ЦИФРОВИЙ ФІНАНСОВИЙ МОНІТОРИНГ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ У ПУБЛІЧНОМУ УПРАВЛІННІ
DOI:
https://doi.org/10.30838/EP.200.289-296Ключові слова:
публічне управління, публічні фінанси, штучний інтелект, фінансовий моніторинг, цифрові технології, управлінські рішенняАнотація
У статті досліджено теоретичні та практичні аспекти інтеграції технологій штучного інтелекту у цифровий фінансовий моніторинг як інструмент підвищення ефективності прийняття рішень у публічному управлінні. Визначено роль штучного інтелекту у забезпеченні прозорості, підзвітності та аналітичної підтримки управлінських процесів. Проаналізовано приклади впровадження інтелектуальних технологій в українських банківських установах та системах відкритих фінансів, а також досвід країн Європейського Союзу. Увагу приділено ризикам і бар’єрам, що супроводжують цифрову трансформацію публічного фінансового сектору. Запропоновано комплекс рекомендацій щодо інституційного, правового та технологічного забезпечення впровадження штучного інтелекту у сферу фінансового моніторингу. У висновках окреслено перспективи подальших досліджень, зокрема у напрямах етичного аудиту алгоритмів, адаптації моделей штучного інтелекту до різних рівнів управління та розвитку інструментів громадського контролю (CivicTech).
Посилання
Artificial Intelligence: An Accountability Framework for Federal Agencies and Other Entities. (2021). URL: https://www.gao.gov/products/gao-21-519sp.
Vatamanu, A,F., & Tofan, M. (2025). Integrating Artificial Intelligence into Public Administration: Challenges and Vulnerabilities. Faculty of Economics and Business Administration, Alexandru Ioan Cuza University, Adm. Sci, No. 15(4). P. 149. DOI: https://doi.org/10.3390/admsci15040149.
Remolina Leon, N., & Gurrea-Martinez, F. (2023). Artificial intelligence in finance: Challenges, opportunities and regulatory developments. Edward Elgar Publishing. DOI https://doi.org/10.4337/9781803926179.
Engstrom, D.F., Ho, D.E., Sharkey, C.M. & Cuéllar, M.-F. (2020). Government by Algorithm: Artificial Intelligence in Federal Administrative Agencies. NYU School of Law, Public Law Research Paper No. 20-54. DOI: http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.3551505.
Boselli, R., Cesarini, M., & Mezzanzanica, M. (2011). Framework Guidelines to Measure the Impact of Business Intelligence and Decision Support Methodologies in the Public sector. In M. Klun, M. Decman, & T. Jukić (Eds.). The Proceedings of the 11th European Conference on EGovernment, Ljubljana, Slovenia, Pp. 107-115. URL: https://surl.lu/nscvgf.
Shyshatsky, A.V, Protas, N.M., Shknay. O.V., Shaposhnikova O.P., & Lyashenko. G.T. (2023). Artificial intelligence and public administration: strategies and risks in the conditions of digital globalization. In: Young Scientists and Methods of Improving Modern Theories. 2nd ed. Milan: International Science Group; 2023. Pp. 86-95.
Dei, H. (2025). Artificial intelligence in public administration: benefits and risks. Management (Montevideo), Vol. 3. DOI: https://doi.org/10.62486/agma2025137.
Яровий Т.С. (2023). Можливості та ризики використання штучного інтелекту в публічному управлінні. Economic Synergy, Вип. 2(8). С. 36-47. DOI: https://doi.org/10.53920/ES-2023-2-3.
Obolenskyi O., Kosytska V., & Rvach A. (2023). Artificial intelligence in public management: requirements, problems and risks. Collection of Scientific Papers «Scientific Notes», No. 33(4). Pp. 121-137. DOI: http://doi.org/10.33111/vz_kneu.33.23.04.10.068.074.
Kovalenko, L., Melnyk, V., Tsendrova, D., & Myroshnichenko, K. (2024). Use of artificial intelligence in adoption of un administrative ac. Baltic Journal of Legal and Social Sciences, No. 4. Рp. 46-51. DOI: https://doi.org/10.30525/2592-8813-2024-4-6.
