РЕКОНСТРУКЦІЯ НЕЯВИХ КОАЛІЦІЙ ЗА ДОХОДОМ У КРАЇНАХ ЄС ТА ЄАВТ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.30838/EP.193.74-80

Ключові слова:

розподіл доходів, європейські країни, коаліції, економічна політика, соціальна політика, нерівність, дециль, ЄС, ЄАВТ, Єврозона, кластерний аналіз, економічне зростання, бідність, інклюзія, інклюзивний розвиток

Анотація

Стаття, мета якої полягає у проведенні кластерного аналізу за запропонованими критеріями з метою оцінити і класифікувати країни ЄС і ЄАВТ на предмет розподілу доходів, зростання та неявного складу коаліції верств доходів, дозволила реконструювати неявні коаліції верств доходів, які отримали суттєву й відчутну вигоду від економічного зростання. Усередині ЄС відбувається інституційна конвергенція, на що вказують індекс економічної свободи у широкому розумінні та індекс оцінки системи регулювання. Структурна конвергенція усередині ЄС не відбувається, натомість спеціалізація країн зберігається. Структурні відмінності між економіками ЦСЄ та центром ЄС майже вдвічі вищі, ніж у випадку південних чи скандинавських країн. Структурна дистанція між Півднем та Центром ЄС зараз така ж виразна, як і 1995 року – остання чверть століття не призвела до затребуваної конвергенції. економіки ЄС розходяться з точки зору соціальної динаміки. Аналізовані показники соціального розвитку показують, що поляризація між Півднем і Північчю поглибилась. Кілька країн ЄС, зокрема на півдні, зазнали зростання матеріальних злиднів і безробіття (включаючи безробіття серед молоді), і зростаючий розрив у якості життя між поколіннями. В статті запропоновано альтернативні методологічні рішення для оцінки фактичних режимів соціальної та економічної політики у розвинених європейських економіках, зокрема, шляхом розрахунку індексів політики правого крила та індексу центристської політики. Проведений кластерний аналіз дозволив встановити, що найвищі індекси політики правого крила зафіксовані у Болгарії, Нідерландах, Польщі та Румунії. Найлівіша політика ідентифікована в Угорщині, Греції та Литві. Найбільш центристську політику зафіксовано у Бельгії, Хорватії та Словаччині. У Німеччині та Італії ідентифіковано найвищу поляризацію політики на користь найбагатших і найбідніших верств. Було встановлено, що тип політики, що реалізується, не здійснює вирішального істотного впливу на загальне економічне зростання. У середньому верстви у коаліції мали на 8 п. п. більш вище зростання доходів за аналізований 4-річний період (2015-2019). Ця різниця, як правило, була вищою в швидкозростаючих економіках. Встановлена висока кореляція між зростанням членів коаліції та аутсайдерів підтверджує, що аутсайдери також суттєво виграють від економічного зростання, хоч і меншою мірою. За винятком 4 країн за межами Єврозони (Швейцарія, Швеція, Норвегія та Польща) економічне зростання було досить інклюзивним для аутсайдерів та найбідніших.

Посилання

Reznikova, N., Ptashchenko, O., Chugayev, O., &Ivashchenko, O. (2022). Y-Reality as a Shift From "Great Moderation" to "Global Chaos": Assessment of Global Macroeconomic and Crisis Processes Through the Prism of Generational Dialogue and Development Issues. Журнал стратегічнихекономічнихдосліджень, 6(11), 9–20. doi: 10.30857/2786-5398.2022.6.6

Reznikova, N., Bulatova, O., Chugayev, O.&Ptashchenko, O. (2023). Z-inequality in the conditions of the formation of a digital society: Peculiarities of Intergenerational Differences in Reproduction of Asymmetries of Eco-nomic Development. Actual problems of international relations,1 (156), 46-58. doi: https://doi.org/10.17721/apmv.2023.156.1.46-58

Reznikova N., Bulatova O., Ptashchenko O., Ivashchenko O.& Panchenko, V. (2023). Z-owning" and "Z-consumption" in the conditions of movement from shareholder to stakeholder capitalism: values as the basis of self-identification. Інвестиції: практикатадосвід, 5, 28-36. doi: 10.32702/2306-6814.2023.5.28

Barro, R. J. (1996). Democracy and Growth.Journal of Economic Growth, 1 (1), 1–27. doi:10.1007/BF00163340

Alesina, A. &Rodrik, D. (1994). Distributive Politics and Economic Growth.Quarterly Journal of Economics, 109(2), 465–490. doi:10.2307/2118470

Alesina, A. & Perotti, R. (1996). Income Distribution, Political Instability, and Investment.European Economic Review,40 (6), 1203–1228.https://doi.org/10.1016/0014-2921(95)00030-5

Stoetzer, L. F., Giesecke, J., &Klüver, H. (2021). How does income inequality affect the support for populist parties? Journal of European Public Policy, 30(1), 1–20. doi:10.1080/13501763.2021.1981981

Traber, D. (2024). Polarisation or convergence? How the economy shapes party policy positions. Journal of European Public Policy, 1–26. doi:10.1080/13501763.2024.2342415

Turner, T., &D’Art, D. (2024). Political realignment in Western Europe in the twenty-first century: eroding satis-faction and trust in democracy and its institutions? European Politicsand Society, 1–16. doi:10.1080/23745118.2024.2364598

Engler, S., &Weisstanner, D. (2020). The threat of social decline: income inequality and radical right sup-port. Journal of European Public Policy, 28(2), 153–173. https://doi.org/10.1080/13501763.2020.1733636

Schraff, D., & Pontusson, J. (2023). Falling behind whom? Economic geographies of right-wing populism in Europe. Journal of European Public Policy, 31(6), 1591–1619. https://doi.org/10.1080/13501763.2023.2278647

McKay, L., Jennings, W., & Stoker, G. (2023). Understanding the geography of discontent: perceptions of gov-ernment’s biases against left-behind places. Journal of European Public Policy, 31(6), 1719–1748. https://doi.org/10.1080/13501763.2023.2277381

Eurostat (2024). Income and consumption: social surveys and national accounts. Retrieved from https://ec.europa.eu/eurostat/web/experimental-statistics/income-consumption-social-surveys-national-accounts

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-10-17

Номер

Розділ

Наукові статті