УПРАВЛІННЯ ЗНАННЯМИ ЯК ОСНОВА КОГНІТИВНОЇ СТІЙКОСТІ СУСПІЛЬСТВА
DOI:
https://doi.org/10.30838/EP.206.226-232Ключові слова:
управління знаннями, когнітивна стійкість, інформаційна безпека, когнітивна війна, стратегічний менеджмент, цифровізаціяАнотація
У статті розглянуто стратегічне управління знаннями як фундаментальний інструмент формування когнітивної стійкості суспільства в умовах інформаційної турбулентності та гібридних загроз. Обґрунтовано, що ефективне використання знань здатне не лише забезпечувати розвиток організацій, а й виступати механізмом протидії маніпулятивним впливам у когнітивному просторі. На основі міждисциплінарного підходу поєднано положення менеджменту, інформаційних технологій та соціальної психології, що дозволило розробити концептуальну модель механізму протидії когнітивним загрозам. Запропоновано інтегровану систему інструментів – технологічних, освітніх, соціальних і правових – які утворюють багаторівневий контур захисту та сприяють зміцненню критичного мислення й інформаційної культури. Визначено, що стратегічне управління знаннями має стати ключовим чинником розвитку когнітивної безпеки, оскільки воно забезпечує узгодження інформаційних, організаційних і людських ресурсів для побудови стійкого, інтелектуально захищеного суспільства.
Посилання
Hayek, F.A. (1945). The Use of Knowledge in Society. American Economic Review, No. 35. Pp. 519-530. URL: http://www.econlib.org/library/Essays/hykKnw1.html
Bell, D. (1973). The Coming of post-industrial society: a venture in social forecasting. NY: Basic Books, 507 p. ISBN 0-465-01281-7.
Тоффлер Е. (2000). Третя Хвиля. пер. З англю Євса А.. К.: Вид. дім «Всесвіт», 480 с. ISBN 966-95607-2-1.
Drucker, P. (1993). Post-capitalist society. Oxford: Butterworth Heinemann, 204 p. ISBN 978-0887306204.
Nonaka, I., & Takeuchi, H. (1995). The Knowledge-Creating Company – How Japanese Companies Create the Dynamics of Innovation, New York, Oxford University Press, 304 p.
Davenport, T., & Prusak, L. (1998). Working Knowledge: How Organizations Manage What They Know. Harvard Business Press, 199 р.
Гвоздь М.Я., Сорочак О.З. (2025). Концептуалізація стратегічного управління знаннями в цифрову епоху. Науково-виробничий журнал «Бізнес-навігатор», Вип. 4(81). С. 282-289. DOI: https://doi.org/10.32782/businessnavigator.81-43
Гавлік М. (2024). Когнітивна війна має на меті змінити сприйняття світу, головне поле битви – людсь-кий мозок. NUDZ. URL: https://surl.lt/jwsiwf
Шемаєв В.М., Єрьоміна Л.В. (2024). Когнітивна війна як складова сучасної гібридної війни. Юридич-ний науковий електронний журнал, № 7. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0374/2024-7/73
MacDonald, A., & Ratcliffe, R. (2023). Cognitive Warfare: Maneuvering in the Human Dimension. U.S. Naval Institute Proceedings, Vol. 149/4/1,442. URL: https://surl.li/xpxwcy
Deppe, C., & Schaal, G.S. (2024). Cognitive warfare: a conceptual analysis of the NATO ACT cognitive warfare exploratory concept. Front. Big Data, DOI: https://doi.org/10.3389/fdata.2024.1452129
Малик І.Р. (2024). Когнітивна війна: людська свідомість як поле бою. Регіональні студії. DOI: https://doi.org/10.32782/2663-6170/2024.39.7
Claverie, B. (2025). Cognitive warfare: the new battlefield exploiting our brains. Polytechnique Insights. URL: https://surl.li/tkrumh
Morelle, M., Marion, D., Cegarra, J. & André, J.-M. (2023). Towards a Definition of Cognitive Warfare. HAL Science. URL: https://hal.science/hal04328461v1/document
Putter, D. (2024). Navigating the interplay of cognitive warfare and counterintelligence in African security strategies: insights and case studies. Journal of Policing, Intelligence and Counter Terrorism, No. 20(2). Pp. 173-192. DOI: https://doi.org/10.1080/18335330.2024.2440873
Ткачук Т.Ю. (2017). Механізми протидії інформаційним загрозам зовнішніх джерел. Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право, Вип. 1/2. № 33/34. С. 242-246. URL: https://visnykpsp.kpi.ua/article/download/152701/151787/330063
Dame Adjin-Tettey T. (2022). Combating fake news, disinformation, and misinformation: Experimental evidence for media literacy education. Cogent Arts & Humanities, N0. 9(1). DOI: https://doi.org/10.1080/23311983.2022.2037229
Roozenbeek, J., Culloty, E., & Suiter, J. (2023). Countering Misinformation: Evidence, Knowledge Gaps, and Implications of Current Interventions. European Psychologist, No. 28(3). Pp. 189-205. DOI: https://doi.org/10.1027/1016-9040/a000492
Westlund, O., Belair-Gagnon, V., Graves, L., Larsen, R., & Steensen, S. (2024). What Is the Problem with Misinformation? Fact-checking as a Sociotechnical and Problem-Solving Practice. Journalism Studies, No. 25(8). Pp. 898-918. DOI: https://doi.org/10.1080/1461670X.2024.2357316
Kožuh, I., & Cakš, P. (2025). Social Media Fact-Checking: The Effects of News Literacy and News Trust on the Intent to Verify Health-Related Information. Healthcare, No. 11. Article 2796. DOI: https://doi.org/10.3390/healthcare11202796
Dame Adjin-Tettey T. (2022). Combating fake news, disinformation, and misinformation: Experimental evidence for media literacy education. Cogent Arts & Humanities, No. 9(1). DOI: https://doi.org/10.1080/
2022.2037229
Richter, A. (2019). Accountability and media literacy mechanisms as a counteraction to disinformation in Europe. Journal of Digital Media & Policy, Vol. 10. Iss. 3. Pp. 311-327. DOI: https://doi.org/10.1386/jdmp_00005_1
Bateman, J., & Jackson, D. (2024). Countering Disinformation Effectively: An Evidence-Based Policy Guide. Carnegie Endowment for International Peace Publications Department, URL: https://surl.li/teoibt
Єременко Д.В., Єременко Л.В. (2025). Інформаційні технології та когнітивна економіка: психологічний вимір управлінських рішень : зб. наук. пр. ТДАУ ім. Д. Моторного. Економічні науки, № 2(55). С. 21-27. DOI: https://doi.org/10.32782/2519-884X-2025-55-3
