БАГАТОВИМІРНІСТЬ ПРОБЛЕМ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНИХ ВИКЛИКІВ: ІНСТИТУЦІЙНІ РАМКИ ПОЛІТИКИ МОДЕРНІЗАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.30838/EP.199.86-98Ключові слова:
економічна стратегія, економічна модель, продуктивність, конкурентоспроможність, інституційні механізми, інноваційність, модернізація, структурна трансформація, сталий розвиток, інклюзивна модель, державно-приватне партнерство, інфраструктура, проєкт, соціальна політика, соціальний захист, нерівність, бідність, ЦСР, НДДКР, ESG, сталість, резильєнтність, глобальні проблеми, країни Латинської Америки і Карибського басейну, Південна КореяАнотація
Мета дослідження полягає в узагальненні проблем соціально-економічного розвитку в умовах глобальних викликів та висвітленні системних засад і суперечностей реалізації політики модернізації з позицій інституційних перспектив та регуляторних обмежень. Встановлено, що однією із системоутворюючих проблем сучасного міжнародного економічного розвитку і зокрема латиноамериканських країн є проблема продуктивності. Падіння продуктивної спроможності як фактор гальмування економічного зростання та соціально-економічного розвитку (в тому числі інноваційного, технологічного) є чинником втрати конкурентоспроможності багатьох країн-членів ОЕСР і зокрема, країн ЄС. Серед ключових факторів, що підживлюють дану ситуацію, є економічні інститути, які формують бізнес-середовище, тим самим, впливаючи на продуктивність через сукупність трансмісійних каналів. Відзначено, що взаємопов’язані глобальні виклики і проблеми зумовлюють потребу в централізації зусиль із їхнього вирішення або адаптації до них: на регіональному рівні мають бути збільшені обсяги освоєних державних інвестицій у вирішення соціальних проблем, розбудову стійкої інфраструктури та модернізацію основних послуг, водночас підвищуючи прозорість та ефективність витрат. Це передбачає усвідомлення ризиків міжнародного співробітництва та партнерства в частині посилення зовнішнього впливу на фінансування внутрішнього розвитку, визнання переваг державно-приватного партнерства, залучення донорського капіталу на сприятливих умовах, а також розвиток фінансових інновацій, адже зелені, соціальні, сталі облігації, змішані фінансові інструменти, а також сукупність інструментів імпакт-інвестування можуть сприяти реалізації проєктів у сфері сталого розвитку, що відповідає цілепокладанню багатьох стратегій. Цілі сталого розвитку розглянуто як інструмент безапеляційної демонстрації накопичених в масштабах світової спільноти, але із врахуванням регіональної та країнової специфіки, проблем та викликів. На прикладі Південної Кореї проаналізовано дві протилежні точки зору на підґрунтя успішного економічного розвитку. Проаналізовано складові «регулювання розвитку» в політекономії Південної Кореї. Визначено інституційні стовпи політики модернізації у країнах ЛАК в умовах загострення соціально-економічних викликів. Визначено вплив інвестицій в дослідження та розробки на розвиток сектору із високим модернізаційним та трансформаційним потенціалом для структурної перебудови моделі економічного розвитку, особливо за підтримки таких стимулів, як податкові пільги та захист прав інтелектуальної власності. Охарактеризовано чотири стовпи економічної політики Південної Кореї. Акцентовано на соціально орієнтованій складовій економічної політики, що орієнтована на боротьбу із проблемами нерівності, бідності, майнового розшаруванн. Встановлено, що фундаментом сучасної модернізаційної політики стає новий тип індустріальної політики, яка базується більше не на виробничих секторах, а на проблемах чи викликах.
