ФОРМУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТІЙКОСТІ В ОРГАНІЗАЦІЯХ У КОНТЕКСТІ ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
DOI:
https://doi.org/10.30838/EP.196.244-248Ключові слова:
організація, організаційна стійкість, стійке мислення, організаційна сталість, сталий розвитокАнотація
У статті запропоновано концептуальну основу для формування організаційної стійкості як ключового чинника забезпечення сталого розвитку організацій у контексті сучасних глобальних викликів. Особливу увагу приділено інтеграції принципів стійкості в діяльність організацій, незалежно від їх типу, сфери діяльності чи форми власності. Організаційна стійкість визначається як здатність організації адаптуватися до змін, ефективно реагувати на виклики, підтримувати безперервність функціонування та забезпечувати довгострокову конкурентоспроможність. У дослідженні узагальнено сучасні підходи до визначення поняття «організаційна стійкість» та виокремлено її ключові компоненти, такі як готовність, реагування, адаптивність і навчання, що інтегруються в управлінські практики.
Підкреслено значення цифрової трансформації, управління людськими ресурсами та корпоративної культури у зміцненні динамічних можливостей організації. Розглянуто роль стійкого мислення як критичного елемента, що забезпечує узгодженість між стратегічними цілями організації та зовнішнім середовищем. Організаційна стійкість представлена як динамічне явище, що формується завдяки синергії стратегічних і операційних чинників. Акцентовано на необхідності проактивного управління ризиками, стратегічної гнучкості та впровадження стійких практик, які сприяють не лише виживанню організацій у кризових ситуаціях, але і їхньому сталому зростанню та операційній досконалості.
Посилання
Гуцалюк О.М. (2020). Теоретико-методологічне забезпечення формування механізму управління кор-поративними інтеграційними процесами. Вісник економічної науки України, № 2(33). С. 28–33.
Паншин В.С. (2020). Особливості побудови сучасних організаційних структур. Сучасний менедж-мент: моделі, стратегії, технології: Матеріали XXI Всеукраїнської щорічної студентської науково-практичної конференції за міжнародною участю. (23 квітня 2020 р.), Одеса, С. 204–205.
Шматько Н.М. (2020) Закономірності процесу здійснення організаційних змін у структурі управління підприємством. Вісник економічної науки України, No. 2(39). С. 58–62.
Bedianashvili, G., Zhosan, H., Lavrenko, S. (2022). Modern digitalization trends of Georgia and Ukraine. Published in Scientific Papers. Series «Management, Economic Engineering in Agriculture and rural development», Vol. 22. Iss. 3. Рз. 57–74. URL: https://griml.com/VtyTz
Дейлі Г. (2002). Поза зростанням. Економічна теорія сталого розвитку / пер. з англ.: Ін-т сталого роз-витку. К.: Інтелсфера, 2002. 312 с.
Зуб А.Т. (2002). Стратегічний менеджмент: Теорія і практика: навч. посібник. М.: Аспект Прес, 415 с.
Denyer, D (2017). «Organisational Resilience: A summary of academic evidence, business insights and new thinking’ BSI».
Duchek, S. (2020). Organizational resilience: A capability-based conceptualization. Business Research, No. 13(1). Pp. 215–246. DOI: https://doi.org/10.1007/s40685-019-0085-7.
Shepherd, D.A., & Williams, T.A. (2022). Different response paths to organizational resilience. Small Business Economics, No. 61(1). Pp. 23–58. DOI: https://doi.org/10.1007/s11187-022-00689-4.
Maria Vincenza Ciasullo, Andrea Chiarini & Rocco Palumbo. (2024). Mastering the interplay of organizational resilience and sustainability: Insights from a hybrid literature review. Business Strategy and the Environment, Vol. 33. Iss. 2. Pp: 123-1555. DOI: https://doi.org/10.1002/bse.3530
Fiksel, J. (2003). Designing resilient, sustainable systems. Environmental Science & Technology, No. 37(23). Pp. 5330–5339. DOI: https://doi.org/10.1021/es0344819.
ISO 20400:2017(en) Sustainable procurement – Guidance. URL: https://www.iso.org/obp/ui#iso:std:iso:20400:ed-1:v1:en.
Олійник І.В. (2022). Підвищення стійкості організаційного розвитку вітчизняних підприємств в умовах цифровізації економіки. Таврiйський науковий вiсник. Серiя: Eкoноміка, Вип. 14. С. 37-42. URL: https://griml.com/OtUtU
Першочергові цілі та завдання у сфері забезпечення організаційної стійкості. (2023). НІСД. URL: https://griml.com/Pc8fW
Mita Mehta, Garima Pancholib & Abhineet Saxena. (2024). Organizational resilience and sustainability: a bibliometric analysis. Cogent Business & Management, Vol. 11. Iss 1. DOI: https://doi.org/10.1080/23311975.2023.2294513
Kantabutra S. & Ketprapakorn N. (2024). Understanding Resilience and Sustainability in Organizations: A Cutting-Edge Framework and the Research Agenda. Sustainabilit, Vol. 1. Iss. 19. 8431. DOI: https://doi.org/10.3390/su16198431
