ВПРОВАДЖЕННЯ МІЖНАРОДНИХ НОРМ ESG-АУДИТУ ПІДПРИЄМНИЦТВА ДЛЯ ІНДИКАЦІЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ

Анотація

Статтю присвячено аналізу впровадження ESG-аудиту як ключового елементу перевірки достовірності нефінансової звітності компаній у контексті європейської інтеграції України. У роботі підкреслено, що сучасні тенденції глобальної економіки все більше пов’язуються з принципами сталості, прозорості та відповідального управління, а отже, бізнесу недостатньо демонструвати лише фінансові результати. Регулятори, інвестори та суспільство потребують перевіреної інформації про вплив компаній на екологічну, соціальну та управлінську сфери. У цьому зв’язку саме аудит ESG-звітності розглядається як механізм забезпечення довіри та підвищення конкурентоспроможності підприємств.

У статті показано, що запровадження директиви CSRD та стандартів ESRS у Європейському Союзі створює єдину нормативну основу для нефінансової звітності, проте її ефективність залежить від практичної реалізації. Особливу увагу приділено рівням перевірки: limited assurance (обмежена впевненість), який передбачає базові процедури аудиту, та reasonable assurance (обґрунтована впевненість), що є аналогом повноцінного фінансового аудиту. ЄС виходить із поступового переходу від першого до другого рівня після 2030 р., що дозволяє бізнесу та аудиторам адаптуватися.

Порівняльний аналіз досвіду провідних країн ЄС (Німеччини, Франції, Італії, Іспанії, Нідерландів) свідчить про швидку інтеграцію CSRD завдяки попередньому досвіду нефінансової звітності та зрілому аудиторському ринку. Водночас країни Центральної та Східної Європи (Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Румунія, Балтія) виявилися менш підготовленими: нестача сертифікованих аудиторів і методичної бази змусила їх скористатися відтермінуваннями, закріпленими в Omnibus-директиві та механізмі stop-the-clock. Це підкреслює асиметрію в межах ЄС: єдина нормативна рамка реалізується нерівномірно.

Для України ключовими бар’єрами залишаються неготовність аудиторської системи та недостатня спроможність бізнесу забезпечувати якісну нефінансову звітність. Запропоновано поступове впровадження ESG-аудиту з урахуванням європейських уроків: підготовка кадрів, створення методичних підходів, стандартизація індикаторів і поетапне підвищення вимог. Такий підхід дозволить уникнути ризику формалізації, підвищить довіру інвесторів і сприятиме реалізації справжньої мети сталого розвитку – балансу між економічною ефективністю, соціальною відповідальністю та охороною довкілля.