Посилання
Haggard, S., & Moon, C. (1990). Institutions and economic policy: Theory and a Korean case study. World Politics, 42(2), 210–237. https://doi.org/10.2307/2010464
Kang, D. C. (1995). South Korean and Taiwanese development and the new institutional economics. International Organization, 49(3), 555–587. https://doi.org/10.1017/S0020818300033385
Attar, S., & Kazemi, H. (2017). Economic policy and developmental regulation in South Korea. European Journal of East Asian Studies, 16(1), 67–85. URL: http://www.jstor.org/stable/44630917
Clift, B., & Woll, C. (2012). Economic patriotism: Reinventing control over open markets. Journal of European Public Policy, 19(3), 307–323.
Панченко, В. Г. (2018). Глобальні виміри неопротекціоніму: теорія і практика. Київ: Аграр Медіа Груп.
Панченко, В. Г., & Резнікова, Н. В. (2016). Неопротекціонізм як інструмент усунення внутрішньої су-перечності лібералізму. Ефективна економіка, 1. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=5781
Панченко, В. Г., & Резнікова, Н. В. (2017). Політика економічного націоналізму: Від витоків до нових варіацій економічного патріотизму. Економіка і держава, 8, 4–8.
Резнікова, Н. В., & Панченко, В. Г. (2017). Методологічні засади економічного націоналізму. Економі-ка і держава, 7, 4–8.
Панченко, В. Г. (2018). Форми прояву неопротекціонізму в політиці економічного патріотизму: Аналіз сучасного досвіду розвинених країн у стимулюванні економічного зростання. Інвестиції: практика та досвід, 4, 27–32.
Gylfason, T., & Zoega, G. (2003). Inequality and economic growth: Do natural resources matter? URL: https://www.researchgate.net/publication/4811896_Inequality_and_Economic_Growth_Do_Natural_Resources_Matter
Іващенко, О. А., & Резнікова, Н. В. (2016). Еволюція форм економічної експансії: Неопротекціонізм як інструмент глобального домінування. Економіка та держава, 4, 4–8.
Резнікова, Н. В. (2013). Економічні виклики неозалежності: Конфлікт інтересів в умовах глобальної взаємодії. Стратегія розвитку України. Економіка, соціологія, право, 1, 181–187.
Резнікова, Н. В. (2012). Теоретико-методологічні засади визначення економічної залежності в умовах двополярного зонування світової економіки. Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право, 4(63), 38–42.
Орловська, Ю. В., Чала, В. С., & Варламова, О. А. (2016). Сучасні теорії міжнародної спеціалізації: Можливості застосування на регіональному рівні. Економічний простір, 116, 42–59. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecpros_2016_116_6
Чала, В. С., Вибла, К., & Білова, І. (2016). Порівняльний аналіз ринкових реформ в Естонії та Австрії: Уроки для України. Економічний простір, 116, 89–103. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecpros_2016_116_9
Chala, V., & Orlovska, Yu. (2021). Green economy development: Methodological approach. Baltic Journal of Economic Studies, 7(3), 203–208. URL: http://www.baltijapublishing.lv/index.php/issue/article/view/1203/1242
Чала, В. (2022). Концепція зв’язку між ресурсами та майбутні національні моделі зеленої економіки. International scientific and practical conference «Mechanisms of economic development in the context of global changes: international experience» (pp. 19–23). Riga: Baltija Publishing. URL: http://www.baltijapublishing.lv/omp/index.php/bp/catalog/book/312
Кіндзерський, Ю. (2020). Структурна політика в контексті всеохоплюючої індустріалізації: Виклики і пріоритети. Соціально-гуманітарні дослідження та інноваційна освітня діяльність: Матеріали ІІ міжнародної наукової конференції (pp. 203–207). Дніпро: СПД "Охотник".
