МОДЕЛЬ ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ КИТАЙСЬКИХ КОМПАНІЙ: КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА ДЕТЕРМІНАНТИ РОЗВИТКУ

Анотація

В статті доводиться, що в сучасних умовах, коли традиційні моделі міжнародної економічної взаємодії вступають в конфлікт із новими зразками поведінки економічних акторів східно-азійських моделей розвитку, Китай виступає системним архітектором власної моделі інтеграції у світовий економічний простір, в тому числі й на мікрорівні економічних взаємодій. Наведені результати порівняльного аналізу китайського підходу до формування принципів інтегрованості державної політики та бізнесових стратегій – порівняно з традиційними моделями міжнародного бізнесу: OLI-парадигми Дж. Даннінга, Уппсальської моделі та концепції Born global. Описано специфіку китайської моделі виходу бізнес-діяльності за межі національного ринку. Доведено, що інституційна підтримка, фінансові стимули та дипломатичні канали є визначальними у розширенні китайських прямих іноземних інвестицій. Підкреслено формування в науковій літературі концепту «державно орієнтованої інтернаціоналізації» (state-led internationalization), що поєднує економічні інтереси компаній із геополітичними та стратегічними цілями держави, прикладом реалізації якої є інтернаціоналізація китайського бізнесу. Доведено, що китайська модель інтернаціоналізації є гібридною та державно орієнтованою конструкцією, у якій поєднуються бізнесові мотиви та стратегічні цілі держави. Наведено результати історичного аналізу щодо зміни пріоритетів китайських компаній у різних регіонах світу та способи поєднання традиційних й новітніх стратегій виходу на зовнішні ринки. Здійснено аналіз кейсів компаній Geely, Huawei та BYD щодо порівняння способів комбінування інструментів інтернаціоналізації їхньої адаптації в межах державоорієнтованої моделі глобальної експансії. Доведено, що китайська модель інтернаціоналізації є багатовекторною та гнучкою, яка не обмежується одним шляхом виходу на зовнішні ринки, а використовує різні стратегії залежно від галузі та цілей: M&A з акцентом на бренд-апгрейд, глобалізацію через R&D та партнерські мережі, вертикальну інтеграцію й швидке масштабування у зелених секторах економіки. Зроблено висновок, про унікальний характер інтернаціоналізації китайських компаній, який відрізняється від західних моделей як масштабами, так і механізмами та поєднує ринкові стимули з державними пріоритетами, орієнтуючись не лише на прибутковість, а й на досягнення ширших геоекономічних цілей. Це створює гібридну модель, де економічне, політичне та технологічне переплітаються в єдину стратегію глобальної експансії.