ЦИФРОВЕ ЛІДЕРСТВО ТА ЙОГО СТРУКТУРНІ РОЗРИВИ У СВІТОВІЙ ЕКОНОМІЦІ: ПОРІВНЯЛЬНІ ВИМІРИ
DOI:
https://doi.org/10.30838/EP.206.257-263Ключові слова:
цифрове лідерство, цифровізація, глобальна економіка, цифрова інфраструктура, інституції, інновації, рейтинги цифровізаціїАнотація
Стрімка цифрова трансформація формує нову архітектуру глобальної економіки, у якій технологічна інфраструктура, інституційна спроможність і мережеві взаємодії визначають не лише конкурентоспроможність окремих держав, а й конфігурацію глобальних економічних зв’язків. У XXI столітті цифрове лідерство перестає бути символічною ознакою технологічної переваги: воно стає структурним ресурсом розвитку, який впливає на продуктивність, інноваційність і здатність держав інтегруватися в глобальні потоки. У цьому контексті порівняльний аналіз міжнародних індексів цифрового розвитку дає змогу не лише фіксувати поточні позиції країн, а й виявляти структурні асиметрії, що визначають траєкторії подальшої цифрової еволюції та глобального економічного зростання.
Мета статті полягає в ідентифікації цифрових лідерів глобальної економіки, аналізі динаміки їхніх позицій у 2022–2024 рр. та порівнянні результатів різних індексів для з’ясування особливостей моделей цифрового розвитку. Методологічну основу становлять системний та порівняльний підходи, а також вторинний аналіз даних міжнародних рейтингів: WDCR (IMD), NRI (Portulans Institute) та IDI (ITU).
Результати дослідження показують чітку диференціацію траєкторій цифрового розвитку: 1) збалансовані лідери (США, Сінгапур, Данія) стабільно демонструють високі позиції в усіх індексах; 2) технологічні лідери з інституційними обмеженнями (Саудівська Аравія) мають сильну інфраструктурну базу, але слабші інституційні параметри; 3) системно вразливі економіки (Бразилія) характеризуються низькими показниками за всіма індикаторами. Виявлені розриви відображають структурну асиметрію між технологічною спроможністю, інституційною якістю та інноваційною динамікою.
Практичне значення полягає в уточненні параметрів цифрового лідерства, виявленні зон зростання та потенціалу структурних перетворень. Отримані результати можуть бути використані для формування стратегій цифрової політики, розробки національних дорожніх карт цифровізації, залучення інвестицій у ключові сегменти цифрової інфраструктури та інтеграції економік у глобальні мережеві потоки.
Посилання
Manyika J., Lund S., Bughin J. et al. Digital globalization: The new era of global flows. McKinsey Global Institute, 2016. 156 р. URL: https://www.mckinsey.com/capabilities/mckinsey-digital/our-insights/digital-globalization-the-new-era-of-global-flows
Brynjolfsson E., McAfee A. The Second Machine Age: Work, Progress, and Prosperity in a Time of Brilliant Technologies. New York: W. W. Norton & Company, 2014. 320 р. URL: http://digamo.free.fr/brynmacafee2.pdf
World Digital Competitiveness Ranking 2024 / IMD World Competitiveness Center. Lausanne: IMD. URL: https://www.imd.org/centers/wcc
Network Readiness Index 2024 Report / Portulans Institute. Washington D.C. URL: https://networkreadinessindex.org
ICT Development Index 2024 (IDI) Report / International Telecommunication Union. Geneva: ITU. URL: https://www.itu.int
World Digital Competitiveness Ranking. Methodology. URL: https://www.imd.org/centers/wcc/world-competitiveness-center/rankings/world-digital-competitiveness-ranking/methodology/
Explore the Readiness Ranking. URL: https://networkreadinessindex.org/
Індекс цифрової економіки та суспільства (DESI). URL: https://eufordigital.eu/uk/library/digital-economy-and-society-index-desi-2020/
Measuring Digital Development: ICT Development Index 2024. Annex tables. URL: https://composite-indicators.jrc.ec.europa.eu
