ЦИФРОВІЗАЦІЯ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ЯК ЧИННИК МОДЕРНІЗАЦІЇ БУДІВЕЛЬНОЇ ГАЛУЗІ В УКРАЇНІ
DOI:
https://doi.org/10.30838/EP.200.119-124Ключові слова:
цифровізація, публічне управління, будівельна галузь, державне регулювання, цифрові інструменти, модернізація, електронне врядування, цифрова трансформація, управління проєктами, публічно-приватне партнерство, автоматизація процесів, прозорість, інституційний розвиток, цифрова інфраструктура, інновації в будівництвіАнотація
Стаття присвячена комплексному аналізу цифровізації публічного управління як ключового чинника модернізації будівельної галузі в Україні. У сучасних умовах глобальних викликів, зокрема повномасштабної війни, зруйнованої інфраструктури, необхідності швидкого економічного відновлення та зміцнення управлінських інституцій, будівельна галузь відіграє стратегічну роль у забезпеченні сталого розвитку країни. Однак ефективність її функціонування значною мірою залежить від якості державного управління, рівня прозорості процедур, цифрової відкритості й здатності до адаптації до нових технологій. У дослідженні акцентовано увагу на сутності цифровізації публічного управління як системного процесу, що охоплює не лише впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у діяльність державних органів, а й трансформацію управлінської парадигми — від ручного втручання до автоматизованого, аналітично обґрунтованого і прозорого регулювання. Показано, що цифрові інструменти створюють нові можливості для управління проєктами, контролю за будівельною діяльністю, ведення реєстрів, обліку дозволів, оцінки ризиків та залучення інвестицій. У статті аналізуються проблеми, які стримують розвиток будівельної галузі, зокрема фрагментарність нормативно-правового забезпечення, дублювання функцій органів влади, складність процедур отримання дозволів, брак інтегрованих цифрових платформ, а також недостатній рівень підготовки кадрів до роботи з цифровими системами. Обґрунтовується необхідність побудови цілісної цифрової екосистеми управління будівництвом, яка б включала електронні кабінети забудовника, автоматизовані процедури погодження проєктів, моделі оцінки ефективності державних інвестицій у будівництво, механізми контролю в реальному часі. Окремо розглядається потенціал цифровізації у сфері управління ризиками, фінансуванням та стратегічним плануванням проєктів. Доведено, що цифрове середовище сприяє підвищенню довіри до регуляторних органів, зменшенню корупційних проявів, скороченню строків реалізації проєктів та підвищенню якості кінцевих результатів будівництва. У статті також порушуються питання взаємодії державного та приватного секторів у рамках цифрових платформ, розвитку публічно-приватного партнерства та створення єдиної системи державного моніторингу будівельних робіт. Результатом дослідження є обґрунтування цифровізації публічного управління як незамінного інструменту модернізації будівельної галузі, що дозволяє перейти до нової моделі управління — прозорої, ефективної, інноваційної та орієнтованої на результат. У підсумку наголошується на необхідності формування стратегічного бачення цифрової трансформації будівельної сфери, узгодженого між центральною владою, місцевими органами самоврядування, бізнесом та громадськістю.
Посилання
Кононенко І.В., Кподжедо М.Ф.К. (2022). Метод вибору підходу для управління портфелем проєктів і його застосування. Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія: Стратегічне управління, уп-равління портфелями, програмами та проектами. Харків : НТУ «ХПІ», № 1(5). С. 9-38. DOI: https://doi.org/10.20998/2413-3000.2022.5.3.
Про схвалення Національної транспортної стратегії України на період до 2030 року: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 травня 2018 року № 430-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/430-2018-р.
Шутенко Л.М. Будівельна галузь як об’єкт державного регулювання. URL: http://eprints.kname.edu.ua/ 29712/1/1.pdf.
Реформа в будівництві: треба змінювати всю систему. URL: https://dt.ua/promyshliennost/reforma-vbudivnictvi-treba-zminyuvati-vsyu-sistemu-_.html.
Мелко В. (2016). Галузь будівництва як об’єкт державного регулювання. Науковий альманах. Серія: Управління та адміністрування, Вип. 2(IІ). С. 18-22. URL: https://eprints.oa.edu.ua/6215/1/Global_world_2_ 2006-18-22.pdf.
Антикризове регулювання розвитку житлового будівництва. URL: http://archive.nbuv.gov.ua/ portal/soc_gum/Eir/2010_1/28-33.pdf.
Поколенко В.О., Климчук М.М., Ільїна Т.А. (2019). Формування механізму управління ризиками буді-вельних проектів на засадах компенсаторної технології «Tax Increment Financing». Бізнес Інформ, № 3. C. 369– 374. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2019-2-218-223.
Згалат-Лозинська Л.О. (2020). Оптимізація функцій державного управління інноваційним розвитком в будівництві на основі реалізації концепції громадянського суспільства в Україні. Держава та регіони. Серія : Економіка та підприємництво, № 4(115). С. 47-53. DOI: https://doi.org/10.32840/1814-1161/2020-4-9.
Івко А.В. (2022). Підходи синкретичного управління в проектах відновлення дорожньої інфраструкту-ри. Вісник Національного транспортного Університету. Серія. Технічні науки, Вип. 3(53). С. 433–442. DOI: https://doi.org/10.33744/2308-6645-2022-3-53-433-442.