ефективності реклами, зокрема у галузі популяризації значимих для суспільства проєктів. Соціальний інтелект визначається як здатність особи розуміти і взаємодіяти з іншими людьми, що є надзвичайно важливим для успішного впровадження рекламних кампаній. У сучасному світі, де інформаційні технології та соціальні медіа відіграють провідну роль у формуванні громадської думки, соціальний інтелект стає надзвичайно важливим інструментом для фахівців реклами та маркетингу. Проаналізовано різні аспекти соціального інтелекту, такі як вміння обробляти соціальну інформацію, соціальну обізнаність та соціальні навички, а також здатність адаптувати комунікацію в залежності від аудиторії.
Зроблено висновки, що управління соціальним інтелектом особистості не лише сприяє підвищенню ефективності реклами, але й формує позитивний імідж брендів, які ставлять соціальні цінності на перше місце. В умовах зростаючої конкуренції у рекламній сфері, соціальний інтелект стає важливим чинником, що визначає успіх кампаній.
Посилання
Казміренко Л.І., Заболоцький П.В. (2019). Вплив емоційного інтелекту на сприймання соціальної рек-лами особами раннього юнацького віку. Юридична психологія, № 1(24). C. 46-53. DOI: https://doi.org/10.33270/03192401.46
Кондратюк С.М. (2015). Сприйняття соціальної реклами різними віковими групами. Молодий вчений, № 2(6). С. 403-406. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/molv_2015_2%286%29__103
Лядський І.К., Сенько І.М., Потапюк І.П. (2024). Вплив соціального інтелекту на продуктивність пере-бування людини у соціальних медіа. Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку, № 1(11). С. 38-48. DOI: https://doi.org/10.23939/smeu2024.01.038
Annapoorani B. (2023). Social Intelligence and Social Media. Shanlax International Journal of Arts, Science and Humanities, No. 11. Pp. 72-76. DOI: https://doi.org/10.34293/sijash.v11iS1-Nov.6858
Develi A., Pekkan N. U. and Cavus, M. F. (2022). Social Intelligence at Work and Its Implication for Organizational Identification: A Sectoral Comparison. Independent journal of management & production, Vol. 13. Pp. 364-383. DOI: https://doi.org/10.14807/ijmp.v13i1.1555
Kılıçarslan M. (2024). The Effect of Emotional Intelligence on Social Media Advertising Perception. International Journal of Computational and Experimental Science and Engineering, No. 10. DOI: https://doi.org/10.22399/ijcesen.293
Liadskyi I. (2024). Managing social intelligence in the context of socially-oriented marketing and increasing employee loyalty. Transformational economy: theoretical and practical aspects: Collective monograph. Riga, Latvia: Baltija Publishing. Pp. 66-96. DOI: https://doi.org/10.30525/978-9934-26-494-8-4
Palaščáková D., Liadskyi I., Senko I. (2023) Gender aspects of social intelligence management in the context of entrepreneurial and civic engagement. Journal of Women's Entrepreneurship and Education, Pp. 92-108. DOI: https://doi.org/10.28934/jwee23.pp92-108
Praditsang M, Hanafi Z, Walters T. (2017). The relationship among emotional intelligence, social intelligence and learningbehaviour. Asian Social Sci; No. 11(13). Pp. 98-107. DOI: https://doi.org/10.5539/ass.v11n13p98
Silvera D.H., Martinussen M., Dahl. T.I. (2001) The TROMSØ Social Intelligence Scale, a self-report measure of social intelligence. Scandinavian Journal of Psychology, № 42. Pp. 313-319. DOI: https://doi.org/10.1111/1467-9450.00242
