ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ СУТНОСТІ КАДРОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СУБ’ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню теоретичних підходів до визначення сутності кадрового забезпечення суб’єктів підприємницької діяльності. Актуальність обраної теми зумовлена відсутністю єдиного концептуального підходу до визначення даної економічної категорії, що ускладнює розробку ефективних механізмів управління персоналом підприємств в умовах трансформаційних змін та загострення конкурентної боротьби на внутрішньому і зовнішньому ринках. У статті систематизовано та узагальнено існуючі підходи до визначення сутності кадрового забезпечення, які класифіковано у чотири основні групи: процесний, системний, функціональний та елементний. Процесний підхід розглядає кадрове забезпечення як сукупність послідовних дій, спрямованих на формування, розвиток та використання кадрового потенціалу підприємства. У рамках системного підходу кадрове забезпечення трактується як цілісна система взаємопов’язаних елементів, функціонування яких спрямоване на досягнення кадрових цілей організації. Функціональний підхід визначає кадрове забезпечення як напрям діяльності організації, що реалізується в рамках системи управління персоналом. Елементний підхід розглядає кадрове забезпечення як сукупність різноманітних елементів, що забезпечують функціонування системи управління персоналом. На основі критичного аналізу існуючих підходів запропоновано авторське визначення поняття "кадрове забезпечення суб’єктів підприємницької діяльності", яке трактується як складна, багаторівнева, ієрархічно структурована та функціонально інтегрована система, що включає сукупність взаємопов’язаних процесів, механізмів та інструментів, спрямованих на формування, розвиток та ефективне використання кадрового потенціалу з метою досягнення стратегічних цілей та забезпечення конкурентних переваг підприємства на ринку. Визначено основні структурні елементи системи кадрового забезпечення, до яких віднесено: кадрове планування, підбір та відбір персоналу, адаптацію, навчання та розвиток, оцінювання, мотивацію, управління кар’єрою та вивільнення персоналу. Окреслено ключові принципи функціонування системи кадрового забезпечення, серед яких: системність, науковість, ефективність, адаптивність, інноваційність та соціальна відповідальність. Практичне значення отриманих результатів полягає у формуванні теоретичного підґрунтя для розробки методичних підходів до оцінювання ефективності та вдосконалення системи кадрового забезпечення суб’єктів підприємницької діяльності.