ОСОБЛИВОСТІ ТА ТЕНДЕНЦІЇ ПРОЦЕСУ ЦИФРОВАННЯ У РОЗВИТКУ ЗЕЛЕНОЇ ЕКОНОМІКИ
DOI:
https://doi.org/10.30838/EP.206.57-63Ключові слова:
зелена економіка, цифровізація, цифрова трансформація, сталий розвиток, цифрові технології, глобальні викликиАнотація
У статті розглядаються сучасні цифрові технології, які увійшли в наше життя і вплинули на розвиток зеленої економіки. Підкреслюється, що загальне використання IoT, Big Data, AI, блокчейн та цифрових ринків енергії, дозволяє прискорити перехід до чистої енергетики та розумної економіки, сприяючи створенню сталого розвитку для майбутніх поколінь. Метою роботи є дослідження особливостей та тенденцій розвитку процесу цифровізації економіки в контексті екологічних проблем через призму та у взаємозв'язку із «зеленою» економікою. Використана методологія системного аналізу, методи структурного, логічного та порівняльного аналізу. Аргументовано, що загалом цифрові технології Індустрії 4.0 здатні набагато ефективніше вирішувати гострі екологічні проблеми, пов'язані зі зміною клімату. Саме тому перехід до зеленої економіки, що спирається на цифрові технології, визначено як пріоритет національних стратегій посткризового відновлення в багатьох країнах. Доведено, що основні тенденції цифровізації в зеленій економіці включають ряд інновацій і розвитку цифрових технологій, спрямованих, у свою чергу, на поліпшення стійкості та енергоефективності економіки, а також на зниження негативного впливу на навколишнє середовище. Систематизовано новітні тенденції розвитку процесу цифровізації економіки в контексті екологічних проблем, серед яких: Інтернет речей (IoT) та сенсорика, Big Data та аналітика, Blockchain, цифрові ринки енергії тощо. Ці тенденції відкривають нові можливості для розвитку зеленої економіки, забезпечуючи більш стійке та ефективне використання ресурсів, скорочення викидів парникових газів та енергоспоживання, а також створення інноваційних та екологічно чистих продуктів та послуг. Зроблено висновок про те, що цифрові технології мають величезне значення у розвитку зеленої економіки, забезпечуючи низку переваг та можливостей для розвитку: збільшують ефективність та продуктивність, покращують якість послуг та продуктів, стимулюють розвиток нових технологій та інновацій у бізнесі та енергетиці, підвищують енергоефективність та ефективність управління бізнесом та енергетичними системами.
Посилання
Горбач Л., Рубан О., Гуменюк Я. (2024). Зелена економіка та стале виробництво в умовах гло-балізації. Економіка та суспільство, № 59. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-59-8
Довгаль О.А. (2025). Економічна політика переходу до зеленої економіки в умовах цифровізації. Економічний простір, № 199. С. 26-31. DOI: https://doi.org/10.30838/EP.199.26-31
Орловська Ю.В., Квактун О.О., Кахович О.О., Дригола К.В. (2021). Державне управління зеленими інвестиціями як фактор сталого розвитку регіонів. Інвестиції: практика та досвід, № 16. С. 70-76. DOI: https://doi.org/10.32702/2306-6814.2021.16.70
Climate Bonds Initiative. (2021). URL: https://surl.li/vpyebt
Green Industrial Policy: Concept, Policies, Country Experiences. UN Environment. (2017). Unep.org. URL: https://surl.lu/ksitus
Harris, J.M., & Roach В. (2018). Environmental and natural resource economics : a contemporary ap-proach. ISBN 978–0-7656–3792–5. URL: https://share.google/puymmsc35dLyQHG8R
International Renewable Energy Agency (IRENA). Renewable Energy Investment Report. (2023). URL: https://www.irena.org/Data/Statistical-publications/Yearbooks
Jacobs, M. (2012). Green Growth: Economic Theory and Political Discourse, GRI Working Papers 92, Grantham Research Institute on Climate Change and the Environment. URL: https://ideas.repec.org/p/lsg/lsgwps/wp92.html
Lange, J. Pohl, & Santarius, T. (2020). Digitalization and energy consumption. Does ICT reduce energy demand? Ecological Economics, Vol. 176. 106760. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ecolecon.2020.106760
Meadows, D.H., Meadows, D.L., & Randers, J. (2004). Limits to Growth: The 30-Year Update. Chelsea Green Publishing. URL: https://surl.li/ulkqeg
New globalization report: Three mega-trends expected to impact our future. URL: https://surli.cc/yqeaig
Newell, P. (2019). Global Green Politics. Cambridge: Cambridge University Press. DOI: https://doi.org/10.1017/9781108767224
Pearce D., Markandya A., Barbier E. (1989). Blueprint for a Green economy. URL: https://doi.org/10.4324/9780203097298
Puschmann, T. (2017). Fintech. Business & Information Systems Engineering. Vol. 59. No. 1. Pp. 69–76. DOI: https://doi.org/10.1007/s12599-017-0464-6
Sachs, J.D. (2015). The Age of Sustainable Development. New York: Columbia University Press. URL: https://surl.li/wottbl
Sagraves, A., & Connors, G. (2017). Capturing the value of data in banking. Applied Marketing Analyticsб Vol. 2. No. 4. Pp. 304–311. DOI: https://doi.org/10.69554/DVAK7152
Squaring the Circle: Policies from Europe’s Circular Economy Transition. World Bank. (2022). URL: https://surl.li/npgaml
UNEP Green Economy Report. (2022). URL: https://surl.li/eoqenf