ДОСЛІДЖЕННЯ СУТНОСТІ ТУРИСТИЧНОЇ ДЕСТИНАЦІЇ ТА МЕТОДІВ ЇЇ РОЗВИТКУ
DOI:
https://doi.org/10.30838/EP.197.262-269Ключові слова:
туристична дестинація, сталий розвиток, інноваційні технології, екологічна стійкість, економічні, соціальні та екологічні аспектиАнотація
У статті проаналізовано сутність поняття «туристична дестинація» та методи її розвитку з урахуванням сучасних викликів і тенденцій у туристичній галузі. Визначено багатогранність поняття дестинації, яке охоплює економічні, соціальні та екологічні ресурси, інтегровані у єдину систему. Наголошено на важливості системного підходу до управління туристичними дестинаціями, який забезпечує їхню конкурентоспроможність та сталий розвиток. У роботі акцентовано увагу на використанні інноваційних технологій, таких як цифрові платформи, Big Data та VR-технології, які сприяють підвищенню ефективності управління, залученню туристів і збереженню екологічних ресурсів. Окремо розглянуто значення маркетингу сталого туризму, стратегічного планування та міжсекторального партнерства як ключових інструментів для забезпечення довгострокової стійкості туристичних дестинацій. Виявлено, що залучення місцевих громад до процесів управління є важливим елементом забезпечення соціальної інтеграції та збереження культурної спадщини регіонів. Розглянуто перспективи подальших досліджень, зокрема аналіз інтеграції сучасних технологій у процеси управління туристичними дестинаціями.
Посилання
Брич В., Кифяк О. (2020). Теоретико-методологічні основи формування туристичних дестинацій у за-хідноукраїнських прикордонних регіонах. Вісник Тернопільського національного економічного університету, Вип. 4. С. 14-126.
Дорож Р.С., Адамовський О.М. (2024). Модель інноваційного розвитку туристичних дестинацій в Ук-раїні. Сталий розвиток економіки. № 1(48). С. 93-98.
Kudriashov Ye. (2023). Theoretical approaches to the definition of a “tourist destination” in frames of strategicmanagement. Вчені записки Університету «КРОК», № 1(69). С. 127-135.
Семенова М.В., Гунаре М. (2019). Правове визначення туристичної дестинації з урахуванням міжна-родного законодавства та національного законодавства країн ЄС. Право та інновації, № 4(28). С. 34-39.
Наумова О., Кудряшов Є. (2023). Життєвий цикл туристичних дестинацій в контексті управління роз-витком. Вчені записки Університету «КРОК», № 4(72).С. 111-122.
Головчан А.І. (2009). Теоретико-методологічні підходи до визначення сутності туристичних дестина-цій та управління ними. Торгівля і ринок України, № 27. С. 157-161.
Дупляк Т.П., Жученко В. Г., Забалдіна Ю.Б. (2018). Методологічні підходи до стратегічного плану-вання розвитку туристичної дестинації. Ефективна економіка, № 12. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2018_12_25.
Організація маркетингу туристичних дестинацій: особливості, методологія, принципи й інструменти здійснення. Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу, 2020. № 2. С. 51-56.
Коломицева О.В., Баранюк Д.С., Бойко С.Г. (2022). Методики маркетингової оцінки туристичних дес-тинацій. Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету, Вип. 66. С. 79-87.
