МІЖНАРОДНИЙ ТРАНСФЕР ТЕХНОЛОГІЙ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОЇ ЦИФРОВІЗАЦІЇ: КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ТА ІНСТИТУЦІЙНИЙ ПІДХІД

Анотація

Глобальна цифровізація суттєво трансформує сучасну систему міжнародних економічних відносин, змінюючи не лише виробничі процеси та форми ринкової взаємодії, а й механізми створення, поширення та використання технологій у світовій економіці. В умовах цифрової економіки традиційні підходи до трактування міжнародного трансферу технологій, сформовані переважно в межах індустріальної парадигми, дедалі частіше виявляються недостатніми для пояснення сучасних процесів технологічного обміну. Класичні визначення зазвичай розглядають трансфер технологій як лінійний та транзакційний процес передачі матеріалізованих технологічних рішень або ноу-хау від країни-донора до країни-реципієнта, що не повною мірою відображає реалії цифрової трансформації.
Метою статті є концептуальне переосмислення сутності міжнародного трансферу технологій в умовах глобальної цифровізації шляхом формування авторського підходу, який враховує структурні зміни, зумовлені розвитком цифрових платформ, мережевих інноваційних екосистем та інституційних механізмів регулювання. У межах дослідження здійснено критичний аналіз класичних, інституційних та мережевих підходів до трактування трансферу технологій, а також узагальнено наукові напрацювання у сфері цифрової економіки та інноваційної теорії.
У результаті дослідження запропоновано авторське визначення міжнародного трансферу технологій в умовах глобальної цифровізації як багатовекторного, багаторівневого та інституційно опосередкованого процесу передачі знань, технологічних рішень і цифрових інновацій між суб’єктами міжнародної економіки, що здійснюється з використанням цифрових платформ, мережевих інноваційних екосистем та інструментів цифрової взаємодії. Запропонований підхід акцентує увагу на нелінійному характері технологічних потоків, взаємодії учасників на різних рівнях економічної системи — від мікрорівня підприємств і наукових установ до макрорівня національних і наднаціональних інституцій — а також на визначальній ролі регуляторного та інституційного середовища.
Наукова новизна дослідження полягає в інтеграції цифрового, інституційного та мережевого вимірів у єдину концептуальну модель міжнародного трансферу технологій, що дозволяє більш адекватно відобразити сучасну динаміку глобального технологічного обміну. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їх використання для подальших емпіричних досліджень, а також для обґрунтування та оцінювання політик у сфері інновацій і цифрового розвитку, зокрема в контексті стратегій Європейського Союзу щодо цифрової трансформації та розвитку інноваційних екосистем.