Птащенко, О. В., & Архипова, Д. Є. (2020). Глобальні проблеми людства: Стан і перспективи вирі-шення. Бізнес Інформ, 10, 478–484. https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-10-478-484
Отенко, І., & Птащенко, О. (2020). Тенденції розвитку високотехнологічної сфери в умовах глобаліза-ції. Вісник Тернопільського національного економічного університету, 4, 65–76. https://doi.org/10.35774/visnyk2020.04.065
Птащенко, О., Пастушенко, А., Імнадзе, І., & Солдатова, А. (2021). Тенденції розвитку глобальних ри-нків в умовах цифровізації. Вісник Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля, 6(270), 125–128. https://doi.org/10.33216/1998-7927-2021-270-6-125-128
Отенко, В., Птащенко, О., Корсунова, К., & Карталія, Д. (2021). Вплив експортної переорієнтації Укра-їни на діяльність підприємств: Маркетингові та управлінські аспекти. Вісник Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля, 6(270), 121–124. https://doi.org/10.33216/1998-7927-2021-270-6-121-124
Птащенко, О. В. (2021). Ризик-орієнтована система фінансового забезпечення в умовах розвитку інфо-рмаційних технологій. Бізнес Інформ, 11, 172–178. https://doi.org/10.32983/2222-4459-2021-11-172-178
Стадвелл, Д. (2017). Чому Азії вдалося. Успіхи і невдачі найдинамічнішого регіону світу. Київ: Наш Формат.
Warwick, K. (2013). Beyond industrial policy: Emerging issues and new trends. URL: https://www.semanticscholar.org/paper/Beyond-industrial-policy-Emerging-issues-and-new-Warwick/83b79499f83b737d975b811b85cf7240c4e0c5e0
ECLAC. (2024a). CEPALSTAT, Statistical Databases and Publications. United Nations Economic Commission for Latin America and the Caribbean. URL: https://statistics.cepal.org/portal/cepalstat/dashboard.html?theme=1&lang=en
ECLAC. (2024b). Panorama of productive development policies in Latin America and the Caribbean. United Nations Economic Commission for Latin America and the Caribbean. URL: https://repositorio.cepal.org/server/api/core/bitstreams/ef207540-b0d4-4cc9-8248-63b3ebac878d/content
ECLAC. (2024c). Social panorama of Latin America and the Caribbean, 2024. United Nations Economic Commission for Latin America and the Caribbean. URL: https://repositorio.cepal.org/items/e1403b62-ae38-461c-af18-00c8ed1610b3
ECLAC. (2024d). The challenge of accelerating the 2030 agenda in Latin America and the Caribbean: Transitions towards sustainability. United Nations Economic Commission for Latin America and the Caribbean. URL: https://repositorio.cepal.org/server/api/core/bitstreams/15388446-8b73-44c2-b6e1-44d5b687b32f/content
ECLAC. (2022). Innovation for development: The key to a transformative recovery in Latin America and the Caribbean. United Nations Economic Commission for Latin America and the Caribbean.
Giordano, P., & Michalczewsky, K. (2024). Trade trends estimates, Latin America and the Caribbean – 2024 edition. Inter-American Development Bank. https://doi.org/10.18235/0005513
The Conference Board. (2024). Total economy database. The Conference Board. URL: https://www.conference-board.org/data/economydatabase
Doner, R. F. (1991). Approaches to the politics of economic growth in Southeast Asia. The Journal of Asian Studies, 50(4), 818–849. https://doi.org/10.2307/2058543
Резнікова, Н. В., & Панченко, В. Г. (2023). Репортажі із цивілізаційних фронтів. На передовій міжнаро-дної економічної політики. Київ: Аграр Медіа Груп.
Financial Services Commission. (n.d.). Financial Services Commission. URL: https://www.fsc.go.kr/eng/pr010101/78092
McKinsey & Company. (2023). Korea's next S-curve: A new economic growth model for 2040. URL: https://www.mckinsey.com/featured-insights/future-of-asia/koreas-next-s-curve-a-new-economic-growth-model-for-2040
Kistersky, L., Marmazov, V., & Piliaiev, I. (2021). Modernization of South Korea: Origins, achievements, and the experience for Ukraine. Економіка України, (9), 41–60.
Kistersky, L., & Orekhova, T. (2022). Ukraine – South Korea: Economic cooperation potential. Економіка і організація управління, (2)(46), 32–44.