Теоретичні засади та сучасні тенденції становлення екологічного будівництва як чинника сталого розвитку

Анотація

В статті проаналізовані підходи економічних теорій та наукових шкіл індустріального та постіндустріального періоду щодо ролі екологічної складової у відтворювальному процесі як основи екологічної якості економічного зростання, тобто сталого розвитку. Доведено, що усвідомлення реальної небезпеку екологічної катастрофи, яка може стати загрозою існуванню сучасної цивілізації, зумовило започаткування наукових теорій, які виходять з імперативу не лише суто економічного зростання, а й необхідності передбачувати вплив економіки на навколишнє середовище. Систематизовано сучасний теоретико-методологічний фрейм прийняття політичних рішень щодо екологоузгодженого соціально-економічного розвитку, який складають теорії постмодерніті, енергетична теорія природокористування, теорія коеволюції людини і біосфери, а також теорії креативної економіки та низьковуглецевого («зеленого») економічного зростання. В контексті нового інвайронментального підходу до відтворювального процесу розкрито суть та зміст сучасного екологічного будівництва як процесу, що гармонійно поєднує ефективне використання ресурсів, напрямки інвестування, аспекти технологічного розвитку та інституційні зміни з потребами нинішнього і прийдешніх поколінь у здоровому середовищі мешкання та праці людей. Зроблено авторське доповнення терміну «екологічне будівництво» критерієм продовження життєвого циклу продукції будівництва в рамках концепції циркулярної економіки. Проаналізовано становлення екологічного будівництва на практиці та основні еколого-економічні та соціальні ефекти від його виробництва та експлуатації.