СУЧАСНІ КРИТЕРІЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ СТЕЙКХОЛДЕРІВ ТА ПРИНЦИПИ ВЗАЄМОДІЇ З НИМИ ДЛЯ ПІДПРИЄМСТВ НАФТОГАЗОВОГО СЕКТОРУ
DOI:
https://doi.org/10.30838/EP.197.179-186Ключові слова:
інтереси стейкхолдерів, критерії ідентифікації стейкхолдерів, принципи взаємодії із стейкхолдерами, нафтогазове підприємство, пріоритизаціяАнотація
У статті розкрито особливості розвитку підприємств нафтогазової галузі, які зумовлюють виникнення специфічних (геополітичних, економічних, соціальних і екологічних) інтересів стейкхолдерів. Систематизовано основні критерії та принципи взаємодії із стейкхолдерами і виокремлено ті з них, які можуть бути застосовані для підприємств нафтогазового сектору. На основі визначених критеріїв (влада, інтереси, залежність) розроблено карту ключових стейкхолдерів (зацікавлених осіб) підприємств нафтогазової галузі за їхньою пріоритетністю. Результати дослідження створюють підґрунтя для подальшого розвитку методології оцінювання рівня задоволеності стейкхолдерів підприємств нафтогазового сектору з акцентом на картування ключових стейкхолдерів із врахуванням їхньої пріоритетності.
Посилання
AA1000 Stakeholder Engagement Standard (AA1000SES–2015). AccountAbility. URL: https://accountability.org/standards/aa1000-stakeholder-engagement.
Mitchell R.K. Agle B.R. & Wood D.J. (1997). Toward a theory of stakeholder identification and salience: defining the principle of who and what really counts. The Academy of Management Review, Vol. 22(4). Pp. 853–886.
Краснокутська Н.С., Госн С. (2021). Пріоритизація ключових стейкхолдерів підприємств кондитерсь-кої промисловості. Проблеми і перспективи економіки та управління, № 1(17), Pp. 060–068. DOI: https://doi.org/10.25140/2411-5215-2019-1(17)-60-68
Bezghinova L. (2022). The concept of stakeholders in business management in the field of tourism. Operation and development management of economic entities in European integration conditions: information service, mechanisms, digitalization: collective monograph. Publishing House of University of Technology, Katowice, Рp. 66-86.
Залуцька Х.Я., Стефанцов Д.В. (2023). Типологізація взаємозв’язків підприємства зі стейкхолдерами в процесі їх стратегічного розвитку. Бізнес Інформ, № 9. C. 290–295. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2023-9-290-295.
Рибак А.І., Азарова І.Б. (2017). Управління зацікавленими сторонами в проектному менеджменті : мо-нографія. Одеса : ОДАБА, 145 с.
Селецький А. (2019). Секретні техніки пропрацювання вимог. Частина 1. URL: https://dou.ua/lenta/articles/techniques-for-developing-requirements-1/.
Білецький І.̊В. (2022). Аналіз ринку житлової нерухомості через призму теорії стейкхолдерів. Науко-во-виробничий журнал «Бізнес-навігатор», № 3(70). С. 22-26. DOI: https://doi.org/10.32847/business-navigator.70-4.
Kochan, Т.A. & Rubinstein, С.A. (2000). Toward a Stakeholder theory of the firm: the Saturn partnership, Organization Science, Vol. 11, No. 4, Pp. 67–386.
Герасименко Ю.В. (2019). Ідентифікація стейкхолдерів підприємств та оцінка їхнього впливу: теоре-тичний аспект. «Вісник ЖДТУ»: Економіка, управління та адміністрування, № 1(87). С. 9–16. DOI: https://doi.org/10.26642/jen-2019-1(87)-9-16.
Velychko V., Troian V. (2024). The concept of involving stakeholders in the process of strategic development of regions. Publishing House “Baltija Publishing”. Pp. 108-125. DOI: https://doi.org/10.30525/978-9934-26-437-5-6.
Лящук К.П. (2021). Особливості формування механізму управління соціальною взаємодією торгове-льних підприємств із стейкхолдерами. Вісник Хмельницького національного університету, № 5, Т. 1. C. 287-293. DOI: https://www.doi.org/10.31891/2307-5740-2021-298-5(1)-50
Галушка З.І. (2020). Стратегічний стейкхолдер-менеджмент: теоретична концепція й особливості за-стосування. Науковий вісник Чернівецького університету. Вип. 829. Економіка. С. 52-58. URL: https://archer.chnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1635
Назарок П. (2020). Win-win стратегія: як знайти спільну мову зі стейкхолдерами. House of Knowledge. URL: https://k-house.in.ua/win-win-strategiya-yak-znajty-spilnu-movu-zi/.
Галушка З.І. (2023). Ключові стейкхолдери освітніх програм: ідентифікація інтересів та стратегії вза-ємодії. SWorldJournal, Iss. 18. Part ̊2. С. ̊157-164. DOI: https://doi.org/ 10.30888/2663-5712.2023-18-02-027.
Камишнікова Е.В. (2019). Формування механізму стратегічного управління корпоративною соціаль-ною відповідальністю. Центральноукраїнський науковий вісник. Економічні науки, Вип. 3(36). С. 330-340. DOI: https://doi.org/10.32515/2663-1636.2019.3(36).330-340.
Енергетична стратегія України на період до 2050 року: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.04.2023 р. № 373-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/373-2023-%D1%80#Text.
KPMG Україна. Майбутнє нафтогазової галузі: використання екологічно чистих джерел енергії. URL: https://kpmg.com/ua/uk/home/insights/2021/12/the-future-of-the-oil-and-gasindustry.html.
Suchman M.C. (1995). Managing Legitimacy: Strategic and Institutional Approaches. Academy of Management Review, 574 p.
