ІННОВАЦІЙНА ЕКОСИСТЕМА ЯК ІНСТРУМЕНТ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ
DOI:
https://doi.org/10.30838/EP.198.3-8Ключові слова:
інновації, екосистема, інноваційно екосистема, заклади вищої освіти, підприємницький університет, інноваційні рішенняАнотація
У статті розглянуто інноваційну екосистему у вищій освіті як динамічний простір для інтеграції знань та креативних рішень. Проаналізовано еволюцію від концепції бізнес-екосистеми Мура до сучасних інноваційних моделей, висвітлено перетворення університетів на ключові інститути економічного зростання в суспільствах, заснованих на знаннях.
Вивчено основні аспекти впливу інноваційних екосистем на підприємницькі університети, включаючи розвиток інфраструктури, комерціалізацію досліджень та бізнес-партнерство. Обґрунтовано ключові виклики на шляху розвитку інноваційних екосистем у освітніх закладах, такі як законодавчі прогалини, обмежене фінансування та недостатня інтеграція з європейськими інноваційними мережами.
Запропоновано шляхи вирішення цих проблем через системне впровадження інноваційної політики, підтримку малих інноваційних підприємств та належне фінансування наукових досліджень. Підкреслено вирішальну роль інноваційних екосистем вищої освіти у забезпеченні сталого розвитку в умовах глобальних викликів через ефективну інтеграцію інновацій у різні соціальні сфери.
Посилання
Пітер Ф. Друкер. (2020). Виклики для менеджменту XXI століття. КМ-БУКС.
Clark Burton R. (2008). Creating Entrepreneurial Universities: Organizational Pathways of Transformation. IAU PRESS. ISSUES IN HIGHER EDUCATION / Wagon Lane, Binglye BD16 1WA. U.K.: Emerald Group Publishing Limited. Howard House, 164 p.
Gareth L. Williams. (2003). The Enterprising University: Reform, Excellence and Equity. URL: https://surl.li/lerjir.
Röpke J. The Entrepreneurial University, Innovation, academic knowledge creation and regional develop-ment in a globalized economy. Working Paper Department of Economics, Philipps-Universität Marburg, Germany,
Subotzky G. (1999). Alternatives to the Entrepreneurial University: New Modes of Knowledge Production in Com-munity Service Programs. Higher Education, December, Vol. 38. No. 4. Pp. 401–440.
Бажал, Ю.М. (2015). Розвиток інноваційної діяльності у знаннє- вому трикутнику «держава – універ-ситети – промисловість». Економіка і прогнозування, №. 1. С. 76–88. DOI: https://doi.org/10.15407/ eip2015.01.076.
Бажал, Ю.М. (2017). Реалізація моделі «потрійної спіралі» в ін- новаційній екосистемі України. Еко-номіка і прогнозування, № 3. С. 124–139. DOI: https://doi.org/10.15407/eip2017.03.124.
Ситницький, М.В. (2020). Міжнародний конкурентний по- тенціал дослідницьких університетів України. Бізнес Інформ, № 3. С. 170–181. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020- 3-170-181.
Ісакова, Н. Б. (2023). Підприємницький сектор науки: україн- ський вимір. Наука та наукознавство, № 3(121). С. 87–110. DOI: https://doi.org/10.15407/sofs2023.03.087.
Бєлялов Т.Е. (2020). Модель підприємницької діяльності в освітньому процесі закладів вищої освіти. Електронний фаховий науково-практичний журнал «Інфраструктура ринку», № 40. С. 504-507. URL: http://market-infr.od.ua/uk/40-2020.
Жилінська О.І. (2014). Університет: ґенеза ідеї та трансформація діяльності від класичної до інно-ваційної моделі. Ідея Університету: сучасний дискурс : монографія. К. : ВПЦ “Київський університет”, С. 153–197.
Moore, J.F. (1993). Predators and prey: A newecology of competition. Harv. Bus. Rev, No. 71. Pp. 75–86.
Freeman, C. (1995). The National System of Innovation’ in historical perspective. Camb. J. Econ, No. 19. Pp. 5–24.
Etzkowitz, H.; Leydesdorff, L. (1995). The Triple Helix – University-Industry-Government Relations: A La-boratory for Knowledge-Based Rev, No. 14. Pp. 14–19. Economic.
Serdar S. Durmusoglu (2003). Open Innovation: The New Imperative for Creating and Profiting from Tech-nology; DOI: https://doi.org/10.1108/14601060410565074
Cai, Y.; Liu, C. (2015). The roles of universities in fostering knowledge-intensive clusters in Chinese regional innovation systems. Sci. Public Policy, No. 42. Pp. 15–29.
