ПЕРСПЕКТИВИ ПОГЛИБЛЕННЯ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ КООПЕРАЦІЇ В УМОВАХ РОЗВИТКУ БІОЕКОНОМІКИ: ТЕОРЕТИЧНІ ПАСТКИ VS ІНСТИТУЦІЙНІ КОЛІЗІЇ

Анотація

Мета дослідження полягає у визначенні змістовних ознак біоекономіки як середовища реалізації міжнародної економічної кооперації в умовах інституціоналізації зеленої адженди. Продемонстровано, що біоекономіка дедалі більше визнається ключовим стратегічним інструментом для досягнення міжнародно ратифікованих кліматичних цілей в рамках екологічної та індустріальної політик, а також в рамках здійснення сталих та інклюзивних економічних трансформацій. Відзначено, що із середини 1990-х років все більше політичних стратегій та економічних політик спрямовані на сприяння та розвиток біоекономіки в різних секторах. У розробці політики біоекономіки очевидний зсув у бік місцевого виробництва в управлінні ланцюгами поставок. Досягнення балансу між глобальною співпрацею та локалізованим виробництвом має вирішальне значення для використання переваг біоекономіки, сприяння створенню більш стійкої, сталої та інноваційної екосистеми виробництва. Біоекономіка має великий потенціал для вирішення глобальних проблем та стимулювання сталого розвитку. Використовуючи відновлювані біологічні ресурси, такі як сільськогосподарські культури, деревна біомаса, водорості та морські організми, а також нові технології, біоекономіка може сприяти зменшенню залежності від викопного палива, пом'якшенню наслідків зміни клімату та підвищенню ефективності використання ресурсів. Таким чином, біоекономіка може зробити значний внесок у досягнення Цілей сталого розвитку ООН (ЦСР) та цілей боротьби зі зміною клімату, закріплених у Паризькій угоді.

Біоекономіка також може стимулювати економічне зростання, засноване на знаннях, створювати можливості працевлаштування, сприяти інноваціям, посилювати регіональний розвиток, а також покращувати продовольчу безпеку та систему охорони здоров'я. В останні роки порядок денний біоекономіки отримав підвищену увагу в глобальних ініціативах. Хоча Цілі сталого розвитку не апелюють до біоекономіки, їхній інтегративний підхід узгоджується з теорією та концепціями біоекономіки. Глобальні саміти з біоекономіки демонструють стійкий зв'язок із Цілями сталого розвитку, із діяльністю G20, інститутів ООН та інших міжнародних організацій. Існуючі стратегії біоекономіки, такі як стратегії ЄС та деяких європейських країн, потребують оновлення із врахуванням розвитку ринку біотехнологій та реалізації політик кліматичної нейтральності, зеленого і енергетичного переходів. Впроваджені у США, Китаї, Латинській Америці та африканських країнах інноваційні політики в сфері біоекономіки можуть мати позитивний вплив одна на одну. Більше того, ці інновації можуть мати наслідки для глобальних та багатосторонніх ініціатив, особливо в рамках G20 та подальшого розвитку інститутів ООН.