Основи реалізації державної політики органами влади щодо протидії інформаційним загрозам в Україні

Анотація

У статті з’ясовано основи реалізації державної політики органами влади щодо протидії інформаційним загрозам в Україні. З'ясовано, що в умовах глобальних викликів головним стратегічним національним ресурсом, що визначає економічну і оборонну міць держави, є інформація та інформаційні технології, від яких вирішальною мірою залежать всі сфери життєдіяльності суспільства: виробництво та управління, оборона і енергетика, транспорт і зв'язок, банківська справа і фінанси, наука, освіта і багато інших. Доведено, що для власного сталого інформаційного розвитку в умовах жорсткої конкуренції з урахуванням чинників інформаційної безпеки кожна держава повинна забезпечити: розуміння інформаційних атак та протистояння ним; створення програмного забезпечення протистояння інформаційним атакам; аналіз показників інформаційних загроз з метою вдосконалення механізмів прийняття рішень в системах державного управління; забезпечення максимального захисту від зовнішніх впливів; аналіз стану і технічний аудит всіх засобів комунікації; консолідація діяльності органів державної влади та ЗМІ у сфері політичного інформування суспільства для нейтралізації негативного психологічного впливу в умовах криз та конфліктів. Інформаційна політика держави має зосередитися на віддзеркаленні нагальних питань, що сформувалися у галузі міжнародних відносин та галузі інформаційної безпеки та ін. Права та інтереси кожного суб’єкта інформаційних взаємин мають бути законодавчо захищені. Найважчим буде реалізація завдань, в межах яких планується гармонійно забезпечити інформаційну безпеку країни, індивіда і соціуму й одночасно виокремити нагальні пріоритети, а саме: створити/відновити основні захисні елементи структури інформаційної нацбезпеки, практично реалізувати зазначену раніше схему дієвого механізму інформаційного захисту країни, переглянути нові інформаційні загрози, усунути наявні, визначивши ступені імовірних результатів та рівня їхнього інтенсивного впливу. Головною інформаційною загрозою для національної безпеки є вплив, який може здійснити інша сторона на стан державної інформаційної інфраструктури, інформаційних ресурсів, на стан суспільства, свідомості, підсвідомості індивідуума задля нав’язування державі бажаної системи з відповідними цінностями, поглядами, інтересами і рішеннями щодо надважливих сфер у суспільній і державній діяльності, взяття під контроль їхньої поведінки і розвитку у потрібному іншій стороні векторі.