ІСТОРИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ З ПОЗИЦІЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ІСТОРИЧНОЇ ДУМКИ
DOI:
https://doi.org/10.30838/EP.196.78-83Ключові слова:
цивілізації, держава, історичний період, державна служба, судова влада, військова владаАнотація
У статті визначені основні риси державної влади, що притаманні раннім цивілізаційним епохам. З’ясовано, що перед чиновницьким апаратом висувалися конкретні завдання адміністративного, фінансового, безпекового та релігійного характеру. Встановлено, що до обрання на державні посади службовців керманичі ранніх історичних держав ставилися досить відповідально, встановлюючи для них певні обмеження і висуваючи низку критеріїв відповідності. Визначено, що судова влада знаходилась під безпосереднім управлінням керманича держави, а до військової служби, яка також безпосередньо управлялась жрецем/фараоном/царем, залучались особи за переважно на засадах вільного найму. З’ясовано, що подальший розвиток державна служба отримала у античних державах Греції і Риму. Встановлено, що у період становлення феодальних відносин в середньовічних державах Європи, зокрема й на українських землях, відбувався розвиток і ускладнення структури бюрократичного апарату. Досліджено, що у ранньофеодальний період почали створюватись контролюючі служби, які перевіряли і контролювали фінансову діяльність службовців.
Посилання
Про державну службу: Закон України від 10.12.2015. № 889-VIII URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#Text
Прийняття на державну службу у країнах Європейського союзу: Інформаційна довідка. Європейсь-кий інформаційно-дослідницький центр. URL: https://infocenter.rada.gov.ua/uploads/documents/28975.pdf
Історія політичної думки (2017).: підручник: у 2-х т. / за заг. ред. Н.М. Хоми; 2-е вид., перероб. і доп. Т. 2. Львів, вид-во «Новий світ-2000», 598 с.
Федчишин С.А. (2019). Організація посольської діяльності у політико-правових творах Стародавньої Індії. Visegrad Journal on Human Rights, № 6. т. 2. С. 207-212.
Томкіна О.О. (2015). Моральний облік влади у політико-правовій думці Індії та Китаю. Науковий віс-ник Ужгородського національного університету. Серія «Право», Вип. 33. Том. 1. С. 49-53.
Подоляк-Богачек Е.Б. (2016). Засади відображення явища корупції у джерелах політико-правової ду-мки античної Індії. Вісник Чернівецького факультету Національного університету «Одеська юридична акаде-мія», Вип. 1. С. 100-110.
Міняйло Н.В. (2012). Вищі республіканські магістрати у Стародавньому Римі // Гілея: наук. вісник. Вип. 65(10). С. 150-154.
Колісніченко А.І. (2002). Історія держави і політико-правових вчень Стародавньої Греції та Риму: навч. посібник. Миколаїв: МФ НаУКМА, 274 с.
Prothero, G.W. (1898). The Parlement of Paris. English Historical Review. Vol. 13(50). Pp. 229-241.
Poole, A.L. (1993). From Domesday Book to Magna Carta, 1087-1216. Oxford University Press. 541 p.
Сенишин Н.В. (2020). Форми територіальної організації влади Стародавньої Русі. Держава та регіо-ни, № 2(70). URL: http://pa.stateandregions.zp.ua/archive/2_2020/4.pdf
Форостянко Д.В. (2018). Фіскальні органи середньовічної держави (на прикладі Франції). Науковий вісник Херсонського державного університету, Вип. 1. Т. 1. С. 34-40.
Диба Ю.Р. (2011). Урбаністично-адміністративні реформи княгині Ольги. Студії мистецтвознавчі, Київ. № 4(36). С. 20-28.
Сенишин Н.В. (2020). Форми територіальної організації влади Стародавньої Русі. Держава та регіо-ни, № 2(70). С 14-21.
Андрєєв В.О. (2018). Генезис присяги державного службовця як складового елемента його правового статусу. Аспекти публічного правління, Том 6. №3. С. 25-31.
